Компанія «Маїсадур Семанс» і далі інвестує в насінництво України
Завод компанії «Маїсадур», що працює на Дніпропетровщині в селі Могилів Царичанського району, цього року відсвяткує свій перший ювілей — 5 років із початку роботи. Нині його очолює Олексій Легкий, молодий менеджер із західною освітою.
Як криза вплинула на стратегічні плани щодо роботи в Україні європейських насіннєвих компаній, чи є перспективи експорту в ЄС вітчизняного посівного матеріалу, як здійснюється контроль за його якістю на заводі компанії «Маїсадур Семанс Україна» він розповів журналістам The Ukrainian Farmer в ексклюзивному інтерв’ю.
— Пане Олексію, як ви потрапили в компанію та скільки вже працюєте на посаді директора насіннєвого заводу?
— Я закінчив Одеську національну академію харчових технологій, після цього пройшов конкурс і співбесіду на навчання у франко-румунському університеті, який провадить післядипломну підготовку кадрів для іноземних підприємств на території України, Росії, Румунії, Молдови, Чехії й інших країн. Мене як кандидата для навчання відібрала компанія «Маїсадур». Таким чином, після закінчення академії я ще рік навчався в Румунії, потім у Франції. В Україну повернувся 2010 року, частково брав участь у будівництві насіннєвого заводу, його введення в експлуатацію, працював тут майстром, начальником виробництва. На посаді директора працюю вже два роки. До мене цю посаду обіймали французькі фахівці. Я повністю відповідаю за організацію робочого процесу на заводі, технічне обслуговування, під моїм керівництвом загальний стан обладнання.
— Компанія «Маїсадур» активно працює в Україні з 2009 року. Завод був збудований 2010 року. Яка нині його потужність? І скільки коштів було інвестовано в його будівництво?
— Перша черга заводу збудована у 2010 році в селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області, другу ввели в експлуатацію 27 серпня 2014 року. Виробничі потужності заводу були збільшені з 5 до 10 тис. тонн насіння на рік. Цей сільськогосподарський комплекс розрахований на виробництво та зберігання насіння кукурудзи, соняшнику та ріпаку. Загальні інвестиції в розвиток насінництва в Україні на 2014 рік становили 37 млн євро.
— Скільки площ відведено під ділянки гібридизації?
— Навколо заводу розташована виробнича база загальною площею 2 600 га кукурудзи та 1000 га соняшнику. Він був збудований на Дніпропетровщині тому, що тут сприятливі природно-кліматичні умови для вирощування насіння, є можливість налагодження зрошування. Так, минулого року 70% виробничих площ були облаштовані поливом. Однією з основних цілей компанії є 100%-ве зрошування всіх ділянок гібридизації.
Організація роботи на нашому заводі трохи відрізняється від українських. Відділ виробництва в полі розташований тут же, в адміністративному корпусі, у другому крилі. Він підпорядковується безпосередньо директору з виробництва.
— Які максимальні виробничі потужності заводу?
— Якщо після відкриття першої черги заводу це було близько 600 тис. посівних одиниць, то сьогодні ми готові доробляти близько мільйона, але скільки вийде на кінець року — поки що не знаємо.
— Які можуть бути варіанти протруювання насіння, чи здійснюється базова обробка всього посівного матеріалу?
— Існують дві основних формуляції для обробки насіння: «стандарт» (на основі фунгіцидного препарату Maxim XL) як для насіння кукурудзи, так і для соняшнику, саме це і є базовою обробкою всього посівного матеріалу; і «специфічна» (на базі інсектицидних препаратів, таких як Круїзер і Форс Зеа), яка здійснюється лише на спеціальне замовлення клієнта, оскільки має велику собівартість.
— Чи подолано стереотип, що насіння, вироблене в Україні, гірше за якістю ніж імпортне?
— Стереотип — справа кожного, але в мене, як у людини, що розуміється на якості насіння, є переконання, що за такими виробництвами, як наше, — майбутнє агросектора. Я бачив, як доробляють насіння у Європі, знаю всі процеси виробництва в нас, крім того, наш завод є ще й логістичним майданчиком, куди привозять імпортні гібриди з Європи для продажу в Україні, тому можу сказати, що наше насіння як мінімум нічим не гірше. На кожному заводі «Маїсадур Семанс» дотримуються однакових стандартів виробництва та контролю якості. Як результат, кожна одинця продукції містить генетичні інновації, які гарантують високі врожаї та якість. У нас працює єдина формула: один мішок — одна марка — єдина якість. У мішках із нашим логотипом продається насіння єдиної якості, і ми прагнемо, щоб марка Maïsadour Semences була знаком якості, визнаним по всій Європі.
Український завод — один із найсучасніших у Європі. Ми не працюємо в лабораторії якості за методиками, які були розроблені в Радянському Союзі 30 років тому, у нас є своя методика, яка повністю відповідає міжнародним правилам ISTA (International Seed Testing Association). Наше підприємство отримало перший сертифікат ESTA (Європейська гарантія обробки насіння), виданий за межами Європейського Союзу в жовтні 2014 року. Також були отримані сертифікати для двох інших виробничих комплексів, що розташовані у Франції (м. О-Моко) і в Іспанії (м. Сарагоса). Ця сертифікація гарантує контроль умісту порошкових засобів захисту рослин у насінні комерційного призначення (кукурудзи, соняшнику та ріпаку). Також компанія «Маїсадур Семанс» є першим європейським виробником насіння, що отримав схвалення ЄС ISO 9001, ISO 26000, й український насіннєвий завод також сертифікований за цим стандартом. Сертифікат ISO 9001 (сертифікат відповідності системи якості вимогам стандарту ISO 9001) — це офіційний документ, який підтверджує, що діяльність по виробництву, доробці продукції та наданню послуг організована відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2001.
— Коли ви продаєте насіння за межі України з вашого заводу, маркуєте його за країною походження?
— Походження насіння обов’язково вказується в сертифікаті.
— Експортуючи в Європу українське насіння, ви створюєте конкуренцію французькій та іспанській продукції?
— Не думаю, що ми створюємо велику конкуренцію європейському насінню. Урешті-решт знайдеться якийсь баланс серед підприємств однієї компанії. Ще є, наприклад, африканський континент, куди можна постачати насіння, а диверсифікація — це хеджування ризиків, і це правильний шлях розвитку.
— Як криза позначилася на роботі вашого підприємства?
— До настання кризи керівництво мало плани зі збільшення вдвічі потужностей доробки насіння. Проте наявність потужностей — це один фактор, є ще другий — ділянки гібридизації та просторова ізоляція. І це наріжний камінь проблеми розширення, бо знайти просторово ізольовані виробничі ділянки соняшнику в нашому регіоні дуже важко, тому ми їх закладаємо у Центральній і Західній Україні. Проте криза внесла свої корективи.
Загалом криза для нас, як для виробництва, — це можливе зменшення обсягів виробництва. Не секрет, що минулого року всі насіннєві компанії не виконали своїх планів. Однак, як зазначили наші французькі керівники, після катаклізмів в Україні швидко відновлюється зростання. У нашій країні все змінюється дуже динамічно. Тому все-таки є надія на те, що ситуація покращиться. Та навіть попри те, що ми не вийдемо цього року на повну потужність заводу, ми зберігаємо всі ті робочі місця, які були в нас, а це близько 50 постійних працівників заводу, більшість з яких є мешканцями Царичанського району, із зарплатнею та всім соціальним пакетом: спецодягом, харчуванням, медичним страхуванням тощо.
Довідка
Компанія «Маїсадур Семанс» — європейський виробник насіння, яка має за плечима багаторічну історію та великий досвід. Основні сфери діяльності — селекція, виробництво насіння та продажі. Виробництво насіння організовано у двох великих виробничих зонах, у кожній з яких є група виробників, завод і лабораторія контролю якості. Перша зона роботи «Маїсадур Семанс» розташована в Західній Європі (південний захід Франції та Сарагоса в Іспанії), друга — в Україні.
Розмовляла Зоряна Гошовська
Інтерв’ю було надруковано у журналі “The Ukrainian Farmer”. Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».