|
| Колін Босвел |
За сорок років британський фермер Колін Босвел привчив англійців до часнику. На його ферму їдуть туристи на часниковий фестиваль, у спеціалізованих крамницях продають часник сирий, маринований, консервований, а також часниковий майонез, сіль та спеції з часником і навіть… часникове пиво і морозиво.
«Плантатор» поспілкувався з підприємцем під час міжнародного конгресу Garlic of Ukraine region — expanding borders of quality.
Часник як бізнес
Уперше Колін виростив урожай часнику в 1977-му.
— Часником я почав займатися відтоді, як мені виповнилося 22 роки. На той час ми з дружиною жили в Лондоні. Я працював у рекламі, вона — в одному з банків лондонського Сіті. Батько вирощував на острові Вайт цукрову кукурудзу, постачав її в супермаркети. Я вирішив долучитися до нього. Із галасливого мегаполісу переїхав на острів. Там знайшов себе. Якось придивився до рослини, яку вирощувала мама в саду. З’явилася думка, що часник — це хороша ідея, — усміхається Колін.
Зараз він постачає 70% часнику в найбільші мережі британських супермаркетів, має фермерські крамниці по всій країні та проводить справжні часникові дійства. Виготовляє і продає десятки часникових продуктів. Колись часник був непопулярним в Англії, але це Коліна не спинило — відчув свіжий ринок. Спочатку виявилося, що клімат на острові ніби створений для вирощування цієї рослини. Тут сонячних годин більше, ніж у будь-якому іншому куточку Туманного Альбіону. На острові площею 380 квадратних кілометрів мешкають 138 тисяч британців. Хоча Вайт — найбільший острів біля узбережжя Англії, це найменше графство. На ньому є долина з найбільшими полями часнику. «Часникова ферма» — так і називається господарство Коліна Босвела.
Спершу все так і було — ферма. Потім стало зрозумілим, що на цьому спинятися не можна. Острів Вайт — важливий туристичний об’єкт Англії. З великою землею його з’єднує кілька паромних переправ. Щороку на острові проводять кілька гучних фестивалів, в основному — музичні. Та є серед них і часниковий фестиваль. Щоб побувати на ньому, на острів їдуть десятки тисяч британців. Мешканці мегаполісів полюбляють кілька днів, а то й тиждень-другий пожити на природі. Тим паче, якщо є гарна музика, танці, розваги, овечі перегони, гарна кухня — і все це під часниковим соусом.
— Коли ми зрозуміли, що 70% часнику на ринку — наші, стали замислюватися: а що далі? — каже Колін. — Постачали багато часнику за кордон, продавали англійцям через супермаркети не тільки часник, але й готові продукти із високою доданою вартістю: соуси, масло, пиво та морозиво з часником. Мали великі контракти з відомими мережами «Теско», «Марк енд Спенсер». І що далі йшла справа, то більше видавалося, що ми впираємося в стелю. «І це все?» — питали ми себе. Урешті я зрозумів, що треба продавати ці продукти без посередників. Так ми запустили по всій Англії мережу фермерських магазинів.
Часникові фермерські магазини Коліна зараз мають в асортименті 70 товарів. Серед них є різні види часнику та продуктів із нього. Зокрема, продають часник у півкілограмових сітках, косичках, по одній часничині великого калібру — на посадку, часник у горщиках, маринований, консервований, часниковий майонез, сіль та спеції з часником. Щороку в таких магазинах скуповуються понад 200 тисяч клієнтів.
Часник як спосіб життя
У численних інтерв’ю Колін каже: за сорок років він став не просто часниковим фермером, а часниковим експертом.
— Часник — це моє життя. Завдяки часнику я багато подорожую. Люблю нові знайомства. І завжди відкриваю для себе щось новеньке про нього. Чотири роки тому в Мадриді познайомився з професором Риною Каменецьки. Рина — зірка світових досліджень із часнику. Коли я відвідую нові країни чи міста, то шукаю там нову інформацію про цю рослину, способи її вирощування. Завжди відкриваю її з нового боку. Усе це привожу Рині та на свою «Часникову ферму». Потім вирішуємо, що робити з тим далі. Іноді допомагаю своїми знаннями тим, хто цього потребує. Нещодавно повернувся з Південної Африки.
У кожній країні Колін з дружиною намагаються «відчути її кров». В Україні, де Колін уже втретє, полюбилися народні пісні та музика Лисенка.
— А які тут справи з часниковим бізнесом? — питаю в подружжя.
Колін починає здалеку.
— Не відкрию вам Америки тим, що в Україні багаті ґрунти. Природно, що для Європи Україна — це «кошик із хлібом», або, як ви кажете, годувальниця. Ви вирощуєте врожаї на велетенських площах. Звичайно, додайте до цього сприятливий клімат. Але не всі сорти для нього годяться. Гігантський Елефант, або слонячий часник, для вашого клімату не годиться. А от стрілкуючі цілком успішно вирощують. Вони дуже схожі на часник, який був тисячу років тому. Такий зародився в Казахстані, в одному з гірських регіонів. Звідти його поширила по всьому світу людина. Можливо, в Україну його принесли монголи, разом із Чингісханом. Вони взяли часник із Казахстану. Додавали й ого в різні страви. Так показали його світові аж до Західної Європи. У монголів були якраз ті сорти, що могли прижитися в Східній Європі. Так часник і лишився українцям, полякам, трохи — на сході Німеччини. Зараз Україна дуже успішна у вирощуванні часнику, а от в бізнесі слід ще багато чого зробити.
— Чого, наприклад?
— Маєте побудувати мережу холодильних камер, холодильних складів. Якщо я куплю 100 тонн українського часнику влітку і покладу на зберігання до Нового року, то зароблю 200–300%. У вас цей ринок діє тільки в сезон, бо немає де зберігати продукт. Український бізнес на часнику має проблеми зі сприйняттям, баченням бізнесу. Зараз це нескладний ринок. Продають весь урожай до осені — і все.
— Тільки в холодильних складах справа?
— Україна конкурує на ринку часнику дуже гідно. Як на мене, українцям варто було б придивитися до часнику з більшими головками. Такий зараз легше продати в Європі, там його цінують. Добре мати ґрунт і умови для вирощування, але цього замало для більшого успіху.
Ризики
Світові ціни на часник залежать від китайського врожаю.
— Років чотири тому ціни на цей продукт різко пішли вгору. Китай споживав неймовірно багато часнику, майже нічого не йшло на експорт. Китайці їли з часником усе, що тільки можна. Через падіння китайського експорту ціни на продукт у світі зросли.
— Що відбувається з цінами зараз?
— Китайці зменшують площі під часником. Плюс не весь їхній урожай годиться для експорту. Населення в країні стає багатшим. Більшість фермерів, які раніше займалися цим, зараз відмовляються від часнику. Треба докладати зусиль, а вони не хочуть тяжкої роботи. Китайського часнику у світі меншає. Це нам на руку. Наступного року очікуємо подорожчання. Але вільні ніші на ринку все одно хтось займе. Питання тільки в тому, хто саме.
— У чому основні ризики бізнесу на часнику?
— У тому, що ціни впадуть! — усміхається Колін. Він зізнається: часник — особливий бізнес, але ризики в ньому ті самі, що й будь-де. Є ризики, що буде несприятлива погода. Але зауважує: світ щороку їсть більше й більше часнику. І це вселяє надію та впевненість у перспективі.
— Я й сам щодня їм часник. Знаю безліч рецептів страв із часником. Нам вдалося повернути прихильність британців до часнику. Коли ми починали цим займатися, англійці не надто шанували часникові страви. А тепер купують часник і готові приправи, часник у баночках, який слід тільки дістати і додати в страву. Британцям полюбилися котлети по-київськи, часниковий хліб. Але найбільше мене вразили африканці. Побував у Південній Африці й здивувався. Там часник кладуть до ранкової каші.
Анна Родічкіна
журнал “Плантатор”, січень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
