Інтерв'ю

Продумані інвестиції

Вадим Кричковський
директор «Органік Д»
Поділитись:
Продумані інвестиції

Підприємство «Органік Д» у селі Сутиски Вінницької області було засноване у 2017 році й спеціалізується на вирощуванні овочів борщового набору. Господарство швидко налагодило співпрацю з ритейлерами та переробниками завдяки продуманим інвестиціям в обладнання для зберігання й доробки продукції. Детальніше про це розповів директор «Органік Д» Вадим Кричковський. 

Вадиме, як виникла ідея створення підприємства? 

— Варто почати з того, що наше підприємство «Органік Д» входить до групи компаній аграрного напряму AIP community. Наші партнери — свинокомплекс «Субекон», розташований поруч. Коли свинокомплекс був побудований, встало питання утилізації відходів тварин. Оптимальним рішенням виявилася біогазова станція, на якій відбувається переробка цих відходів. Після запуску станції ми проаналізували речовину, що утворюється в результаті її роботи. З’ясувалося, що за своїми характеристиками це натуральне, насичене азотом добриво. Завдяки анаеробному зброджуванню залишків тваринного виробництва знищуються патогенні мікроорганізми, а отримана речовина дозволяє збагатити ґрунт гумус-утворювальними кислотами, чим сприяє активному відновленню родючості землі. 

Ми спробували домовитися з місцевими фермерами про те, щоб вони безкоштовно брали в нас добриво, а нам за партнерською ціною продавали зерно для годівлі свиней. Однак місцеві фермери поставилися до такої пропозиції доволі насторожено. Та й фермерів на той момент було в нашому регіоні небагато, основні масиви землі орендував великий агрохолдинг. Отже, ми вирішили зайнятися рослинництвом самостійно. 

Нині сівозміна вже стала? 

— Загалом обробляємо 300 га. Овочевий клин займає понад 70 га, маємо в сівозміні моркву (35 га), столові буряки (10 га), пізню капусту (5 га), гарбузи (7 га) та цибулю (10 га). Вперше у 2020 році посадили картоплю: 4 га на зрошенні та 6 га на богарі. 

Наступного року плануємо відвести під овочі ще 70 га, які хочемо обладнати крапельним зрошенням. Будемо розширювати площі під картоплею: 50% посадимо на зрошенні, решту 50% — на богарі. Щодо цього року, зрошення на картоплі на поливних ділянках до кінця липня ми фактично не використовували. Подивимося, яким буде завершення сезону. У цілому плануємо всі 300 га, які маємо в обробітку, до 2025 року перевести на крапельне зрошення для вирощування овочів борщового набору. Поки, крім овочевого клину, вирощуємо зернові та соняшник. 

Чому зосередилися саме на овочах борщового набору? 

— Компанія створювалася на основі аналізу ринку, який показав, що в Центральній Україні небагато господарств цього напряму. У Вінницькій області ми поки єдиний виробник, що вирощує овочі у великих промислових масштабах. 

Вирощувати зернові на площі 300 га нерентабельно, для цього потрібно мати хоча б 1000 га. Залучити великі площі в обробіток — проблема, вся земля в оренді. Та й орендна плата зростає щороку. Якщо в «Органік-Д» для овочевих культур орендна плата займає лише 4% у собівартості продукції, то в собівартості зернових культур — 37%. 

В овочівництві затрати на один гектар моркви сягають 110–130 тис. гривень за сезон, але й дохід більший. У зернові культури треба вкласти на гектар 12–13 тис., але й заробіток менший у рази. 

— Старт компанії відбувся у 2017 році, а вже у вересні 2018 року ви відкрили холодильне сховище. Це нетипова ситуація, коли компанія має можливість перший урожай закласти на зберігання. Сховище стало частиною продуманої стратегії? 

— Ми розуміли, що серйозний виробник має бути присутнім зі своєю продукцією на ринку постійно, тобто всі 12 місяців. А це можливо лише за умов якісного зберігання продукції. 

Наприклад, представники місцевої вінницької мережі супермаркетів розповідали, що ми допомогли їм вивести овочеві відділи в прибуткові. Раніше супермаркети тримали овочеві відділи тільки для того, щоб залучати покупців на інші товари. 

Команда «Органік Д»

Ми можемо кожен тиждень поставляти зі свого холодильника невеликими партіями свіжу продукцію. Це дає можливість супермаркетам майже всю продукцію продавати, а те, що залишається чи пошкоджується під час транспортування, використовувати у власному кулінарному виробництві, яке нині є в усіх поважних торгових закладах. 

Ще один нюанс: ритейлу заборонили зберігати й чистити брудні овочі в тому ж приміщенні, де готується їжа. Їх зобов’язали мати окремі овочеві цехи. А овочеві цехи — це додаткові приміщення. У великих містах додаткові приміщення коштують дорого, тому ритейлеру вигідно мати справу з підприємствами, що можуть привезти помиті та запаковані овочі. 

Яка у вас зараз потужність холодильної камери? 

— На сьогодні підприємство володіє сучасним сховищем на 3 тис. тонн з повністю контрольованим середовищем. Маємо чотири камери для контейнерного зберігання площею від 300 до 550 квадратних метрів. Контролюємо температуру, вологість, також ми використали озонування для знезараження продукції, самих сховищ і тари. Завдяки системі зберігання мінімізуються відходи, мінімізується кількість браку. 

Скажімо, станом на 11 липня у нас ще є 30 т столових буряків, які переробляємо на висушену продукцію для контрагента. Буряки в чудовому стані, жодних питань щодо якості. Це вибракувані коренеплоди: надламані, надрізані, які вибраковуються під час відвантаження продукції на свіжий ринок. Навіть після травмування вони в нашому сховищі добре зберігаються і не гниють. 

Як вибирали постачальника обладнання? 

— Для нас це був складний вибір. Ми об’їхали майже всі овочесховища в Україні, були в Польщі. До нас приїздили представники виробників обладнання, пропонували свої варіанти. Приїхали й представники вітчизняної компанії «4 Стихії» — вона ровесниця «Органік Д». Запропонували нам встановити обладнання за якістю не гірше, ніж конкуренти, але за значно нижчою ціною. Оцінивши плюси й мінуси, я схилився до їхньої пропозиції. Вони виконали абсолютно всі вимоги й вчасно все зробили, хоча терміни були стислі. Ми у 2018 році вже возили продукцію з поля й завантажували в контейнери, коли вони завершували монтаж деяких систем. За те їм велика подяка. У Вінницькому регіоні вони реалізують ще кілька проєктів. Тепер, коли до нас приїздять партнери або клієнти, дивуються, що продукція може так добре зберігатися до липня. 

Компанія «4 Стихії» вітчизняна, а обладнання? 

— Для нашого овочесховища вони встановили обладнання власного виробництва: вентиляційні агрегати для кожної камери та спільну холодильну систему. Основні елементи обладнання виготовлені з європейських комплектуючих, хоча багато допоміжних елементів зроблені в Україні. Із таким підходом до комплектації, з акцентом саме на українському виробництві можна конкурувати на ринку завдяки зменшенню ціни без зниження якості. Здебільшого постачальники обладнання не морочаться із цим. Вони привозять усе з Європи, але ж там і ціна вища. А виробники звикли рахувати гроші, і кривляться, коли отримують пропозицію на 5–6, а то й на 10 тис. євро вищу, ніж від цих хлопців. 

Сервісом і обслуговуванням ви задоволені? 

— Було два випадки, коли потрібна була від них допомога. Компанія «4 Стихії» з Києва до Вінниці протягом трьох годин і в одному, і в другому випадку прислала своїх спеціалістів, які в короткий термін усунули проблему. 

Сховище в «Органік Д»

Чи плануєте збільшувати потужності для зберігання? 

— У наступному році хочемо побудувати сховище для зберігання цибулі на 4 тис. тонн. Зберігати цибулю у сховищі для коренеплодів доволі дорого. Цибуля добре зберігається, якщо її правильно висушити й підтримувати вологість 70–75%. Поки що пріоритет у співпраці — за компанією «4 Стихії», адже саме її пропозиція виграє по ціні. 

Узагалі, в планах — запуск до 2023 року другої черги сховища на 18 тис. тонн зберігання продукції. 

Також компанія «4 Стихії» порадила нам, де придбати в Польщі лінію для доробки овочів. Ця лінія калібрує овочі, персонал їх інспектує, далі продукція автоматично фасується в сітки. Недавно докупили агрегат для миття, ще маємо машину, яка чистить овочі для ритейлу. 

Ви говорили про сушіння овочів. Яке обладнання для цього маєте? 

— У нас є камера для сушіння стелажного типу. Збудували її самі, оскільки постачальники пропонують або велику ставити, або замалу для нас. Плюс ми самі розробляли технологію бланшування парою, нарізання й сушіння, щоб готовий продукт зберігав колір. На сушінні залучено до п’яти працівників. 

Хто основний клієнт на сушену продукцію? 

— У нас двоє основних клієнтів: це вінницька компанія «Пайпер Україна», яка великі обсяги сушених овочів використовує в спеціях. Наша компанія закриває не більше 5–10% їхньої потреби. Наскільки мені відомо, донедавна компанія «Пайпер Україна» працювала виключно з Китаєм, оскільки китайські постачальники забезпечували гарну якість продукції. Наші місцеві виробники не могли розробити технологію для зберігання кольору буряків та моркви після сушіння. Бланшування продукції не проводилося, тому колір під час сушіння втрачався. Ми експериментували два місяці, відпрацювали технологію бланшування парою і тепер успішно її реалізуємо. Можемо конкурувати з Китаєм передусім за рахунок доставки. 

Окрім сушіння, чи плануєте інші варіанти переробки? 

— У нас є попередні домовленості з компанією Nestlе, а також із компанією Jaffa. Вони зацікавилися нашою продукцією, оскільки нітратне навантаження на кілограм овочів у нас не перевищує 19 одиниць за норми для дитячого харчування 50 одиниць. Особливо їх цікавить морква та гарбузи для виробництва овочевих соків і пюре. 

Плануємо з ними працювати, але вони просять обсяги продукції, на які ми зможемо вийти тільки у 2025 році. Однак треба з чогось починати. У цьому році маємо намір поставити їм пробні партії товару. 

Як організований полив? 

— Використовуємо традиційну систему крапельного зрошення, вона в нас автоматизована. Постачала компанія «Іригатор Україна», майже все обладнання закордонне, крім шлангів і крапельної стрічки. 

Воду використовуємо з неглибокої свердловини, яку закачуємо у великі резервуари: маємо їх два по 1000 т води кожен. З них відбувається зрошення. Без поливу неможливо гарантовано отримати якісні сходи моркви та столових буряків. 

Яку спеціалізовану техніку використовуєте для овочівництва? 

— Маємо найсучаснішу сівалку — це сівалка італійської компанії Agricola AI – SNT 2/3, яка дозволяє висівати дрібнонасінні культури з точністю 95%. Якісне насіння моркви, столових буряків та цибулі коштує дорого, тому істотно впливає на собівартість культури. Від того, наскільки точним є висів, залежить прибутковість овочевої справи. 

Крім власне сівби, наша сівалка виконує ще кілька операцій. Одночасно з посівом відбувається внесення добрив, мікродобрив, а також укладання крапельної стрічки. У підсумку — чотири операції за один прохід, завдяки чому економимо час, пальне, людські ресурси та мінімізуємо ущільнення ґрунту. 

Під моркву формуємо гряди за допомогою грядоутворювача італійської компанії Forigo. Постачанням цієї техніки, як і сівалок Agricola, займається «Українська овочева компанія». Грядоутворювач Forigo створює ідеальну гряду для рослин. 

Моркву починаємо сіяти з квітня, останній термін сівби цього року в нас був 25 червня. Завдяки пізньому висіву є можливість заощадити на гербіцидних обробках, а також фунгіцидних та інсектицидних, адже перший літ морквяної мухи пізні посіви оминають. Але пізні посіви варто планувати з урахуванням можливостей підприємства щодо збирання, адже на збирання залишається короткий період часу. Хоча в попередні два роки нам щастило, особливо торік, коли останню моркву ми вивозили з поля 10–11 грудня. 

Збирання механізоване чи проводиться вручну? 

— Маємо морквозбиральний комбайн, ним збираємо моркву, що планується для продажу до Нового року. Щоб товар зберігався довше, коренеплоди моркви бажано збирати вручну. 

У нас є машина, яка зрізує бадилля, є підкопувач для моркви — торік придбали новий. Він підкопує коренеплоди та укладає їх на поверхні ґрунту, щоб працівникам було легше збирати. 

— Наскільки типовим був рік і в якому стані посіви? Яка ситуація з бур’янами, зі шкідниками? 

— Рік був і є надзвичайно важким. По-перше, з бур’янами велика проблема була через часті дощі, опади провокували ріст бур’янів і не давали можливості вчасно працювати гербіцидами. Наша компанія проходить сертифікацію GLOBAL G.A.P., тому не весь спектр гербіцидів нам можна використовувати. На деяких ділянках довелося вручну прибирати бур’яни, коли не було можливості зайти в поле технікою. Але ми впоралися. 

По-друге, через прохолодну весну сходи розвивалися менш активно, ніж зазвичай, хоча для овочів це не так критично, як для теплолюбних культур на зразок соняшнику чи кукурудзи. Із плюсів: заощадили на воді, на поливах. 

Зі шкідниками та хворобами особливих питань не було, проти них використовуємо препарати в рамках дозволених GLOBAL G.A.P. 

— Які плани щодо розвитку підприємства? 

— Працюємо над збільшенням потужностей для зберігання продукції. Крім того, зараз у пріоритеті — харчова безпека міжнародного рівня, отримання відповідних сертифікатів, опрацювання експортних напрямків, пошук закордонних партнерів. Успіх — це картинка, а все інше — щоденна рутинна праця. Цим ми і займаємося щодня. 

Органічні добрива і зберігання — це конкурентні переваги, за рахунок яких ми так активно розвиваємося. Завдяки органічним добривам від партнерів зменшуємо собівартість продукції, а впроваджуючи якісне зберігання, вибудовуємо сталі стосунки з клієнтами, пропонуючи їм відмінний товар 12 місяців на рік.   

Юлія Коротич

журнал “Плантатор”, липень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями