Господарство «Велес-Віта» утримує високі надої та розбудовує ферми

Ключовий акцент

Господарство «Велес-Віта» утримує високі надої та розбудовує свої ферми, адже забезпечило надійний захист здоров’я тварин

Багатогалузеве фермерське господарство «Велес Віта» створено 2000 року й обробляє на Поділлі понад 3 тис. гектаів угідь. Агропідприємству щороку вдається досягати високої врожайності зернових, технічних і кормових культур завдяки застосуванню передових технологій вирощування і захисту, запровадженню перспективних сортів і гібридів, сучасній техніці та лояльності працівників.

Однак визначальним напрямом діяльності господарства є молочне тваринництво. Його почали розвивати у 2012 році, стартувавши із сотні корів і низьких показників надоїв. Так, крок за кроком нарощували поголів’я, зокрема шляхом закупівлі племінних нетелей, удосконалювали технологію виробництва високоякісного молока, підвищували кваліфікацію кадрів і акумулювали кошти для інвестування в обладнання та розвиток.

Останні чотири роки господарство активно інвестує в реконструкцію корівників і будівництво нових сучасних корпусів — жоден рік не обходиться без того, щоб на якомусь відділку не перерізали червону стрічку. Відділи молочнотоварної ферми розташовані у трьох селах — Попелюхи, Дружба та Біляни. На відділку у Попелюхах, де встановлена доїльна зала Gea (ялинка 2 × 12), ввели в експлуатацію новий корпус на 500 корів, а також організували індивідуальне утримання телят.

На відділку в селі Дружба збудували першу чергу молочнотоварної ферми на 700 голів із доїльною залою Milkline (паралель 2 × 14) і будують наступну чергу — на 750 голів. Торік закупити ще понад 100 племінних нетелей. На майданчику встановили установку для сепарування гною: суху фракцію використовують як відновлювану підстилку, а рідку, після відстоювання в лагунах, вносять на поля як добрива. У Білянах утримують тільки бичків, яких після досягнення потрібної ваги продають на переробку. У господарстві значну увагу приділяють належним умовам праці: для робітників обладнано кімнати відпочинку, пральні та душові.

Усього господарство утримує на безприв’язній системі близько 4800 голів ВРХ породи голштин, із них 1600 дійних корів. Середні надої на корову — 10 тис. т/рік. Як зазначає директор ФГ «Велес-Віта» Петро Струсевич, тваринництво, на відміну від рослинництва, потребує щоденної кропіткої праці незалежно від пори року, погодних умов чи свят, а «жнива» тут відбуваються щодня. На керованому ним підприємстві щодоби виробляють 43 т молока ґатунку екстра (вміст жиру — 3,9−4,1%, білка — 3,1%) та відправляють на два переробні підприємства, які висувають досить високі вимоги до сировини. Стабільні надої та високу якість продукції отримують завдяки комплексному підходу до молочного скотарства й увазі до деталей. Зокрема, завдяки забезпеченню «надійного тилу» — ефективній профілактиці та лікуванню хвороб, постійному пошуку сучасних дієвих рішень. Детальніше про це розповів Віктор Трачук, ветеринарний лікар ФГ «Велес-Віта».

— Пане Вікторе, на вашу думку, які головні складові успіху вашого господарства?

— Я вважаю, що ми досягаємо хороших стабільних результатів завдяки постійному розвитку, працьовитості людей, мотивації та вірі в спільну справу. Адже ми починали працювати зі 100 голів корів і надоїв 25 л від корови, а нині до нас приїздять колеги, щоб перейняти досвід.

Звісно, довелося багато вчитися та й тепер ми це робимо. Проте нині самостійно заготовляємо високоякісні корми, доглядаємо та лікуємо тварин, власним коштом розбудовуємо і розвиваємо ферму.

— Які головні етапи налагодження системної роботи в блоці «здоров’я»?

— Для поліпшення продуктивності корів ми спочатку голштинували стадо: закуповували нетелей, підбирали бугаїв за високими критеріями щодо здоров’я вимені та кінцівок. Але якщо я скажу, що в нас немає проблем із маститами, діареєю чи хворобами копит, ніхто мені не повірить. На жаль, повністю уникнути цього неможливо навіть на найпередовішій фермі. Тому головне наше завдання — мінімізація випадків захворювань: з цією метою ми випробовуємо нові препарати для профілактики та лікування, освоюємо нові технології, а те, що показує найкращі результати, — втілюємо в стадо.

Ось, наприклад, раніше розчищення ратиць проводили болгарками. А тепер маємо власну копитну бригаду і працюємо ножами, тож профілактичні та лікувальні розчистки копит проводяться вчасно та якісно. Також обов’язково застосовуємо профілактичні й лікувальні копитні ванни. Спочатку використовували мідний купорос, який має свої плюси та мінуси. Нині в одному відділку експериментально застосовуємо новий препарат і вже досягли зменшення кількості випадків кульгавості з 15 до 3–4%.

— Розкажіть детальніше про ваш підхід до вакцинації стада.

— Головне — не заощаджувати на здоров’ї тварин. Тому ми використовуємо вакцини відомих виробників, які підтвердили свою ефективність і забезпечують тривалу дію.

Перед запуском корів і нетелей у сухостій консервуємо тваринам вим’я і проводимо вакцинацію. Для тільних корів застосовуємо три препарати: інактивовану вакцину проти клостридіозу і пастерельозу, яка зберігає напружений імунітет протягом року; вакцину від респіраторних захворювань, вірусної діареї та лептоспірозу, та вакцину, що забезпечує пасивну передачу захисних материнських антитіл телятам проти рота-, коронавирусной інфекції, еширіхіозу й клостріодіозу. Обов’язково усім коровам даємо вітамінні добавки.

Якщо у корів температура в нормі й немає проблем із гінекологією, то на 21-й день після отелення проводимо вакцинацію Кетелмастер Голд і починаємо готувати до осіменіння: якщо до 60-го дня не вдалося осіменити за ознаками природної охоти, ставимо на схему. Телиць для осіменіння відбираємо за вагою (350–370 кг) і висотою в холці (1,28 м), осіменяємо тільки за ознаками природної охоти.

Телятам на 1–5-й день життя вводимо інтраназальну вакцину проти респіраторних патогенів, на 2–3-й день досліджуємо на імоноглобуліни, з 14-го по 20-й день знерожуємо. Також проводимо двократну вакцинацію на 42–48-й і на 63–69-й день від респіраторних захворювань, вірусної діареї та лептоспірозу, клостридіозу та пастерельозу.

— Нині відповідальні вітчизняні виробники ветпрепаратів переходять на європейські стандарти. Це якось вплинуло на вашу довіру до їх продукції?

— Ми постійно випробовуємо новинки — це стосується всього: вакцини, ліків, кормів і вітамінних добавок, спермопродукції. І коли щось спрацьовує на фокус-групі, застосовуємо. Переважно використовуємо рішення іноземного виробництва, хоча останніми роками почали активніше співпрацювати й з українськими виробниками, які завоювали довіру та хорошу репутацію на ринку — компаніями «БіоТестЛаб», «Біофарм» й іншими. Їхні препарати не лише ефективні, а й на 20–50% дешевші ніж закордонні аналоги.

Наприклад, у «БіоТестЛаб» купуємо комплексний препарат L-Цин, який дозволяє відновити запаси кальцію та магнію в організмі, підвищити опірність організму тварин до інтоксикацій і різних захворювань, не допустити ускладнень під час отелення чи післяродових. Препарат добре працює, і результат нас влаштовує.

— А які ваші враження щодо сервісу цих компаній-виробників — чи сприяє їхній супровід ухвалювати правильні рішення на практиці?

— Приємно визнавати, що сервісним обслуговуванням провідні українські виробники не поступаються закордонним фірмам. Тобто з фермами вони працюють комплексно, а не просто як продавці. Ми завжди вчасно отримуємо фахові консультації щодо застосування тих чи інших препаратів залежно від ситуації на фермі, можемо разом проаналізувати інформацію щодо того, чому те чи інше рішення спрацює краще чи гірше. Адже галузь постійно розвивається, на ринку з’являються нові препарати і, звісно, ми прагнемо використовувати те, що дасть найвищу віддачу.

І чим довше співпрацюємо з компанією-виробником — тим більше її представники дізнаються про умови, у яких ми працюємо, особливості роботи нашого господарства. Тому можуть запропонувати комплексне рішення щодо профілактики й лікування, дезінфекції.

— Які головні моменти можете виділити у профілактиці захворювань?

— Профілактика має містити комплекс заходів, які підсилюють один одного — тільки так буде позитивний ефект. Ось, наприклад, коли ми почали використовувати як підстилку сепарований гній (глибина підстилки варіюється від 20 до 30 см), то помітили, що, порівнюючи з гумовими матами, корови чистіші, що безпосередній впливає на кількість захворювань на мастит. Для профілактики цієї хвороби проводимо навчання з доярками, демонструємо пізнавальні відео, запрошуємо вузьких фахівців проводити лекції та давати практичні рекомендації.

Для профілактики маститу для тварин, що перебувають у групах ризику, створюємо кращі умови. Так, для сухостійних корів збудували приміщення, стелимо сепаровану підстилку та стежимо, щоб у тварин було достатньо простору — згідно з нормою, не менше як 8 м² на тварину, але оптимально — 10 м².

Хворих тварин відокремлюємо в групи з клінічним і не клінічним маститом і застосовуємо різні схеми лікування. Пастеризоване молоко залежно від групи, у яку потрапляє корова, випоюємо або бичкам, або теличкам, адже перших пустимо через рік на м’ясо, а з другими потрібно працювати 5–6 років.

Також у господарстві маємо власні два УЗД-апарати, вчилися працювати з ними, я особисто відвідував семінари. Ці апарати застосовуємо для визначення тільності й виявлення патології. Проблему маститів тримаємо на контролі: раз на місяць відправляємо кров тварин на біохімію, а молоко перевіряємо на наявність субклінічоної форми маститу й сечовини.

Також стараємося налагоджувати годівлю тварин таким чином, щоб уникнути проблем під час і після розтелень. Для профілактики родильного парезу та кетозу намагаємося підібрати раціон із необхідною кількістю енергії, у питанні раціону співпрацюємо з компанією «Шауманн».

Щодо телят, то чим якісніше молозиво воно отримало, чим краще воно доглянуте та нагодоване, захищене від патогенів і комах, тим вищий у нього імунітет. Тому вчасно вживаємо відповідних заходів. Бо якщо тварину тримають у багнюці, то ніякі ліки не допоможуть виростити з нього високопродуктивну корову. Тому 80% наших дій спрямовано на профілактику захворювання.

— Схоже, ви цілеспрямовано стараєтесь дати тваринам необхідні вітаміни й мікроелементи?

— Так, наш директор є прихильником формування у поголів’я сильного природного імунітету. Ми, наприклад, перестали застосовувати антибіотики телятам у перші дні життя, бо зрозуміли, що вітамінізація здатна забезпечити міцніший захисний механізм організму.

Вітамінні препарати колемо коровам за відпрацьованою схемою: до запуску в сухостій, перед розтеленням і після нього. У період сухостою в раціон вводимо спеціальні премікси, даємо сорбенти сухостійним тваринам і через 50 днів після розтелення. Взагалі у разі виникнення будь-яких проблем — маститу, затримки посліду, діареї, респіраторних захворювань — завжди використовуємо вітаміни.

— Вікторе Сергійовичу, дякуємо за розповідь і бажаємо вашому господарству процвітання.