Формувати міцний імунітет у тварин і тримати здоров’я поголів’я під контролем
Здоров’я й імунітет
Формувати міцний імунітет у тварин і тримати здоров’я поголів’я під контролем — стратегічні завдання підприємства ПП «Аграрна компанія 2004».
Покращення статусу здоров’я в стаді вимагає системного підходу — зокрема, у формуванні бар’єрів, що захищають від проникнення бактерій. Одним із таких бар’єрів є імунітет тварини. Високий рівень імунітету дозволяє краще захистити телят і корів від патогенів, полегшити перебіг хвороб і забезпечити швидше одужання, зменшити ризик інфікування інших тварин. А в результаті — отримати вищі надої та якість молока. Як формують імунітет у телят і підтримують його у корів, яких проблем уникають завдяки вакцинації на фермах ГК «Вітагро» — в інтерв’ю кореспонденту журналу The Ukrainian Farmer розповів Богдан Баб’яр, заступник керівника департаменту молочного скотарства ПП «Аграрна компанія 2004» ГК «Вітагро».
— Пане Богдане, «Вітагро» активно інвестує у розвиток молочного скотарства. Які активи наразі маєте та яких успіхів досягли?
— Ми розвиваємо вісім ферм, на них проведена реконструкція, встановлено сучасне обладнання, працюють кваліфіковані фахівці. Загальна кількість ВРХ сягає 5 тис., із них корів — 2600 голів.
Усі ферми ПП «Аграрна компанія 2004» мають статус племінних по двох породах — голштини й українська молочна чорно-ряба. Курс тримаємо на голштинізацію, оскільки саме від голштинів отримуємо найбільшу продуктивність. Так, після того, як на одну з наших ферм завезли поголів’я голштинів із Німеччини, надої зросли до 11 тис. кілограмів на рік на голову. На всіх фермах ми досягли 90% виробленої продукції ґатунку екстра (жирність — від 3,5 до 4%). І далі працюємо над покращенням результатів.
Для підвищення ефективності до справи треба підійти технологічно й мати на місцях висококваліфікованих, мотивованих фахівців. Тому ми постійно проводимо тренінги, організовуємо практичні навчання для своїх працівників — отримані знання вони застосовують на фермі. Не скажу, що нам вдається уникати помилок, пов’язаних із людським чинником, але можна мінімізувати їх наслідки, дотримуючись протоколів.
— З якими захворюваннями стикаєтесь?
— У нас немає з цим проблем — тільки окремі випадки, але вони контрольовані, і з ними можна працювати. Зазвичай захворювання трапляються в групах, у яких утримуються тварини зі зниженою резистентністю організму — новорозтелені та новонароджені. До груп ризику можна додати тварин у період підготовки до осіменіння. Цим тваринам потрібно приділити більше уваги, щоб зберегти їхнє здоров’я.
— Як стимулюєте і синхронізуєте охоту в корів?
— Застосовуємо звичайні схеми гормональної стимуляції та синхронізації ВРХ — овсинх, пресинх, подвійний овсинх. Інколи застосовуємо імуностимуляційні засоби, додаємо вітаміни й постійно пробуємо нові препарати. Нещодавно на одній фермі випробовували вітчизняний імуностимуляційний препарат Стимул й отримали результат, як від імпортного — близько 60% заплідненості. Також цей препарат ми застосовуємо в лікуванні маститу та ендометриту — він ефективний і дешевший за іноземні аналоги. Тому плануємо поширювати досвід його застосування й на інші ферми, адже нині за різкого росту цін на білкові корми доводиться боротися за кожну копійку рентабельності кожного літра молока.
— Як підтримуєте імунітет корів, особливо після отелень?
— На кожен період, на кожен фізіологічний стан тварин маємо схеми лікування. У післяродовий період ми готуємо тварин до осіменіння — зазвичай у перші два дні задаємо енергетики, перші десять днів вимірюємо температуру й застосовуємо імуностимулятори.
Для тварин у сухостійному періоді вводимо відповідний раціон. Крім того, на ранньому сухостої проводимо щеплення від бактеріальних хвороб. У пізньому сухостої стараємося не проводити маніпуляцій, щоб не стресувати тварин, і вводимо в раціон гепатопротектор.
— Формувати імунітет у телят починаєте ще до їх народження?
— Ми вакцинуємо корів і нетелів (7 місяців тільності) у ранньому сухостої — це має викликати високий титр антитіл. Пасивні антитіла передаються від вакцинованих мам за напування телят молозивом і захищають їх у ранньому постнатальному періоді. Це дуже важливий період у формуванні імунітету майбутніх телиць, тому в нас розроблена ціла система вимог щодо відбору молока, перевірки його якості, умов заморожування й зберігання, випоювання новонародженим. Кожну тару маркуємо — фіксуємо, чиїм молозивом і якої якості напуваємо те чи інше телятко. На п’ятий день перевіряємо кров теляти на кількість імуноглобуліну: якщо вона більша за 5%, отже, вдалося передати колостральний імунітет. Якісний «Банк молозива» — це запорука здорового молодняку!
У двомісячному віці вакцинуємо телят від вірусних хвороб, повторно — у 12 місяців, перед осіменінням.
Обов’язково досліджуємо кожну групу на напруженість імунітету за місяць до вакцинації. На деяких фермах довелося змінити препарати, оскільки результати досліджень показали слабку напруженість. Результати не забарилися — після зміни препарату напруженість імунітету краща, здоров’я тварин міцніше, піднявся відсоток осіменіння. Але ми й далі ведемо дослідження, щоб контролювати ситуацію.
— Маєте досвід застосування аутогенних вакцин?
— Саме плануємо у цьому році застосувати їх на одній із ферм і поспостерігати, як зміниться рівень кількості соматичних клітин у молоці та як це вплине на показник захворюваності на мастит по стаду.
Наразі ведемо переговори з виробником, аналізуємо результати вакцинації тварин із різних вікових груп на напруженість імунітету, щоб визначитися з видом вакцини.
— У виборі виробників вакцини маєте перелік критеріїв?
— Швидше маємо вимоги до вакцини: вона має бути ефективною у захисті тварин від тих чи інших хвороб, а дія тривати хоча б 12 місяців, не впливати на фізіологічний стан тварин і їх продуктивність, не мати побічних ефектів — таких, як аборти, адже у використанні «живих» вакцин існує такий ризик.
Тому ми всі вакцини перевіряємо на напруженість через місяць після вакцинації та на 10-й місяць. Виробники препаратів і наші колеги знають про наші дослідження, цікавляться результатами. Ми ділимося, але результати дослідження з наших ферм не можна брати за аксіому для використання в інших господарствах, бо в кожного свій епізоотичний фон, і вакцина, що у нас «працює», може виявитися не ефективною на іншій фермі.
Додам, що в Україні є компанії, які виробляють ветпрепарати, конкурентні із закордонними, й коштують значно дешевше. Але хочеться, щоб вітчизняних виробників було більше.
— А як щодо сервісу, науково обґрунтованого супроводу клієнта?
— На ринку є компанії, які надають послуги на високому рівні, і ми переконалися в ефективності співпраці з таким партнером. Представник такої компанії не стане продавати препарати телефоном, «наосліп». Він спочатку відвідає господарство, дізнається детальну інформацію про поголів’я й проблему чи завдання, може запропонувати провести додаткові дослідження, протестує препарат на чутливість до збудника конкретної хвороби й тільки після того порадить той, який подіє в цьому епізоотичному фоні. Такі компанії надають інформативні звіти щодо застосування препарату, завдяки яким можна побачити слабкі місця в роботі ферми, пропонують рішення для поліпшення показників. І оскільки така робота, як правило, проводиться регулярно й системно, то нам вдається розглянути ситуацію чи проблему з різних ракурсів, а отже, виробити найоптимальніше рішення, поліпшити роботу на суміжних ланках технологічного ланцюжка.
Але загалом сервіс ще не такий як треба — це стосується як вітчизняних виробників, так і дилерів закордонних препаратів: щодо роботи зі спеціалістами на місцях, надання інформації, професійних порад, консультацій щодо застосування препаратів, порад. Адже підвищення статусу здоров’я стада починається саме з інформованості працівників ферми.
— Які плани має ваше підприємство?
— Нині в галузі панують песимістичні настрої — зокрема, через суттєве подорожчання білкових кормів, що спричинило зменшення поголів’я у деяких господарствах. Нас стримує висока ціна на молоко. Якщо вона й далі буде на такому рівні, як тепер, то ми будемо отримувати свою маржу, якщо піде вниз, а питання цін на білкові корми не вирішиться на користь тваринників, то про збільшення поголів’я не може йти мова. Все ж господарствам варто спробувати протриматися до нового врожаю, який вплине на ціну кормів.
Наш департамент, як і раніше, працюватиме над досягненням стратегічних цілей — збільшення продуктивності, зниження собівартості одиниці продукції, підвищення ефективності застосування препаратів, розвиток спеціалістів. І, звісно, народження здорового поголів’я, бо як буде відтворення — буде молоко — буде розвиток.
Лариса Степанушко
журнал The Ukrainian Farmer, лютий 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».