Під час операцій із землею фінансовий моніторинг може поцікавитися походженням коштів

Під час проведення операцій із землею фінансовий моніторинг може поцікавитися походженням коштів

Напередодні відкриття ринку землі дедалі актуальніше постають питання щодо фінансового моніторингу майбутніх угод. Про які нюанси слід бути обізнаним і на що зважати, розмовляємо з доктором економічних наук, професором Тетяною Паєнтко, котра є сертифікованим аудитором та керуючим партнером ТОВ «АК «Міжнародна правова безпека»

– Фінансовий моніторинг, по суті, є визначеними державою підходом до виявлення та запобігання операцій з легалізації коштів, зароблених злочинним шляхом, –  зауважує експертка. – Щоб потрапити у поле зору Державної служби фінансового моніторингу, не обов’язково займатися протизаконною діяльністю. Все може бути набагато простіше – якщо у вас немає пояснень легального походження коштів і банк відмовляється проводити платіж або блокує рахунок. Також Державну службу фінансового моніторингу можуть зацікавити операції, у процесі яких здійснюються великі платежі: продаж нерухомості, отримання коштовних подарунків, переказ коштів за кордон тощо.

– У  яких точках ринок землі та фінансовий моніторинг є дотичними

– Починаючи з липня 2021 р. для аграріїв розпочинається нова ера в бізнесі у зв’язку із запуском ринку землі. Однак навіть за наявності коштів купівля землі не завжди може піти за планом. За значних витрат, згідно з Законом №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», необхідно довести легальність походження коштів. Разом із тим, відповідного переліку підтверджувальних документів Закон №361-IX не наводить. Потенційним покупцям землі необхідно орієнтуватися на позицію Державної служби фінансового моніторингу та фінансового сектору. Зокрема, способами набуття права власності на кошти можуть бути – дохід, отриманий за реалізацію виробленої продукції, надані послуги, продаж майна, що належить цій особі, отримання спадку, виграш у лотерею, набуття права на скарб тощо. Перелік документів, що підтверджують походження коштів, залежатиме від способу набуття права власності на кошти. Наприклад, платіжні документи, що засвідчують отримання страхової суми, або про отримання коштів за надані послуги. У разі отримання спадщини – документи про спадщину тощо. При цьому такі кошти мають бути належним чином задекларовані із них мають бути сплачені податки.

–  Які операції під особливою увагою з боку фінансового моніторингу?

– На сайті Державної служби фінансового моніторингу регулярно оновлюються типології легалізації коштів. Ці типології є у відкритому доступі, тому кожен охочий може зорієнтуватися в операціях, які перебувають під особливим прицілом. Відповідно до останніх типологій, Державна служба фінансового моніторингу рекомендує особам первинного фінансового моніторингу у сфері операцій з землею при укладанні угод звертати увагу на такі ознаки: покупець підконтрольний нерезиденту; покупець є новоствореним підприємством спеціально для придбання землі; покупець є фізичною особою віком до 25 або понад 70 років; здійснення діяльності відбувається через представників; розрахунок за операцію здійснюється готівкою, а ціна суттєво відрізняється від ринкової. Тобто під час проведення операцій із землею, як і з будь-якою нерухомістю, визначатимуть походження капіталів та враховуватимуть їх зв’язок з країнами, віднесеними КМУ до переліку офшорних зон або тих, що підтримують міжнародну терористичну діяльність.

– Чи є якісь зміни в проведенні фінансового моніторингу у 2021 році?

– Законодавство про фінансовий моніторинг постійно удосконалюється, що пов’язано з приведенням його у відповідність до вимог ЄС щодо фінансового моніторингу. Зокрема, закон №361-IX виділяє великий перелік суб’єктів фінансового моніторингу, до яких належать банки, страхові компанії, всі інші фінансові установи, професійні учасники ринку цінних паперів, нотаріуси, адвокати, аудитори, бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, тощо. Кожен суб’єкт фінансового моніторингу зобов’язаний ідентифікувати та верифікувати свого клієнта.

– Яка інформація цікавить суб’єктів первинного фінансового моніторингу?

– Для ідентифікації фізичних осіб-резидентів України суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний дізнатися прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, паспортні дані, відомості про місце проживання/ перебування та реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб- підприємців також реєстраційні дані ФОП і реквізити банківського рахунку). Для ідентифікації юридичних осіб-резидентів суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний дізнатися найменування, місцезнаходження, реєстраційні дані та код ЄДРПОУ, ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися активами компанії, та реквізити банківського рахунку.

Крім того, суб’єкт первинного фінансового моніторингу перевіряє інформацію щодо кінцевого бенефіціарного власника клієнтів-юридичних осіб шляхом витребування структури власності, запиту підтверджуючих документів, перевірки офіційних джерел тощо.

– А якщо операцію таки визнають сумнівною?

– Передусім суб’єкти первинного фінансового моніторингу повідомляють про це Державну службу фінансового моніторингу. За 2020 рік, зокрема,  від банківських установ надійшло 4 675 432 таких повідомлень, від небанківських фінансових установ та організацій – 49 571, від спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу – 534.

– Тобто, виходить,  усі сумнівні операції переважно здійснюються через банки?

– Зовсім ні, просто банки мають більше досвіду і до них суворіші вимоги, але з часом ситуація вирівняється і статистика повідомлень буде більш збалансованою.

– Які операції обов’язково підпадають під фінансовий моніторинг?

– Одразу зазначу, що перебування у сфері уваги фінансового моніторингу зовсім не означає, що ваша операція буде зупинена або рахунок буде заблокований. Зовсім ні. Фінансовий моніторинг означає, що ваша операція обов’язково перевіряється суб’єктом первинного фінансового моніторингу, що ви жодним чином можете не відчути, і тільки якщо будуть питання до змісту цієї операції або контрагентів, у вас можуть витребувати додаткові документи або зупинити таку операцію. Під фінансовий моніторинг підпадають операції:

• суми яких перевищують 400 тис. грн.;
• мають ознаки, згідно з якими операція обов’язково підлягає моніторингу: операція з готівкою, зв’язок з державою, що порушує міжнародні рекомендації у сфері фінансового моніторингу, зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один з учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в Ірані або Північної Кореї (країни, які не виконують рекомендації FATF);
• фінансові операції з публічними діячами; фінансові операції з переказу коштів за кордон, в тому числі, держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
• характеризуються високим рівнем ризику (високий рівень ризику ділових відносин встановлюється щодо клієнтів, які входять до особливих груп, наприклад, знаходяться у «забороненій» юрисдикції чи офшорній зоні);
• з готівкою на суму більше 5000 грн.;
• здійсненні переказів (в тому числі міжнародних) без відкриття рахунку на суму, що дорівнює або перевищує 30 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті;
• проведенні фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює або перевищує 30 000 гривень

– Чому суб’єкти первинного фінансового моніторингу такі суворі?

– У них є на то вагомі причини. Основна причина – десятикратне збільшення штрафів за порушення правил ідентифікації своїх клієнтів і проведенням первинного фінансового моніторингу. Тож коли банк, нотаріус чи страхова компанія вимагає від вас певний перелік документів, це не тому, що ви їм не подобаєтесь або вони отримують задоволення від бюрократичного процесу, все набагато простіше – вони не бажають наразитися на штраф, розмір якого просто вб’є їх бізнес. Зокрема, штраф становить до 10% загального річного обороту, але не більше 135 150 000 грн. за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та / або про вжиття заходів щодо усунення причин, що сприяли їх вчиненню.