Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

Ринок курятини буде розвиватися

Дмитро Добкін
власник групи компаній ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика»
Поділитись:

На думку Дмитра Добкіна, власника групи компаній ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», для успішного розвитку бізнесу важливо вчасно адаптуватися до нових тенденцій і правильно відреагувати на зміни

Дмитро Добкін

Дмитре Марковичу, розкажіть, що сьогодні відбувається на ринку м’яса птиці в Україні. 

— На сьогодні ситуація доволі не однозначна, адже ринок курятини потрапив у кризову ситуацію. Малі та середні фермерські господарства, які вирощують курей-бройлерів, швидше за все, будуть об’єднуватися із великими підприємствами або припиняти посадки, тому що для них цей бізнес стає нерентабельним. Також у середині 2020 року вперше на ринку курятини виникла ситуація, коли пропозиція суттєво перевищила попит. Ця тенденція може бути пов’язана з декількома чинниками, одним із яких є карантин через пандемію коронавірусу, а також через те, що в українців зменшилася купівельна спроможність. Відповідно, середньостатистичний споживач почав економити на продуктах харчування, зменшив споживання м’яса і купівлю м’ясних продуктів. 

Наскільки зросли витрати на виробництво курятини і, відповідно, її собівартість за останні півроку? 

— За сукупністю показників орієнтовне зростання собівартості становило 20–30%. У нашій галузі найбільша стаття витрат пов’язана з годівлею птиці — це сировина для виробництва кормів (зокрема, зернові та соєва група) або готові комбікорми. Ще важливим є те, що Україна реагує на світові тенденції у зростанні цін на сировину. Тобто якщо у світі зростає ціна на зернові, то і в Україні також відбувається подорожчання. Цього року не було сезонного зниження цін на зернові та бобові. Натомість спостерігали різке зростання ціни на корми, причому щонайменш у півтора раза. 

Цьогорічна ситуація зі зростанням вартості кормів по факту є катастрофічною. Відбулося різке зростання вартості сировини для кормів, при тому, що вартість готової продукції деякий час втримувалася на одному рівні й не підвищувалася. Такий стан речей не всі підприємства України змогли витримати, і, як бачимо, вже деякі виробники пішли з ринку. 

Я так розумію, що все, що відбувається на ринку курятини, призведе до суттєвого скорочення обсягів виробництва м’яса курки у дрібних та середніх господарствах, а також їх кількості. Кому така ситуація буде вигідною? 

— Будемо відвертими, це може бути на руку лише великим виробникам, оскільки скоротиться пропозиція малих та середніх фермерських господарств, а їхня клієнтура продовжуватиме купувати курятину, але вже в тих, хто залишився на ринку. Для прикладу, «Комплекс Аргомарс», після того як оголосив, що припиняє діяльність, залишив частину споживачів, які перейдуть до інших торгових брендів та купуватимуть продукцію інших виробників. 

Щоб втриматися на ринку в такій ситуації, бізнес повинен максимально мобілізувати всі зусилля та ресурси. Скорочення виробництва курятини може відбуватися лише в тих виробників, які не змогли адаптуватися до нових тенденцій і не відреагували на зміни. 

На вашу думку, як правильно виробникам реагувати на кризові ситуації і які заходи вживати, щоб утримати свої позиції на ринку? 

— Ситуації бувають різні, одні передбачувані, і до них готуємося та вживаємо заходів на випередження. Інші непередбачувані, й у цьому випадку основну роль зіграє швидкість, з якою бізнес адаптується. Дієвими є рішення щодо правильного ведення бізнесу, зокрема побудова довірливих стосунків зі споживачами. Також важливим чинником і можливою стабілізаційною подушкою може стати постійне збалансоване зростання виробництва, моніторинг ситуації в галузі, прогнозування. Однак бувають різні ситуації, яких не очікували і не могли прогнозувати. 

Яких заходів вживає ваша компанія, щоб не просто утриматися «на плаву», а розвиватись, утримуючи лідерські позиції? 

— Насамперед слідкуємо за попитом споживачів і трендами. На початку карантину з’явився серйозний попит на фасовану в лоток продукцію. І якщо в перший місяць нам ще складно було закрити наявний обсяг попиту, то на сьогодні ми повністю адаптувалися під потребу ринку. Щоб розвиватись і лідирувати на ринку, треба пропонувати нові види продукції, запроваджувати тренди. Трохи більше як три роки тому на нашому підприємстві запровадили вирощування курятини без використання антибіотиків та стимуляторів росту, а на сьогодні це вже вимога часу, й інша продукція просто не цікава споживачам. Слід завжди покращувати якість продукції, спілкуватися і підтримувати комунікацію зі споживачем та миттєво реагувати на їх запити. 

Чи варто інвестувати в розвиток підприємства, яке виробляє м’ясо курей-бройлера, зараз? Можливо, ринок курятини в Україні перестає бути цікавим бізнесу? 

— Взагалі не варто говорити, що якийсь ринок може бути не цікавим. Бувають лише складні ситуації. Для прикладу, ринок зернових може кілька років бути неприбутковим, або й збитковим, а потім дати добрий прибуток і перекрити попередній тяжкий період в галузі. Цікавий чи ні ринок це, швидше, залежить від позиції самого виробника. 

Я вважаю, що в бізнес потрібно постійно інвестувати. Ми, наприклад, для розширення виробництва наразі на «Володимир-Волинській птахофабриці» реалізовуємо інвестиційний проєкт вартістю 50 млн євро (1,5 млрд гривень). Так, це серйозні витрати й дуже складний період, однак це довгострокова інвестиція, яка свого часу дасть результат. Інвестиції можуть бути і дрібнішими, наприклад: оновлення обладнання на виробництві, купівля більш сучасного, енергоефективного устаткування. 

Тож якщо виробник планує залишатися на ринку і розвиватися, тоді він інвестує кошти у свій розвиток. У серйозний кризовий період можна тимчасово зупинити фінансування, однак такі вимушені заходи не повинні тривати довго. Наголошу, модернізація виробництва — це аксіома того, щоб залишитися в галузі, й усі виробники добре це знають. 

На вашу думку, як зміниться ринок курей-бройлерів у найближчі роки? Який сценарій розвитку подій може бути найвірогіднішим на ринку України? 

— Наразі ми не можемо точно прогнозувати, які саме зміни відбудуться. Багато залежить від того, чи триватиме карантин надалі та яким він буде. Тобто в разі загострення ситуації із захворюваннями на Covid-19 і жорсткішими карантинними заходами ситуація розвиватиметься в одному напрямі, а якщо обмеження будуть несуттєвими, тоді в іншому. 

Наше підприємство вже відчуло, що український споживач хоче бачити й купувати фасовану продукцію на полицях. Відбувається перехід від «noname» продукції до купування курятини певних торгових марок, і при цьому покупець готовий платити більше за якість. 

Очікується подальше зростання вартості на курятину. Цю тенденцію споживачі вже почали помічати. Серед бізнесу, повторюся, малим і середнім виробникам буде кепсько. Донині в нашій галузі не було такої складної ситуації та випадків оголошення банкрутом серйозних гравців на ринку. Це до того, що великі виробники мають запаси у фінансовому ресурсі й можуть деякий період ще протриматися. 

Як загальносвітовий ринок курятини впливає на український? 

— Досить таки прямо. Світові тенденції швидко заходять до нас. Сьогодні є тенденція, що люди масово відмовляються від червоного м’яса й переходять на біле, в сегменті якого є і курятина. Модним є дотримуватися дієтичного, збалансованого харчування. Аналогічні процеси ми бачимо на українському ринку. 

Важливим є ще й те, що українські виробники продукують набагато більше курятини, ніж на неї є попит в державі. Це логічно, адже наша країна є серйозним експортером курятини на Близький і Далекий Схід, а також країни Європи, хоча в останні меншою мірою. Тут ми маємо відповідати світовим стандартам і впроваджувати всі вимоги на виробництві. 

Яким ви бачите ринок курятини в Україні в найближчі 1–2 роки? Як зміняться акценти й основні гравці? 

— Можу сказати, що він зміниться, однак в яку саме сторону залежить від того, чи буде далі карантин та які обмеження він нестиме для населення нашої країни. Зараз можу сказати, що виробництво курятини розвиватиметься в Україні й на експорт. На сьогодні в Європі виробники курятини потерпають від тиску «зелених» і вони обмежені у виробництві. У нас цієї тенденції наразі нема, і виробники цим користуються. 

Щодо основних гравців, будемо спостерігати, хто з виробників і з якими наслідками пройде нинішню кризу. Думаю, що більше серед великих гравців суттєвих змін не відбудеться. 

ДОВІДКА ПРО КОМПАНІЮ   

Група компаній ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика»  є одним із потужних підприємств країни й займає за обсягом виробництва курей-бройлерів четверте місце в Україні.  Власником компанії є Дмитро Добкін, народний депутат VII  та VIII скликань ВРУ. 

Наразі підприємство складається із 11 виробничих майданчиків, на яких знаходиться 100 пташників, власного Комбікормового заводу. Наявний земельний фонд для вирощування  зернових культур. 

ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» стала першою  в Україні, хто запровадив вирощування курей-бройлерів без  використання антибіотиків та стимуляторів росту і реалізує цю  продукцію під ТМ «Епікур» та ТМ «Чебатурочка— селянська  курочка». Крім цього, птахофабрика випускає продукцію, яка  відповідає сертифікату HALAL. На сьогодні продукцію Володимир-Волинської птахофабрики представлено в більшості  національних мереж України, зокрема «Ашан», «АТБ», «МЕТРО»,  «Велика кишеня», «Новус» та інші. 

Підприємство є потужним роботодавцем, де працює понад  1600 людей. У 2020 році птахофабрика вистояла проти виклику  Covid-2019 і в час кризи зуміла зберегти команду та залишити  людям робочі місця. 

Віра Славянська

журнал «Наше Птахівництво», березень 2021 року

Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ