Бузини об’їстися

Коли пропозиція яблук на ринку перевищує попит, садівники починають урізноманітнювати сади новими культурами.  

Під час планування структури насаджень зазвичай звертаємо увагу на прибутковість культури. Або, як любимо казати, в сусіда вийшло, я теж спробую. Рентабельність яблуні Кніп Баум на підщепі М9 становить 120% вже на другий рік після садіння. 

Проте пропозиція яблук на ринку стала перевищувати попит, особливо у сприятливі для врожайності роки. Садівники починають шукати вихід із ситуації, урізноманітнюючи сади новими культурами. Тут важливо не помилитися. Малопоширені культури не так досконало вивчені в плані технології вирощування та не актуальні серед споживачів, а так звані «популярні» фрукти можуть бути в залишку. Відповідно, господарства, які не забезпечені холодильниками, ризикують зазнати фіаско. 

Сьогодні ягідні культури доречні на ринку, особливо на зовнішньому. Ще років п’ять тому плоди бузини використовували винятково для виготовлення натуральних барвників, а дехто взагалі вважає їх отруйними. Утім, останнім часом популярність цієї культури зросла. 

Використання її замість чорниці як добавки до йогуртів, джемів та іншого значно здешевлює кінцевий продукт. Актуальність бузини також виправдовує низка досліджень, яка підтверджує позитив для здоров’я та багатий вміст поживних речовин. Цей продукт можна сміливо назвати суперфудом. Користь, гарний вигляд та новизна підкорюють споживача. Незважаючи на переваги, більшість українських господарств не можуть похвалитися подібною «зіркою» у своєму саду. Юрій Овчар, агроном ТОВ «Аграна Фрут Лука», чия основна спеціалізація — яблука, розповів журналу про досвід вирощування бузини чорноплідної та чому вона поки що не популярна в Україні. 

— Чому ви вирішили посадити бузину? 

— Сад закладено ще у 2011 році на площі у два гектари як експеримент. Це не звичайна бузина, яку ми звикли бачити при дорозі. У пошуку нової продукції ми звернули увагу на зарослі бузини й почали досліджувати технологію вирощування цієї культури за кордоном. 

— Цікаво дізнатися сорт, який ви обрали для старту. 

— Сорт Haschberg, це дерево чашоподібної форми заввишки до трьох метрів та завширшки близько 2,5 м. Цвіте в червні протягом 25–35 днів. Плоди круглі, доволі великі, які дозрівають практично одночасно, довго не осипаються. 

— Розкажіть про технологію догляду за садом: захист, полив, збір врожаю. 

— На сьогодні в Україні немає зареєстрованих препаратів захисту, які можна вносити на бузину. Це зумовлено тим, що вирощування такої культури в Україні є явищем рідкісним. Шкідники не становлять серйозної проблеми, бо масштаби площ не провокують їхнього вторгнення, на цвіт навіть бджоли не хочуть сідати. До того ж навколо ростуть яблуня та вишня, де ЕПШ (економічний поріг шкодочинності) постійно контролюємо, отже, в тієї самої попелиці шансів мало. Основний догляд — це підживлення та полив. Навесні по мерзлоталому ґрунту вносимо аміачну селітру (N — 34,4%) нормою 300 кг/га. Приблизно через тиждень розкидаємо азотно-фосфорно-калійне доб риво (N — 16%, P2O5 — 16%, K2O — 16%) нормою 300 кг/га. Не забуваємо про позакореневе підживлення мікрота макроелементами, які сприяють стимулюванню росту пагонів, підвищенню врожайності та поліпшенню лежкості ягід. За появи справжніх листків проводимо обприскування карбамідом (N — 46%) нормою в 5 кг/га, всього двічі за вегетацію. На початку травня підживлюємо насад ження кальцинітом (N — 15,5%, CaO — 19%) нормою 3 кг/на. Після збирання врожаю, перед вступом у стан спокою проводимо обприскування комплексним добривом Солю В (В — 10,7%, N-NH2 — 5,84%) нормою 1 л/га. 

Захист пристовбурних смуг від бур’янів розпочинаємо по сходах гербіцидом Зумер (гліфосат, 360 г/л, оксифлуорфен, 30 г/л) нормою 3 л/га, повторюємо приблизно двічі за сезон, чергуючи з препаратом Гліфоган 36%. У міжряддях скошуємо траву тракторною роторною навісною косаркою, приблизно 4 рази за сезон. 

Слід пам’ятати, що бузина доволі вологолюбна рослина, потребує частого активного зволоження ґрунту. Все залежить від погодних умов, зважаючи на показники тензіометра, полив проводимо шляхом крапельного зрошення. Збирання врожаю розпочинаємо в першій-другій декаді вересня. В кінцевому результаті у нас близько 20 т продукції. Для цього залучаємо до тридцяти працівників, котрі збирають за день близько 250 кг/люд, зрізаючи лише китиці. Перших два дні збираємо лише дозрілі ягоди, а потім через кілька тижнів проводимо повне зачищення решти плодів. 

— Поділіться з читачами секретами обрізування. 

— Бузина, як багато інших плодових, вимагає щорічного обрізування. Основною метою цього процесу є захист дерев від морозу. Якщо знехтувати обрізуванням бузини, то за настання морозів гілки самі обламаються, що свідчитиме про природний процес захисту. Проте до цього допускати не варто, бо з кожним роком дерево ставатиме дедалі слабшим. Другою метою є саме омолодження деревини, укорочення пагонів сприяє росту нової, сильної деревини, яка, своєю чергою, активує плодоношення. Різати розпочинаємо після зерняткових. По строках це виходить кінець лютого, початок березня, але не пізніше початку активної фази цвітіння. Видалення гілок розпочинаємо з пошкоджених та уражених, далі забираємо усі дворічні гілки. Однорічні, вертикальні, завдовжки близько 2,5 м, залишаємо, укорочуючи на товщині 7–10 мм. Дворічна деревина може залишатися, якщо не вистачає молодих пагонів, але не більше двох-трьох гілок на дереві. Також видаляємо пагони, розташовані горизонтально, стараючись залишити більше гілок, розміщених у центрі крони. З часом вони розляжуться, утворюючи чашоподібну крону, яка забезпечує добру світлота повітропроникність. Обов’язково видаляємо занадто грубі гілки, оскільки вони матимуть меншу кількість плодів та обмежують ріст молодих пагонів. Дотримуємося двох правил для обрізування бузини: не видаляти більше третини гілок за сезон, не різати в морозну погоду. Після обрізування рештки подрібнюємо, залишаючи їх у міжрядді. 

— На вашу думку, чи можна цю культуру назвати прибутковою нішею? 

— Будь-який вид діяльності можна назвати прибутковим, якщо мати ринок збуту. Плануючи агробізнес, варто рухатися від супротивного, тобто спочатку моніторити ринок, а потім вже садити культуру. В чому особливість капітальних інвестицій у торгівлі? Ми не можемо впливати на довготривалий період, передбачити, як ринок реагуватиме на наявність цієї продукції. Сьогодні культура може бути прибутковою (наприклад, лохина), завтра стане не прибутковою. Відповідно, одразу потрібно ставити капітальні інвестиції (холодильник, заморожування тощо), але коли рахувати ті самі інвестиції затратами на гектар, вони стають не такими райдужними. Тому назвати бузину прибутковою нішею в нашому випадку не можна. Адже багато залежить від обсягу виробництва продукції. 

— Чи можна орієнтуватися на експорт, оскільки бузину за кордоном використовують, наприклад, як замінник чорниці. 

— Через те, що зовнішній ринок квотований, на нього дуже важко пробитися. Він має стабільний характер, тому зайняти певну нішу дуже нелегко. Наприклад, ми підготували продукцію, привезли її за кордон, хочемо реалізувати, але прав на те немає. Далі просять почекати, хоча умов для довгого зберігання (наприклад, протягом місяця), немає ніяких. Відповідно, псується з часом і якість продукції, що вплине надалі на ціну в бік зменшення. Отже, вся рентабельність та можливий заробіток із таких торгів втрачаються. Саме тому експортний варіант буде прибутковим лише у разі завчасного укладання контрактів на постачання продукції. Потрібно скласти одразу план витрат і план продажів, на які орієнтуватися, формуючи цінову політику.

План продажів формується на основі вірогідних, обов’язково реальних, обсягів продукції, що є в наявності. Тут важлива жорстка прив’язка. Існує думка, що спланувати обсяги реалізації продукції неможливо, але ця думка не зовсім правильна. Насправді все можливо, якщо чітко моніторити ринок протягом певного часу, слідкуючи за коливаннями цін і тенденціями. Ну а продовжити строк зберігання тієї ж ягоди можна за допомогою заморожування. Внаслідок цього обсяг разової продукції не буде значним, а часові рамки її реалізації вдасться розширити. Ідея в тому, що продукт стає прибутковим саме за такого роду продовження строку своєї реалізації, під конкретний запит ринку й конкретні обсяги, які ми можемо забезпечити. Чому, наприклад, прибутковим є ринок зернових? Тому що постійно зростає глобальний попит на таку продукцію, і вона автоматично перетворюється на «валютну». Вже на початковому етапі, оцінюючи поверхнево, можна підрахувати обсяг надходжень із цього експортного ринку, який в будь-якому разі буде прибутковим внаслідок попиту з-за кордону. На внутрішніх ринках такої впевненості немає, оскільки значно збільшуються ризики через нестабільність гривні. Отже, вирощування бузини може бути прибутковим, але за умови дотримання двох чинників: прогноз реалізації та подовження строку реалізації шляхом використання холодильного обладнання. 

— А як ви ставитеся до впливу такого чинника, як «інстаграмність», на зростання попиту на певну продукцію, тобто на штучне збільшення маркетингової привабливості тієї ж бузини шляхом реклами? 

— Це все я розумію. Справді, можна розрекламувати наш продукт і люди деякий час будуть те все брати до уваги. Проте з часом все одно повернуться до базових потреб та орієнтирів. Є продукти обов’язкові, а є «технологічні». Бузина — це технологічний інгредієнт, тобто його не споживають у різноманітних виглядах. Продукт зазвичай використовують лише в двох напрямах — харчовій промисловості або виробництві алкогольних напоїв. Знову ж таки, в другому випадку як якісний барвник і не більше. Втім, ринок все одно може постійно використовувати певний продукт, що напряму збільшить його прибутковість і навіть зробить її стабільною. Для цього потрібно провести елементарний аналіз. Будь-яке виробництво має бути підтвердженим майбутнім споживанням.