Між формальним прийняттям вимог ЄС і реальним виходом на європейський ринок українським виробникам молока доведеться пройти складний шлях пошуку інвестицій.
Одна з передумов торгівлі з країнами Європи — відповідати вимогам директив і технічних регламентів ЄС. Оскільки Україна не є країною — членом ЄС, то й наше законодавство не гармонізоване та має багато інших вимог до харчової галузі. Ба більше, наші підходи до законодавчого регулювання інші — мають вертикальний характер (наприклад, є цільові закони, як Закон України «Про молоко та молокопродукти»), а в Європі законодавство має горизонтальний характер — є загальні вимоги до якості харчових продуктів і спеціалізовані вимоги відповідно до специфіки галузі. Звичайно, що, не будучи членом ЄС, Україна не може керуватися регламентами та директивами ЄС, а лише вітчизняним законодавством. Саме тому для подальшого руху в Європу нам потрібно докорінно переглянути значну кількість законів і гармонізувати їх вимоги до європейських норм. Також треба зважати, що основні два види документів у ЄС — регламенти й директиви — документи різної дії.
Регламенти — це обов’язкові документи й належать до безпосереднього виконання у всіх країнах — членах ЄС без їх імплементації в національне право. Регламенти містять норми прямої дії, які є вищими за національне законодавство країн ЄС.
Своєю чергою, директиви також є обов’язковими до виконання країнами членами ЄС, але вони дозволяють країнам самостійно вибирати форми та методи впливу. На відміну від регламентів вони не замінюють національне законодавство, а покликані його гармонізувати.
Ключові регламенти, яким українська продукція має відповідати за будь-яких умов, якщо ми плануємо її постачати в ЄС, такі:
Угода про зону вільної торгівлі вже стала стимулом до трансформації національного законодавства. Так, підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» № 1602-VII. Документ передбачає і створення єдиного компетентного органу, і обов’язковість для переробників системи якості й безпечності, заснованої на принципах НАССР, і багато інших норм, що дозволять підвищити ефективність законодавчого регулювання, мінімізують корупційну складову, підвищать конкурентоздатність вітчизняної продукції. Закон набуде чинності лише 20 вересня 2015 року, оскільки його ухвалення передбачає внесення змін до багатьох чинних законів й ухвалення низки цілком нових для України законодавчих актів.
Тим часом низка документів ухвалені в першому читанні, зокрема щодо обігу та виробництва кормів, критеріїв до держконтролю та ін. В їхній основі закладено вимоги регламентів ЄС, тому їх виконання є необхідним для експорту в Європу, але ефект від ухвалення цих законів буде більшим, ніж просто можливість розширити географію збуту молока. Ці документи спрямовано як на підвищення безпечності виробництва продукції, так і на зменшення зарегульованості ринку.
Якщо на законодавчі процеси впливати доволі складно й лише новий парламент зможе продовжити процес гармонізації нашого законодавства, то над удосконаленням виробничих процесів можна працювати вже сьогодні.
Таблиця. Параметри та показники безпеки молока в країнах ЄС
*Загальна кількість бактерій — визначається як середнє геометричне за 2 місяці з обов’язковим відбором зразків не менше ніж 2 рази на місяць.
**Кількість соматичних клітин — визначається як середнє геометричне за 3 місяці з обов’язковим відбором зразків не менше ніж 1 раз на місяць.
***Речовини-інгібітори — рекомендовано не рідше ніж 2 рази на місяць, але по факту в кожній партії сирого молока.
Європа має чіткі вимоги до молочної сировини (табл.). Коли приймають сире молоко, контролюють колір, запах, консистенцію, температуру: воно повинно мати температуру не більшу за + 8 °С, густину не меншу ніж 1,027°А, кислотність не більшу як 18°Т. Якщо виникають сумніви, то перевіряють смак, кислотність, густину, ступінь чистоти. Обов’язково перевіряють масову частку жиру та білка.
Наступна вимога — ідентифікація худоби. Відповідний закон було ухвалено 14 серпня 2014 року, хоча вимога європейців полягає в реальній, а не формальній ідентифікації, що здійснити за нинішніх умов важко. Ба більше, для фізичних осіб закон передбачає компенсацію витрат із бюджету, але в бюджеті ці кошти не передбачено. Є низка вимог і до переробних підприємств, які мають гарантувати, що молоко, яке надходить на підприємство, відповідає європейським стандартам власне як і всі процеси його переробки. Зважаючи на те, що значну частину підприємств будували ще за часів Союзу, для більшості підприємств імплементація європейських вимог означає залучення суттєвих інвестицій.
Єлизавета Святківська, менеджер «Данон-Україна»
журнал The Ukrainian Farmer, листопад 2014 року
The Ukrainian Farmer
