Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

Завдяки інноваціям ПрАТ «Племзавод „Степной”» досягає високих показників у виробництві

З позиції якості

Юрій Назаревич
заступник генерального директора з тваринництва ПрАТ «Племзавод „Степной”»

Завдяки постійним інноваціям ПрАТ «Племзавод „Степной”» досягає високих показників у виробництві 

Юрій Назаревич

Приватне акціонерне товариство «Племзавод „Степной”», що в Запорізькій області, особливого представляти не треба. Підприємство є одним із лідерів свинарської галузі України, вертикально інтегрованою компанією з повним циклом виробництва — від вирощування кормової сировини до виробництва готової м’ясної продукції. Водночас, на думку професіоналів, племінні свинки та кнурці породи дюрок, виведені селекціонерами заводу, є одними з найкращих в українській селекції за відтворювальними якостями. Про те, як вдалося досягнути таких результатів, розповів заступник генерального директора з тваринництва ПрАТ «Племзавод „Степной”» Юрій Назаревич. 

Пане Юрію, як ви вважаєте, завдяки чому ваше підприємство такий тривалий час посідає лідерські позиції у свинарській галузі України? 

— Думаю, відповідь лежить на поверхні. Що робить підприємство рентабельним, передовим? Якість і кількість продукції. Ми беремо участь у всіх вітчизняних (і не тільки) тваринницьких виставках і на кожній стаємо лауреатами. Хочу наголосити, що на виставки підприємства привозять свої найкращі зразки, але з-поміж них наші ремонтні свинки й кнурці завжди вирізнялися — завдяки генетиці, утриманню, годівлі. Це я кажу об’єктивно як фахівець. 

Наше господарство працює за інтегрованою системою — маємо свиноферму, забійний пункт, де забивають понад 100 голів свиней за зміну, два переробних цехи, які виготовляють 50–60 т м’ясних виробів на місяць. 

Дуже важливо, що ми маємо замкнений цикл виробництва, починаючи від вирощування сировини для виготовлення кормів до переробки. На території комплексу працює сучасний комбікормовий завод данської фірми SKIOLD A/S, тож усі комбікорми виготовляємо власними силами. Увесь зерновий компонент, включно з білковим — соєю, вирощуємо в господарстві. Ми даємо заявку агрономічній службі, яка кількість зерна нам потрібна, і вони засівають відповідні площі пшеницею, кукурудзою, житом чи ячменем. Це дуже важливо. Бо рентабельність нашого підприємства ми рахуємо, виходячи з ринкової вартості тонни фуражного зерна. З цього погляду наша економічна ефективність зростає. Зокрема, й завдяки роботі комбікормового заводу. 

Комбікормовий завод ми будували у два етапи — спочатку на 3,5 т, потім збільшили потужність до понад 9 т/год. Ми задоволені його роботою, завод працює безвідмовно. Завдяки горизонтальному змішувачу всі інгредієнти розподіляються рівномірно, можна змішувати по 200 г різних інгредієнтів — сіль, мікроелементи, вітаміни на тонну зерна. У результаті виходить однорідна суміш, де всі елементи, потрібні тварині, у правильних пропорціях. Завдяки цьому підвищується продуктивність виробництва. Завод від нашого комплексу розташований на відстані не більше як 1 км, тому жодних втрат під час транспортування. 

Відповідно, завдяки якісним кормам конверсія корму на відгодівлі становить 2,65 кормових одиниць. Це європейський показник, який підтверджує сучасний рівень свинарства на нашому підприємстві. 

Ваші селекціонери є авторами нового внутрішньопорідного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий». Як був створений такий підтип? 

— Від моменту створення нашого підприємства ми працювали з трьома породами свиней — дюрок, завезеної з Чехословаччини, велика біла та ландрас, завезеної з Великої Британії. Дюрок має добрі відгодівельні й м’ясні якості, але, як всі кольорові породи, малоплідна. Якщо велика біла дає 11–14 поросят, то дюрок — 8–10. Відтак, щоб покращити плідність свиноматок породи дюрок, було зібрано групу науковців і практиків, яку очолила доктор сільгоспнаук з Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова» Херсонської області Віра Топіха. Підібравши найкраще співвідношення генотипів англійської, американської, чеської та данської селекції, в результаті було створено український тип свиней породи дюрок з підвищеними відтворними якостями, який 2007 року було затверджено наказом Мінагрополітики. Нині наші свиноматки дюрок дають у середньому по 11–13 поросят. 

Однак ви й далі працюєте з трьома породами. Чому? 

— Бо одна порода як гомозиготний організм не дасть такого ефекту, як гетерозиготний. Ми схрещуємо велику білу та ландрас й отримуємо поросят F1, далі покриваємо їх термінальним кнуром і отримуємо фінальний гібрид, призначений для відгодівлі. У результаті від наших гібридів ми маємо 8% додаткової маси, а це на нашому обсязі дає значний прибуток. На забій 80% свиней ми відправляємо середньою вагою 110–112 кг, які досягли такої ваги за 165–167 днів. 

Нещодавно ви завершили масштабну реконструкцію свинокомплексу. Які технічні, технологічні зміни запровадили в його роботі? 

— Справді, ми з 2014 року провели реконструкцію всіх корпусів — опоросу, дорощування, відгодівлі, маточника, очікування. Закінчили роботи 2020 року. Щороку модернізували два-три корпуси за участю компанії Schauer. Нині маємо вісім модернізованих корпусів відгодівлі, два репродуктори, все начинене сучасним обладнанням — автоматична регуляція мікроклімату, автоматичне роздавання кормів, автоматичні напувалки. Завдяки такій модернізації значно підвищилася продуктивність праці. Так, раніше, коли в нас було менше свиней, у нас працювало 40 осіб. І тепер, коли ми за ці роки збільшили виробництво в 3,2 раза, кількість працівників лишилася незмінною — завдяки передовій технології. Тож тепер, коли ціна за живець зросла, є певні перспективи виробництва. 

Усі модернізовані корпуси свинокомплексу обладнані по-сучасному

Нині в нас скребком ніхто не працює. Скрізь — щілинна підлога: на відгодівлі й маточнику — бетонна, для маленьких поросят — щілинна пластмасова. Наприклад, якщо на бетонній чи щілинній дерев’яній підлозі одна свинарка мала навантаження 300 поросят, то нині — 3600 поросят. Усе автоматизовано. Мікроклімат у приміщенні підтримує комп’ютер, температуру міняємо залежно від віку поросят: чим старші — тим нижча температура. У нас влітку дуже спекотно, і свиноматки дуже важко це витримують, тож установили систему охолодження за допомогою розпилювання води. Тепер свиноматки почуваються комфортно. Також для охолодження приміщень використовуємо водяні панелі. А для кнурів у нас особлива система охолодження — геотермічна вентиляція із застосуванням кам’яних подушок. Під корпусом на глибині 3 м ми прорили траншеї, обклали їх плитами, закинули туди чотири КамАЗи бутового каміння — тепер охолоджене повітря проходить по траншеї, там охолоджується до 12 градусів і підходить охолодженим до кнурів. У результаті вище як 24 градуси в приміщенні температура не підвищується, хоч на вулиці може бути понад 40. Кнурі дають якісну сперму, і ми не тратимося на осіменіння в спекотний період.  

А у яких умовах ви утримуєте свиноматок? Ця тема нині актуальна — ось навіть профільне міністерство видало наказ щодо посилення вимог до благополуччя свиней… 

— Ми не порушуємо європейський закон щодо утримання свиней. На опоросі практикуємо індивідуальне утримання, коли свиноматка фіксована, щоб не давила поросят. Після опоросу через 26 днів забираємо поросят, а свиноматку відправляємо в стадо, де групове утримання. Через 4–5 днів вона приходить в охоту, після чого її знову ставлять у фіксований станок, осіменяють і через 28–35 днів досліджують ультразвуком щодо супоросності. Якщо свиноматка супоросна, то на 35–37-й день переводимо її знову на очікування в корпус, де вони також стоять у групах. Тобто у нас комбінована система утримання. 

Ми використовуємо свиноматку 5–6 опоросів, з яких 2–4-й опороси найпродуктивніші. Відповідно, відсоток заміни свиноматок власними ремсвинками досягає 40%. Найкращих із них запліднюємо сім’ям, яке нам надає компанія РІС — замороженим доставляє з Америки. Отримуємо поросят, які на третьому етапі мають 7/8 американської кровності — у таких свиней велика м’ясність, вихід пісного м’яса 1–2-го класу за сучасною класифікацією. Але купленим сім’ям ми запліднюємо тільки 7–8% свиней, з рештою працюють наші кнури. Певну кількість отриманих таким чином кнурців продаємо. Нам подобається працювати з РІС. 

На момент відлучення поросята американської селекції після 27 днів зі свиноматкою мають середню вагу понад 8 кг. Данська селекція дає на два поросяти більше, але на момент відлучення вони виростають до 6,5–6,7 кг. Вочевидь порося вагою 8 кг більше пристосоване до самостійного життя. Окрім того, для маленьких поросят треба створювати комфортніші умови утримання — тепло, годівля. Думаю, затрати на таке утримання не виправдані більшою кількістю, але менших вагою поросят. 

Торік у нас збереженість поросят за всіма категоріями — опорос, дорощування й відгодівля була 7% кількості народжених. Усього ж ми отримали 25 216 тис. поросят. А щодо обороту стада збереженість була 4,3%. Тобто на доволі високому рівні. 

З вашого досвіду, що найбільше впливає на збереженість поросят? 

— Тут не одна складова. Найперше — менеджмент. Тому найдосвідченіший персонал у нас працює на опоросі, бо все починається з опоросу. Потім — умови утримання, годівля. 

Тому хто б що не казав про важливість конверсії корму, середньодобових приростів, але найпершим показником ефективності виробництва є кількість поросят на одну свиноматку. Якщо є поросята, то на роботу можна йти і працювати. А якщо немає — то чого туди йти (сміється)? Щомісяця ми отримуємо до 2300 тис. поросят і постійно працюємо над тим, щоб збільшити їх кількість — за умови, що вони важитимуть 8 кг на відлученні. Ми щороку добавляли по півпоросяти. Нині маємо понад 11 поросят на гніздо на відлученні. Це нормальний показник, хоч можна й краще. 

— Як працюєте зі свиноматками, щоб досягнути таких показників? Як проводите бонітування? 

— Ми свиноматкам даємо все, що вони потребують. Щодо відбору, то всі племінні свинки в першу добу після народження мають своє клеймо, що вони стануть свиноматками. Але зі 100 таких свинок на відтворення підуть тільки 50, решту ми вибракуємо в процесі вирощування. Зважаємо на генетику, щоб мама була продуктивна, щоб у перший опорос вона привела 12 поросят, щоб у них вага під час відлучення була 8 кг. Таким чином із 40 майбутніх свиноматок 5–7 голів піде на забій, а на їхнє місце прийдуть кращі. 

— Корми — найбільш затратна частина виробництва. Звісно, завдяки власній сировинній базі та виробничим потужностям ви можете їх зменшувати. Чи бачите додаткові резерви для подальшої оптимізації кормової складової? 

— Ми постійно думаємо, як здешевити цю складову. Коли була дешевою кукурудза, понад 60% у структурі комбікорму гровер і фініш для свиней на відгодівлі та дорощуванні становила кукурудза. Нині кукурудза значно подорожчала, тож ми повернулися до жита — таким чином економимо на пшениці озимій, бо фуражна пшениця в нас значно дорожча, ніж жито. Різниця доходить до тисячі гривень на тонні. Таким чином, не лише досягнемо здешевлення кормів, а й отримуємо якісніші корми, бо жито, порівнюючи з пшеницею, менше уражується шкідниками та хворобами. Ми спробували, і нам дуже сподобалося — як для свиней, так і для ВРХ. 

Раціони розробляємо самі, але активну участь у цьому бере преміксер. Майже 10 років премікси купуємо в компанії «Текро». Інколи для порівняння на невеликому поголів’ї користуємося послугами голландської компанії Trow Nutrition. Питань до якості преміксів не виникало. 

Найпершим показником ефективності виробництва є кількість поросят на одну свиноматку

Подача кормів у нас автоматизована: в бункер із кормороздавача засипаємо комбікорм, а потім в циклічному режимі роздаємо для всіх груп тварин. За винятком маточників — там свинарка за допомогою дозатора регулює подачу корму для свиноматок. Годівля свиноматок — тричі на день: на початку опоросу в нормі 3 кг, в кінці опоросу — 6 кг на добу. 

За такої системи годівлі маємо щоденні прирости поросят на відгодівлі 850 г, на підсосі — 258, на дорощуванні — 511– 512 г. 

— Як ви контролюєте якість кормів, зерна? Адже корми можуть бути причиною мікотоксикозів у свиней… 

— Виробництво комбікормів, як я вже сказав, у нас власне, тож ми впевнені у їх якості. Для профілактики мікотоксикозів додаємо в раціон усіх груп свиней сорбенти двох компаній Biochem і Райт Френк. Без сорбентів ми не отримали б якісні корми, бо як би правильно не зберігали кукурудзу, навесні через перепади температур зерно може уражуватися цвілевими грибами, які утворюють мікотоксини. 

— Завдяки яким заходам ви досягаєте високого статусу здоров’я поголів’я? 

— У своїй роботі керуємося сучасними настановами щодо зменшення застосування антибіотиків. Є схеми ветеринарних обробок, і ми працюємо за протоколом. От зайшла певна вікова група поросят, наприклад, на дорощування — вони 2–3 дні адаптуються, після чого застосовуємо групову хімобробку. Ми знаємо: якщо група таким чином оброблена, то хвороба може повернутися через три тижні. Відтак знову протягом 4–5 днів уводимо через дозатрони з водою профілактичні препарати, які блокують розвиток патогенів. Іншого виходу немає, бо скупченість тварин у свинокомплексі велика. Наприклад, на відгодівлі на тварину вагою 110 кг відведено 0,8 м., на дорощуванні — 0,3. 

Окрім того, в кінці відгодівлі, за 15–20 днів до забою, вводимо рослинні препарати, які профілактують хвороби й дають нам змогу відмовитися від антибіотиків. Оскільки ми виготовляємо м’ясні вироби, то двічі на місяць відправляємо в обласну лабораторію на перевірку проби м’яса, які досліджують, зокрема на наявність залишків антибіотиків. Результати завжди отримуємо негативні. 

Молодняку та свиноматкам для покращення травлення додаємо в раціон пробіотики від компанії Biochem. Окрім того, вакцинуємо тварин препаратами французької компанії Ceva Sante Animale, чеської Cymedica, представником якої в Україні є ТОВ «СИМЕДІКА ua», а також вітчизняної компанії БіоТестЛаб. Тому свині в нас не хворіють. 

Часто доводиться чути, як свинарі скаржаться на важкі часи, падіння продажів, але ви сповнені оптимізму. Що додає вам впевненості? 

— Наш директор Анатолій Волков має дуже великий досвід — він очолює завод із 1989 року. Свого часу він побудував вісім сховищ для зерна по 3 тис. тонн кожний. Він нас, тваринників, забезпечує фуражем на рік наперед незалежно від урожаю. Що ми можемо казати на своє виправдання, якщо не справимося з плановими завданнями? Ми маємо все для роботи, ми не годуємо свиней із коліс, у нас усі компоненти вирощені в господарстві. 

Свою продукцію відправляємо в Харків, Маріуполь, Бердянськ, Миколаїв, Херсон — живцем чи напівтушами, готовими м’ясними виробами. Було б удвічі більше свиней, ми б усе продали. Бо нашу продукцію люди знають і цінують.  

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ 

Роман Мурачов

Роман Мурачов, директор ТОВ «Скіолд-Україна» 

— Нам дуже приємно співпрацювати із колективом ПрАТ «Племзавод „Степной”». За роки нашої співпраці в господарстві відбулися разючі зміни. Його директор Анатолій Волков є людиною сучасних поглядів, який планомірно розвиває своє підприємство. Він справжній лідер свого колективу й багато в чому сьогоднішнім успіхом «Племзавод „Степной”» завдячує саме своєму директору. 

Наша співпраця почалася 2012 року, коли, виходячи з потреб господарства, була встановлена перша лінія комбікормового заводу потужністю 3 т/год, яка мала забезпечувати продукцією як свинокомплекс, так і комплекс ВРХ. Особливістю комбікормового заводу є універсальність — він може виробляти комбікорм для різних видів тварин, зокрема для різних вікових груп — свиноматок, поросят на дорощуванні, відгодівлі тощо. Це результат роботи специфічної дискової дробарки, що може змінювати ступінь помелу не лише всієї порції комбікорму, а й навіть кожного інгредієнта комбікорму, що дуже важливо для різних вікових груп свиней. Це важливо й для ВРХ, адже таким чином можна збільшити продуктивність поголів’я, не збільшуючи його кількість. 

З розвитком господарства потужність заводу була піднята до 4,5 т комбікорму/ год, а 2020 року, коли потреби господарства перевищили продуктивність цієї лінії, була встановлена ще одна лінія потужністю 4,5 т/год. Таким чином, ПрАТ «Племзавод „Степной”» на найближчі роки забезпечено якісним комбікормом. 

Наш комбікормовий завод — це автоматизовані лінії, якими багато років керує всього один працівник, з високою якістю змішування інгредієнтів, преміксів і мінеральних добавок. З боку компанії «Скіолд-Україна» наші партнери мають максимальну підтримку, в тому числі дистанційну — завдяки приєднанню системи до мережі Інтернет ми можемо вносити всі коригування в роботі, проводити налаштування тощо. 

Нині компанія SKIOLD A/S постійно нарощує свою присутність в Україні, щороку встановлюючи по кілька нових комбікормових заводів, а також пропонуючи обладнання для свинокомплексів. Переконані, що найближчі роки свинарство матиме неабиякі перспективи в Україні, і наша продукція матиме попит. Тож запрошуємо всіх до співпраці. 

Ілля Феськов

Ілля Феськов, комерційний директор ТОВ «Райт Френк» 

— Наше знайомство з ПрАТ «Племзавод „Степной”» розпочалося 2001 року. Досі наша співпраця торкалася в основному молочного комплексу, але останнім часом вона поширилася й на свинарство. Нам приємно співпрацювати з одним із лідерів свинарської галузі країни, зокрема і в галузі годівлі. Хочу зазначити, що директор племзаводу Анатолій Волков був одним із перших, хто побачив переваги породи дюрок для створення нових високопродуктивних гібридів. Незважаючи на те, що ця порода характеризується дещо меншою багатоплідністю та швидкістю росту, але вона дає найкраще м’ясо завдяки жировим прожилкам між м’ясними волокнами. У результаті проведеного міжпорідного схрещування господарство отримало більш багатоплідний і стійкіший до інфекційних захворювань і стресів гібрид, здатний давати м’ясо з покращеними смаковими якостями. 

Зі свого боку, наша компанія вносить свою частку в створення такого якісного продукту. Свинарство — це біологічний бізнес, який повинен бути захищеним від інфекційних захворювань, зокрема спричинених грибами та продуктами їхньої життєдіяльності — токсинами. Зробити це можна додаванням до кормів різноманітних сорбентів, які зв’язують молекули токсину в нетоксичні сполуки й виводять їх з організму. За роки нашої співпраці, пересвідчившись в ефективній дії нашого продукту Нуфотокс Плюс для здоров’я та продуктивності ВРХ, керівництво племзаводу вирішило застосовувати цей сорбент і в годівлі свиней. У результаті збільшилася багатоплідність свиноматок, покращилася збереженість поросят, адже токсини впливають і на плоди в утробі свиноматки, на швидкість їх росту, діяльність печінки й інших органів, тобто загалом на здоров’я свиней. Водночас уведення в раціон свиней сорбентів, які знешкоджують токсини, позначається на якості м’яса — воно стає соковитішим, смачнішим, а отже, більш запитуваним на ринку. І найголовніше — безпечнішим для кінцевого споживача, що нині є нагальною вимогою часу. 

Віктор Андрійченко

Віктор Андрійченко, директор представництва компанії «Шауер Агротронік» 

— Приємно бачити, що таких підприємств, як Племзавод «Степной» стає в Україні з кожним роком більше. А це означає, що, незважаючи ні на що, галузь свинарства розвивається. Реконструкція свинокомплексу — це єдиний шанс для господарства знизити витрати на виробництво свинини й одночасно підвищити продуктивність праці. А це, своєю чергою, впливає на величину прибутку чи, навпаки, збитку, адже коли ціна на свинину «просідає», як це сталося в кінці минулого року, а вартість кормів зростає, то господарства з високою собівартістю будуть працювати собі в збиток. Це саме стосується й господарств, які не мають власної кормової бази. 

Мені дуже імпонує підхід керівника до управління господарством — усе продумується й планується від заготівлі кормів до продажу ковбасних виробів власного виробництва на рік уперед. Причому їхня продукція під ТМ Stepnoy та ремонтний молодняк відомі далеко за межами Запорізької області. 

Хочеться побажати такому підприємству подальшого успіху та процвітання! 

ДОВІДКА

ПрАТ «Племзавод „Степной”» засновано 1 січня 1963 року як спеціалізоване підприємство з відгодівлі молодняку ВРХ, для комплектації якого закуповували молочних телят у радгоспах регіону. У розпорядження новоствореного радгоспу було виділено 11 456 га угідь, зокрема 10 019 га ріллі. 

Свинарство в господарстві започатковано в листопаді 1983 року, коли вперше з Чехословаччини було завезено 50 свинок і 15 кнурців породи дюрок. У 1995 році в господарство завезли свиней породи велика біла англійської селекції, 2005 року з Великої Британії — породу ландрас. З 2001 року ПрАТ «Племзавод „Степной”» має статус племінного заводу з розведення породи свиней велика біла, з 2009 року — статус племзаводу з розведення породи ландрас. 

Після 1991 року у зв’язку зі скороченням поголів’я ВРХ керівництво ухвалило рішення провести реструктуризацію виробництва, взяти курс на розвиток молочного скотарства та свинарства. Нині в ПрАТ налічується основних свиноматок 847 голів, 2020 року отримано 25 216 поросят, здано м’яса живою вагою 2625 т. 

З 1989 року і до сьогодні ПрАТ «Племзавод „Степной”» очолює заслужений працівник сільського господарства України, повний кавалер ордена «За заслуги» ІІІ, ІІ, І ступенів Анатолій Волков. 

Журнали