Постійний пошук вдалих рішень у ФГ Строгого О. Ф робить виробництво ефективнішим
Невипадкові експерименти
Завдяки постійному пошуку вдалих технологічних рішень, іноді нестандартних, у ФГ Строгого О. Ф роблять виробництво ефективнішим
Кажуть, що з природою не посперечаєшся — у цьому щороку пересвідчується кожен агроном на власному досвіді. Утім, є ще один підтверджений агрономічною практикою вислів: поле — це лабораторія просто неба. Саме завдяки постійному польовому експериментуванню й знаходять агрономи ефективні рішення, які дають змогу зменшити природні виклики. Як це роблять у ФГ Строгого О. Ф, що в Харківській області, розповів головний агроном господарства Денис Гаража.
— Пане Денисе, як би ви кількома словами оцінили умови вашого регіону для вирощування сільгоспкультур?
— Різноманітність, непередбачуваність погодних умов. Наприклад, ґрунти у нас — від чистих чорноземів до суглинків, супісків аж до солонців, де вирощуємо кукурудзу на зерно, соняшник, сою, горох, озимі пшеницю та ячмінь, а також ярий ячмінь — загалом на площі до 6 тис. гектарів. Щодо погодних умов, то рік на рік не випадає. Непередбачувані зими — буває, що у січні ячмінь кущиться, а буває, пшениця ледь не вимерзне.
За останні чотири роки найбільша проблема — посуха та сильна спека у червні-липні, коли відбувається цвітіння — наливання зерна кукурудзи та сої. У результаті маємо запал зерна, що зменшує врожайність.
Загальна тенденція до значного зменшення кількості опадів: якщо років сім тому ми могли отримувати кукурудзу по 14 т/га, то тепер 10 т/га — добре. Це якщо пощастить з опадами. Якщо ні — то 5–6 т/га. Торік нам пощастило: в кінці травня випало аж 50 мм, а в червні та липні ще по 20 мм — і нам цього вистачило, щоб отримати непоганий урожай кукурудзи, соняшнику та пшениці.
— Як ви коригуєте посівні площі під культурами з огляду на таку залежність від вологи та високих температур?
— Усе одно дотримуємося сівозміни — культури висіваємо приблизно в рівних пропорціях. Навіть незважаючи на те, що побудували олійноекстракційний завод для переробки соняшнику — запустили навесні цього року, тепер маємо власну переробку, експортуємо олію. Але все одно зернового клину більше, ніж соняшнику. Щоправда, зменшили посіви кукурудзи на 500 га — віддали їх під сою, оскільки соя нам потрібна для переробки на олію, та й культура ця рентабельна. А ще дуже добрий попередник.
— Сподіватися тільки на дощ — ризик. Що ви робите, аби утримати вологу?
— Один із заходів — зменшити густоту посівів. Раніше кукурудзу сіяли з густотою 80 тис. насінин/га, тепер — ранній Феномен, за рекомендацією «Сингенти» сіємо нормою 75 тис., а з більшим ФАО, які сіємо пізніше, — до 65 тис. насінин/га.
Соняшник, який сіємо дуже рано, в кінці березня, дещо загущуємо — намагаємося таким чином вхопити вологу. Хоч рекомендована норма висіву 60–63 тис. насінин, щоб на момент збирання було 50–55 тис. рослин/га. Але через ранню сівбу й весняні холоди соняшник значно «випадає», тому змушені завищувати норми. Наприклад, торік зійшло всього 30 тис. насінин/га. І навіть за такої густоти отримали свої 3 т/га. Надалі, можливо, поміняємо строки сівби кукурудзи й соняшнику — першою спробуємо сіяти кукурудзу.
Озимі висіваємо з густотою 5,5–6 млн насінин/га. Якщо восени достатньо вилоги, сіємо 5 млн насінин/на, якщо бачу, що дощі випадуть нескоро — 5,5–6 млн. Бо пшениця «випаде» обов’язково. Наприклад, цієї безсніжної морозної зими пшениця померзла — у лютому стояла жовта. Ми не сподівалися, що вона виживе, але точка росту була живою, зеленою, ми її підживлювали селітрою по мерзлоталому ґрунту, і вона витягнулася — випало всього 10% посівів. Тепер маємо 5–4,5 млн рослин/га.
Озимий ячмінь взагалі дуже важко перезимував, чимало посівів вимерзло — на різних полях до 20–30%. На одному полі лишилося всього 50% рослин — сіяли з густотою 4,5 млн насінин/га, а лишилося 3–2,5 млн. Але ми його не пересівали, натомість всіяли ярий ячмінь — так робили торік й отримали непоганий результат, обидва ячмені дозріли одночасно. Тепер це поле в дуже непоганому стані.
Обробіток ґрунту також має значення для збереження вологи. Ми відмовилися від оранки, проводимо глибоке розпушення на глибину 30 см, трохи чизелюємо — на 40 см. Таким чином ще й боремося із бур’янами. Та й економічно це вигідніше: торік половина площі була переорана — половина продискована/прочизельована, але різниці у врожайності кукурудзи не було. Тому немає сенсу витрачати більше солярки та часу на оранку.
– Як ви убезпечуєте свої посіви від таких непередбачуваних зим?
— Переконався, що слід ретельніше підбирати сорти озимини. Все-таки вітчизняна селекція краще себе показує в наших умовах. Добре, що торік вивели із сівозміни німецький ячмінь, бо він цієї зими вимерз би повністю. Натомість посіяли вітчизняний Дев’ятий вал, який навіть минулу зиму ідеально перезимував. Аналогічна ситуація з пшеницею — минулого року підсіяв до нашої Благодарки одеської трохи австрійського сорту Ребелл, то ті посіви були гірші.
Тому будемо переходити на вітчизняні сорти, лишаючи 20–30% площ для іноземних — у сприятливий рік вони «вистрілять». Уже наступного року в основному насіємо Благодарки, Думи одеської та Житниці одеської. Можливо, дещо зменшимо площі під ячменем.
— Ви сказали, що влітку основна проблема — спека, яка спричиняє «запал» зерна культур. Як допомагаєте рослині «пережити» високі температури та зберегти врожай?
— Тут кілька варіантів. Наприклад, змінили підхід до вибору гібридів. Якщо раніше сіяли кукурудзу з ФАО за 400, то тепер в основному з ФАО 300–320 — цього року посіяли шість гібридів селекції «Сингента», «Монсанто», «Лімагрейн» і ЛНЗ. Найпершим — гібрид Феномен (ФАО 220). У ранніх гібридів період цвітіння настає раніше липневої спеки, відповідно, раніше відбувається процес запилення й формування качана, якому спека уже не страшна.
Крім зменшення ФАО зменшили густоту посівів до 68–73 тис. насінин/га. Окрім того, під час сівби кукурудзи, а також соняшнику вносимо рідкі добрива — тоді вони швидше стають доступними для рослини. А раніше посіви обробляли карбамідом, вносили КАС по листку, тепер цього робити не можна, бо нема вологи — можна попалити листя. КАС підживлюємо кукурудзу у фазу 7–9 листків, вносячи добриво культиватором-підживлювачем у міжряддя у нормі 100 кг/га. На пшеницю та ячмінь КАС даємо по мерзлоталому ґрунту.
Поки що повністю на рідкі добрива не перейшли, бо бракує потрібних сівалок. Складні гранульовані добрива — сульфоамофос, нітроамофос чи подвійний суперфосфат вносимо під основний обробіток, селітру, карбамід, КАС — навесні. У планах купити нову техніку під зернові, можливо, з аплікаторами для внесення мікрогранул.
Але головний наш метод, що дає змогу зменшити вплив високих температур на рослину, — збільшення кількості обробок по листку мікродобривами й амінокислотами ТД Киссон. Про такий спосіб я почув у господарстві, яке цей метод практикує п’ятий рік. Почав досліджувати на своїх полях, порівнюючи з контролем, із добривами інших виробників. Я справді побачив збільшення врожаю — не можу сказати, внаслідок чого: можливо, рослини стали менше стресувати через посуху, можливо, отримали елементи, яких їм бракувало… Але факт: урожайність збільшується, на різних культурах по-різному — подекуди на 300 кг/га, подекуди на 1 т/га.
Приваблює, що добрива містять високу концентрацію елементів живлення й водночас дуже бюджетні. Тепер застосовую їх на всіх культурах — де дві обробки проводжу, де три. Протруюючи насіння озимого та ярого ячменю інсекто-фунгіцидом Селест Макс, додаю до бакової суміші Хелатин Фосфор + Калій (1 л/т) та регулятор росту Рівал (0,5 л/т). Відомо, що в разі внесення у ґрунт фосфор і калій стають доступними рослині через певний час. Натомість нанісши фосфор-калійумісне добриво на насінину під час протруювання, ми значно скорочуємо цей період — завдяки хелатній формі елементи відразу доступні рослині. Азот, потрібний рослині для потужного старту, вносимо під час сівби. Глибина сівби залежить від погодних умов.
До речі, соняшник також сіємо з рідкими комплексними добривами Rost Master 3.18.18 марки Киссон — ортофосфати у нормі 30–35 кг/га, які відразу доступні рослині. У результаті соняшник швидко вистрілює і закриває міжряддя завширшки 0,5 м.
— Які найбільші фітосанітарні проблеми маєте цього року і як з ними боретеся?
— Через дощовиту весну з’явилося багато хвороб. Першу обробку пшениці зробили Альто Супер — думаю, до прапорцевого листка вистачить захисту фунгіциду. По прапорцевому листку запланували внести Амістар Екстра, і так пшениця протримається до збирання.
Ячмінь оброблятимемо Елатус Ріа — сподіваюся, однієї обробки вистачить, бо цей фунгіцид затримує розвиток хвороб до 50 днів. Далі будемо дивитися: якщо будуть проблеми, то по колосу ячмінь треба обробити дешевшим препаратом.
На соняшнику в основному проводимо одну фунгіцидну обробку й одну — мікродобривами. Але, наприклад, торік після весняних дощів у фазу 5-ї пари листків з’явися септоріоз. Довелося вносити Амістар Голд + мікродобрива. Хоч в ідеалі нам треба вносити фунгіцид аж на 8-й парі, щоб захистити від іржі, гнилей кошика тощо. Оскільки посіви обробили раніше, то під час цвітіння з’явилася іржа.
По всьому, цього року буде така сама ситуація. Тому хочу на одному полі провести експеримент: внести фунгіцид із ретардантними властивостями Сетар (окрім ріпаку він уже зареєстрований на соняшнику), який трохи «принизить» рослину — таким чином з’явиться додаткова можливість другий раз заїхати обприскувачем у посіви для обробки Амістар Голд + мікродобрива без ризику обірвати кошик. Подивлюся, чи буде ефект від додаткових затрат. Окрім того, завдяки зменшенню вегетативної маси рослин матимемо менше пожнивних решток соняшнику під пшеницю.
Від шкідників захист класичний, щоправда, на кукурудзу вносимо трихограму. Позаминулого року не внесли і було багато качанів, сильно пошкоджених метеликом, торік внесли — уражень майже не було. Тож цього року знову працюємо трихограмою.
Однак загалом від біопрепаратів ефекту не побачили. Тож на кожну культуру плануємо фунгіцидно-інсектицидні обробки. На кукурудзу та соняшник інсектицид додаю за потреби. На сою — разом із гербіцидом вносимо імідаклоприд і лямбда-цигалотрин, після бутонізації за наявності кліща вносимо хлорперифос — навіть можемо двічі, якщо буде друга хвиля.
А от дотримання сівозміни справді зменшує поширення хвороб і шкідників.
— Ви згадуєте дорожчі та дешевші препарати, які впливають на собівартість продукції. У яких випадках можете заощадити на препараті, а коли це неприпустимо?
— Точно не потрібно заощаджувати на страхових гербіцидах. Допускаю внесення порівняно дешевого ґрунтового гліфосату, бо ним я не спалю культури. Навесні не може бути економії на першій інсекто-фунгіцидній обробці, коли пік хвороб і шкідників. На другу обробку можна внести дешевший генеричний препарат, і то для підстраховки на деяких полях, які в непоганому стані. Але тільки не гербіцид.
— З вашого досвіду, які нестандартні рішення доводилося ухвалювати, що надалі довели свою ефективність?
— Та постійно доводиться експериментувати. Останній експеримент — торік після кукурудзи замість глибокого розпушування провели лущення стерні легкими дисками, попередньо внісши добриво. Навесні тільки заборонували поле і посіяли соняшник — ґрунт був м’який. Після збирання врожаю зробимо висновок: чи потрібно нам це розпушення й оранка, якщо наші сівалки можуть сіяти по такому ґрунту і по такій кількості пожнивних решток. Бо поки що економія очевидна: на глибокому розпушенні витрата дизельного пального — 14 л/га, а лущильник бере 7 л/га. Окрім того, не потрібен подрібнювач решток, тож економимо ще 3 л/га пального. Час також економимо — на обробіток 100 га пішло пів дня. Так, бур’янів на цьому полі було більше, але я до ґрунтового гербіциду додав гліфосат, то це невеликі витрати. Тобто збільшується продуктивність, зменшується витрати. От із таких експериментів і народжуються нові технології.