За підсумками року
Ринки продукції птахівництва в Україні є профіцитними, експортно орієнтованими та висококонкурентними.
Галузь птахівництва в Україні змінюється, трансформується та дедалі більше розвивається. Які виклики стоять перед виробниками птахівничої продукції, які тенденції на ньому вимальовуються та прогнози формуються, журналу «Наше птахівництво» розповів Сергій Карпенко, д-р виконавчий Асоціації «Союз птахівників України».
— Пане Сергію, розкажіть, яким нині є ринок птахівничої продукції в Україні. Якою є цінова політика та як змінились обсяги виробництва птахівничої продукції протягом року?
— Наразі ринки продукції птахівництва поступово відновлюються після скорочення поголів’я й виробництва торік. Як і прогнозувалось, досить приваблива цінова ситуація на внутрішньому ринку для промислових виробників яєць протягом кінця 2022 року — початку 2023 року спонукала їх до відновлення та нарощування поголів’я, що призвело до збільшення пропозиції продукції на ринку і, відповідно, обсягів експорту яєць і яєчних продуктів. У м’ясному секторі відновилось виробництво м’яса індиків, яке досить суттєво скоротилось за підсумками минулого року, а в бройлерному виробництві рівень промислового виробництва майже досяг довоєнного рівня.
— Якщо говорити про виробництво курячого яйця та м’яса бройлерів, як змінилась ситуація на цьому ринку і чи є прогнози щодо його розвитку?
— Починаючи з другого півріччя 2022 року, виробники курячих яєць почали поступово відновлювати поголів’я птиці, імпортувати батьківське поголів’я й оновлювати вікову птицю, яку було економічно вигідно тримати через високі ціни реалізації яєць. Як результат, з липня 2023 року відбувається збільшення промислового виробництва яєць, що сприяло ціновій стабілізації на ринку й, відповідно, розширенню можливостей для нарощування експорту яєць, їх переробки. У сезон найвищого попиту на промислове яйце спостерігаємо цінову стабілізацію, відсутність ажіотажного росту відпускних цін, збільшення експорту яєць і яєчних продуктів, що дозволяє отримувати додаткові валютні надходження до країни.
Прогнозуємо подальше збільшення виробництва яєць із позитивними показниками проти минулого року.
У бройлерному напрямі рівень промислового виробництва майже досяг довоєнного рівня, збільшившись за торік проти 2022 року на 5%. Через зменшення споживачів, збільшення обсягів виробництва і стабільних експортних відвантажень цінова ситуація на ринку м’яса птиці протягом року була досить стабільною. Конкуренція за споживача суттєво обмежувала будь-які негативні зміни в структурі собівартості, що стало наслідком усього 10% річного росту ціни на м’ясо птиці.
Цього року ситуація кардинально не зміниться, перевиробництво впливатиме на внутрішні ціни, а експорт слугуватиме чинником подальшого розвитку сектору.
За нашими оцінками експорт м’яса птиці до країн ЄС 2023 року зросте на 24% проти минулого року й становитиме 172,5 тис. тонн. Експорт яєць і яєчних продуктів зросте вдвічі й становитиме близько 54 тис. тонн (в еквіваленті яєць).
— Якими є нині виробництво і споживання птахівничої продукції в Україні та чи є прогнози, якими вони будуть поточного року?
— За нашими розрахунками виробництво м’яса птиці 2023 року становитиме близько 1,3 млн тонн, що на 3,3% більше, ніж 2022 року. Скорочення виробництва в господарствах населення становитиме близько 10%, тоді як в сільгосппідприємствах, навпаки — збільшиться на 5%.
Загальне виробництво яєць становитиме близько 11,3 млрд штук, з них промислове виробництво — 5,7 млрд штук, що на 2% менше ніж за 2022 рік.
Дані виробництва будуть додатково уточнюватись, бо Держкомстат на період воєнного стану припинив публікувати статистичні дані. По споживанню важко зробити висновки, адже достеменно не відома кількість населення країни. Фонд споживання по м’ясу птиці збільшився за цей рік на 26 тис. тонн, що може свідчити про збільшення споживання курятини, але, знову ж таки, цей показник потрібно аналізувати, виходячи з кількості споживачів. Щодо яєць фонд споживання, навпаки, зменшився на 1 млрд штук, але, знову ж, об’єктивні висновки щодо споживання на одну людину зробити неможливо.
— Що сьогодні відбувається з експортом й імпортом птахівничої продукції? Хто є основними імпортерами українського курячого яйця та м’яса птиці?
— За 2023 рік експорт м’яса птиці становитиме 420 тис. тонн, що відповідає тогорічним показникам. У вартісному виразі обсяги валютної виручки зменшились через зменшення світових цін на м’ясо птиці.
Основними країнами — імпортерами м’яса птиці 2023 року були Саудівська Аравія (17%), Нідерланди (24%), ОАЕ (4%) та Словаччина (13%). Слід зазначити подальше збільшення експорту м’яса птиці до країн ЄС торік, чому сприяло рішення Європейської Комісії щодо подовження режиму лібералізації торгівлі до червня 2024 року. Обсяги за минулий рік зросли ще на 24%. Крім того, збільшується експорт м’яса індички, який 2023 року підвищився на 50% проти 2022 року.
Експорт яєць зріс до 784 млн штук, або на 73%, проти 2022 року. Зрозуміло, що на цей показник впливали кілька чинників — збільшення обсягів виробництва та цінові переваги на зовнішніх ринках. Головними ринками збуту яєць були країни ЄС, Сінгапур, ОАЕ і Ізраїль. Експорт до країн ЄС збільшився у 2,3 раза й становив 66% усього обсягу експорту за минулий рік.
— Які виклики нині стоять перед галуззю та які проблеми для неї є найсерйознішими (після війни, звичайно)?
— Оскільки галузь експортоорієнтована, то дуже важливим є розв’язання питання блокування кордонів із Польщею й іншими сусідніми країнами ЄС, які періодично виникають. Це негативно впливає на обсяги експорту, здорожчання логістики через вимушені простої транспорту на кордоні. Крім того, визначальним є і те, чи подовжить Європейський Союз застосування режиму тимчасового припинення імпортних квот і мит на українську продукцію сільського господарства, зокрема м’ясо птиці та харчові яйця. Слід зазначити, що запровадження цього режиму надало відчутної підтримки аграрному сектору України, зокрема птахівництву. Досить не простим питанням є кадрове забезпечення підприємств — через мобілізаційні процеси вже гостро відчувається дефіцит кадрів на птахопідприємствах.
Нині додається проблема зі спалахами пташиного грипу в Україні. Поки що зафіксовано випадки серед дикої птиці й один — у підсобних домогосподарствах населення, що не впливає на зовнішню торгівлю продукцією птахівництва. Позитивним є те, що основний зовнішньоторговельний партнер України на сьогодні — Європейський Союз визнав застосування політики зонування території України щодо високопатогенного грипу птиці, що дає можливість країні постачати безпечну продукцію птахівництва з вільної від грипу птиці території країни до країн ЄС, навіть з урахуванням чинних карантинних обмежень у зонах, де були зареєстровані випадки захворювання. Однак можуть вводити заборону на імпорт з України іншими країнами, які не визнали зонування й не дотримуються рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин.
— Як виробники нині розв’язують проблему логістики своєї продукції на зовнішні ринки?
— Експорт продукції птахівництва з України повністю здійснюється автомобільним транспортом через кордони країн ЄС. Незважаючи на покращення ситуації з морськими перевезеннями, вони поки що доступні тільки для експорту зерна. Через блокування прикордонних переходів у Польщі перевізники користуються іншими маршрутами, що призводить до збільшення руху вантажівок за іншими напрямками, і, як результат — до збільшення черг. Це призвело до суттєвого, у 2–3 рази, подорожчання перевезень і дефіциту рефрижераторів, що звичайно ж негативно відбивається на обсягах експорту й конкурентоздатності продукції на зовнішніх ринках.
З метою покращення ситуації з логістикою експорту швидкопсувної продукції й продукції, що має особливий режим зберігання, до якої належать м’ясо птиці, яйця та яєчні продукти, було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України від 24 листопада 2023 року №1239, якою затверджено перелік сільськогосподарської продукції, що має обмежений строк зберігання, та перелік сільськогосподарської продукції, яка має особливий режим зберігання. Згідно з нею ці продукти отримають переваги в строках проходження кордону в режимі експорту, що дасть змогу, зокрема, виконувати головну умову іноземних покупців — швидко постачати іноземним покупцям українські харчові продукти, такі як охолоджене м’ясо птиці та яйця відразу після виробництва чи пакування.
— Як розвивається в цих умовах ринок індичатини? Чи є перспективи для такого виробництва в Україні?
— Торік спостерігалось суттєве скорочення виробництва в індиківництві. Падіння попиту, збій у планових посадках на вирощування та триваліший цикл виробництва призвели до скорочення обсягів виробництва м’яса індиків, за нашими оцінками — на 18%. Зменшення внутрішнього попиту на цей вид м’яса спонукало виробників переорієнтуватись на зовнішні ринки. Протягом двох останніх років Україна перетворилася з імпортера м’яса індиків на експортера. За 2023 рік експортовано 6 тис. тонн м’яса індиків, що на 50% більше, ніж 2022 року, і в 10 разів більше, ніж 2021-го. Імпорт скоротився більш ніж удвічі. Зрозуміло, що активний експорт сприяв відновленню внутрішнього виробництва у 2023 році, і за нашими оцінками обсяги зросли на 6,5% проти 2022 року, але ще відстають від довоєнних.
В Україні є всі передумови для активного розвитку ринку м’яса індиків, якому сприятимуть нарощення експорту завдяки скасуванню імпортних мит і квот Європейським Союзом. Проте визначальну роль тут відіграватиме саме відновлення внутрішнього споживання, збільшення купівельної спроможності населення та повернення до країни тієї частини людей, які, мабуть, були найактивнішими споживачами м’яса індиків.
— Як щодо виробництва інших видів птахівничої продукції (перепели, гуси, качки) — як розвивається цей напрям, чого йому бракує?
— Ці напрями зазнали негативного впливу ще до воєнної агресії — в період карантинних обмежень, бо промислове виробництво цієї продукції має вищу собівартість через терміни вирощування й орієнтоване на платоспроможне населення.
За чотири останніх роки промислове поголів’я гусей скоротилося на 90%, качок — на 10%. В основному утримують ці види птиці в господарствах населення, однак і там скорочення поголів’я відбулося на 25%. У 2022 році виробництво перепелиних яєць скоротилося на 36%, така сама тенденція до зменшення спостерігається і цьогоріч.
На жаль, ці види птахівничої продукції переходять у статус нішевих і матимуть промисловий розвиток із відновленням чисельності й купівельної спроможності населення. До речі, найвищі показники виробництва і поголів’я за цими видами птиці Україна мала у 2013– 2014 роках.
— Розкажіть про перспективи галузі та різних напрямів виробництва птахівничої продукції. Чи можливі суттєві інвестиції у цей напрям ще до закінчення війни?
— Незважаючи на невизначеність із майбутніми викликами та всупереч несприятливим обставинам в економіці держави, промисловий сектор птахівництва й далі інвестує у виробництво. За час війни до списку експортерів м’яса птиці до країн ЄС додалося сім нових потужностей, два підприємства з виробництва яєць. Це компанії, що інвестували фінансові ресурси в модернізацію виробничих потужностей, що дало змогу отримати право експорту до ЄС. Можливості експорту на європейський ринок спонукатимуть підприємства галузі інвестувати в приведення їх до вимог законодавства ЄС і надалі. Віримо в те, що цей список щороку розширюватиметься.
Крім того, через проблеми з експортом зерна все більше операторів зернового ринку розглядають можливості інвестування у виробництво продукції птахівництва. З огляду на це очікуємо найближчим часом на появу нових гравців на ринку.