Агрономія
Головне:
Інтерв'ю

Основа дієвого захисту рослин — вчасне внесення якісного препарату

Допомогти вчасно

Віктор Петрашенко
агроном ТОВ «Вега Агро»

У господарстві «Вега Агро» основою дієвого захисту рослин уважають вчасне внесення якісного препарату

Віктор Петрашенко

Господарство «Вега Агро» та головного його агронома Віктора Петрашенко добре знають не лише колеги-агрономи, які, до речі, часто дослухаються до порад пана Віктора. Неабияк популярне це підприємство й серед компаній — виробників насіння, добрив і ЗЗР, адже фактично є дослідницьким полігоном для їхніх продуктів. Люблять тут бувати й журналісти — бо знають, що завжди почують розповіді про цікавий агрономічний досвід, який може відрізнятися від загальноприйнятих правил. Тож дізнатися про дієвий захист посівів від хвороб і шкідників ми відправилися саме до Віктора Петрашенка.

Розпочали спілкування із загальних питань — про особливості господарювання ТОВ «Вега Агро». Пан Віктор виділив їх кілька. Насамперед зазначив широку восьмипільну сівозміну, яку нині практикують небагато господарств. Далі розповів про інтенсивне живлення, яке в господарстві практикують з огляду на велику кількість ґрунтозмін, кількість яких навіть у межах одного поля може доходити до десяти — від дерново-підзолистих до темно-сірих глеєвих ґрунтів. Відтак для отримання високих урожаїв тут змушені вносити багато міндобрив, наприклад, під ріпак — 1 ц/га амофосу, 1,6 ц/га хлористого калію, 400 кг/га селітри, 200 кг/га сульфату амонію. У планах — запровадження диференційованого внесення добрив після проведення хімічного аналізу ґрунту.

Нарешті третя особливість ТОВ «Вега Агро» — велика кількість досліджень різноманітних гібридів і сортів, систем живлення та захисту культур. Наприклад, на демоділянці соняшнику цього року висіяно 130 гібридів, кукурудзи — 150, ріпаку — близько 70, жита — п’ять гібридів, пшениці — 18 сортів. За результатами цих досліджень обирають найвідповідніші зразки для цього регіону — для кращих ґрунтів кукурудзу бренду Декалб і Піонер, для гірших — селекції «Сингенти», для піщаних — KWS, ріпак сіють селекції LEMBKE та KWS, пшеницю — Інституту фізіології, Одеського селекційного, компаній «Лімагрейн», KWS, DSV. Жито у «Вега Агро» вирощують лише гібридне селекції KWS. Усі ці високопродуктивні гібриди захищають тільки оригінальними ЗЗР виробництва компаній «Байєр», БАСФ, «Сингента», «Саміт Агро», «Нуфарм», доповнюючи їх невеликою кількістю якісних препаратів постпатентних компаній «Адама» й «Август». Тож, зважаючи на такі особливості господарювання, починаємо розмову…

— Пане Вікторе, ваше господарство практикує широку сівозміну. Чи впливає це на фітосанітарний стан посівів і якою мірою?

— Звісно, впливає. Широка сівозміна нам дає змогу зменшити пестицидне навантаження на посіви. Наприклад, соняшник на попереднє місце у нас повертається через шість років, тому на соняшнику ми зовсім не застосовуємо фунгіцидів. Соняшник сіємо тільки селекції «Сингента», їхні гібриди Суміко, Конді є адаптованими до нашої зони достатнього зволоження, вони стійкі до хвороб, тому в наших умовах фунгіцидний захист соняшнику недоцільний.

Якось до мене приїхав представник однієї компанії й почав агітувати за дві-три фунгіцидних обробки на соняшнику. Мовляв, це дає прибавку врожайності, яка повністю окупає вартість препарату і дає додаткові бонуси. До того ж посилався на проведені його компанією дослідження… у Запорізькій області. Кажу: «Ви не рівняйте їхні умови, де сіють „сємєчку, подсолнух і соняшник” три роки підряд на одному полі, з нашими, де восьмипільна сівозміна». Після таких слів той представник свої фунгіциди не пропонував.

Тому, якщо немає сівозміни, без фунгіцидів не обійдешся. У наших умовах потреби в них немає. Окрім того, ми після соняшнику не оремо, а проводимо глибоке розпушування. У результаті конідії (спори грибів) не загортаються глибоко в ґрунт, не зберігаються там роками, а проростають на другий-третій рік і до шостого року, коли соняшник повертається на попереднє місце, поле чисте від хвороб.

Кукурудзу зазвичай фунгіцидами не обробляють, хіба що деякі передові багаті господарства. У нас на кукурудзі хвороб також не було. На гібридному житі може бути єдина проблема — бура іржа, за перших проявів якої обробляємо фунгіцидом на основі тебуконазолу та пропіконазолу. А от ріпак і пшеницю обробляємо системно, проводимо по три фунгіцидних обробки тебуконазолом і метконазолом.

— Які хвороби та шкідники найбільше вам дошкуляють останнім часом?

— Рік на рік не випадає, але зернові постійно уражує фузаріоз колосу. Утім, оскільки ми посіви обробляємо превентивно, то проблем немає. Першу обробку проводимо у фазу кущіння різними препаратами — цього року застосували фунгіцид Капало (БАСФ). Другу обробку по прапорцевому листку проведемо Елатус Ріа («Сингента»). Щодо третьої обробки дивитимемося по ситуації, можливо, застосуємо якийсь препарат на основі тебуконазолу компанії «Байєр».

Проти шкідників жодні культури системно не обробляємо — тільки ріпак. Бо це така культура: не обробиш — нічого буде збирати. Ріпаку шкодять квіткоїди, прихованохоботники, тому проводимо дві-три інсектицидних обробки Фастаком, Моспіланом чи Біскайєю.

На пшеницях інсектицидами зовсім не працюємо, адже крім шкідників ми вбиваємо і корисних комах. Та я поки що й не бачу в потребі інсектицидної обробки зернових, бо немає економічного порогу шкодочинності. Кукурудза також поки що «проскакує»: основна загроза для цієї культури — західний кукурудзяний жук, але його в нас не виявлено.

На соняшнику проблем також немає — купуємо протруєне інсектицидом насіння й таким чином захищаємо його від ґрунтових шкідників. Сої також нічого не загрожує.

На демоділянках висіяно 18 сортів пшениці та п’ять гібридів жита

— Складається враження, що ваші посіви взагалі оминають хвороби та шкідники…

— Вони є, але ми з двома помічниками постійно моніторимо ситуацію і не допускаємо, щоб вони перевищили ЕПШ. Посіви обробляємо, коли є реальна проблема в полі, а порівняно невеликі площі господарства дають змогу оперативно це зробити. Ми ж не холдинги, де вносять по команді пестицид за будь-якої погоди, незважаючи, є проблема чи немає. І виживають унаслідок обсягів продукції. Ми вносимо пестициди в розумних межах, якщо ефект від унесення — під питанням, препарат не вносимо. Систему захисту будуємо за принципом: гербіцидами однозначно працюємо, фунгіцидами працюємо з певними коригуваннями, інсектицидами — по ситуації.

Густота сівби також впливає на розвиток хвороб. Посіви не загущуємо, в основному сіємо згідно з рекомендаціями оригінатора: соняшник — 65 тис. насінин/га, жито — 2 млн насінин/га (воно тоді добре кущиться), пшеницю іноземну — 4–5 млн насінин/га, вітчизняну — 5–6 млн насінин/га — усе залежить від насіння та його якості.

— Наскільки у вашому господарстві інтенсивний червень щодо фунгіцидно-інсектицидного захисту?

— На картоплі маємо 7–8 фунгіцидних обробок, на просапних — за потреби. На зернових у квітні у фазу початок виходу в трубку вносили гербіцид + фунгіцид, у червні по прапорцевому листку однозначно будемо працювати фунгіцидом Елатус Ріа. Цей препарат на всі 100% виправдовує себе, хоч і не з дешевих. Ми його почали використовувати три роки тому. Тоді елеватори масово не брали зерно багатьох господарств, бо діагностували на ньому сажку, хоч то насправді були сапрофітні гриби. Ми обробили всі поля Елатус Ріа, і в нас проблем із якістю зерна не було. Навіть незважаючи на дощовиту погоду під час жнив, солома була жовтою. Це новий препарат, йому кілька років, працює ідеально. Поки що найкращого на ринку я не бачу для захисту зернових по прапорцевому листку.

Далі будемо дивитися по ситуації: якщо стоятиме спекотна суха погода, то по колосу, можливо, й не вноситимемо фунгіцид.

На початку червня обробимо ріпак Біскайєю (Байєр) — якраз настане друга половина періоду цвітіння ріпаку.

— Ви багато досліджуєте ЗЗР на демо. Які цікаві результати маєте? За вашими спостереженнями, як впливають фунгіциди на якість зерна?

— На якість, класність пшениці впливає не так фунгіцид, як добриво. Але якщо ти не обробив третій раз по колосу фунгіцидом, можуть бути фузаріозні зерна, які в тебе не приймуть на елеваторі. На гібридному житі таких проблем немає, насіння протруєне — на ньому може бути тільки бура іржа. Тому фактично по житу ми фунгіцидом працюємо раз на три роки залежно від погоди: якщо волого та спекотно, хвороби з’являться, якщо сухо, то не потрібно зайве вносити хімію на поле.

Щодо соняшнику, то ми досліджували на демо дію фунгіцидів «Сингенти», БАСФ, «Байєр» — різниці між ними не побачили, працюють однаково добре. Але не побачили й різниці з необробленою контрольною ділянкою — все через стійких до хвороб гібридів, якісно протруєного насіння.

Було й цікаве спостереження: басфовський фунгіцид Архітект, який має властивості морфорегулятора, добре вирівнює посіви соняшнику, високорослі гібриди стають трохи нижчими й не полягають, що надалі спрощує його збирання. Окрім того, набагато краще відбувається дозрівання соняшнику — одночасно.

— Застосування тільки оригінальних ЗЗР — також результат ваших дослідів?

— Так. Ми дійшли висновку, що генеричні препарати зовсім не дотягують до оригінальних — нема стабільності: один раз генерик працює, наступного року — не працює. Наприклад, якось провели дослід на євролайтинговому соняшнику — випробовували басфовський гербіцид і генеричний. То генеричний зовсім не забрав бур’яни, а соняшник був пригнічений. Моя думка: хто працює генериками, той працює собі на шкоду. Це стосуються усіх ЗЗР.

Закладали дослід щодо протруєння насіння, випробовували препарати «Сингенти», «Байєр» і генерики. У результаті насіння, оброблене генеричним протруйником, на три дні зійшло пізніше. Окрім того, коефіцієнт кущіння на тих посівах був найнижчим — 2,1–1,7. Натомість посіви, оброблені оригінальним протруйником, мали коефіцієнт 3–2,5. Проте вихідні умови були однаковими — один сорт, оброблений в один день, висіяний на одному полі.

Окрім того, оригінальний препарат завдає мінімальної шкоди культурній рослині. Неочищений генеричний препарат може такої шкоди завдати, що після нього збирати буде нічого. Головне, чим відрізняються ці продукти, — оригінальні компанії стежать за якістю препарату, бо цінують своє ім’я.

— На ефективність пестицидів серйозно впливає явище резистентності шкідливих організмів. Як ви будуєте систему захисту з урахуванням цієї проблеми?

— Сівозміна полегшує нам це завдання. Так, на зерновій групі перша фунгіцидна обробка майже щороку — щось нове: препарат іншого хімічного класу, іншої компанії. Але другу обробку вже три роки проводимо Елатус Ріа — маємо сівозміну, міняємо сорти, тому поки що проблем не бачу. Якби була монокультура — були б питання.

Уважається, що за три роки ґрунт очищується від хвороб. Але навіть на картоплі, де маємо чотирипільну сівозміну, проводячи вісім фунгіцидних обробок, щороку міняємо фунгіциди.

— За вашими спостереженнями, як довго препарат може триматися на ринку, бути ефективним?

— Деякі до 10 років. Наприклад, фунгіцидом Авіатор (Байєр) на ячменях активно користуються, хоч йому вже років вісім. Уважаю, це один із найкращих продуктів проти борошнистої роси, іржастих хвороб, листкових плямистостей, кореневих гнилей. Про Елатус я вже говорив.

Так, такі препарати недешеві, але втрачений урожай може бути набагато дорожчим. Окрім того, їх можна «здешевити», купивши у правильний час: препарати, які вноситимемо обов’язково, ми купуємо наперед, ще в грудні — тоді ціни нижчі. Ті, що будуть потрібні по ситуації, купуємо за потреби: один телефонний дзвінок менеджеру — і товар у нас. Наприклад, якось на картоплі, коли пішли дощі й у поле не можна було зайти, стрімко почала розвиватися фітофтора — внесли Ридоміл + Ширлан (Сингента) повною дозою, і вони знешкодили збудника і зупинили хворобу.

— Поговорімо про технологію внесення ЗЗР. Чимало агрономів застосовують препарати тільки соло — мовляв, так вони ефективніші, інші, навпаки, мішають коктейлі. Який ваш підхід?

— Ми відмовилися від бакових сумішей ЗЗР із мікродобривами, карбамідами, сульфатами — такі коктейлі підпалюють рослини. Наприклад, коктейлями для пшениці з фунгіциду, карбаміду чи сульфату магнію можна підпалити прапорцевий листок, бо ніхто не знає, скільки біурету є в карбаміді. Якби він був чистим, можливо, такого б не було.

Мікродобрива, яких бракує рослині, я вважаю, треба вносити в ґрунт, а не по листку — це неефективно. Тому, наприклад, цього року під кукурудзу ми вносили аплікатором у ґрунт сульфат цинку під час сівби.

Ми коктейлями не граємося, змішуємо не більше як два-три препарати, наприклад, фунгіцид із гербіцидом для першої обробки пшениці. Коли почитаєш в інтернеті, що змішують п’ять-шість, а то й дев’ять компонентів, стає страшно. Адже ніхто не знає, як одна діюча речовина підсилить другу чи як знівелює її дію… Два фунгіциди також не змішуємо, хоч в Німеччині бачив, як один фермер так робить.

— У яких дозах уносите препарат? Рекомендованих виробником чи варіюєте з огляду на власний досвід?

— Вношу в максимальних нормах — тоді препарат працює. Якщо виробник рекомендує норму 1,2–1,5 л, ми вносимо 1,5 л.

— Які технічні заходи застосовуєте, щоб зберегти ефективність препарату?

— Років вісім — десять працюємо інжекторними двофакельними розпилювачами IDKT компанії Lechler. Роздвоєний факел утворює більшу кількість крапель, ніж «звичайний» IDK розпилювач, що сприяє поліпшенню густоти покриття.

Працюємо, коли швидкість вітру до 4 м/с — тоді є результат. Не працюємо в спеку — тільки за температури повітря до 24 градусів, не працюємо по росі. Можемо собі це дозволити, адже маємо два причіпних обприскувачі «Джон Дір» — самохідні я не люблю через їхню високу швидкість. Наші працюють зі швидкістю 7 км/год. Тоді не втрачається продуктивність обприскування.

— Насамкінець, на вашу думку, що є основним елементом ефективного захисту рослин?

— Унести якісний препарат у потрібний час, а не коли виходить. За сприятливої температури та вологості повітря, в безвітряну погоду. Дехто може навіть якісний препарат внести у вітряну погоду, а потім викликати представників компанії, щоб дорікнути їм, що їхній препарат не працює… Я так ніколи не робив. Бо все треба робити правильно.

Журнали