У боротьбі за конкурентність кавунів на європейському ринку змагаються всі — привілеїв немає ні в кого. Натомість шанс на перемогу має кожна країна. Вирощувати кавуни українські фермери вже вміють, тепер залишилося головне — навчитися їх експортувати та продавати.
У 2014 році вітчизняні експерти в один голос заявляли, що найперспективнішими для експорту з України у Європу будуть кавуни. З одного боку, є зацікавленість у цьому продукті в європейських партнерів — насамперед торгових мереж Білорусі, Польщі, країн Балтії. Із другого — Україна має сприятливі агрокліматичні умови вирощування та відносно дешеві трудові ресурси, що робить наші кавуни конкурентними на міжнародних ринках. Означену тенденцію на власному досвіді доводять українські компанії, щовже кілька років поспіль експортують у Європу вирощені кавуни. На сьогодні це приблизно 15–20 тис. тонн, але, звичайно, ці обсяги можливо та потрібно збільшувати.
Безперечно, європейський ринок кавунів такий само конкурентний, як будь-який інший. Проте здорова конкуренція тільки підштовхує до активного розвитку.
Законодавцем кавунової моди та найбільшим виробником у Європі вважається Іспанія, друге місце належить Італії. Виробники цих країн забезпечують цією ягодою більшу частину Західної Європи. Оскільки кавуни мають певні вимоги до транспортування, то їх реалізація прив’язана до відстані. Відповідно, перспективними для нашого експорту можна вважати такі країни, як Латвія, Литва, Естонія, Білорусь і Польща.
До речі, цілком реалістично, що у двох останніх країнах наші кавуни придбають і перепродадуть далі на захід, отримуючи на цьому відповідний зиск. Самим же українським експортерам на ринки Західної Європи потрапити буде важко, бо цей ринок, по-перше, логістично для нас значно дорожчий, по-друге, там міцні позиції в лідерів виробництва.
Основним нашим конкурентом на європейському ринку, на думку експертів, є Угорщина. Тут також сприятливий клімат для вирощування кавунів, однак тамтешні фермери, на відміну від вітчизняних, уже змінили підходи до ведення бізнесу за зразком західноєвропейських країн, що відповідає вимогам європейського ринку.
Що саме слід змінити в роботі українським баштанникам, щоб стати серйозним конкурентом на європейському ринку, розповідає спеціаліст із баштанних культур компанії «Овочеве насіння» ТОВ Байєр Олександр Ващенко.
— Найперше, слід змінювати підходи до вирощування кавунів. Під цією культурою в Україні на сьогодні перебуває приблизно 45 тис. га землі, з яких 3-4 тис. га дають понад 40% продукції. Ця частина фермерів уже стала на шлях зміни технології та намагається працювати за інтенсивною системою вирощування кавунів. Якщо 10 років тому в Україні можна було отримувати більш менш пристойні врожаї кавунів без поливу, то сьогодні через зміну кліматичних умов це стає неможливим. Кількість спекотних днів влітку відчутно збільшилась, а вологи, яка залягає в метровому горизонті не вистачає, вона розірвана та не відновлюється, оскільки природних опадів випадає не достатньо. У результаті суттєво знижується врожай та якість ягоди погіршується, оскільки кавун не набирає визначеного розміру, не дозріває фізіологічно, спікається на сонці та «доходить до потрібної кондиції» штучно. На півдні країни вирощується близько 70% кавунів, то ж якщо хочеш бути у цьому бізнесі, то маєш іти в зрошення. В іншому разі — це гра на вдачу: буде дощ чи ні — отримаєш урожай чи ні. Через таку нестабільність жоден не захоче мати справу на внутрішньому ринку, не кажучи вже про європейський.
Наступне — треба вчитися продавати та розподіляти обсяги продукції в часі і мислити не гектарами, а тоннами виробленої продукції. Ми не можемо нині вести бізнес так, як це робили, приміром, п’ять років тому: аби тільки виростити, а куди потім збувати — науці поки що не відомо. Баштанники вирощують обсяги, на які вистачає грошей, а не ті, що гарантовано можна продати. Європейці не розуміють, як можна виробляти товар, не знаючи для кого і для чого. На жаль, більшість українських виробників овочів продовжує так працювати. Просто дивляться на ринок: торік на кавуни ціна була високою, нинішнього року всі їх вирощують. Відповідно, на ринок потрапляють великі обсяги продукції, і ціна автоматично знижується. Низька ціна спричиняє зниження виробництва, яке потім збільшує ціну. Замкнене коло й традиційно одні й ті самі граблі.
Ключовий момент для кавунів, на який потрібно звернути увагу, — їхня якість. І європейський, і вітчизняний споживач не хоче платити за неякісний товар. Йому потрібна якість, яку, на жаль, на сьогодні ми не можемо запропонувати в повній мірі. У нас є якісні кавуни, але їх наразі бракує. Тому підвищення якості – це можливість насамперед збільшити обсяги внутрішнього споживання та експорт кавунів.
— Наскільки готові українські баштанники виходити з кавунами на європейський ринок?
— Більшість вітчизняних виробників не готові повноцінно до такого прориву зараз, але можливість є, потрібно змінювати підходи. Тільки незначна їх кількість на сьогодні може сформувати експортну партію якісної однорідної продукції. Щоб забезпечити стабільні поставки, слід інвестувати в зрошувальні системи, післязбиральну доробку продукції, оперативну логістику тощо. До недавнього часу бажаної активності у вирощуванні кавунів з-поміж фермерів не спостерігалось. Український виробник орієнтувався більше на інші культури, не розглядаючи кавун як культуру для бізнесу. Однак тенденція потроху змінюється і кавун привертає до себе увагу. Одні втомлюються від вирощування традиційних овочів, інші — прагнуть розкласти ризики по різних кошиках, шукаючи нові можливості. Кавуном починають цікавитися серйозні виробники, які орієнтуються на трейдерів, супермаркети та європейський ринок.
Думаю, ми вже до певної міри навчилися вирощувати кавуни, тепер треба опановувати маркетингові технології просування товару на ринок. Принаймні починати рухатися уцьому напрямі, контрактувати, шукати виходи, адаптуватися до тих умов, що їх диктує ринок. Якщо не почати змінюватися тепер, доволі швидко прийдуть інші, більш активні та менш консервативні виробники.
— Ви казали про якість як одну з основних умов експорту в Європу. Що містить у собі поняття «якісний кавун»?
— По-перше, ідеться про смакові якості ягоди: клієнт готовий купити кавун і хоче насолодитися його смаком. По-друге, це привабливий зовнішній вигляд та розмір. У кожної країни вимоги до розміру кавунів дещо різняться, навіть в Україні в різних областях різні уподобання щодо розміру цієї культури. Однак загальна європейська тенденція дуже чітка — це зменшення розміру плоду. Якщо раніше у Західній Європі найпопулярнішим був кавун 6–8 кг, то нині оптимальна його вага — 4–6 кг. Але якщо розглядати такі країни, як Польща, країни Балтії, Білорусь, що є цікавими для нас, то найбільш затребуваним є кавун 5-10 кг.
— І з чим це пов’язано?
— Кавун у Європі коштує недешево. Споживач купує його в супермаркеті, тож, положивши кавун у візочок, там має ще залишитися місце для решти продуктів. Принісши ягоду додому, її слід охолодити, тому кавун має поміщатися на полицю холодильника. Європейська сім’я зазвичай невелика, відповідно, кавун має бути таким, щоб його могли з’їсти 3–4 члени родини за один раз.
— Які ще спостерігаються тенденції в європейській кавуновій моді?
— Якщо казати про зовнішній вигляд цієї ягоди, то, найбільш популярним все ще залишається смугастий кавун, як традиційний. Але останні опитування свідчать, що на вибір споживача в більший мірі впливає не наявність чи відсутність смужок і колір шкірки, а смакові якості та зручність. Тому зміни відбуваються і у кавуновій моді. Найбільшим проривом останніх років, безумовно, стало введення на ринок кавунів без насіння, які містять вищий відсоток цукру та забезпечують кращі смакові якості, мають більш щільний м’якуш та здатність довше зберігатися. Якщо 20 років тому 100% іспанського ринку належало кавунам із насінням, то нині 70% завоювала ягода без насіння.З року в рік безнасінні кавуни набувають дедалі більшої популярності і в інших країнах Європи. Німеччина демонструє чітку тенденцію до збільшення споживацького попиту на безнасінні кавуни, в Польщі ця ягода досить часто з’являється на полицях супермаркетів, країни Балтії також проявляють зацікавленість останнім часом. Якщо спитати у європейця, який кавун він хоче вживати: із насінням чи без, відповідь у більшості випадків буде — без насіння.
Також можу відмітити другу тенденцію європейської моди, яка менш популярна, ніж безнасінний кавун, але заслуговує на увагу – це персоналізація розміру плоду кавуна до 2-3 кг.
— Завдяки чому Україна може посилити свої позиції на європейському ринку?
— Поза сумнівом, важко працювати проти тих, хто давно присутній на цьому ринку. Однак місце під сонцем є для всіх. По-перше, у нас є шанс вийти на ринки, які менш доступні з погляду логістики для західних країн, а більш доступні для нас: Латвія, Литва, Естонія, Білорусь і Польща. По-друге, у Європі собівартість вирощування кавунів вища, ніж у нас. Попри те, що ми в багатьох речах прив’язані до курсу валюти, але за рахунок оренди землі, дешевшої робочої сили й інших складових можемо поставляти якісний товар за конкурентною ціною. Тим більше, що скасування мит з боку ЄС відноситься і до кавунів.
— Яким європейським досвідом варто скористатися, аби вирощувати конкурентний кавун?
— Українці — унікальна та працьовита нація. Ми можемо зробити все, що захочемо. Стосовно вирощування кавунів скажу, що ми повинні впроваджувати сучасні технології, щоб підвищувати якість та збільшувати вихід продукції з одиниці площі, тим самим зменшуючи її собівартість. Нам не потрібні 50 тис. гектарів під цією культурою із середньою врожайністю 3-8 т/га та з досить високою собівартістю 1 кг продукції. Буде цілком достатньо 8–10 тис., але на цих гектарах має бути запроваджена інтенсивна технологія, яка даватиме той урожай, що задовольнить потреби і внутрішнього ринку, і дасть нам змогу розширити свою присутність на європейському. Якщо сказати просто – ми повинні навчитися рахувати гроші, як це можуть європейці.
Виробник має ставати більш професійним, як це відбулося, приміром, з іншими культурами. Не сумніваюся, що невдовзі й кавуни підтягнуться до цього рівня.
Звичайно, багато залежить і від державної політики. І це стосується не тільки кавунів. Якщо Україна збирається виходити на європейський ринок, нам потрібне відповідне законодавство, що забезпечуватиме сприятливе бізнес-середовище. А надані Європою у 2014 році преференції полегшають підприємцям цей процес.
— Зона традиційного вирощування кавунів останнім часом переміщується з півдня країни до центральних і західних її областей. Чи дійсно можливо на цій території вирощувати якісну ягоду?
— Так, кавуни почали вирощувати в Черкаській, Кіровоградській, Київській областях і на Закарпатті. Жодних проблем із цим немає. Теплові ресурси дають змогу це робити, а використання гібридів, за рахунок їх ранньостиглості, гарантує отримання продукції в сезон кавунів. Водночас у сільгоспвиробників центрального регіону, котрі вирощують кавуни, є беззаперечні логістичні переваги — близькість до столиці та великих міст як найбільших регіонів збуту.
— Наскільки популярні кавуни без насіння в Україні? Які слабкі місця вїх вирощуванні?
— Наразі в невеликих обсягах, але вони все ж продаються в найбільших торговельних мережах країни, зокрема, у « Сільпо», «Таврія В», «Метро» та інших. Попри скрутні часи, їх купують.
Безнасінний кавун для України досить інноваційний і новий продукт, це слабке його місце і водночас нові можливості. У нас ця продукція наразі не популяризується і відповідно не має налагоджених ринків збуту. Звички ламаються важко… Потрібен час. Можу додати, що робота ведеться. Протягом останніх 3–4 років ми співпрацюємо із фермерами, котрі вирощують кавуни без насіння, і до звичайних вони вже повертатися не хочуть. Попри те, що це складний процес, вони рухаються, навчаються та досягають результатів. І коли на українському ринку відбудеться перелом, вони будуть першими, у них на руках, як кажуть, будуть усі карти, усі можливості в реалізації. Тоді як інші тільки почнуть звикати, змінюватися, підлаштовуватися. За цим напрямом майбутнє. Я думаю, що вже з 2015 року вітчизняні виробники розпочнуть експортні поставки кавунів без насіння.
— У лінійці гібридів кавунів компанії «Нунемс» є безнасіннєві?
— Компанія «Нунемс» в своєму асортименті має широку лінійку продуктів, зокрема, безнасінні та традиційні насіннєві кавуни, видовжені і круглі, смугасті та чорні, із червоним та жовтим м’якушем. Як кажуть, на будь-який смак та колір. Ми пропонуємо виробникам лише ті продукти, які відповідають вимогам ринку.
Так, якщо розглядати питання традиційного насінного кавуна, то ми надаємо фермерам відчутну конкурентну перевагу — можливість виходити з продукцією в найбільш ранні строки. Приміром, вирощуючи ультраранній гібрид Вікторія, фермер розпочинає масову поставку готової продукції вже з 20 червня, тоді як інші гібриди з’являться на ринках і в супермаркетах на початку липня.
Якщо йдеться про експорт українських кавунів, то наш основний конкурент на європейському ринку — Угорщина — виходить із продукцією у перших числах липня. Ці 10 днів фори грають на нашу користь. Отримання продукції в такі ранні строки стало можливим завдяки досягненням селекціонерів, котрим вдалося знизити поріг нульової вегетації. Це дає змогу рослинам гібриду Вікторія легше витримувати стреси на початку вегетації.
Продовженням конвеєру з нашої лінійки є ранній кавун Талісман та вже добре відома Монтана, які повністю відповідають вимогам ринку та забезпечують потреби в кавуні у липні та серпні.
Якщо казати про безнасінний кавун, то ми, безумовно, присутні та розвиваємо цей напрям. Оскільки наша компанія — лідер європейського ринку, то ми добре обізнані з усіма перспективними тенденціями і переконані, що майбутнє за безнасінними кавунами. Відповідно, доносимо цю інформацію до вітчизняних виробників, щоб вони мали змогу вчасно налаштуватися на зміну ситуації на ринку. Зараз в Україні ми працюємо з двома гібридами Бостон і Стайл, які є найбільш успішними в Європі.
— Чому не набувають популярності у вітчизняних споживачів екзотичні кавуни, зокрема, із жовтою серединою, квадратні, зі світлою шкіркою? Яка їх частка на ринку і чи варто виробнику робити на них ставку?
— Квадратними можуть рости будь-які круглі кавуни.Тут справа у формі, яку застосовують для їх вирощування. Це, дійсно, більше екзотика. Приміром, кавун із жовтою серединою, такому не більше 4% споживачів віддають перевагу, але наша компанія подала його на реєстрацію в Україні, оскільки це незвично й цікаво. Але робити на нього ставку як на основний, вважаю, не варто. Для повноти лінійки — цілком можливо. Все ж таки у нас більш популярними є круглі смугасті кавуни з червоною серединою — це традиційно для бізнесу. Водночас, на мою думку, працювати в цьому напрямі потрібно, добре, коли на полицях супермаркетів представлено щонайменше п’ять видів кавунів і в споживача є можливість підібрати продукт за своїми вподобаннями.
Вікторія Розова
журнал “Плантатор”, січень 2015 року
Плантатор
