Тваринництво

Золоті часи

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Золоті часи

Нині на вітчизняному ринку курячого яйця сприятливі умови для розвитку: хороша ціна на яйце, відкрито експортні ринки та зростає попит на продукцію переробки.

  

2016 рік, а також дев’ять місяців 2017 року, для українських виробників курячого яйця виявилися вкрай важкими. Заборонений експорт, низька ціна на яйце на внутрішньому ринку, а також надлишок цієї продукції на складах — усе це провокувало закриття невеликих господарств і скорочення виробництва в потужних гравців. Проте починаючи із серпня 2017 року ситуація почала кардинально змінюватися. У виробників курячого яйця з’явилася можливість компенсувати отримані збитки — відкрились експортні ринки, й ціна на яйце почала стрімко збільшуватися.

 

За словами комерційного директора ПрАТ «Птахофабрика Тернопільська» Наталії Дідух, протягом останніх чотирьох місяців на ринку курячого яйця спостерігаються дуже сприятливі часи. Ціна на нього у грудні була вищою понад утричі, ніж улітку. «У травні 2017 року, наприклад, гуртова ціна на куряче яйце становила 0,7 грн/шт., а у грудні — 2,3 грн/шт. Тому для виробників курячого яйця нині дуже вдалий час, який дає нам усім можливість дещо компенсувати завдані збитки за минуле півріччя», — каже Наталя Володимирівна. Як розвивається ринок курячого яйця в Україні, які перспективи тут окреслюються для виробництва продуктів переробки з нього Наталія Дідух розповіла журналу «Наше Птахівництво».

 

– Наталіє Володимирівно, що сприяло стабілізації ситуації на ринку курячого яйця? Які чинники призвели до зростання ціни на цю продукцію?

 

– Насамперед, звичайно, цьому посприяло відновлення експортних постачань у великих гравців ринку. Оскільки обмеження експорту української птахівничої продукції через пташиний грип дуже негативно відбилися на всіх нас, то його скасування ми відчули суттєво. Заборона експорту призвела до перевиробництва курячого яйця та збільшення обсягів його продажів на внутрішньому ринку, що за логікою призвело до обвалу цін. Таким чином, виникла потреба скорочувати виробництво курячого яйця в господарствах, аби уникнути залежування продукції на складах. Однак уже із середини серпня після зняття заборони на експорт ситуація на ринку суттєво поліпшилася — нині немає надлишку виробництва яйця, а також немає проблем із його реалізацією.

 

До того ж сьогодні спостерігається сезонне зростання попиту на яйце, особливо в період новорічних свят. Окрім того, зменшується конкуренція з боку домашніх господарств — у холодну пору року в невеличких господарствах, а також населення, відбувається суттєве скорочення виробництва курячого яйця, оскільки кури перестають нестися. Здавалося б, що цей факт жодним чином не впливатиме на загальний стан ринку, але, згідно зі статистичними даними, в Україні все ще близько 50% усього виробництва курячого яйця припадає на господарства населення. Тому вони все ще суттєво впливають на коливання ринку.

 

На початку зими ціна на куряче яйце на внутрішньому ринку більша за експортну, тож було вигідніше продавати його в межах країни. Проте це була дуже короткочасна ситуація. Після Різдва важливо мати вже експортні контракти. Тому що після новорічних свят зазвичай спостерігається суттєвий спад платоспроможності, через що часто продукція залежується на складах.

 

Однак, як би там не було, нині дуже хороші умови для розвитку яєчної галузі — хороша ціна на куряче яйце, високий попит, відкритий експорт.

 

– Як, на ваш погляд, відреагує ринок за таких сприятливих умов? Чи будуть виробники курячих яєць нарощувати обсяги виробництва, можливо, налагоджуватимуть переробку?

 

– Так, на мій погляд, дедалі більше виробників курячих яєць налагоджуватимуть переробку своєї продукції. Це дуже перспективна ніша. У Європі, наприклад, переробка курячого яйця становить 32–34% загального виробництва, у США, Японії — близько 44–46%, у нас же — всього 3–4%. Тому вважаю, що більшість компаній упроваджуватимуть у себе переробку. Цю продукцією є куди реалізовувати й на внутрішньому ринку, і постачати її на експорт.

 

До того ж набрав чинності закон про те, що з вересня 2017 року заборонено на виробництвах харчової продукції використовувати яйця у шкаралупі, тобто бити їх на місці, натомість підприємства зобов’язані закуповувати їх уже

 

переробленими. Таким чином, у підприємств — виробників харчової продукції відпаде потреба купувати цілі яйця, вони закуповуватимуть продукцію з них. Тобто для тих підприємств, що не лише виробляють куряче яйце, а й перероблюють його, суттєво розширюється ринок збуту.

 

Взагалі заборона використовувати цілі яйця на харчових підприємствах — еволюційно важливий крок. Один із вагомих наслідків такого рішення є уникнення розповсюдження інфекції через куряче яйце. Далі — закупівля вже битого яйця значно полегшить роботу підприємств, бо дуже багато мороки з тим, щоб його розбити: треба залучити велику кількість робочої сили, потім розв’язувати проблему з утилізацією шкаралупи.

 

Фірма — переробник курячого яйця, яка продаватиме яйце без шкаралупи, надаватиме своїм клієнтам усю документацію щодо якісних показників. Відповідно, вони здійснюють усі лабораторні дослідження й гарантують якість цієї продукції.

 

Уведення цього закону спровокує ріст на внутрішньому ринку переробних підприємств, бо в тому разі якщо харчові підприємства купуватимуть ціле яйце й розбиватимуть його вручну в себе, на них чекатимуть високі штрафні санкції.

 

– Чи можна спрогнозувати темпи розвитку напряму переробки курячого яйця в Україні?

 

– У Європі, наприклад, приріст переробної продукції з яйця становить близько 2% на рік. Я думаю, що ми випереджатимемо, бо в нас дуже низький старт.

 

З кожним роком ринок продукції переробки курячого яйця збільшуватиметься. Підприємства все більше звикатимуть до того, щоб купувати яйце без шкаралупи, бо утримувати штат людей для биття яєць щороку ставатиме все дорожче. Це — щодо внутрішнього ринку. Також продукцію переробки можна експортувати. Тому важливо відразу налагоджувати виробництву з огляду на експорт, ураховуючи всі міжнародні вимоги.

 

– Куди нашим виробникам буде цікаво експортувати продукти переробки з курячого яйця? Де така продукція має попит?

 

– Насправді географія продажу продуктів переробки з яйця дуже велика. Оптимально, звичайно, потрапити на європейські ринки. До того ж, я вважаю, що наша продукція буде дешевшою у виробництві за європейську й негіршою за якістю. Проте чи пустять нас у Європу із цією продукцією — я не впевнена. От на період кінця листопада через певні проблеми в них дуже піднялася ціна на куряче яйце — до 0,25 євро за штуку, тому вони б із радістю брали дешевшу українську яєчну продукцію, але поки що встановлені квоти дуже низькі.

 

– Якщо говорити про продукцію переробки з курячого яйця, яка з них має найбільший попит? Що виробляти найвигідніше?

 

– Це може бути меланж — свіжий чи заморожений або ж яєчний порошок. Нині останній дуже успішно експортується. Рідкий меланж — відносно новий продукт на українському ринку. Наше підприємство, приміром, тільки почало його виробляти. Цей продукт потребує особливих умов збереження, він має дуже короткий строк зберігання. Проте не бачу проблем експортувати його у Європу. Якщо ми за добу довозимо звідти молодняк, то чому б і не довезти за добу туди партію меланжу. Якщо ж виробляти заморожений меланж, його можна експортувати й у більш віддалені країни. Щодо попиту — він, безсумнівно, існує.

 

Взагалі, я вважаю, що вибір того, який же кінцевий продукт виробляти (свіжий / пастеризований / заморожений меланж) залежатиме від замовника. Бо продукт виробляють під конкретного споживача.

 

Упроваджуючи переробку, ви розраховували більшою мірою на вітчизняних покупців чи на експортні ринки?

 

Незважаючи на те, що наш ринок переробки яєчної продукції активно розвивається, він все ще дуже слабкий. На європейському ринку і асортимент, і пропозицій набагато більше. Тому на сьогодні ми поки що реалізуємо продукцію на внутрішньому ринку. Однак паралельно вивчаємо експортні ринки, і за умови хорошої ціни й кон’юнктури повністю реалізовуватимемо продукцію за кордон. Наразі ми працюємо над отриманням єврономера: проходимо низку перевірок, вносимо зміни, готуємо документи тощо. Коли його отримаємо, почнемо реалізацію у Європу. Для цього ми також маємо очевидні логістичні переваги — європейський кордон від нашого підприємства на відстані 200 км.

 

– Чому ви вирішили виробляти саме пастеризований меланж, а не яєчний порошок, приміром?

 

– Ми до цього йшли вже багато років. За цей час аналізували попит, вивчали пропозицію на внутрішньому ринку. У період, коли починали аналізувати ринок, в Україні вже був великий виробник яєчного порошку, ми це враховували. Тому сегмент виробництва яєчного порошку на той час ми вважали заповненим. На сьогодні ситуація бачиться нам дещо інакшою, але про ухвалене рішення не шкодуємо.

 

Іветта Лісковська

журнал “Наше Птахівництво”, січень 2018 року

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
1
Статті з журналу:
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями