«Туз» у рукаві
Ямпільський елеватор, що входить у групу підприємств агроіндустріального холдингу «МХП», планує наростити обсяги зберігання зерна в рукавах майже у 2,5 раза
Практика доводить: за будь-яких обставин аграрій не полишить землю. Кризи, найстрашніші хвороби й навіть війна не стануть на заваді українцям виходити в поля й вирощувати врожай. Та як зберігати врожай, коли в засіках ще повно торішнього зерна? Мало не єдиним альтернативним рішенням сьогодні вважають так звані «рукави».
Причому на українських теренах ця практика не нова. Зокрема, на Ямпільському елеваторі ще за кілька років до повномасштабного вторгнення рф до України близько 30–40% із загального обсягу зерна зберігали саме в «рукавах».
Про переваги та недоліки такого зберігання, а також про можливості оптимізації витрат The Ukrainian Farmer поспілкувався із директором Ямпільського елеватора МХП Віталієм Губарєвим.
— Пане Віталію, поясніть, чому МХП ще за кілька років до великої війни надав перевагу рукавам і чи плануєте збільшувати обсяги зберігання тепер?
— Ще два-три роки тому компанія «Миронівський хлібопродукт» обрала для себе концепцію, що передбачає відмову від будівництва силосів — не лише у Ямполі, а й по всіх лінійних елеваторах холдингу. Тобто ми будуємо мініелеватори з досить потужними (100–150 т/год) лініями приймання, очищення та сушіння, але без потужного зберігання.
Це набагато дешевше з погляду інвестицій. Коли ми зводимо силоси, маємо відразу вкласти великі інвестиції в будівельну частину, закупівлю обладнання, монтажні та пусконалагоджувальні процеси тощо. Тим часом із застосуванням технології рукавів кошти можна вкладати поступово — розтягнувши процес у часі. Розрахунки свідчать, що такий спосіб дещо дешевший, ніж будівництво елеватора із силосним зберіганням. Наприклад, якщо порівняти будівництво елеватора потужністю зберігання 100 тис. кубометрів, елеватор із силосним зберіганням коштуватиме близько 200 доларів за кубічний метр зберігання, а елеватор зі зберіганням у поліетиленових зернових рукавах такої самої потужності коштуватиме 120 доларів кубометр зберігання.
Через труднощі з логістикою цього року плануємо збільшити обсяги зберігання в рукавах. На елеваторі нині лишилося близько 15 тис. тонн зерна минулого врожаю, а ми вже готуємося приймати нові партії. Цьогоріч плануємо закласти 500 рукавів. Це майже у 2,5 раза більше, ніж у попередніх роках. Розпочнемо з пшениці, а потім плавно перейдемо на пізню групу. Обсяг зберігання в рукавах перевищить загальну потужність одночасного зберігання на елеваторі у 1,5 раза.
— Який на Ямпільському елеваторі був максимальний строк зберігання зерна в рукавах та за яких умов?
— Ми зберігали кукурудзу без погіршення якості 10 місяців.
Потрібно закладати зерно належної якості, щоб унеможливити його псування. Це не лише про вологість, а й про рівень засміченості. Але й цього недостатньо — потрібно ще забезпечити герметичність рукава. Тобто подбати про те, щоб знизу його не прогризали гризуни, а зверху не пошкоджували птахи. Якщо ми не даємо всередину рукава доступу вологи й повітря, зерно не окислюватиметься й зберігатиметься довгий період.
Є тільки один мінус у застосуванні цієї технології — часткове псування 50–100 кг зерна на кінці рукава через неможливість там забезпечити максимальну герметичність.
До речі, ми маємо досвід закладання вологого зерна кукурудзи. Коли вал збирання був більшим, ніж технологічні можливості елеватора, певні партії вологого зерна ми закладали відразу з поля в рукава, зберігали, а після закінчення збиральної кампанії розпаковували «мішки» й сушили це зерно. Зерно кукурудзи з вологістю 24–26% зберігали 90 днів (за базисного показника 14% і 3% засміченості).
— Нині багато кажуть про переваги зберігання в рукавах. Які основні недоліки, окрім того, що вони одноразові й у них не можна рухати зерно?
— Знаєте, я б, навпаки, назвав перевагою неможливість рухати зерно в рукаві. Якщо зерно закладено з базовими показниками якості, з температурою, що передбачатиме тривале зберігання без можливості псування, навіщо його рухати? Воно лежатиме без проблем протягом десяти місяців. Якщо ж ми рухаємо зерно в межах елеватора — це додаткові витрати електроенергії та газу (коли зерно потрібно підсушити). Щодо недоліків — це трудомісткість процесу.
— А щодо впливу погодного чинника?
— Опади не впливають на процес суттєво. Звісно, коли йде дощ, ми не закладаємо й не вивантажуємо зерно. А через те, що рукави в нас розміщено на звичайному ґрунтовому майданчику, під час опадів туди проблематично заїхати. Утім, і сільгоспвиробники так само припиняють збирання зерна на період опадів…
До слова, кожен причеп ПБН, який застосовано в технології, або ЗПМ180 комплектують тентами на випадок поганих погодних умов. Тому проблеми в цьому взагалі не бачу. Це я кажу про завантаження. А на розвантаженні взагалі жодних проблем немає — в нас завжди є накопичене зерно в місткостях. Тобто коли ми не можемо внаслідок погодних умов заїхати в поле, зерно на елеваторі завжди є, і ми не маємо проблем із відвантаженням на авто та залізничний транспорт. А після дощу знову їдемо в поля й накопичуємо невелику кількість зерна на випадок простоїв, пов’язаних із погодою.
— В умовах дефіциту елеваторних потужностей попит на рукави зростає, що призвело до підвищення цін на цю продукцію. Чи знизилася від цього рентабельність зберігання?
— Ми передбачали ажіотажний попит і розуміли, що з придбанням рукавів будуть труднощі. Тому швидко провели інвентаризацію залишків із минулого сезону. Певним фінансовим позитивом було те, що торік ми закупили трохи більше рукавів, ніж планували. Та оскільки наявних рукавів нам замало, провели тендер на закупівлю. Ціна на придбаний товар, порівнюючи з минулим роком, виросла в рази. Звісно, це суттєво впливає на собівартість зберігання зерна в рукавах. Але казати про зниження рентабельності зарано — це можна буде обрахувати після закладання ранньої зернової групи.
— У яких виробників ви купуєте рукави та необхідне обладнання?
— Ми завжди і в усьому надаємо перевагу вітчизняним виробникам. Зокрема, закуповуємо елеваторне обладнання на проєкти, які будуємо. Купували в українських виробників і рукави. Але на вітчизняному ринку наразі проблема з наявністю цієї продукції, тому були змушені звернутися до закордонних виробників.
За якісними показниками, які декларує у своїх сертифікатах завод, бачимо, що європейські виробники трошки економлять на товщині плівки. Як це впливатиме на якість рукава під час завантаження, стане зрозумілим пізніше.
— На які характеристики звертати увагу, обираючи рукави?
— Варто звертати увагу на кількість шарів плівки та її товщину. Це головні параметри міцності рукава. Оптимальна товщина плівки — 240 мм, а кількість шарів має бути максимальною. Якщо плівка затонка, то навіть за невеликого перевантаження вона розірветься. Буває, що навіть якісні рукави пошкоджуються, а якщо виробники заощадили на товщині плівки або на кількості шарів, ризик розриву буде набагато більшим.
— Техніку від якого виробника застосовують на Ямпільському елеваторі?
— Ми кілька років проводили моніторинг ринку й знайшли для себе оптимальний варіант — завод Кобзаренка. Усі завантажувальні й розвантажувальні машинки, причепи для перевезення зерна ПБН — від цього виробника. Вони всі агрегатуються з тракторами. На жаль, наша держава не випускає трактори, тому доводиться закуповувати європейську техніку.
— Порадьте тим, хто вперше закладатиме зерно в рукави й не мають вільних коштів для придбання всієї потрібної техніки, мінімальний набір обладнання.
— Це машина для завантаження/розвантаження ЗПМ-180 та ЗРМ-180, відповідно, причеп-перевантажувач ПБН-20 або ПБН-30 для перевезення й два трактори, які агрегатуються з цими двома одиницями. Кількість тракторів і ПБНів для перевезення потрібно визначати відповідно до планів закладання. Якщо вони невеликі — достатньо одного трактора й одного причепа для перевезення та одного трактора й однієї машинки для завантаження. Розвантажувати можна за допомогою фронтального навантажувача з трикубовим зерновим ковшем. Але це буде довго, з втратами зерна в полі тощо.
— Чи існує ринок оренди обладнання для робіт із рукавами й чи вигідно або не вигідно брати техніку в оренду?
— Ринок є, але він ще не набрав обертів. Кілька років тому ми хотіли скористатися послугами аутсорсингу: не купляти техніку, а наймати компанію з обладнанням. На той момент уже пропонували такі послуги. Але розрахунки показали, що купити нову техніку й долучати своїх працівників дешевше, ніж орендувати обладнання. Окупність техніки — 2,5 року. А оперативні витрати не такі вже великі — 125–150 грн/т. Утім, у сучасних умовах ринок оренди техніки для розвантажування й завантаження рукавів набиратиме обертів. Основне питання — обґрунтованість цін.
— Від птахів і гризунів можна захиститися або спеціальною сіткою, або ж за допомогою відлякувачів. На жаль, на ракети цей метод не діє. Як рятувати зерно в разі потрапляння уламків й пошкодження рукавів?
— Пошкодження внаслідок загоряння трави в нас взагалі бути не може, адже наші майданчики завжди очищені — весною і безпосередньо перед закладанням зерна в рукави ми робимо спеціальну обробку, зокрема гербіцидну.
А ось про наслідки потрапляння уламків чи ракети сказати не можу — дай Боже, щоб такого ні в кого не трапилось! Гіпотетично, якщо йдеться про уламки, частину зерна вдасться врятувати. Проте технологія закладання має бути правильною. Наприклад, ми завжди розміщуємо рукави на полі за певними схемами, які передбачають доїзди, заїзди майже до кожного сектору. У кожному секторі — по 5–6 рукавів.
Між ними — п’ять метрів, щоб техніка могла проїхати. І так поперемінно: рукави — дорога — рукави — дорога. Так завжди можна дістатися до проблематичного рукава, щоб його розвантажити.
— Ви згадали, що на вашому елеваторі майданчики не бетонують і не асфальтують. Чому?
— Звісно, найкращими умовами є зберігання зерна на майданчику з твердим покриттям.
Але… в кого є в наявності такі майданчики, їх використовують. А в кого їх немає, асфальтування чи бетонування стане дуже дорогим задоволенням. Так, вартість бетонування становить майже 1700 грн за квадратний метр. От і порахуйте, скільки потрібно інвестицій у бетонування майданчика!
Головне — майданчик має бути рівним із невеликим рівномірним схилом, щоб не збиралась вода, також майданчик має бути звільнений від гострих предметів (каміння, стебла зернових та олійних культур).
Що більше, незабетоноване та незаасфальтоване поле можна використати ефективно — після вивантаження зерна з рукавів майданчик можна швидко підготувати й посіяти там якусь культуру, потім зібрати її й знову закладати врожай у рукави в серпні-вересні. По деяких елеваторах ми застосовуємо таку схему, щоб поле не гуляло.
— Як можна знизити витрати на зберіганні зерна в рукавах?
— Насамперед завдяки ефективному плануванню. Тобто потрібно чітко розрахувати, скільки потрібно буде закласти зерна в рукавах загалом і в розрізі культур, скорегувати ці дані з планами відвантаження й спланувати схему завантаження зерна в рукава на майданчиках. Зерно, яке буде зберігатися 3–4 місяці, варто закладати в одному місці, а те, що зберігатиметься тривалий строк, — в іншому.
Використовувати рукава з більшою довжиною (75, 90 або 100 м), це дасть можливість максимально ефективно використовувати площу майданчика для зберігання.
Варто спробувати скоротити й логістику зерна — коли трактори будуть їздити недалеко, це дозволить знизити витрати на пальному.
Крім того, можлива оптимізація внаслідок більшої вантажності перевантажувачів. Зрозуміло, що об’єм ПБН-20 менший, ніж у ПБН-30. Якщо потужність трактора дозволяє агрегатувати ПБН-30, варто брати його — шляхом зменшення ходок мінімізуємо витрати на пальне та на запчастини.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Тарас Лисенко, директор компанії «Чисте поле»
— Після 24 лютого ми прогнозували ажіо тажний попит на рукави, але підготуватись до цього було неможливо. Іноземні заводи загалом працювали на своїх клієнтів у Європі, Африці й інших країнах. Уже у травні 2022 року кількість замовлень на рукави була піковою. Нині їх обсяг з України дорівнює річному рівню виробництва плівки європейських компаній. А ми потребуємо близько 82,5 тис. стандартних рукавів, які вміщують 180–200 т зерна…
Тому тим, кому потрібні рукави на зараз, варто брати те, що є в наявності по тій ціні, що вже є. Загалом якість рукавів, що є на українському ринку, задовільна. Якщо ви не впевнені у виробнику, завантажуйте рукав із мінімальним розтягненням — так ви зменшите ризики.
Щоб придбати рукави за кращою ціною в достатній кількості, доведеться чекати близько місяця: тобто в серпні замовляємо на другу половину вересня.
У світі понад 100 виробників, які можуть виготовляти плівку для рукавів і тільки близько 10 можуть зробити з неї рукави, придатні для зберігання зерна та заготівлі кормів.
В Україні є два своїх виробники рукавів ще й власний виробник обладнання для їх використання.
Рукави WHITE BAG, що виробляє наша компанія, виготовлено з плівки європейського виробництва. Вона тонша, легша й більш технологічна за аналоги. Завдяки сучасному екструзійному обладнанню поєднує різні типи сировини й складні рецептури. Рукави WHITE BAG мають багатошарову будову, кожний шар плівки відповідає за певні технічні характеристики: розтягнення вздовж і впоперек, блокування та відбивання світла, захист від проколів тощо. Рукави WHITE BAG справжньої європейської якості стають доступнішими для наших аграріїв та сумісні з технікою будь-якого виробника.
Від початку заснування компанії у 2011 році ми намагаємося знизити шкідливий вплив на довкілля. Тому й запровадили екологічну програму «Збережи природу — заощадь кошти». Щороку наші клієнти використовують тисячі рукавів і не знають, куди дівати цю плівку. Ми ж її викуповуємо й спрямовуємо на повторну переробку. Це наш обов’язок заради майбутнього.