Робочі місця та підтримка економіки
На повне налагодження грантової програми для створення саду знадобиться кілька місяців. Мінагрополітики прислухається до пропозицій садівників, запевняє Ігор Віштак.
На сьогодні у мобільний додаток «Дія» для залучення грантів за напрямами «сад/ягідник» та «теплиця», за які відповідає Міністерство аграрної політики та продовольства України, подано 98 заявок. З них 29 — на гранти для будівництва теплиць і 69 — для висаджування саду чи ягіднику. Згідно з процедурою, після цього документи подають на опрацювання уповноваженим банкам. На сьогодні він один — Ощадбанк України. Уже опрацьовано в банку 79 заявок, з яких 53 позитивно: 44 — на сади й 9 — на теплиці. Станом на 19 серпня Мінагрополітики погодило 18 проєктів на загальну суму близько 63,5 млн гривень та загальну площу 225,4 га.
«Садівництво по-українськи» розпитало директора Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігоря Віштака про хід розгляду проєктів, деякі суперечливі моменти в умовах програми та перспективи видавання грантів.
— Пане Ігорю, з яких причин банк відхилив 26 заявок?
— Згідно з пунктами 3 та 5 порядку, у банків є чіткий перелік питань, які вони перевіряють, починаючи від правового статусу суб’єкта господарювання, бенефіціарів, чи є вони громадянами України, не проводять господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях, на території РФ, у районах бойових дій і так далі та закінчуючи безпосередньо статусом земельної ділянки.
— Чи можете назвати компанії, які пройшли з проєктами до розгляду в Міністерстві або хоча б їхні площі та напрями?
— Це різні проєкти: від 2 до 25 га. Є і малина, і яблуня/ груша, є горіхові насадження. Подавали заявки з різних регіонів країни, за винятком окупованих територій. Перелік оприлюднено на нашому сайті.
— Хто прийматиме рішення в Мінагрополітики щодо переможців?
— У нас є експерти, які мають доступ до деталей програми. Це спеціалісти Мінагрополітики, а також експерти від наукових організацій.
— Чи може один власник землі подати не один, а декілька проєктів по 25 га кожний, створивши окремі незалежні юрособи?
— Одна юридична особа разом з пов’язаними з нею особами або ФОП може скористатися один раз кожним видом гранту: по садах, по теплицях чи створення переробного підприємства. Якщо існує один власник чи група компаній, де фізична особа є власником кількох підприємств, то тільки одне підприємство з цієї групи пов’язаних осіб може скористатися кожним видом гранту один раз.
— А якщо такий зв’язок не буде встановлений?
— Думаю, що банк має доступ до всіх реєстрів і встановлює такі випадки відразу. Також звертаю увагу, що потенційний отримувач несе відповідальність за зазначену в поданій заяві інформацію.
— У межах 25 га можна поєднувати будь-які культури?
— Так, ви можете посадити хоч по 1 га кожного виду саду, ягідника чи розсадника в межах цієї площі. Все, що передбачено додатком 1 до порядку. Додам тільки, що проєкт, який ви подаєте, може бути й на більшу площу, але грант надається лише на 25 га, все що більше — за власні кошти.
— Чи є конкретні вимоги до проєкту, які повинні бути сорти, саджанці, матеріали та обладнання для створення саду/ягідника/теплиці — сертифіковані, імпорті, вітчизняні?
— Типовим проєктом це не передбачено, але законодавством передбачено, що на території України в офіційному обігу може бути тільки той посадковий матеріал, який внесений до Державного реєстру садивних матеріалів.
— Тож проєкт, який буде використовувати незареєстрований сорт або садивний матеріал з неофіційного розсадника, не буде затверджено?
— Ми таку перевірку не робимо, але для цього є відповідні компетентні органи. Взагалі, якщо садивний матеріал не в реєстрі, то його продавати не мають права.
— В умовах, коли в Україні вирощують сорти, не внесені в реєстр, це може стати великою проблемою, зокрема, і для грантових проєктів?
— Є випадки вільного обігу сортів, що завозять і поширюють особи. Але це може призвести до великих проблем передусім для осіб, які їх поширюють.
— У виноградарстві ситуація ще складніша: там в обігу сотні незареєстрованих сортів…
— Жодних обмежень, чи це мають бути саджанці вітчизняного виробництва, чи завезені з-за кордону, нема. Основна вимога — грантові кошти треба перераховувати в національній валюті. Відповідно, якщо є дилер, який готовий постачати садивний матеріал з-за кордону, то він має виписати відповідні на оплату.
— Чому брати участь у програмі не можуть господарства, які мають власні розсадники?
— Ми як Мінагрополітики ініціювали внесення змін у 587 постанов, що стосується держпідтримки. Положеннями про гранти така норма не передбачена наразі.
— Чи може вона з’явитися вже в процесі видавання грантів?
— Може, але наразі в тих пропозиціях, які йдуть від Інституту садівництва і від однієї з громадських організацій, зазначено, що норма має бути, але не прописано процедуру, як її виконувати. Не може підприємство брати участь у державній програмі й само собі виписувати рахунок на якусь «енну» суму коштів.
— У деяких представників галузі виникають запитання: якщо зараз у зв’язку воєнним станом доступ до земельних реєстрів обмежений, чи зможуть долучитися до грантів новостворені ФОПи, яким треба буде оформити землю?
— Те, що не працює публічна карта, не означає, що заборонено укладати договори оренди. Якщо у фізичної особи є у власності пай, їй нічого не заважає здійснювати господарську діяльність на ньому. Так само можна й брати землю в оренду — державні реєстратори проводять реєстрацію. До того ж у нас більшість земель сільськогосподарського призначення у приватній власності. Власники земельних ділянок мають право брати участь у грантовій програмі та здійснювати реалізацію проєктів.
— Чи є можливість у кандидата на грант усунути недоліки проєкту, які виявилися вже після подання в «Дію»? Чи є на це час?
— Немає. Тому, що заявку та проєкт беруть одразу в роботу, спочатку «Дія», потім Ощадбанк. Процедури внесення коректив на цьому етапі немає. Думаю, якщо виникне потреба це зробити, треба звернутися письмово до того органу, на етапі якого проходить розглядання проєкту, щоб вони припинили розгляд і потім подати повторно. Або чекати офіційну відмову та потім доопрацьовувати заявку чи проєкт і подавати повторно.
— Про конкретні недоліки, які треба виправити, заявнику повідомляють після відмови?
— Якщо ми бачимо, що є якісь недоліки в документації, які не відповідають порядку, наприклад, є випадки, коли, за умовами, треба додати проєкт, а додають бізнес-план, то на електронну адресу підприємства чи ФОП прийде повідомлення, що документи розглядати не будуть. Тоді треба подати повторно, додавши саме проєкт. Або якщо подають проєкт без підписів, то це вважається, так би мовити, «проєктом проєкту». Власне проєкт — це документ, що розробила організація, уповноважена на це, який містить обов’язкові форми змісту та підписаний розробником.
— Як довго прийматимуть документи на гранти?
— Наразі кінцевого строку нема. Плановий розрахунок був на два роки. Можливо, програму продовжать.
— Чи можуть переглянути норму обов’язкового створення певної кількості робочих місць? Наприклад, виноградарі кажуть, що вона завищена ледве не в 10 разів.
— Основна мета, на яку держава виділяє бюджетні кошти у воєнний час, — це створення робочих місць. Щоб люди, які повертаються з-за кордону, мали роботу. Просто так кошти роздавати не будуть. Якщо свідомий підприємець готовий докласти зусилля, взявши 70% з державного бюджету і 30% зі свого, щоб нести за це відповідальність, він має створити робочі місця ще й для інших людей.
— Садівники кажуть, що з такою кількістю робочих місць проєкт економічно не запрацює.
— Я їм можу на це сказати, що у нас є випадки, що сезонні працівники у цій сфері просто не оформлені. І це на совісті безпосередньо тих осіб, які організовують такий бізнес. Ми ж живемо у правовій країні й хочемо користуватися соціальними гарантіями, правильно? Та бізнес просто іноді не хоче оформляти людей, це вже інше питання.
А щодо того, що економічно необґрунтовано, то над цією програмою працювали щонайменше два міністерства і профільний Інститут садівництва, які робили розрахунки та працювали з фахівцями. Звичайно, зараз є різні технології, але тут брали за зразок традиційну технологію, яка передбачає, зокрема, ручну працю. Так, полуницю можна комбайном зібрати, і тоді буде потрібний один комбайнер, а якщо руками, то щонайменше 15 людей на гектар.
— Отже, обговорювати це питання більше не будуть?
— Щодо площ може бути дискусія, щодо вартості 1 га — можливо, щодо кількості працівників дискусії не буде.
— Нижня межа площі теплиці 1,6 га може бути зменшена?
— Може бути зменшена площа теплиці, можливий перерозподіл по регіонах саджанців, можливе збільшення гранично допустимої вартості 1 га, наприклад винограднику. Зараз триває дискусія з цього приводу.
— Дискусія означає, що зміни можна очікувати найближчим часом?
— Тривають перемовини, й у разі, якщо всі розробники цієї програми погодяться зі змінами, тоді їх внесуть. Думаю, треба, щоб програма пропрацювала декілька місяців. Щоб ми побачили всі плюси та мінуси. І потім відреагувати однією зміною до постанови, виправити її так, щоб вона була кориснішою.
— Садівники кажуть, що кошти на теплицю треба переглянути в бік збільшення. Бо за цю суму можна лише поставити саму коробку без опалення та інших комунікацій, не кажучи про садивний матеріал…
— Якщо читати уважно порядок, то там написано, що це сезонні модульні теплиці. І там чітко передбачено, що теплиця під плівкою. Наприклад, про скляні теплиці взагалі не йдеться.
— Тож щонайбільше, на що дають грант, це тунелі?
— Звичайно. Це легкі конструкції. Який сенс країні під час війни витрачати величезні гроші? У нас є гіркий досвід Умані, коли прилетіло за 20 км і теплиці було пошкоджено. Тунель — це значно дешевше і швидко окупається. Я особисто працював за кордоном на підприємствах, які вирощують ягоди в тунелях з використанням сучасних технологій. Цей варіант обрали в Мінекономіки та Мінагрополітики як універсальний проєкт, щоб можна було в тунелях вирощувати як ягідні, так і овочеві або декоративні культури та швидко зробити переорієнтацію.
— Ще одна норма викликає запитання: вимога вирощувати кісточкові культури лише в певних областях. Навіщо таке регулювання?
— Коли ви йдете на базар, ви ж чітко знаєте, скільки купити картоплі або яблук, щоб прогодувати сім’ю. Так і держава рахує, скільки в кожній області чого потрібно, враховуючи нинішнє забезпечення, проблеми з логістикою, зважаючи, які культури краще ростуть у яких областях. Тому зробили загальний аналіз, що може рости, яка потреба. Якщо держава виділяє гранти, чому вона не може передбачити, що і де їй потрібно? У нас певні області мають свої особливості виробництва, відповідно, і ставили пріоритети.
— Яким буде механізм перевірки використання грантових коштів під час виконання проєкту?
— Пункт 18 порядку передбачає, що це має робити банк. Що у нього повинні бути спеціальні працівники, які будуть раз на півріччя виїжджати на місце господарської діяльності з моніторингом і відеофотофіксацією перевіряти, чи справді те, що було зазначено в проєкті реалізують, будують, чи висаджений сад. Банк також має можливість моніторити, чи платять податки із заробітної плати.
— Наразі це один Ощадбанк, і виникає питання, де інші банки?
— У процесі долучення ще два банки. Я не можу їх називати, поки вони не підпишуть договори. Це комерційні банки, але вони уповноважені НБУ як системно важливі банки.
— Чи будуть оголошені переможці програми?
— Ми формуємо наказ, який відправляємо переможцю гранту. Коли з’являються переможці грантів, оприлюднюємо їх перелік на сайті.