Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

Принципи в основі

Віктор Демчишин
лікар ветеринарної медицини ФГ «Подільська марка»
Поділитись:

Виробник курей-бройлерів «Подільська Марка» вважає, що максимальна віддача від роботи буде тоді, коли люди працюють із задоволенням, тому інвестує в працівників і співпрацює тільки з надійними партнерами.  

Фермерське господарство «Подільська марка», що на Хмельниччині, вирощує курей-бройлерів понад 15 років. До їх виробництва Сергія Боднара — засновника господарства, спонукав дефіцит сировини. Маючи ковбасний цех, підприємець наразився на проблему дефіциту якісної сировини. На початку 2000-х курятину завозили з Польщі, тому якісну сировину могло забезпечити тільки власне виробництво, де все під контролем. Поступово обладнали кілька пташників із загальною потужністю 210 тис. голів курей-бройлерів. Наразі 80% продукції використовують для власної переробки, а решту — продають. Вирощують птицю двох м’ясних кросів: Кобб-500 і Росс-308. До минулого року закуповували курчат у двох українських виробників, але коли вони зменшили потужності, були змушені виходити на закордонних постачальників. На сьогодні підприємство повністю комплектується в польській компанії. 

Віктор Демчишин

Як ФГ «Подільська Марка» вдається тримати високу планку щодо якості продукції та виробничих показників, розповів лікар ветеринарної медицини Віктор Демчишин. 

Пане Вікторе, закордонні курчата обходяться господарству дорожче, ніж українські? 

– Навпаки: курчата з Польщі коштують на 1,50 гривні дешевше тих, що сьогодні пропонують на українському ринку. Та й умови співпраці з новим постачальником нас більше влаштовують, ніж із місцевими. Так, польський партнер надає відстрочку оплати за поставку партій строком до 30 днів. Натомість, співпрацюючи з вітчизняними постачальниками, нам доводилося вносити 70% передоплати, а решту 30% сплачувати відразу після поставки товару. 

Крім того, за весь період співпраці із закордонним партнером усі поставки відбувалися згідно з графіком, а якість курчат відповідає заявленим критеріям, а від попередніх постачальників могли прийти й неякісні курчата. 

Тобто нинішній наш постачальник відповідає тим критеріям, що ми вимагаємо від партнерів: якість, порядність і лояльність. 

Як вам вдається отримувати м’ясо високої якості? 

– Здорова птиця — це насамперед дотримання високих європейських стандартів їх утримання, а також якісні корми. В пташниках встановлено автоматичні системи годівлі, напування та вентиляції повітря провідних виробників. Ми отримуємо досить непогані результати вирощування: на 42-й день жива вага птиці становить 2700–2850 г за конверсії корму 1,61–1,68, європейський індекс ефективності становить 330–370 іноді до 400.  

Важливу роль відіграють працівники та їх ставлення до виконання своїх обов’язків. Усі вони проходять стажування в досвідчених фахівців, а на роботу потрапляють тільки ті, хто успішно склав іспити й пройшов випробувальний строк. 

Також бути «в тонусі» нам допомагає польський партнер. Інспектор, що супроводжує доставку курчат, щоразу перевіряє відповідність умов утримання та раціони птиці відповідно до стандартів, бо зацікавлений у високому кінцевому результаті. Звичайно, це стимулює тримати в усьому європейський рівень. 

Ваше господарство вирощує сільськогосподарські культури. Власної сировини вистачає для потреб птахівництва? 

– Щороку для відгодівлі птиці в одному пташнику потрібно майже 100 тонн зерна. Власне, саме незадовільна якість кормів спонукала господаря підприємства взяти в обробіток землю та започаткувати рільництво. Тепер маємо в обробітку понад 3000 га землі, знаємо, чим обробляли посіви, у яких умовах зберігається зерно чи солома для підстилки та якої воно якості, також маємо свій кормовий цех — відтак можемо контролювати якість кормів. Результат маємо відповідний: із кормами, виготовленими з власної сировини, конверсія найпотужніша — 1,58, а індекс до 400 і по збереженню, і по інших показниках. Коли своєї сировини бракує, доводиться купувати в інших сільгоспвиробників і перевіряти в лабораторії. Оскільки процедура триває кілька днів, інколи доводиться ухвалювати рішення на основі органолептичних даних. Іноді буває так, що результати аналізів приходять після того, як корм згодували, а ми дізнаємося, що частка сирого протеїну в зерні кукурудзи за очікуваних 7–7,5% становить всього 6%. Тоді доводиться думати, як покращити результат. 

У принципі стабільної сировини не буває, тому контролювати та вносити корективи в раціони потрібно постійно. Складати рецептуру нам допомагають надійні, перевірені роками партнери. Якісний пре стартер купуємо в постачальника з Вінницької області й отримуємо за сім днів приріст ваги курчат 200–230 г — тобто на півтора кормодня випереджаємо нормативи. 

Як вирішуєте питання з профілактикою інфекційних захворювань птиці? 

– У нас не було прогресування гостроінфекційних захворювань. Проводимо три основних вакцинації для бройлерів — від хвороб Ньюкасла, Гамборо й інфекційного бронхіту курей. А ситуацію контролюємо, проводячи лабораторні дослідження. На забої птиці відбираємо проби сироватки й перевіряємо на груповий імунітет: якщо він становить 80% і вище — стадо повністю захищене. Також із кожної партії добового молодняку відбираємо проби сироваток крові — перевіряємо на напругу батьківського імунітету, відповідно до результатів виробляємо схеми вакцинації. До цієї роботи залучаємо різних фахівців, зокрема з Європи. За такого підходу можна захиститися від ризиків на 90%. 

Дуже важлива роль в програмі біологічної безпеки та профілактики гострих інфекційних захворювань птиці відводиться підготовці приміщень і профілактичним дезінфекціям. Однак, цього замало. Потрібно знайти інший спосіб мінімізувати вплив вірусів і бактерій на птицю в період вирощування. Такі методи ми знайшли: обробляємо птицю аерозольним методом за допомогою генератора холодного туману. В розчин додаємо гліцерин, щоби суміш трималася довше в повітрі. 

У спекотну пору для полегшення дихання додаємо засоби на основі ментолу, а для зменшення наслідків теплового шоку — аспірин. Ефективність цих засобів перевірено роками. 

Однак ветеринар не повинен дрімати, бо ризик захворювання існує завжди — це невидимий ворог, і ніколи не знаєш, звідкіля він може потрапити в стадо. Тим більше, що навколо нас розташовано кілька великих птахофабрик, які закуповують і вивозять пташиний послід на поля, що є добрим органічним добривом. Отже, завжди є ризик занести в господарство інфекції ззовні. 

Як мінімізуєте вплив підприємства на навколишнє середовище? 

– Заходячи на територію нашого господарства, Ви відчули неприємний запах? Ні. Якщо дотримуватися всіх параметрів і норм мікроклімату в пташниках, то птиця буде здорова, відтак і запаху не буде. 

Здорову птицю не треба «накачувати» агресивною хімією. Використовувати антибіотики можна профілактично тільки в перші дні життя, а потім — ні. Перед забоєм птиці незалежні лабораторії відбирають зразки й досліджують на наявність антибактеріальних речовин і захворювань. У разі їх виявлення м’ясо вибраковується. Тому можна за допомогою різних препаратів підвищити результати, але існує загроза не продати м’ясо. 

І те, що за нашою продукцією стоїть черга постачальників із різних куточків країни — від Тернополя до Харкова, хоча дешевше й зручніше по логістиці брати в місцевих — і всі дають досить хорошу ціну, підтверджує її якість. Це — наша репутація, і ми її підтримуємо. 

Чи додаєте шкідливі добавки, аби кури краще набирали вагу? 

– Птиця росте, коли дотримуватися параметрів мікроклімату, годівлі, напування й догляду. В нас навіть буває таке, що треба стримувати ріст птиці, бо вона іде із запасом. Перевищення ваги є досить ризикованим — серцево-судинна система може не впоратися з таким навантаженням: стінки судин дуже крихкі, і велика птиця може впасти від розриву аорти. Тому краще не гнатися за надмірними показниками, щоб не втратити на відході птиці. Дотримуючись рекомендацій виробників кросів бройлера, не потрібно застосовувати небезпечні препарати для росту птиці. 

Проблема кадрів вас зачепила? 

– Ще й як! Ми розташовані в західній частині країни, багато людей із сіл поїхали на заробітки до Європи. Це вимушений крок, бо більшість людей усе-таки пов’язують майбутнє своєї сім’ї з Україною. Деякі наші працівники працюють вахтовим методом: три місяці в Польщі, три — в нас. Звичайно, дефіцит кадрів впливає на показники: буває так, що одній бригаді доводиться працювати на два приміщення, відповідно, отримують премії. 

Проте максимальна віддача від роботи буде тоді, коли люди працюють із задоволенням. Тому керівнику перш за все треба створити сприятливий клімат у колективі, а потім ставити завдання. В нас є традиція: щомісяця проводимо засідання круглих столів, на яких обговорюємо проблеми та раціоналізаторські ідеї щодо їх розв’язання. Завдяки нашим «кулібіним» розв’язали не одну проблему. Наприклад, використовуючи розсипний корм, нам не вдавалося досягти його однорідності, тому він десь мав більшу конверсію, просипався. Втіливши ідею нашого працівника, ми зменшили втрати кормів і, відповідно, птиця має прибавку ваги. Раціоналізаторів ми преміюємо, бо вважаємо, якщо заробила фірма, то заробив і працівник. Успішний досвід однієї бригади впроваджуємо в усіх пташниках. Там, де інші бачать причини не дати вищі показники, ми шукаємо можливості. 

Компанії, що працюють у сегменті птахівництва, надто залежить від сезонних коливань цін. Як вам вдається зменшити ризики? 

– Спрогнозувати падіння цін на продукцію птахівництва неможливо, бо невідомо, коли відбудеться інтервенція великими гравцями на внутрішній ринок, демпінг цін. Наразі паритет постачання продукції на внутрішній ринок, досягнутий між великими та малими гравцями, поки що дотримується. Проте не секрет, що малі виробники працюють не в однакових умовах із монополістами — ми не отримуємо відшкодування ПДВ, не отримуємо державних дотацій, маючи менші обсяги, собівартість продукції у нас вища. Ми виживаємо, але створюємо національний продукт високої якості. І якби держава поставила всіх в однакові умови, такі фермери, як ми, ще би показали майстер-клас. 

Також успіх компанії залежить від фінансових можливостей покупців. Нараз споживання продукції різко знизилося через ріст інфляції, невисокий рівень доходів. На сьогодні покупці не здатні спожити ту кількість готової продукції, що дозволяють виробляти потужності нашого підприємства, тому ми змушені продавати напівфабрикати. 

З іншого боку, споживача треба захистити, ухваливши закон про заборону антибіотиків. Через недобросовісних виробників, які на 35–45-й день життєдіяльності курчат застосовують антибіотики, у населення виробляється резистентність до них, ефективність лікування в лікарнях населення знижується. Усе це позначається на генофонді нашої нації та є дорогою в нікуди. 

Лариса Степанушко

журнал «Наше Птахівництво», вересень 2019 року

Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/,  належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись: