Інтерв'ю

Працювати нешаблонно

Олег Гіс
голова ФГ «Коровай»

У господарстві «Коровай» планують зменшити собівартість виробництва шляхом корегування технології.  

Cкладні економічні умови, які нині переживає наша країна, значне здорожчання усіх засобів виробництва, особливо міндобрив, спонукають аграріїв оптимізувати витратну частину, вишукувати додаткові технологічні резерви. У фермерському господарстві «Коровай», що на Львівщині, наступного сезону також планують зменшити собівартість вирощування культур, до того ж максимально зберігши врожайність і якість зерна. Як саме — розповів голова господарства Олег Гіс. 

Пане Олеже, якою склалася торік економічна ситуація для вашого господарства? Які уроки зробили та які маєте плани на весну? 

— На це запитання однозначної відповіді немає. З одного боку, усі культури вродили добре, — ще з попереднього року був запас оборотних коштів, — то ми відсіялися більш-менш нормально, погодні умови також були сприятливими. Проте ж ціна на зерно різко впала. Нині вона стабілізувалася, але все одно ціни тільки перекривають собівартість зернових, на олійних і бобових ще трохи можна заробити. 

Тому навесні ми вже не будемо працювати за інтенсивною технологією, як колись, а за ресурсоощадною. Насамперед завдяки зменшенню кількості міндобрив. Якщо, наприклад, зазвичай під зернові восени ми давали по 200 кг/га основних добрив — діамофоски чи нітроамофоски, далі навесні двічі підживлювали аміачною селітрою по 250 кг/га (тобто фактично вносили 500 кг/га аміачної селітри), то цієї осені внесли 100 кг/га добрив, а навесні плануємо внести 300 кг/га, тобто скорочення буде на 30–40%. 

Я завжди цікавлюся агроринком. Знаю, що уряд розробляє державні програми, залучивши європейські й американські гранти, які мають допомогти фермерам провести посівну. Сподіваюся, що держава розширить програми кредитування, допоможе насінням, як обіцяє. Я на це дуже розраховую, бо вже користуюся пільговими кредитами, зокрема «Доступним кредитом 5–7–9». Це дає змогу впевненіше почуватися в умовах нестабільного ринку. 

Надалі основну проблему бачу в тому, що фермери здебільшого сіятимуть навесні менш затратні культури — соняшник, сою, можливо, горох. А от із зерновими може бути проблема: через економію на добривах отримають малий урожай, що спричинить зростання ціни на зерно. Відповідно, держава буде змушена ввести обмеження на експорт. Тоді взагалі перестануть сіяти пшеницю, віддаючи перевагу культурам, на яких зможуть заробити. Думаю, виходом із ситуації можуть бути державні дотації аграріям на вирощування зернових. 

А як ви плануєте структурувати посівні площі? 

— Змін не планую, як і торік. Тільки трохи на технології заощаджував. Я на своїх 2500 га вирощую кукурудзу, сою, соняшник, пшеницю, жито, ячмінь, ріпак у рівних пропорціях. Але багато фермерів навколо відмовляються від кукурудзи, бо для них вона була збитковою. У мене ж був запас коштів із минулого року для забезпечення виробництва, маю власну сушарку, склади. Тому в нашому господарстві кукурудза ще рентабельна. 

Як плануєте працювати із живленням культур? Якою бачите альтернативу міндобривам? 

— Основа живлення — міндобрива, їх нічим не заміниш. Я працюю 12 років на землі й усе перепробував, зокрема й органічні добрива, сидерати. Звіс но, всі види добрив дають позитивний результат. Наприклад, позакореневе підживлення дає добавку врожайності 5–10%. Добрий результат дає органічне добриво — я купую курячий послід. Однак його нині немає, все розкупили на птахофермах. Та й ціна зросла — виробники добрив одразу зреагували на попит. Гранульований курячий послід коштує 10 тис. грн/т, а його треба внести хоча б 1–1,5 т/га. То нині за витратами він рівняється до міндобрив. 

Нині я притримую до лютого кукурудзу, пшеницю другого класу — коли зросте на них ціна, тоді й буду купувати добрива: трохи органіки, трохи мінеральних. Але менше, ніж зазвичай.

 Тепер вигідно користуватися сидератами. Компанії «Ерідон», «Суффлє агро Україна» пропонують готові мікси. Я поки що серйозно не вивчав це питання, тільки пробував. Але цього року планую міняти технологію, бо до міндобрив не докупишся. Замість 200 кг/ га діамофоски чи нітроамофоски після пшениці висію сидерати, восени загорну в ґрунт і навесні сіятиму кукурудзу, сою чи соняшник, не вносячи основних міндобрив. 

Перспективні рідкі міндобрива. Я співпрацюю з компанією «Агротерра», яка продає установки для приготування рідких комплексних добрив. Ми вже обговорили з ними це питання: якщо все буде нормально, планую на наступний рік придбати таку установку і самому виготовляти РКД, заощадивши таким чином на вдобренні. 

Після того, як почав застосовувати РКД, КАС, я порахував: на озимому ріпаку чи пшениці рівноцінною заміною гранульованій аміачній селітрі нормою 500 кг/га є внесення 400 кг/га КАС. А ціна добрив однакова. Таким чином, уносячи РКД, економлю 100 кг/га гранульованого добрива. А в моєму господарстві така економія виливається в 5 млн гривень на рік. Окрім того, рідкі добрива швидше засвоюються, ніж гранульовані. 

Вартість установки для виготовлення РКД — у межах 8 млн гривень. Працює вона так: гранульовані карбамід чи аміачну селітру вносиш у місткість, заливаєш водою, доводиш до температури 50 градусів і отримуєш РКД. Порахував, що окупиться вона в наших умовах за рік. Тобто перспектива в переході на РКД є. Треба тільки переобладнати наявні в мене агрегати, встановити на кожну сівалку чи культиватор обладнання для внесення добрив. 

Окрім оптимізації живлення якими агрономічними заходами у ваших умовах можна зменшити собівартість вирощування культур? 

— Якісний обробіток ґрунту та висів насіння, якісний посівний матеріал можуть на 30% додати врожаю. На це навесні треба звернути увагу. Роботу в полі треба контролювати щодня. Натомість скорочувати кількість обробітків ґрунту не потрібно, тож, як зазвичай, планую проводити три передпосівні культивації — закрити вологу, провести проміжну та передпосівну культивації, інакше це вплине на врожай. Якось пробував економити на одній культивації, то поле заростало бур’янами й зменшилася врожайність. Обробка ж гербіцидами обходиться дорожче, ніж проміжна культивація. 

Посівний матеріал кукурудзи, соняшнику треба брати відомих, перевірених брендів, бо їхнє насіння краще. Воно дорожче, але себе виправдовує. От я сію кукурудзу «Піонер» — минулого року збирав 12 т/га за вологості 26%. Посіявши дешевшим насінням, дехто збирав урожай по 8 т/га за вологості 30%. Якщо врахувати врожайність і витрати на досушування вологішого зерна, то виходить, що краще на 2 тис. гривень більше заплатити за насіння, але зекономити 10 тис. гривень на досушуванні. Це реальний приклад із практики моїх колег. Тому я сію кукурудзу ФАО 250–300, середньоранній соняшник і групу стиглості гібридів не мінятиму. Вони більш врожайні, а завдяки власній сушарці витрати на досушування мінімальні. 

Щодо сортів сої, пшениці, то ми раз на три роки оновлюємо лінійку насіння відомих брендів, купуючи першу репродукцію. Далі два роки висіваю другу й третю репродукції. Тож на цьому також економлю. 

Нині багато хто з власників сушарок замислився над зменшенням витрат на досушування зерна. Для вас це актуально? 

— Ми маємо італійську сушарку, яка працює на дизелі — цього року висушили 5 тис. тонн кукурудзи й 2 тис. тонн соняшнику. Розхід 1 т пального на 1 тонно-відсоток. З урахуванням зарплати персоналу сушарки, витрат на дизель і електроенергію вартість 1 тонно-відсотка становить 80 грн, натомість на елеваторі пропонують послугу сушіння за 150–180 грн/т. 

Порахував, що перехід на інше паливо, наприклад, пелети, невигідно. Бо якщо дорожчає дизель, газ, то дорожчають і пелети. Окрім того, треба брати пелети з твердих порід дерева, а вони дорожчі. Власне ціни на сушарки на пелетах теж зросли до 200 тис. євро, це на 40% більше проти дизельної, бо котел, що спалює пелети, дорогий. А ще ж треба врахувати роботу персоналу: нині в мене обслуговує весь сушильний комплекс одна людина, а на пелетах треба щонайменше дві. Тому на одне й виходить. 

Повертаючись до теми насіння, чи можна зекономити на нормах висіву? Нині загальна тенденція до зменшення… 

— На нормах висіву краще не економити. Взагалі норми висіву пшениці корегують із термінами сівби, насіннєвим матеріалом, кількістю добрив. Ранні строки сівби — менші норми висіву. Якщо вносити більше міндобрив, можна зекономити на насінні. Якщо ґрунт добре вироблено та якісне насіння, теж можна меншою нормою посіяти. Після сої, соняшнику норму пшениці зменшувати не потрібно — бо то пізні строки сівби й треба дотримуватися потрібної густоти на момент збирання врожаю. 

Ярі культури сію згідно з рекомендаціями виробника насіння. Якщо зменшити норму висіву, потім це відіб’ється на врожаї. Тому не варто. 

Як щодо захисту? Бачите резерви для оптимізації? 

— Тут є куди маневрувати. От раніше ми користувалися оригінальними препаратами, але дворічний досвід показує, що якісні генерики, наприклад, компаній «Укравіт» чи «Альфа смарт агро» дають непоганий результат і економію 50% коштів. Адже д. р. і оригінальних, і генеричних препаратів виробляють у Китаї, а кінцевий продукт — на українському заводі, що впливає на ціну. 

Норми й кратність унесення також можна варіювати. Треба діяти нешаблонно, працювати творчо, коли є проблема. Це теж економить кошти. 

Ви сказали, що плануєте скорегувати удобрення культур. А як щодо підживлення для підвищення якості зерна? Також зменшите норми внесення добрив чи, може, взагалі не підживлюватимете? 

— У жодному разі. Для якості зерна дуже важливим є внесення добрива у потрібну фазу. Я постійно отримую пшеницю 1–2 класу завдяки підживленню азотними добривами з умістом сірки у фазу виходу колоса. Найбільшу якість зерна давало внесення перед дощем 100 кг/га сульфату амонію. Клейковина була 36%. Хоч згідно з технологією сульфат амонію бажано вносити на початку вегетації. 

Якщо нема можливості внести дорогі азотні добрива перед виходом колоса, то можна підживити розчином карбаміду із сульфатом магнію: 5 кг карбаміду + 2 кг сульфату магнію. Таким чином, позакореневе підживлення у фазу початку цвітіння суттєво може підвищити якість зерна пшениці. 

На інших культурах вношу добриво теж у кінці вегетації: на соняшнику — у фазу зірочки, на сої — у фазу бутонізації, на кукурудзі — вихід волоті. На ріпаку у фазу цвітіння проводимо фунгіцидно-інсектицидну обробку з додаванням розчину карбаміду й сульфату магнію. Суттєво підвищує масу тисячі насінин і вміст олії в насінні. 

Утім, через здорожчання добрив будемо міняти схему. На пшениці перед виходом колоса, а на ріпаку перед початком цвітіння замість сульфату амонію буду вносити позакоренево 5 кг/га карбаміду + 2,5 кг/ га сульфату магнію. Ефект, сподіваюся, буде аналогічним унесенню сульфату амонію. Але економія суттєва. Аналогічно працюватимемо з іншими культурами.