Інтерв'ю

ТОВ «Агропрайм Холдинг» робить ставку на якісну генетику та професійний менеджмент

Стандарти — найвищі

Василь Лимар
головний технолог ТОВ «Агропрайм Холдинг»

ТОВ «Агропрайм Холдинг» робить ставку на якісну генетику та професійний менеджмент

Василь Лимар

Господарство «Агропрайм Холдинг» належить до найпотужніших свиногосподарств країни, де запроваджено повний цикл виробництва, що забезпечує 24 тис. голів товарних свиней на рік. Племінне свинарство — важлива сфера діяльності холдингу. Нині чистопорідні свинки та кнурці, вирощені на племзаводі компанії, стали ядром високопродуктивного стада десятків племінних і відгодівельних господарств України. Однак, як то кажуть, «здорова мама — здорові діти». 

Як у господарстві організовано догляд за свиноматками, ми говоримо з головним технологом ТОВ «Агропрайм Холдинг» Василем Лимарем. 

— Пане Василю, досягнення ТОВ «Агропрайм Холдинг» у селекційній роботі й товарному свинарстві традиційно відзначають державними та недержавними нагородами. На вашу думку, які саме показники є визначальними для отримання таких відзнак? 

— Основні критерії оцінювання діяльності нашої компанії — це висока продуктивність племінних свинок і кнурів: їхні відтворювальні якості, темпи росту, якість туші, адаптивність до різних умов утримання, невибагливість до кормів. Високий статус здоров’я також відіграє неабияку роль. Частина покупців, у яких умови утримання з різних причин не зовсім відповідають сучасним вимогам, по кілька разів комплектуються нашим поголів’ям завдяки добрій адаптації до наших реалій. 

— Як на підприємстві працюють над поліпшенням генетичних показників і племінного поголів’я? 

— У штаті племінного заводу є зоотехнік-селекціонер. Його обов’язки — вести доскональний облік, аналіз продуктивності тварин, бонітування, відбір за певними ознаками. Визначено племінне ядро в маточному стаді, ведеться підбір пар для закріплення певних показників. 

Запроваджено систему оцінювання BLUP. На мою думку, нині це один із найдосконаліших методів генетичного поліпшення, що базується на прогнозуванні племінної цінності свиней. Він дає змогу виявити вплив кожної ознаки на загальне оцінювання генетичного потенціалу тварин. Таким чином, порівнюючи тварин, можна відсортувати їх відповідно до їхніх генетичних якостей і формувати генетично цінне племінне стадо. 

Після оцінювання тварин ми розподіляємо їх на три групи за продуктивністю. До першої залічуємо тварин із високими відтворювальними якостями, до другої — відгодівельними, до третьої — з м’ясними. Окрім того, враховуємо якісні показники: площу м’язового вічка, вміст м’яса, жиру, кісток у туші, хімічний склад м’яса й сала. Важливі фізико-хімічні властивості — колір м’яса, утримання ним вологи, кількість і якість сала (температура плавлення, йодне число). Завдяки такому оцінюванню можна спрямовувати селекцію на розвиток і закріплення бажаних показників. 

— Нещодавно «Агропрайм Холдинг» поновив племінну базу поголів’ям французької генетичної компанії. Чому саме французьку генетику ви обираєте? 

— Справді, раз на два роки ми оновлюємо кнурів-плідників — закуповуємо у французької компанії. З ними працюємо із самого початку заснування племінного господарства, з 2008 року. Тварини високопродуктивні, в них відсутній ген стресу, мають чудові м’ясні якості, високий статус здоров’я. 

Приплід від ландраса дуже однорідний, і новонароджені поросята мають високу вагу 1,2–1,4 кг. Свиноматки самі вигодовують своїх поросят, і саме на цих добрих материнських якостях і високій молочності ми концентруємо свою увагу. Велика біла порода у французькій селекції теж плодовита й добре окупає корм високими приростами. Відповідно, швидко росте. 

На племінному заводі ми стабільно в рік отримуємо 30–32 поросяти на основну свиноматку. 

Помісі першого покоління (F1) дають чудові показники щодо багатопліддя, молочності й підтримують відтворювальні якості до 6–8 опоросу. 

На товарному комплексі свинки F1, покриті кнурами дюрок, дають якісних відгодівельних поросят із добрим співвідношенням між високими темпами росту й низькою конверсією корму і за максимально якісних показників під час забою. Тобто маси 110 кг наші поросята досягають за 156–158 днів, а конверсія корму становить 2,7 на кілограм приросту. Окрім того, однорідність туш і якість м’яса задовольняє вибагливих покупців. 

— Який спосіб утримання поросних свиноматок запроваджено на вашому підприємстві? Які його переваги? 

— Нині найкраще себе зарекомендувала система групового утримання свиноматок із використанням кормових станцій і сепараторів для сортування свиноматок. Переваги їх очевидні. Це — індивідуальна годівля залежно від фізіологічного стану, віку, вгодованості, що дає змогу знизити витрату кормів, порівнюючи з вільним доступом до годівниць, зменшити вибракування свиноматок. А це, своєю чергою, покращує повернення в охоту після опоросу, запліднюваність, багатоплідність, збільшує масу новонароджених поросят і масу відлучених. Вибракування свиней зменшується на 5–10%.  

Кормові станції недешеві, але їх застосування дає змогу зменшити використання корму до 40%. Економія кормів очевидна: якщо за вільного доступу свині з’їдають 5–6 кг, то з використанням станції — в межах 3 кг. 

Словом, переваг багато. Головне — майже повна відсутність людини. Основне — щодня контролювати споживання корму і періодично перевіряти станції на дозування корму. Такі станції виправдовують себе за рік, і нехай висока вартість нікого не відлякує. 

— Як у ТОВ «Агропрайм Холдинг» організовано годівлю свиноматок у різні фізіологічні періоди? Як за допомогою раціону ви впливаєте на їхню молочність, на стан новонароджених поросят і подальший їх розвиток? 

— Правильні способи годівлі потрібні нам для зменшення стресів, покращення показників осіменіння, для збільшення кількості опоросів, молока, збільшення живонароджених поросят, маси гнізда під час відлучення, швидшого повернення в охоту і зменшення прохолостів. У рекомендаціях, наданих генетичною компанією, визначено норми поживності й кількості корму для кожної групи тварин. Спільно зі спеціалістами компанії Vilomix ми розраховуємо рецепти для кожної технологічної групи, виходячи з наявної кормової бази. Відповідно, під нашу сировину виготовляють преміксну складову, яку доставляють напряму з Данії. 

На практиці рівень годівлі свиноматок у різні періоди супоросності має такий вигляд. Протягом усього періоду поросності ми забезпечуємо свиноматок комбікормом у різній кількості, але за однакової концентрації в ньому енергії та поживних речовин. 

Це позитивно впливає на перебіг поросності й отримання хороших і правильно розвинутих поросят. Але правильніше під час будівництва або реконструкції приміщень для утримання свиноматок передбачити можливість годувати поголів’я двома видами комбікорму. Тоді можна максимально забезпечити потребу тварин у різні періоди поросності. 

У господарстві щотижня контролюють ступінь охоти у свиноматок

Протягом першого місяця поросності відбувається відновлення вгодованості свиноматки та закріплення ембріонів. Для цього ми зменшуємо разові норми комбікорму, але збільшуємо кратність годівлі, обов’язково забезпечуємо тварин у достатній кількості свіжою водою. Однак у цей період важливо не перегодувати свиноматку. Розвиток плодів у перші 2/3 поросності відбувається повільно, і це потрібно враховувати під час складання раціонів. А також ураховувати вік свиноматок і живу масу. Загалом від 30 до 85-го дня супоросності обмежуємо годівлю до 2,5–2,8 кг на день.  

В останні 30 днів норму годівлі свиноматок збільшуємо, бо в цей час інтенсивно ростуть плоди — тиснуть на внутрішні органи й шлунково-кишковий тракт тварини, енергетичний обмін в організмі підвищується на 25–40%. Тому бажано збільшити поживність корму, а не кількість. Обов’язково в цей період має бути достатня кількість клітковини різного походження, бо різні види по-різному розщеплюються — в товстому кишківнику чи в шлунку, і від цього залежить поведінка й стан тварин. 

Годівлю лактуючої свиноматки спрямовано на отримання максимальної кількості якісного молока. Тому правильна годівля має забезпечити найменшу втрату маси тіла свиноматки, щоб на момент відлучення вона була в доброму стані. Це обов’язково впливає на швидке повернення в охоту, збільшення виділення яйцеклітин і якість запліднення. Також ми періодично контролюємо рівень вітаміну А в молоці — якщо його мало, поросята припиняють рости, настає молочна анемія, проноси тощо. 

— Витрати на корми становлять найбільшу частку собівартості виробництва свинини. Як, на вашу думку, можна здешевити раціони, не втративши їхньої поживної цінності? 

— На зниження собівартості суттєво впливають дві позиції — збільшення продуктивності тварин і покращення якості продукції. Це те, на що можуть впливати працівники ферми. Проте оскільки все-таки основна частка витрат — корми, то там і є відчутний важіль здешевлення продукції. От нині набирає популярності вирощування та використання гібридного жита. Основні його переваги — це висока врожайність — до 10 т/га, нижча собівартість проти пшениці за однакової поживності. Через високий уміст цукрів свині добре поїдають такий корм. Окрім того, важливо, що такий продукт є найбезпечнішим щодо ураження мікотоксинами. 

Також цікава культура — сорго кормове, яким на 90% можна замінити кукурудзу. В Україні успішно його вирощують у деяких господарствах Півдня, а на Київщині в Рокитнянському районі мають рекордний показник урожайності — 14 т/га, тож за нинішніх посушливих умов сорго дуже актуальне через високу посухота жаростійкість. 

— У своїх виступах ви часто наголошуєте (зокрема й на конференції «Свинокомплекс 2020»): людині якомога менше слід контактувати з поголів’ям — чи то для надання рододопомоги, чи для огляду. Як цього можна досягнути? 

— За утримання свиноматок групами з використанням кормових станцій одна людина обслуговує 800–1000 свиноматок. Перегрупування — мінімальне. Сортування для різних маніпуляцій, вакцинацій тощо — мінімальне. Отже, мінімум стресових ситуацій і висока збереженість поросності. 

За правильного перебігу поросності й належної підготовки до опоросу ускладнення під час пологів становлять 3–5%. В основному — це слабке скорочення матки, неправильне положення плодів у родовому каналі. У разі допомоги під час опоросу зазвичай є ризики травмування матки та занесення інфекції. Тому потрібно навчати персонал правильних правил рододопомоги, щоб мінімізувати такі випадки. Щоб таких втручань було менше, важливо не перегодовувати свиноматок під час супоросного періоду — тоді й поросята народжуються рівненькі з вагою 1,2–1,4 кг. Бо якщо вони важать 1,8–2 кг, їх і свиноматці важко народжувати, і персоналу далі з ними працювати. Головне, щоб вони були здорові — потім своє наздоженуть. 

— Якими є вимоги до персоналу на вашому підприємстві? Як організовано моніторинг стану свиней? 

— Навчання персоналу потрібно проводити постійно і за протоколами. Огляд різних груп тварин відбувається по-різному, але обов’язково двічі на день. Наприклад, свиноматок ми контролюємо, як вони поїдають корм, чи є в них достатня кількість води. Контролюємо виділення, кондицію, стан волосяного покриву, колір шкіри, рани, ушкодження, кульгавість, частоту дихання, вигиб спини, положення під час відпочинку (на животі, сидячі тощо). Якщо є відхилення від норми, оператор записує в журнал, і потім разом із технологом і лікарем аналізують — виявляють причини та шляхи їх усунення. Тобто в журналі всього три графи — описання проблеми, причини та заходи щодо виправлення. 

— На вашу думку, яким чином можна зменшити собівартість виробництва свинини в нинішніх умовах? 

— Зменшення собівартості можливе через якісний облік, який покаже проблемні точки. Взагалі облік має бути або точним, або ніяким. Наприклад, контроль кількості непродуктивних днів — за рік набігає чимала цифра, а за нею — витрата корму. А завдяки обліку і його аналізу можна знайти, на якому етапі виникла проблема та виправити її.  

Неправильно налаштовані годівниці та напувалки, невідповідність температурного режиму, освітлення, стресові ситуації в разі грубого поводження з тваринами — все це призводить до різних втрат, зокрема абортів, збільшення вибракування на різних етапах і загибелі тварин. Як наслідок — невиправдані витрати кормів та фінансові втрати.

 Тому потрібно постійно навчати персонал і добре його мотивувати. Від цього залежить продуктивність стада і прибутковість вашого бізнесу. 

Ми також тісно співпрацюємо з ветеринарними консультантами й основну ставку робимо на профілактику захворювань через вакцинації поголів’я для недопущення захворювань. Також постійно проводимо моніторинг здоров’я стада: робимо аналізи крові різних груп тварин, післязабійний огляд внутрішніх органів на бійні, досліджуємо патологічний матеріал тощо. 

Знизити собівартість виробництва свинини можна шляхом здешевлення раціонів через зниження поживності й застосування дешевих кормів. Безумовно, є певні резерви для зменшення собівартості через різні види побічних продуктів — пивна дробина, спиртова барда, відходи оліє та сирзаводів, різні шроти, висівки, жом тощо, які можливо використовувати на стадіях фінішної відгодівлі. 

Однак треба розуміти й вибирати та рахувати: ми вирощуємо швидко і дорого або довго, але дешевше. Для кожного господарства відповідь на це запитання буде різною, бо кожне господарство особливе по-своєму через обрану технологію, рівень амортизації, собівартість виробництва кормів, постійні й змінні витрати, різні підходи до обліку. 

Нині світовою тенденцією є зменшення медикаментозного навантаження на поголів’я свиней. Завдяки чому, на вашу думку, це можливо? 

— Рання колонізація корисною мікрофлорою кишківника молодих поросят забезпечить довгострокове здоров’я та добру продуктивність шляхом заселення позитивної мікрофлори та зменшення патогенної. Тому пробіотики в годівлі молодняку мають витісняти профілактичні та лікувальні антибіотики. Їх доцільніше вводити в організм свиноматки, щоб у новонароджених поросят уже був сильний імунітет, здатний протистояти різним збудникам хвороб. Також за дослідженнями американських учених додавання пробіотиків у корм для відгодівлі свиней низькопротеїновими раціонами (на 1,2% менше білка та на 2% менше амінокислот) не погіршує виробничих показників. 

Проте у застосуванні пробіотиків є один суттєвий недолік — на переробку надлишку протеїну потрібна енергія. А вивільнена енергія в цьому пазі піде на нарощування жиру і може погіршити якість туші. Тому раціон потрібно добре збалансувати за чистою енергією. 

Таким чином, шляхом скорочення сирого протеїну в кормах можна суттєво покращити травлення свиней, засвоюваність поживних речовин, а відтак і конверсію корму та знизити відсоток падежу. Крім цього, це дає змогу скоротити період відгодівлі на кілька днів. А всі ці покращення позитивно вплинуть на економіку господарства. 

ПРЯМА МОВА 

Євген Чумак

Євген Чумак, технічний консультант ТОВ «Віломікс Україна» 

— Спираючись на 100-річний данський досвід роботи в сільському господарстві, компанія Vilomix пропонує комплексні індивідуальні рішення для свинокомплексів по всьому світу, зокрема й в Україні. Застосовуючи інноваційні рішення та ноу-хау, наша компанія оптимізує корми та розробляє стратегію годівлі свиней, адаптовану до технічних можливостей і кормової бази кожного окремого фермерського господарства в Україні. 

Протягом трьох років триває продуктивна співпраця ТОВ «Віломікс Україна» та ТОВ «Агропрайм Холдинг». За роки нашої спільної роботи ми пересвідчилися у високій професійності, відповідальності та вимогливості до дотримання стандартів якості команди «Агропрайм Холдинг». Своєю чергою, робимо все, щоб якнайповніше задовольнити їхні вимоги, розробляючи високоякісні вітамінно-мінеральні суміші на основі аналізу наявної сировинної бази підприємства. 

Головне наше завдання — забезпечити наших партнерів високоякісним продуктом, який дасть змогу максимально реалізувати генетичний потенціал генетики Аксіом, яку використовують у компанії «Агропрайм». 

З нашого боку гарантією якості виготовлених преміксів є високі вимоги до виробництва, зосередженого в Данії — країні, яка є визнаним лідером свинарства, та стратегія якості Vilomix, що забезпечує відстеження продукції протягом усього виробничого процесу (від отримання сировини до поставки готової продукції). Думаю, нам вдалося цього досягнути, підтвердженням чого є тривалі партнерські відносини з ТОВ «Агро прайм Холдинг», які ґрунтуються на професійно виконаній роботі. 

Людмила Морозова

журнал The Ukrainian Farmer, січень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».