Інтерв'ю

Стратегії успіху

Юлія Фльорова
генеральна директорка ТОВ «Ясенсвіт»

Попри складну економічну ситуацію, воєнні  ризики та постійну зміну споживчих настроїв, український ринок курячого яйця проявляє здатність до адаптації та збереження стабільності.  

Виробники курячого яйця не просто пристосовуються до нових реалій — вони змінюються, інвестуючи у цифрові рішення, аналітику й технології. Що треба робити, аби бути конкурентоспроможними й прибутковими, як підвищувати стійкість і ефективність бізнесу, зменшувати ризики та лишатися стабільним партнером на внутрішньому й зовнішньому ринках, журналу «Наше птахівництво» розповіла Юлія Фльорова, генеральна директорка ТОВ «Ясенсвіт». 

— Пані Юліє, розкажіть, як змінився ринок курячого яйця за останні пів року. Чи триває ситуація, коли виробники змушені продавати куряче яйце за нижчою ціною від його собівартості? 

— За останні пів року ринок курячого яйця в Україні демонструє динамічні зміни. Якщо говорити загалом, то ситуація залежить як від внутрішніх чинників, так і від глобальних, таких як епізоотичні виклики, кліматичні коливання, умови утримання птиці. Однак якщо зосередитися на українському ринку, то варто зазначити поступове відновлення обсягів і стабілізацію після кількох складних сезонів. 

Ми також бачимо зміни у поведінці споживачів. Наприклад, збільшується частка чоловіків серед тих, хто купує яйця, — раніше домінували жінки. Змінюється й сезонність споживання. Традиційно влітку попит знижувався — люди виїжджали на відпочинок, особливо за кордон. Торік, навпаки, ми зафіксували підвищене споживання яєць у літній період. Це може бути пов’язано з тим, що багато українців, які тимчасово проживають за кордоном, приїжджали додому на канікули, до родин, і це безпосередньо вплинуло на ринок. 

Щодо цін, то нині нам вдається утримувати ціну реалізації вищу за собівартість — насамперед завдяки підвищенню експортної активності та більш збалансованому внутрішньому попиту. Проте не варто забувати, що ціни на складові собівартості, зокрема корми, енергоносії, ветеринарні препарати, постійно підвищуються. Це постійний виклик для виробників, адже підвищення цін на яйце — це не завжди гарантія рентабельності виробництва, як багато хто думає. 

Важливо також ураховувати, що війна суттєво змінила правила гри: ми втратили частину територій, а отже, й частину споживчого ринку. Навіть якщо загальні обсяги споживання по країні є відносно стабільними, географія та структура споживання кардинально змінилися. Тож сьогодні ринок є складним, багатофакторним, і для його стабільності критично важливо зберігати можливість експорту, мати прогнозований попит і оперативно реагувати на зміни середовища й споживацької поведінки.  

— Чи переживала ваша компанія кризу у цей період? 

— Так, звісно. І думаю, що ця відповідь характерна не лише для нас, а й для більшості українських виробничих компаній. Найгостріша і найстабільніша за інтенсивністю криза сьогодні — це дефіцит персоналу. На наш погляд, це справжня «тиха криза» всієї української економіки. Для підприємств, що працюють у сільському господарстві чи харчовій промисловості, брак кваліфікованих працівників — один із головних чинників, що стримує розвиток. Молодь часто не лишається в регіонах, частину працівників мобілізовано, або вони виїхали за кордон, і знайти спеціалістів, особливо для потреб виробничого циклу, дуже складно. 

Ще один виклик — це необхідність поступового відновлення обсягів виробництва, які ми мали до повномасштабного вторгнення. На початку війни ми втратили частину птиці, частину інфраструктури — і цей розрив не так просто надолужити. З технічного боку це не лише питання закупівлі молодняку, а й часу на його вирощування, формування яйценосного стада, адаптацію кормових ліній і багатьох логістичних процесів. Повна реплікація попередніх обсягів — це місяці кропіткої праці. 

Ще один важливий аспект — енергонезалежність. Після обстрілів енергосистеми восени 2022-го і тепер, коли маємо нові загрози, стало зрозуміло, що підприємство не може залежати тільки від централізованого енергопостачання. Ми активно інвестуємо в резервні джерела енергії, автоматизацію, енергоефективні рішення. В умовах, коли виробництво яєць — це процес безперервний, жодної хвилини простою виробництва допускати не можна. Тому ми перебудовуємо всі процеси з урахуванням нової реальності й дуже пильнуємо у цьому питанні. 

Адаптація — це головне слово останнього року. І ми, як компанія, не просто адаптуємося — ми трансформуємось. Інвестуємо у нові технології, цифровізацію, аналітику, щоб ухвалювати точніші рішення, мінімізувати ризики й бути надійним постачальником як на внутрішньому ринку, так і в експорті. 

— Чи зменшували обсяги виробництва курячого яйця й посадку птиці? 

— Так, безумовно. Ще на самому початку повномасштабного вторгнення ми змушені були зменшити обсяги виробництва — це стосувалося як посадки птиці, так і вирощування молодняку. Ми вже частково торкались цього в попередній розмові, але тут варто наголосити: такі рішення були вимушеними й стратегічними водночас. 

Після 24 лютого 2022 року багато виробничих підприємств опинились у ситуації невизначеності: було втрачено логістику, ланцюги постачання, частину споживчого ринку. І далі садити птицю в таких умовах, не маючи гарантії реалізації продукції, могло стати фатальним з боку економіки підприємства. Тому ми вирішили частково скоротити масштаби виробництва, зберігаючи стабільність і якість, що для нас є пріоритетом. Станом на сьогодні ми поступово, крок за кроком, намагаємося відновити довоєнні обсяги виробництва. Проте цей процес ускладнюється низкою чинників: і вартістю кормів, і втратою частини внутрішнього ринку, і збільшенням витрат на енергію та логістику. Окремо стоїть питання біобезпеки, яке стало ще актуальнішим через загрозу поширення пташиного грипу — це теж стримує агресивне нарощування поголів’я.

Тобто для нас це не просто технічне питання виробничих обсягів, а стратегічний блок, у якому враховується безліч змінних. І ми щоразу переоцінюємо ситуацію, щоб зберегти баланс між ефективністю, безпечністю та відповідальністю перед ринком і партнерами. 

— Чи плануєте нарощувати обсяги виробництва найближчим часом? 

— Наше першочергове завдання — це відновлення обсягів виробництва до довоєнного рівня. Саме на це нині спрямовано всі зусилля компанії, і ми сьогодні дуже часто повертаємось до цього питання. Ми хочемо вийти на ті потужності, що були втрачені в перші місяці повномасштабної війни, адже стабільне виробництво — це основа для подальшого розвитку та експорту. 

Говорити про масштабне нарощування понад довоєнні показники поки що зарано. Безумовно, ми маємо стратегічне бачення і плани щодо подальшої експансії, модернізації, виходу на нові ринки. Однак усі ці плани напряму залежать від безпекової ситуації в країні. Сьогодні кожне стратегічне рішення, пов’язане з інвестиціями, розширенням виробництва чи новими проєктами, має проходити крізь фільтр реалій воєнного часу. 

На жаль, наразі ми живемо в умовах, коли планування на далеке майбутнє — це радше про мрії, ніж про реальні операційні дії. І все ж ми віримо в перспективу, працюємо щодня, щоб бути готовими до моменту, коли ситуація дозволить знову говорити не лише про відновлення, а й про зростання. 

— Чи змінили обсяги виробництва продуктів переробки? 

— У нас є налагоджені виробничі потужності для переробки яйця, і ми активно працюємо над збереженням їх ефективності. Зрозуміло, що загальне скорочення обсягів виробництва яйця через війну відбилося й на виробництві продуктів переробки — адже менше сировини означає менше можливостей для переробки. Утім, якщо розглядати структуру виробництва загалом, то частка яєчних продуктів у загальному обсязі виробництва яйця є відносно стабільною. Це свідчить про те, що попит на яєчні продукти, зокрема з боку HoReCa-сектору, кондитерських і харчових підприємств, зберігається. 

Переробка яйця є важливим стратегічним напрямом для нашої компанії, оскільки дозволяє не лише диверсифікувати бізнес, а й працювати з ринками, де свіжі яйця імпортувати складно або економічно не доцільно. Ми постійно моніторимо попит як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, щоб своєчасно адаптуватися до змін. 

— Наскільки нині у вашої компанії змінились обсяги експортних поставок? 

— Експорт завжди був для нас стратегічним напрямом, і до повномасштабного вторгнення ми активно працювали з ринками Близького Сходу, Азії, Африки та Європи. З початком війни логістика зазнала кардинальних змін — більшість традиційних маршрутів було зруйновано або стали надто ризикованими. Це, звісно, вплинуло на обсяги експорту. 

Утім, незважаючи на всі виклики, ми зберегли нашу присутність на головних ринках і поступово нарощуємо темпи. Певний спад експорту був неминучим у 2022–2023 роках, однак 2024 року ми вже спостерігали позитивну динаміку — обсяги поставок стабілізувалися й навіть почали збільшуватись в окремих напрямках. Нині ми експортуємо як столове яйце, так і продукти переробки. Окремо варто згадати, що як експортер ми відчуваємо велике значення підтримки держави, зокрема в частині відкриття нових ринків, сертифікації та перемовин на міждержавному рівні. Також значну роль відіграє гнучкість логістики — ми навчилися оперативно реагувати на зміни й перенаправляти вантажі через альтернативні порти й коридори. 

— Яким сьогодні є попит на українське куряче яйце на внутрішньому і зовнішніх ринках? 

— Яйце традиційно є одним із базових харчових продуктів — і на внутрішньому, і на зовнішніх ринках. Це джерело високоякісного білка тваринного походження, до того ж відносно доступне за ціною. У кризові та турбулентні періоди споживачі в усьому світі звертаються до більш бюджетних, але поживних джерел харчування — саме таким і є куряче яйце. Тому попит на нього зберігається стабільно високим, навіть на тлі геополітичних і економічних змін. 

Щодо внутрішнього ринку, то ми бачимо, що попит тримається на високому рівні, попри загальне скорочення населення та релокацію частини українців. Люди повертаються до звичного ритму життя, і яйце є щоденним продуктом у споживчому кошику. До того ж спостерігаємо певні зміни в структурі споживання — збільшується частка споживачів чоловічої аудиторії, а також змінюється сезонна динаміка попиту, що вимагає гнучкішого планування виробництва.  

На зовнішніх ринках українське яйце впевнено конкурує завдяки високим стандартам якості. Ми маємо сертифікацію, що відповідає європейським і міжнародним вимогам, а це критично важливо для торгівлі на глобальному рівні. 

— Як на виробництві відбивається зменшення купівельної спроможності населення? Чи збільшилось через це споживання курячого яйця як найдоступнішого білкового продукту? 

— Попит на куряче яйце в Україні й на зовнішніх ринках є стабільним, і навіть можна сказати, що він зростає. Як я вже казала, яйце є одним із найважливіших і доступних джерел тваринного білка. Це означає, що попит на нього в будь-якій економічній ситуації є високим. Навіть в умовах зменшення купівельної спроможності яйце не втрачає своєї популярності, оскільки це — базовий продукт, який зазвичай є в кожному домогосподарстві й у щоденному раціоні багатьох родин. Споживачі часто обирають яйце саме через його доступність і поживну цінність, що важливо в умовах економічної нестабільності. 

Звісно, зміни на внутрішньому ринку також відбуваються, зокрема зміщення сезонних патернів споживання, пов’язане з переміщенням частини населення або змінами в структурах витрат на харчові продукти. Але, попри ці зміни, загальний попит не падає. Навпаки, українські споживачі демонструють стійкість до цього продукту, навіть коли йдеться про загальний економічний спад. 

Що стосується зовнішніх ринків, то попит на українське яйце також є високим і навіть зростає. На нашому ринку, безумовно, є конкуренція з іншими виробниками, але достойно конкуруємо з місцевими виробниками завдяки високій якості нашого продукту. Якщо казати про «Ясенсвіт», то ми забезпечуємо надійність і відповідність міжнародним стандартам якості, що дозволяє нам укладати контракти з країнами Європи, Близького Сходу та навіть Африки. 

Не можна сказати, що на ринку курячого яйця в Україні тепер є дефіцит, швидше, навпаки, виробництво яйця в Україні достатньо велике, щоб задовольнити внутрішні потреби й лишити місце для експорту. Таким чином, обсяги виробництва дозволяють стабільно забезпечувати як внутрішній ринок, так і зовнішні поставки без значних коливань у цінах. Хоча іноді виникають короткострокові коливання попиту чи пропозиції через зміни в економічних умовах або зміну вартісної складової виробництва, загалом це не впливає на здатність компаній забезпечувати високі обсяги виробництва та експорт. 

Ми й далі працюємо над розширенням наших експортних можливостей, адже зовнішні ринки для нас дуже важливі, і попит на українське яйце у світі не припиняється. Таким чином, попит на українське куряче яйце є стабільним і на внутрішньому, і на зовнішньому ринку, і ми активно працюємо, щоб забезпечити виробництво й подальший розвиток цієї галузі. 

— Чи спостерігалось суттєве підвищення попиту на куряче яйце напередодні Великодніх свят? 

— Так, традиційно ми спостерігаємо підвищений попит на курячі яйця напередодні Великодніх і Новорічних свят. Великдень, як ви знаєте, є святом, яке важко уявити без традиційних крашанок, і це, безумовно, стимулює збільшення попиту на яйця у цей період. Такий сезонний попит завжди був важливим для виробників, і він суттєво впливає на економічні показники — завдяки збільшеному попиту можна очікувати вищі обсяги продажу, що позитивно відбивається на фінансових результатах компаній. 

Однак останнім часом бачимо певні зміни у цих тенденціях. Попит на яйце перед Великоднем підвищується, але не так, як це було раніше. Одна з можливих причин — зміна споживчих звичок і переваг. Багато споживачів сьогодні все частіше обирають готові продукти, які можна придбати в супермаркетах або на ринках, наприклад, готові крашанки чи навіть готові паски, які раніше часто готували вдома. Це, безумовно, знижує попит на яйця в традиційних обсягах. 

Якщо раніше родини самостійно готували великодні страви, зокрема фарбували яйця, то тепер з урахуванням ритму життя й доступності готових товарів багато хто віддає перевагу купівлі вже готових продуктів. Така  зміна в споживацьких настроях може зменшити потребу в курячих яйцях саме у святковий період. Це впливає на загальний обсяг споживання і, як наслідок, на економічні показники виробників. Таким чином, хоча підвищений попит на яйця в період Великодня все ще існує, його зростання вже не є таким суттєвим, як раніше, що може бути наслідком зміни споживчих звичок та економічних умов, які ми теж маємо враховувати. 

— Чи нарощуєте експорт вашої продукції, зокрема продуктів переробки? Які ринки найбільш пріоритетні? Чи шукаєте вихід на нові ринки? 

— Експорт є одним із головних напрямів для нашої компанії, і ми постійно працюємо над розширенням можливостей для поставок як яєць, так і яєчних продуктів за кордон. Наразі орієнтуємось на європейський ринок, оскільки він уже є одним із найстабільніших і найперспективніших для нашої продукції. Однак ми також активно розглядаємо можливості виходу на ринки США та Канади. Це ринки, які, на нашу думку, мають великий потенціал для нашого продукту. Сьогодні ці можливості обговорюються на державному рівні, і ми сподіваємось, що найближчим часом зможемо презентувати нашу продукцію у цих країнах. Це важливий крок для нас, оскільки відкриття нових ринків дозволить не лише збільшити обсяги експорту, а й посилити позиції українських виробників на міжнародній арені. 

Загалом ми не зупиняємось на досягнутому і шукаємо нові можливості для виходу на ринки, які можуть бути стратегічно важливими для розвитку нашої компанії в умовах змін, що відбуваються в глобальній економіці. 

— Наскільки перспективним є ринок ЄС для українського виробника курячого яйця? 

— Ринок Європейського Союзу є дуже перспективним для українських виробників курячого яйця та яєчних продуктів. Населення Європи велике, попит на яйце та яєчні продукти стабільно високий. Ми активно працюємо не лише з яйцями, а й із яєчними продуктами, що дозволяє нам пропонувати ширший асортимент і відповідати на запити різних сегментів ринку, зокрема B2B-клієнтів. Наше яйце цікаве європейським споживачам завдяки високій якості та безпеці. Ми маємо сертифікації міжнародного рівня, зокрема ISO та HACCP, що підтверджують нашу відповідність суворим вимогам якості й безпеки продукції. Це важливий чинник для ринку ЄС, де такі стандарти є критичними для імпорту харчових продуктів. 

Попит на яєчні продукти у ЄС є високим, і ми спостерігаємо тенденцію до зростання цього попиту, зокрема на продукти переробки яйця, що стає важливим напрямом для нашої компанії. Українські виробники мають великий потенціал охопити свою нішу на цьому ринку, пропонуючи якісну продукцію за вигідними цінами, що особливо актуально для бізнесів, які потребують стабільних і надійних постачальників. 

Таким чином, ринок ЄС відкриває нові можливості не лише для яєць, а й для яєчних продуктів, і ми активно працюємо над розширенням присутності на цьому ринку, підтверджуючи свою конкурентоспроможність через сертифікації та стандарти якості. Також це створює додаткові виклики для нашої компанії з боку роботи з асортиментом, створення нових продуктів тощо. Але це вже тема наступної розмови. 

— Що сьогодні треба зробити, аби бути потужним гравцем на міжнародних ринках? 

— Щоб стати потужним гравцем на міжнародних ринках, потрібно мати комплексний підхід, який складається з кількох головних чинників: 

• Висока якість продукції та сертифікація. Найголовніше — це забезпечити високу якість продукції, що відповідає міжнародним стандартам. Для цього треба отримати відповідні сертифікації, такі як ISO, HACCP, а також відповідність екологічним стандартам, зокрема у ЄС. Це створює довіру з боку партнерів і споживачів; 

• Інновації та автоматизація виробництва. Підвищення ефективності та конкурентоспроможності неможливе без постійних інвестицій в інновації. Це стосується як технологій виробництва, так і автоматизації процесів, що дозволяє знижувати витрати, підвищувати стабільність і зменшувати людський чинник; 

• Розширення асортименту продукції. Важливо не лише виробляти яйце, а й пропонувати додаткові продукти, що мають попит на міжнародних ринках, зокрема серед B2B-клієнтів. Це дозволяє розширювати ринки збуту й зміцнювати конкурентні позиції; 

• Активна міжнародна експансія та маркетинг. Щоб бути помітним на міжнародних ринках, потрібно активно працювати над брендом, установлювати партнерства й вести маркетингову діяльність. Це — участь у міжнародних виставках, переговори з потенційними партнерами, локалізація продукту під вимоги ринку, розвиток дистрибуційних мереж; 

• Логістика та надійність поставок. Міжнародні ринки вимагають стабільних і надійних поставок. Важливо мати ефективну логістичну інфраструктуру, щоб забезпечити доставку продукції вчасно і з мінімальними витратами; 

• Адаптація до потреб ринку. Ринки постійно змінюються, тому важливо стежити за трендами й адаптувати продукцію під вимоги споживачів. Наприклад, збільшення попиту на органічні продукти; 

• Забезпечення стабільності в умовах глобальних викликів. Як ми бачимо з досвіду останніх років, міжнародний бізнес має справу з численними викликами — економічними кризами, пандеміями, політично. нестабільністю. Тому важливо бути гнучким, швидко адаптуватися до змін і мати стратегічний план на випадок непередбачуваних обставин. 

Отже, бути потужним гравцем на міжнародних ринках вимагає постійного розвитку, уваги до якості продукції, стратегічного підходу до розширення асортименту та стабільної логістики. Це поєднання інновацій, бренду, сертифікацій і партнерств, які дозволяють забезпечити успіх на міжнародній арені. 

— Як, на Ваш погляд, буде далі розвиватись ринок курячого яйця? Що треба зробити, аби лишатись на ринку і бути прибутковим? 

— Сьогодні активно спостерігається перехід до більш здорових і екологічних продуктів. Споживачі все більше орієнтуються на продукти з натуральними інгредієнтами, без синтетичних добавок і гормонів. Тренд на здорове харчування й «чисті» продукти набирає обертів. Це відкриває нові можливості для виробників, які можуть запропонувати органічні яйця або яйця, вирощені без антибіотиків, гормонів чи інших хімічних добавок. Бренди, які будуть підтримувати цей тренд, зможуть задовольнити підвищений попит на здорову продукцію не лише в Україні, а й у країнах експорту. 

Тренд на локальність і підтримання національних виробників. Споживачі стають більш свідомими у виборі продуктів, віддаючи перевагу тим, які виробляють локально. Підвищена увага до внутрішнього виробництва й підтримка національних брендів може стати вигідною стратегією для українських виробників, адже попит на місцеву продукцію завжди високий. Для брендів важливо буде показати свою підтримку місцевим фермерам і робити акцент на натуральності й безпеці продукції. 

Інновації у виробництві й продажах. Ураховуючи високий попит на зручні та швидкі продукти, ми можемо побачити збільшення популярності готових до вживання яєчних продуктів, таких як варені яйця, омлети, яєчні пасти або яйця, вже почищені й готові до використання. Це особливо цікаво для сегмента В2В, де постачання таких продуктів може значно спростити роботу бізнесів у харчовій індустрії. 

Технології й автоматизація виробництва. В умовах зростання конкуренції компаніям потрібно впроваджувати новітні технології для підвищення ефективності виробництва, зокрема автоматизацію процесів від збирання яєць до упакування. Це дозволить не лише знижувати витрати, а й підвищувати стандарти якості, що є важливим чинником на міжнародних ринках. 

Підвищення прозорості та комунікація з кінцевим споживачем. Споживачі хочуть знати, звідки їхній продукт і як його виробляють. Прозорість виробництва, наявність сертифікацій, доступність екологічних і соціальних ініціатив — усе це може стати важливим чинником, який сприятиме лояльності клієнтів. Важливо комунікувати з покупцями через цифрові канали, надаючи корисну інформацію про продукти, їх якість, етапи виробництва тощо. 

Щоб лишатись на ринку й бути прибутковим, виробники повинні не тільки адаптуватися до нових споживчих трендів, а й вчасно реагувати на зміни в ринкових умовах, постійно удосконалювати продукцію, дбати про стійкість та ефективність бізнесу. Розвиток бренду, орієнтація на здоров’я та екотренди, інновації в продукції та маркетингових стратегіях — усе це дозволить не лише зберегти свою позицію на ринку, а й вийти на нові, більш прибуткові сегменти.