Перший на підході!

 У Групі компаній «Енселко» збільшили посівні площі під ріпаком і сподіваються на добрий урожай. 

Цього року, зважаючи на тогорічні труднощі логістики зернових, аграрії переважно роблять ставку на олійні культури, зокрема ріпак. У ГК «Енселко» також збільшили площі під ріпаком й очікують доброго врожаю. Принаймні погода цьому поки що сприяє. Утім, агрономічна служба також докладає максимум зусиль для досягнення найкращого результату. Про особливості вирощування ріпаку в сезоні-2022/23 розповів головний агроном холдингу Микола Соцький. 

— Пане Миколо, на ваш погляд, які ринкові перспективи ріпаку цього року? Чи рентабельною для виробників буде ця культура? 

— Скажу так: торік ціна реалізації ріпаку була добра. Оскільки це експортоорієнтована культура, то на його вартість здебільшого впливає європейська та світова ринкова ціна. Ми не експортуємо — все зерно здаємо на елеватор, тому не маємо проблем із реалізацією. 

Як буде цього року, поки що не знаємо, бо ріпаку в країні посіяли більше. До речі, й наше господарство також: якщо 2022-го у нас під ріпаком було 6 тис. гектарів, то цього року — 8,5 тис. І наступного року площі зменшувати не будемо. 

Структуру посівних площ ми змінили з огляду на тогорічні проблеми з виробництвом кукурудзи: через здорожчання міндобрив і пального зросли затрати на вирощування й досушування, а також логістичні витрати. Через дощі кукурудза довго не скидала вологу, тож збирали врожай майже до січня за вологості 23–24%. Зважаючи на високі ціни на газ і вимкнення світла взимку, чимало витратилися на досушування. Тому вирішили зменшити посіви кукурудзи на користь ріпаку. Адже ріпак за сприятливої погоди можна швидко зібрати за базової вологості. Важливо, що витрати на логістику ріпаку, як порівняти з кукурудзою, значно менші, зважаючи на обсяги продукції, — кукурудзи збираємо 9–10 т/га, а ріпаку 3,5–4 т/га. Окрім того, це добрий попередник під озиму пшеницю. 

— У якому стані нині ваш ріпак? 

— Цього року ріпаки дуже гарні, набагато кращі, ніж минулого. Не в останню чергу цьому посприяли весняні дощі. Правда, в середині квітня були заморозки до –3 градусів, на початку місяця ще випадав сніг, але ріпак вистояв, значних пошкоджень не було, якихось спеціальних відновлювальних заходів ми не проводили. 

Звісно, велика кількість вологи навесні — це ризик розвитку хвороб, але наша система захисту, яка навесні передбачає три фунгіцидні обробки, спрацювала добре, додаткових обробок не проводили. Нині ріпак рясно цвіте, рослини в доброму стані. 

— Минулий серпень-вересень також були дощовитими на більшості території України. Як ви провели посівну ріпаку? 

— Посівна розтягнулася на місяць, починаючи з кінця липня. Сіяли із зупинками, бо через серпневі дощі затягнувся обмолот пшениці — у нас це один-єдиний попередник під ріпак. Але дощі добре зволожили ґрунт, і в результаті ми отримали добрі сходи, навіть пізніх посівів — їх викликали вересневі дощі. Фактично на вересень мали посів густотою 350–400 тис. рослин/га. 

Загалом ми не перший рік розтягуємо строки сівби, орієнтуючись на кількість вологи в ґрунті. Зазвичай сіяти ріпак починаємо в кінці липні — на початку серпня нормою 350 тис. насінин/га, далі збільшуємо норми до 500–550 тис. насінин/га. 

Основний обробіток ґрунту — оранка, але минулого року на половині площі провели глибоке дискування, щоб зменшити витрати на ґрунтообробні операції і на пальне, адже після оранки треба площі вирівнювати, культивувати, а після дискування цього робити не треба, можна відразу сіяти. Окрім того, після оранки більше висушується ґрунт. До того ж, щоб виорати всю площу під ріпак, нам би довелося винаймати вісім агрегатів із плугами — тож ми й тут зекономили. 

— Чи корегували систему живлення, зважаючи на дорогі міндобрива? 

— Зменшили норму NPK. Зазвичай вносимо 200 кг/га: 100 кг/га — під час основного обробітку і 100 кг/га — під час сівби. Минулого року внесли тільки 100–120 кг/га залежно від поля під час сівби. 

Навесні також унесли зміни в систему живлення. Згідно з технологічною картою ми повинні двічі вносити КАС, натомість усю норму 400 кг/га внесли відразу по мерзлоталому ґрунту. Бо коли раніше вносили двічі половинними нормами, то бачили, що після другого внесення через брак вологи добриво лишалося на поверхні, не розкладалося. Оскільки цього року вологи достатньо, то вирішили внести один раз — і не прогадали, добриво спрацювало. Трохи переживали щодо азоту — боялися, що з дощами нітратний азот промиється глибше і буде недоступний рослині, але переконалися, що ріпак своєю потужною кореневою системою здатен діставати поживу з нижнього горизонту ґрунту. 

Також по мерзлоталому ґрунту розкидали сульфат амонію у нормі 140–150 кг/га залежно від потенціалу поля. Ми регулярно проводимо хімічний аналіз ґрунту й вносимо добрива диференційовано, залежно від його результатів, адже склад ґрунту під ріпаком різний: від чорноземів до суглинкових і сірих лісових ґрунтів. 

Окрім того, під час кожної обробки посівів ЗЗР додаємо до бакової суміші бор, а також сульфат магнію (3 кг/га) в період цвітіння. 

Загалом цього року кількість міндобрив зменшили ненабагато — на 100 кг/га NPK. Усе-таки ріпак — прибуткова культура, отримуємо щороку врожай 3,5–4 т/га, тому економити на технології вважаємо недоцільним. 

— Дуже важливо для перезимівлі ріпаку, щоб рослина ввійшла в зиму в доброму стані. Як працювали над цим? 

— Ріпак, посіяний у ранні строки, увійшов у зиму в дуже доброму стані — мав понад 10 листків, а посіяний у кінці серпня — 6–8 листків. Коренева шийка була діаметром 10 мм, витягування точки росту не більше як 10 мм — згідно зі стандартом. У результаті весь ріпак добре перезимував. 

Минулої осені довелося скорегувати рістрегуляцію. Зазвичай перший посів регулюємо двічі, для пізніх посівів вистачає одного разу. Перший раз працюємо фунгіцидом-ретардантом Карамба Турбо, на друге внесення обираємо препарат на основі тебуконазолу. Оскільки через дощі рістрегулятор довелося вносити пізніше, то на друге внесення збільшили норму препарату. 

— Ви зазначили, що система захисту навесні спрацювала добре. А взагалі, яка нині проблема на ріпаку з боку захисту вас турбує найбільше? 

— Щодо хвороб, то в нашому регіоні нас найбільше турбує склеротиніоз. Але знову ж таки з нею справляємося за допомогою фунгіцидів. 

Що ж до цього ріпакового сезону, то на задискованих площах довелося двічі працювати проти падалиці озимої пшениці. Хоч зазвичай основну частину падалиці приорюємо і тільки підчищаємо гербіцидом окремі ділянки. Також восени на полях, де проводили дискування, були проблеми з озимою совкою. Тому довелося застосувати потужніший інсектицид Пірінекс. 

Взагалі для захисту ріпаку на ринку є всі засоби. Ми працюємо переважно оригінальними препаратами. По оранці вносимо ґрунтові гербіциди, після дискування це не доцільно, бо на тих полях чимало пожнивних решток. Щоб прибрати падалицю озимої пшениці, вносимо Фюзілад Форте. Далі проводимо рістрегуляцію ріпаку: посіви ранніх строків сівби обробляємо двічі, пізні — один раз Карамбою Турбо. 

Навесні спостерігаємо за прихованохоботником, розставляємо жовті пастки з мильним розчином. Перший раз проти шкідників працюємо інсектицидом Фастак, друге внесення — бакова суміш тебуконазолу як рістрегулятора + бор + інсектицид. У період цвітіння вносимо фунгіцид Аканто Плюс, інсектицид Біскайя. Якщо після цвітіння в посівах помітили прихованохоботника чи капустяного комарика, вносимо Моспілан. 

Користуємося препаратами, безпечними для бджіл. Одразу повідомляємо пасічників, які на цей момент уже вивезли пасіки на поля, що плануємо обробку посівів. Окрім того, працюємо тільки в нічний час. 

— Продуктивність ріпаку закладена генетично. Як ви обираєте гібриди?  Які характеристики для вас найважливіші? 

— Намагаємося сіяти топові гібриди різних компаній: DSV, RAGT, KWS, Monsanto. Щороку висіваємо демоділянки й обираємо найкращі для нашої зони, найурожайніші. 

Для ранньої посівної нам потрібні гібриди з повільним стартовим ростом в осінній період, щоб точка росту не витягувалася. Для пізніх строків сівби потрібні гібриди, що, навпаки, швидше розвиваються — щоб вони встигли до зими нагнати вегетативну масу. 

Нині розглядаємо гібриди, які пізніше відновлюють вегетацію навесні, коли мине загроза весняних заморозків, адже останніми роками вони не рідкість у нашій зоні. 

Зимостійкість уже не така актуальна характеристика ріпаку. Якщо ми відрегулюємо точку росту, то ріпак буде при землі, він перезимує. Та й зими вже не надто суворі, тож проблем із вимерзанням немає. 

Розтріскування стручків — також не проблема. Усі гібриди генетично стійкі до цього. Хіба що град може вибити ріпак, але з природними явищами складно боротися. 

— Ви зазначили, що ріпак цього року рясно цвіте. Якими препаратами регулюєте синхронне цвітіння пагонів? І коли, за вашими оцінками, будете збирати ріпак? 

— Рівномірності цвітіння головного й бічних пагонів ми досягаємо тебуконазолом — обробляємо посіви заввишки 30 см. Тоді центральний пагін припиняє ріст, а бічні починають краще розвиватися. У результаті ріпак цвіте рівномірно. 

Збиратимемо врожай орієнтовно в середині липня. Але все залежатиме від стану посівів. От минулого року через посушливі умови був скорочений період цвітіння. Цього року в ріпаку довгий період цвітіння — вже цвіте десять днів і ще з десять днів буде цвісти, бо заклав багато бутонів. Цього року для ріпаку сприятливі умови, вдосталь вологи, тож сподіваємося на добрий урожай.