Баланс і оптимізація
Як створити фундамент для майбутньої продуктивності птиці не витративши при цьому зайвих коштів розповів начальник цеху з виробництва кормів ПрАТ «Березнівське птахопідприємство» Роман Ковалевич.
Не завжди рекомендації постачальника кросу чи інших провідних спеціалістів можна незмінно застосувати на виробництві. Усюди має бути індивідуальний підхід й оптимізація. Саме так, постійно експериментуючи, досягають компромісу між собівартістю виробництва продукції та високою продуктивністю поголів’я на ПрАТ «Березнівське птахопідприємство». Начальник цеху з виробництва кормів Роман Ковалевич радить зосередитися на перших днях вирощування курчат: балансувати рівень амінокислот і не додавати зайвих препаратів, нехай і потенційно корисних, але здатних підвищувати собівартість кінцевого продукту.
Романе Васильовичу, які саме речовини ви вважаєте необхідними, а які не вкрай потрібними і, можливо, зайвими для пташенят у перші дні вирощування?
– Перші декілька діб життя курчат найважливіші з огляду на те, що саме у цей час закладаються основні характеристики здоров’я та продуктивності поголів’я. Тому до 10-го дня ми максимально забезпечуємо птицю всім необхідним. Один із найважливіших етапів — правильно балансувати амінокислотний склад.
Пташенятам одразу необхідно ідеально балансувати корм по амінокислотах і білку. Бажаний рівень амінокислоти для кожного кросу може бути різним, тому ми формуємо його залежно від специфікації, яку отримуємо від компанії — постачальника кросу. Щороку ця компанія надає нову інформацію та рекомендації по вирощуванню. Ми це адаптуємо під свої умови, постійно експериментуючи та змінюючи ті чи інші параметри вирощування (як-то кількість вітамінів, білка, циклічність годівлі тощо).
Щодо зайвих речовин, то півроку тому ми вирішили не випоювати курчатам додатково вітаміни. І, аналізуючи впродовж цього часу стан птиці, помітили, що насправді нічого не змінилися, і на виході ми отримали такі самі виробничі показники, як і в разі випоювання вітамінів. Тому, окрім того, що ми прибрали корупційну складову (пов’язану із закупками водорозчинних вітамінів), ми зменшили собівартість виробництва продукції без втрати продуктивності. Загалом же вітаміни, що додатково випоюють птиці, здатні засвоюватись організмом не більш як на 60%. А от правильне внесення цих препаратів разом із кормом підвищує засвоюваність до 90%. Тому ми їх згодовуємо птиці тільки в складі вітамінно-преміксної групи. Просто для пташенят у перші 10 діб вирощування відсоток вітамінів у кормі трохи збільшуємо. Стандартний вітамінний склад у преміксі — 0,5%.
Також ми не даємо курчатам (а тим більше дорослій птиці) пробіотиків. Це хороший продукт, але я не бачу сенсу в його застосуванні, коли маємо й так непогані виробничі показники. Ці препарати тільки додатково збільшують собівартість виробництва продукції і до того ж не завжди дають позитивний ефект. Є дуже багато видів пробіотиків. Якщо мікрофлора кишківника птиці в нормальному стані, то додаткове заселення її мікроорганізмами може призвести до зворотного ефекту. Випоювати пробіотики можна тільки тоді, коли виникає така необхідність: наприклад, після антибіотикотерапії, кишкових розладів, залипання клоаки тощо. Тобто рекомендується їх застосування в разі ознак порушення кишкової мікрофлори. Для профілактики їх застосовувати не треба.
Які компоненти важливо додавати в корм для стимуляції росту молодняку?
– Ефективний природній стимулятор росту — рибне борошно. Додаємо його в корм пташенятам у перші 16–17 діб вирощування. Окрім того, що воно засвоюється на понад 90%, це борошно містить високий відсоток легкоперетравного білка, амінокислоти, що легко засвоюються (цистин, лізин, треонін, триптофан). Тому додаємо цей компонент для балансування амінокислотного складу комбікормів для курчат. Натуральне рибне борошно є добрим джерелом кальцію, фосфору, жиру, містить комплекс вітамінів групи В.
Оскільки це дуже цінний і важливий продукт, до того ж не дешевий, на ринку повсюдно трапляються його фальсифікати. Найчастіше рибне борошно фальсифікують шляхом додавання до нього м’ясо-кісткового борошна. У такого продукту хоч і буде характерний рибний запах, нормальний уміст білка, проте він матиме зовсім інші властивості.
В Україні взагалі вкрай важко знайти натуральне рибне борошно. Тому ми купуємо його в Данії. Хоч і дорого виходить (близько 30 грн/кг), та воно того варте, бо маємо гарантовано якісний продукт.
Чи вважаєте за необхідне з метою економічної оптимізації раціонів застосовувати м’ясо-кісткове борошно?
– М’ясо-кісткове борошно для стартового комбікорму ми не застосовуємо. Воно хоч і значно здешевлює вартість білкової групи, однак його застосування пов’язано з дуже високими ризиками бактеріальних захворювань. Тому, щоб запобігти ознакам токсикозу, у перші дні вирощування птиці варто давати найякісніші інгредієнти — тобто мінімізувати ризики потрапляння в організм токсичних речовин або їх агентів. У підрослої птиці ознаки інтоксикації не проявляються аж до забою — весь період вирощування токсини накопичуються.
Проте, хоч м’ясо-кісткове борошно достатньо ризикований продукт, та за теперішній ціні на білково-олійні продукти застосовувати його вигідно. Для порівняння: на сьогодні м’ясо-кісткове борошно коштує близько 4 гривень за кілограм за вмісту білка 45–55%, соєвий же шрот за такого самого вмісту білка коштує у декілька разів дорожче. До того ж у м’ясо-кістковому борошні є такі незамінні елементи, які не містяться в іншій сировині. Проте ми застосовуємо його тільки для фінішних раціонів (із 17-ї доби вирощування птиці).
До того ж цей продукт необхідно ретельно перевіряти. І контролювати у ньому не лише загальну кількість сирого білка, а й визначати відсоток саме перетравного білка. Тому що найчастіше м’ясо-кісткове борошно фальсифікують, додаючи до нього, приміром, пір’я. Отже, перетравного білка в зразках має бути не менше ніж 45%. Коли ми отримуємо партію цього продукту, на перевірку відбираємо не менше як 10% зразків. Перевіряємо їх на токсичність, білок, бактеріальне забруднення, жири тощо.
Бактеріальне забруднення визначаємо, досліджуючи на інфузорії. Є певні умови, за яких інфузорія може виживати. Якщо під час перевірки м’ясо-кісткового борошна в спеціальному середовищі виживає близько 90% інфузорій — такий корм вважається не токсичним, за 60% — слаботоксичним, якщо більше — токсичний. Щоб м’ясо-кісткове борошно можна було транспортувати й деякий час зберігати (до 3-х місяців), для упередження його зараження додаємо кислотний сорбент.
У принципі, за рахунок м’ясо-кісткового борошна можна зменшити відсоток сої в раціоні, але робити цього не бажано. Окрім того, що існують високі ризики розповсюдження інфекції серед птиці, м’ясо-кісткове борошно має властивість розпушувати гранули. Тому, додаючи його в корм у великій кількості, ми отримуємо нестійкі гранули, які під час транспортування легко руйнуються. Виходить, чимало корму витрачатиметься недоцільно (птиця негранульований комбікорм споживати не хоче). А соєвий шрот, навпаки, зміцнює гранулу. Щоб гранула була більш стабільною, ми почали застосовувати зовнішнє напилювання жиру. Таким чином, на 15–20% зменшили кількість пошкоджених гранул у партії.
Загалом же, щоб не допустити інтоксикації, ми контролюємо не тільки якість м’ясо-кісткового борошна, а також перед згодовуванням перевіряємо в лабораторії зернову сировину. Висуваємо високі вимоги щодо якості зернових для курчат. Якщо, приміром, відповідно до ГОСТ допустима наявність 1% фузаріозу в кормі для курчат, то я пропускаю тільки сировину, де кількість цього токсину не більша за 0,3%. Це важливо, оскільки таким чином ми створюємо фундамент для майбутньої продуктивності птиці й потім не витрачаємо зайві кошти на подолання наслідків інтоксикації організму птиці.
Вікторія Дичаковська
журнал “Наше Птахівництво”, травень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Наше Птахівництво та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Наше Птахівництво із гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
