Інтерв'ю

Підтримати тваринників

Євген Яровий
директор заводу «Потоки»

В умовах війни вітчизняний виробник кормів не зменшує обсяги виробництва. 

Олійноекстракційний завод «Потоки», заснований 2018 року, — сучасне інноваційне під приємство з виробництва соняшникової олії, першого білкового соняшникового концентрату і шроту, які високо цінують в Україні і за кордоном, адже їхня якість відповідає міжнародним стандартам. І нині в умовах війни завод не припиняє роботу, забезпечуючи вітчизняних споживачів вкрай необхідною продукцією, і водночас активно допомагаючи армії. Про свій внесок у підтримання вітчизняної економіки та бачення розвитку тваринницької галузі розповів директор заводу «Потоки» Євген Яровий. 

Пане Євгене, чи зазнало змін ваше виробництво в умовах воєнного стану? 

— На жаль, в Україні нині неможливо знайти людину, підприємця, виробництво, кого б не зачепила війна в Україні. Але ми не можемо собі дозволити не працювати. Працівники мають отримувати зарплати, держава — податки. Бізнес мусить як мінімум не зупинятися, а як максимум — розвиватися далі, незважаючи на важкі умови. 

Усі труднощі ми вважаємо «викликами», а не «проблемами», і шукаємо на них відповіді. Звичайно ж такі виклики в нас з’явились із логістикою, адже морські шляхи експорту Чорним морем заблоковано. Тому ми переорієнтувалися на вантажний транспорт. 

Щодо колективу підприємства ми намагаємось зберегти кожного працівника. Навіть офісні працівники, які евакуювалися, наразі працюють дистанційно, якщо мають таку можливість. Ми й далі розвиваємось, спілкуємось із нашими міжнародними партнерами, залучаємо нових клієнтів і рухаємо економіку. 

Нині завдання наших сільгоспвиробників втримати вітчизняну економіку всіма можливими способами. Яким ви бачите свою роль у цьому процесі? 

— Стабільне виробництво, забезпечення нашою продукцією тваринницькі підприємства — думаю, це наш посильний внесок у підтримання життєдіяльності аграрного комплексу. Наш унікальний білковий концентрат «Проглот» — ідеальний корм для всіх сільгосптварин, птиці й навіть риб. 

Експериментально доведено, що застосування концентрату «Проглот» дає змогу скоротити витрати корму для свиней різних вікових груп від 0,04 к. од. на 1 кг приросту до 0,08 к. од. на 1 кг приросту. І таким чином знизити собівартість відгодівлі свиней. За нинішніх умов це особливо важливо. 

Нагадаю, що наш «Проглот» містить до 48% білка, 0,36 — кальцію, 1,38 — фосфору й 1,11% метіоніну — незамінної амінокислоти, що входить до складу ферментів і майже всіх тканин. Високого вмісту білка ми досягли завдяки застосуванню унікальної нанотехнології обробки насіння соняшнику — низькотемпературної екстракції з максимальним видаленням лушпиння. У результаті щадної денатурації зберігається первинна структура білка і цілісність амінокислот. У цьому й полягає основне ноу-хау продукту. Важливо, що завдяки новому методу низькотемпературної екстракції 90,6% протеїну зберігається «живим». Зауважу, що раніше методи термообробки призводили до згортання 45% білка.

 Одна з переваг соняшникового шроту полягає в тому, що він майже не містить так званих «антипоживних» речовин, а перетравність протеїну може сягати 78–80%. 

До речі, іноземні представники агробізнесу зацікавилися інноваційним концентратом, що вкотре підтверджує його попит на ринку, зокрема Євросоюзу. Адже країни Європи активно борються з ГМО-продукцією, і одне  із завдань — знайти заміну кормам із сої, що містять генномодифікований білок. Попри війну, ми сподіваємося, що наш продукт вийде на європейський ринок, і ми активно працюватимемо в цьому напрямі. 

Торік в Україні з’явилася нова громадська організація ≪Технології українського тваринництва≫, активним членом якої є й ваше підприємство. Чи вдається вам реалізовувати окреслені плани? 

— Справді, ГО «Технології українського тваринництва» — це платформа однодумців, яка об’єднала всіх зацікавлених гравців сільгоспринку для розв’язання виробничих проблем із застосуванням передових українських і європейських технологій, упровадження інновацій і розвитку галузі загалом. Як відомо, сільське господарство — традиційна для України галузь, яка останніми роками була локомотивом української економіки. Але кризові явища, як от дефіцит чи перевиробництво, її не оминали. Тому, щоб завжди мати змогу отримати кваліфіковану допомогу чи пораду, обмінятися досвідом, було ухвалено рішення про створення громадської організації «ТУТ». 

Нині Україна переживає набагато більші виклики, — маю на увазі війну, — але всі війни закінчуються, і потрібно буде відбудовувати економіку країни. І тваринництво має бути в пріоритеті. Тож співпраця нашої громадської організації з органами державної влади на загальнодержавному рівні дасть можливість брати активну участь у розробці та просуванні державних програм, розвитку галузі, розробленні державних стандартів, технічних регламентів у галузі тваринництва, аналізі та підготовці законодавчих проєктів і підзаконних актів. Це дасть змогу працювати, створювати нові робочі місця, підіймати економіку країни з колін. Зі свого боку, ГО «ТУТ» готова обговорювати, допомагати й ділиться досвідом, який можна застосовувати на практиці. Надавати допомогу в пошуку інвесторів, партнерів, підбору корму і розв’язанню поточних питань. 

На вашу думку, яким шляхом має розвиватися тваринницька галузь України, зокрема й свинарство, після нашої перемоги? 

— Загальна мета розвитку тваринницької галузі полягає в підвищенні її конкурентоспроможності та сприянні сталому розвитку, зокрема й сільських територій відповідно до міжнародних і європейських стандартів. Політика сільського розвитку має сприяти збалансованому територіальному і сталому розвитку сільської місцевості, сільських територіальних громад і всієї економіки сільських територій країни. 

Щодо конкретних тваринницьких підприємств, то в мирний час, коли вже можна вести довгострокове планування, важливо приділяти увагу правильній організації праці. Адже виробництво свинини залежить, перш за все, від злагодженого функціонування всіх систем й устаткування на підприємстві. Однак поряд із цим не менш важливою є здатність фермера спостерігати за тваринами, помічати зміни у їх поведінці й знати, що слід зробити, якщо в них з’явилися симптоми захворювання або погіршився добробут. Коли ми хочемо оцінити рівень добробуту тварин, нам потрібно знати все про їхню поведінку. Ось чому особливо важливо поєднувати наукові факти з практичним досвідом і здоровим глуздом. 

Не варто забувати про людський капітал, потенціал освіти та наукових досліджень — постійні реформи освіти, досягнення науки та дорадництва призводить до підвищення рівня навичок.