Стратегія вдосконалення

Пошук ефективних рішень навіть у складні для свинарства роки вдосконалюють роботу свинокомплексу. 

Сучасне свинарство вимагає від підприємств неабиякої гнучкості, стратегічного мислення й критичного виваженого пошуку щодо рішень, які зможуть покращити роботу. 

Модернізований свинокомплекс ТОВ «Еко піглетс» повноцінно запрацював напередодні повномасштабної війни. Попри велику конкуренцію, підприємство долає всі виклики й працює на перспективу. Директор ТОВ «Еко піглетс» Володимир Ілюхін розповів The Ukrainian Farmer про роботу підприємства у складний для свинарів рік, запроваджені покращення та перспективи комплексу. 

— ТОВ «Еко піглетс» відновило роботу свинокомплексу після його модернізації чотири роки тому. Як за цей час він змінився? 

— Наразі на свинокомплексі утримуємо 10 тис. різновікових тварин. Щодо племінних тварин ми працюємо з кількома генетичними компаніями: зокрема, запускалися разом із BREEDERS, Danish Genetics. Згодом завезли 500 голів F1 та 70 голів великої білої (йоркшир) генетики Danish Genetics з племінного репродуктора ТОВ «Генетік-інвест». Разом із материнською лінією придбали трьох кнурів дюрок і двох ландрасів. 

Ураховуючи, що комплекс будували із залученням потужних фахівців своєї справи, ми практично нічого не змінювали в обладнанні та розташуванні тварин. Натомість постійно намагаємося модернізувати й покращити роботу наявного обладнання, щоб максимально зменшити витрати на електроенергію. 

Зокрема, встановили нові котли, які працюють на соломі, від компанії ТОВ «Віхлач-УА». Після збирання зернових культур маємо велику кількість решток, тож вирішили їх використати для обігріву свого комплексу. 

У соломи невеликий ККД, проте вона є дешевим паливом, яке під час згоряння лишає малу кількість відходів. Тому в липні-серпні у нас триває інтенсивна заготівля тюків на зиму. У цьому нам допомагає наш добрий сусід ПП «ВЛАД», натомість ми віддячуємо органічними добривами на їхні поля. Також намагаємося за можливості замінити двигуни й насоси на сучасні та енергоощадні. Зокрема, нині замість енерговитратних насосів потужністю 7,5–11 кВт на наших свердловинах працює італійське обладнання потужністю 4,2 кВт.  Ми також замінили насоси з двигунами потужністю 1 кВт на системі охолодження на обладнання, яке споживає 0,55 кВт, що також зменшило витрати на електроенергію. 

— Цей рік дуже непростий для галузі, зокрема внаслідок зниження цін на свиней забійних кондицій. На скільки на вашому підприємстві зросла собівартість вирощування свиней? 

— Так, рік важкий. Однак загальними зусиллями персоналу ми змогли встояти й досягти доволі не поганих результатів. Звісно, завжди очікуєш стабільності, щоб була можливість розробити план і поступово його виконувати. Але це ідеальний сценарій. 

Собівартість завжди важко утримати: ми дуже залежні від погодних умов, ринкових цін на зерно тощо. Проте наші партнери резервують нам сировину із фіксованою ціною до нового врожаю. Це допомагає нам стабілізувати основну витратну складову. 

Надзвичайно важливим є те, що наш персонал чітко розуміє вартість усіх компонентів, тому старанно дотримується всіх вимог щодо ефективного вирощування й догляду за тваринами. Таким чином ми тримаємося на конверсії 2,75 та, сподіваюсь, закриємо цей рік із собівартістю 42,20 грн/кг. Звісно, є над чим працювати. Проте головне, щоб закінчилась війна. 

— Чи виправдовує себе данська генетика від Breeders, яку для себе обрали на вашому підприємстві? Розкажіть, будь ласка, про її переваги та недоліки. 

— Генетика компанії BREEDERS у нас на підприємстві показала хороший результат по багатоплідності. Навіть на перших опоросах ми мали по 18–20 поросят із вагою 1,2–1,3 кг. Свиноматка поверталася на повторне запліднення у хорошій кондиції. 

Насправді кожна генетика має право на життя залежно від деяких чинників. Зокрема, Danish Genetics потребує добре навченого персоналу на всіх етапах вирощування, стабільних показників у комбікормах, дотримання температурних режимів утримання й інших чинників, що впливають на показники у тваринництві. 

Переваги нашої генетики — в багатоплідності та якості продукції, яку ми реалізовуємо. До викликів можна віднести брак досвідченого персоналу, внаслідок чого неможливо до кінця розкрити потенціал генетики. 

— Як часто міняєте чистопорідних і м’ясних кнурів? Яке щорічне вибракування свиноматок? Чи працюєте над генетичним поліпшенням поголів’я? 

— Ми намагаємося завжди тримати рівну кількість старих і молодих кнурів, дотримуючись стратегії завжди мати резерв і звести до мінімуму ризики завезення на комплекс матеріалів, які не пройшли карантинування. Практично в кожній другій партії свинок замовляємо одного ландраса та двох дюрків. Це допомагає утримувати тварин рівномірно по віку й отримувати стабільні показники. 

Згідно з рекомендаціями генетичної компанії введення свинок у стадо свиноматок зазвичай відбувається щотижня з різним віком для запобігання старіння поголів’я. У нашому випадку це від 200–250 голів на рік. 

Наразі ми вже отримали опороси від свинок РІС, яких завезли від Марлен КД разом із їхніми кнурами 337. Результат по багатоплідності значно гірший, ніж у Danish Genetics, але завдяки вазі поросят працювати з цією генетикою простіше. До того ж менше навантаження на свиноматок — і це є плюсом у роботі з F1-PIC. Проте це тільки перші опороси, і ми не пройшли ще повний шлях до реалізації, тому порівнювати ці генетики ще зарано. 

— Який метод запліднення застосовуєте та яка середня кількість поросят після опоросу? 

— На комплексі застосовуємо штучне запліднення свинок і свиноматок. Відсоток запліднення коливається від 90 до 95%. 

Наші данські свиноматки здатні народжувати 20–25 поросят, але головне — вивести їх із цеху опоросу на дорощування рівними та в хорошій кондиції, щоб надалі уникнути проблем у вирощуванні до реалізації. Тому ми завжди відбираємо найкращих поросят і лишаємо під свиноматкою 16–17 голів. Водночас починаємо підгодовувати штучним молоком. За можливості використовуємо мачух, але це тягне за собою певні незручності за браку вільних місць на опоросі, тому намагаємось максимально залучати кожну свиноматку. 

Під час перебування поросят під свиноматкою у них є вільний доступ до свіжого теплого молока та двох предстартерів, щоб підготувати тварин до самостійного життя.

 Відлучення поросят у нас відбувається на 28-й день із вагою 6,5–7 кг. Раніше відлучення проводили на 21-й день, але це призводило до великого навантаження й погіршення показників на дорощуванні та відгодівлі. Тому згодом для себе обрали оптимальним 28-й день. 

— Як складаєте раціони, ураховуючи те, що у ТОВ «Еко піглетс» є рослинницький напрям? Чи додаєте премікси та біодобавки в раціони свиней? 

— ТОВ «ЕКО піглетс» не має такої кількості угідь, щоб забезпечити себе в повному обсязі зерновими для виготовлення комбікорму. Проте поряд є підприємство ПП «ВЛАД», яке забезпечує нашу потребу з урахуванням усіх наших вимог щодо кількості та якості збіжжя. Також агрономічний відділ ретельно стежить за дотриманням технологій і максимально прибирає компоненти, які упродовж вирощування та зберігання можуть негативно вплинути на показники нашого комплексу. 

Для годівлі тварин завжди використовуємо раціони згідно з вимогами генетичних компаній, які нам розробляють наші партнери на основі своїх преміксів і досліджень поживності нашої сировини. Вітамінно-мінеральна складова без стимуляторів дає нам змогу реалізовувати якісну продукцію для покупців. 

Ураховуючи те, що корм обіймає 65–70% витрат у тваринництві, йому  завжди приділяється велика увага як у виробництві комбікорму, так і годівлі в цехах комплексу. 

На комплексі стандартне водозабезпечення згідно з технологічними умовами з урахуванням засобів біобезпеки. Резервуари на території розташовано в різних рівнях і мають таку місткість, щоб тварини були забезпечені водою цілодобово без перебоїв. 

— Як побудовано систему вентиляції, щоб створити максимально комфортні умови для свиней? 

— Вентиляція комплексу класична й проста у використанні. На мою думку, вона ефективна й дає змогу стабільно витримувати задані параметри за різних температур навколишнього середовища: чи то буде аномальна спека, чи стійкий холод. 

Опорос має персонально для кожного боксу канально-шахтову систему з охолодженням у вигляді паткулінгів і нагрівом за допомогою радіаторів від котельні 250 кВт, які регулюються автоматично від заданих параметрів. У репродукторі та кнурятнику також використовуємо канально-шахтову систему на загальне приміщення для утримання, але тільки з охолодженням — тварини можуть самостійно тримати оптимальну температуру. 

На дорощуванні та відгодівлі стоїть вентиляція данського виробника, яку віддалено контролюють виробники й фіксують зміни у її роботі. Ці приміщення охолоджують за допомогою системи туманоутворення, а нагрівання відбувається персонально для кожного боксу радіаторами від котла 250 кВт — приплив повітря відбувається з піддахового проміжку, що дає змогу уникнути протягів. На мою думку, вентиляція має бути простою й надійною, щоб персонал мав змогу із нею працювати незалежно від освіти. 

— У різних регіонах України цього року фіксували спалахи АЧС свиней. Як в «Еко піглетс» запобігають поширенню інфекції?  

— АЧС — величезна біда, яка завдає критичних збитків для будь-якого підприємства. Тому наш адміністративний персонал постійно проводить бесіди з працівниками про небезпеку в разі недотримання плану заходів, які прописано в затвердженій інструкції про уникнення АЧС на комплексі. Також ми максимально посилили огорожу від диких тварин: паркан і рів обмежують самовільне проникнення сторонніх на територію. 

Заїзди на комплексі обладнано рамками для обробки транспорту. Реалізація товарних тварин відбувається через розмежувальну рампу, яка не допускає контакту зі скотовозами м’ясокомбінатів і постійно обробляється дезінфекційними засобами. 

На вхід до території є місце, де персонал перевзувається, далі йде до санпропускника, приймає душ та одягає форму для внутрішнього переходу по території до санпропускника в корпусі, де знову на нього чекають душ та інша форма, у якій вже працюють із тваринами. Також охорона пильнує за дотриманням правил. Проте я вважаю, що насамперед АЧС повинна максимально контролювати держава, як це відбувається в інших країнах. 

— У якому віці, з вашого досвіду, тварини найбільш беззахисні перед хворобами? 

— Це цікаве запитання, адже важко визначити, коли тварина перебуває в стані хвороби. Тому ми намагаємось дати їй максимальний імунітет і захист ще з репродуктора: там, де починається життя. Лабораторні дослідження різновікових тварин надають змогу скласти повний план ветеринарних заходів з уникнення летальних наслідків і поширення хвороб. 

Загалом основні ветеринарні заходи проводимо на опоросі, адже легше проводити маніпуляції тваринам із малою вагою. Надалі, якщо немає потреби, намагаємось мінімізувати втручання. 

— Ураховуючи те, що компанія має сонячну станцію, чи повністю вона забезпечує потреби свинокомплексу? 

— Справді, ми маємо власну сонячну станцію, яку нам збудувала компанія Green Tech. Її будівництво відбувалось у дві черги: спочатку запрацював блок потужністю 55 кВт, а згодом другий — на 120 кВт. У продуктивні місяці енергія сонця дає нам майже 50% економії електрики. До того ж прогнозований строк окупності зменшився майже на рік у зв’язку з підвищенням ціни на електроенергію. Ураховуючи те, що альтернативна енергетика допомагає знизити витрати, плануємо будівництво третьої черги. 

— Яка кількість працівників обслуговує свинокомплекс? Чи є проблеми з браком кадрів? 

— На сьогодні ми забезпечуємо робочими місцями 32 людини. Це різні за рівнем знань і навичок працівники. Досвідчені працівники допомагають колегам, яким бракує навичок і знань. 

Ми намагаємося максимально приділити увагу кожному працівнику, щоб знайти для нього місце, де він буде максимально продуктивним. Наші досвідчені фахівці допоможуть новачку обійняти своє місце в штаті. Таким чином розв’язуємо кадрові проблеми. 

Звісно, надзвичайно важко утримувати постійний персонал. Мені здається це навіть неможливо в період війни. Проте головне — зберегти кістяк колективу, який зможе гідно тримати показники та навіть покращувати результат в наших умовах. 

— Свинок реалізуєте на переробні підприємства? Чи обраховували доцільність інвестування у власну переробку? 

— Так, ми реалізовуємо свою продукцію на переробні підприємства в різні міста нашої країни й маємо хороші відгуки від переробників щодо якості нашої свинини. 

Власна переробка — це цікавий напрям для розвитку підприємства. Щоправда, для цього варто збільшити поголів’я та повністю стабілізувати показники. Це і є основний план для розвитку підприємства: спочатку будівництво значно потужнішого та конкурентоспроможного комплексу з вирощування свиней, а вже потім можливо замислюватись і про переробку власної продукції. 

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Олена Василевич, директорка ТОВ «Брідерс Україна», офіційна представниця Danish Genetics в Україні

— Ми горді тим, що можемо бути фундаментом успіху ТОВ «Еко піглетс»! Щиро вдячні за співпрацю й сподіваємось і надалі бути надійним партнером у розвитку господарства.

Також раді повідомити, що завдяки високому попиту на данську генетику в Україні ми маємо вже чотири робочих племінних репродуктори Danish Genetics у різних регіонах країни. Це важливий крок, щоб данська генетика стала доступнішою для всіх виробників свинини й сприяла розвитку галузі.