Бабусині плантації
Засновник агробізнесу під Одесою з повним циклом виробництва овочів і ставкою на власне перероблення — про свої плантації, режим роботи навесні й найгостріші моменти сьогодення.
«Агрофірма “Евріка”» — приклад вертикально інтегрованого підприємства, яке повністю контролює весь виробничий процес — від вирощування овочів до переробки та реалізації готової продукції. Такий підхід забезпечує стабільність і гнучкість на ринку, де щороку виникають нові виклики.
На відміну від більшості переробних заводів, що залежать від сторонніх постачальників і змушені працювати з тим, що та коли привезуть, «Евріка» організувала замкнений цикл. Уся сировина — власного виробництва, і збирання врожаю відбувається з урахуванням можливостей переробних потужностей. Це дозволяє уникати перевантаження заводів і втрат продукції.
Два основних компоненти виробництва агрофірми — овочі відкритого ґрунту й консервний завод. Підприємство, засноване 1988 року, виробляє тисячі тонн продукції на рік під торговою маркою «З бабусиної грядки». Це кілька мільйонів банок: пюре й томатна паста, консервовані овочі, зокрема зелений горошок та інші консервації, овочеві соки. Всього десятки найменувань. Потужність заводу залежить від виду сировини та продукції, наприклад, виробництво томатної пасти — до 500 т на добу.
«Агрофірма “Евріка”» налічує земельний банк 3 тис. гектарів, на яких вирощує зернові культури й овочі, зокрема зелений горошок, томати, огірки, кабачок, гарбуз, морква, капуста й інші.
Компанія будувала свою модель роками, прагнучи досягти ефективності на кожному етапі — від поля до полиці. Ринок плодово-овочевих консервів достатньо конкурентний, тому «Евріка» постійно вдосконалює виробництво, розвиває власну торгівельну марку «З бабусиної грядки» та формує стабільну базу покупців. Вертикальна інтеграція — від вирощування сировини до виробництва плодово-овочевих консервів дозволяє виробляти продукцію високої якості завдяки можливості вирощувати найкращі сорти й гібриди для виробництва продукції та забезпечувати мінімальний розрив часу між збиранням овочів і їх переробкою.
Окрім того, реалізувати 15 тис. тонн свіжих томатів за місяць — завдання майже нереальне. Але наявність власних переробних потужностей дозволяє трансформувати врожай у продукцію з доданою вартістю: томатний сік, пасту, консервовані або очищені томати. Готові продукти мають тривалий строк зберігання, зручні в транспортуванні — завдяки цьому «Евріка» може укладати довгострокові контракти, рівномірно постачати товар по всій Україні та частково експортувати його.
Про те, як починають сезон овочівники Одещини, який садивний матеріал використовує одне з найбільших овочевих господарств регіону та які зміни відбуваються сьогодні на консервному виробництві, кореспондент журналу «Плантатор» розпитав засновника та беззмінного керівника «Агрофірми “Евріка”» Михайла Білого.
— Пане Михайле, як Ваші плантації, які засіяли до холодного періоду з приморозками, пройшли весну?
— Більш-менш стандартно, але овочеві плантації під приморозки не потрапили. Від них у сусідніх господарствах тільки трохи постраждали сади, а також ранні кавуни під плівкою.
— А Ви накриваєте плівкою й агроволокном якісь культури?
— Ми нічого не накриваємо, адже майже все, що вирощуємо, іде в переробку на нашому заводі, і тому ми не женемося за ранніми культурами, які важливі для свіжого ринку. Наприклад, томати ми закінчуємо сіяти тільки тепер (розмова відбулася 28 травня) — у терміни, які майже гарантовано не підпадуть під зворотні приморозки.
— Де берете розсаду для томатів?
— Самі вирощуємо в теплиці.
— Які гібриди вирощуєте для виробництва томатів?
— Не будемо заглиблюватись у цю тему, тому що їх штук 25, і я їх просто всі не пам’ятаю — цим питанням опікується агроном. Однак скажу так: є ранні, середні та пізні в певній пропорції. Загалом ми використовуємо насіння від найкращих виробників Європи та Сполучених Штатів.
— Які нині роботи тривають на овочевих плантаціях, крім томату?
— Огірки вже посіяли, закінчуємо посадку розсади.
— Щодо режиму живлення й обробок від шкідників і хвороб — чи застосовували інші режими на початку цього сезону?
— У нас стандартний класичний підхід — усе залежить, на якому полі, що там із ґрунтом робиться. Нічого надзвичайного на початку цього сезону не відбувалося, тому добрива й засоби захисту рослин застосовували у звичайному режимі.
— Чи був у вашому регіоні тривалий дощовитий період, і якщо так, то як це відбилося на плантаціях?
— У нас під Одесою дощів довго не було, і в інших господарств постраждали зернові, які були на поганому попереднику. У нас, на щастя, всі плантації були на поливі. Нині пішли дощі, але вже пізно.
— Що вже можете сказати про розвиток хвороб і шкідників нинішнього сезону?
— На сьогодні посадкам поки що нічого не загрожує, можуть з’явитись загрози, коли вже стане тепліше.
— Які обсяги врожаю отримали торік?
— Минулого року обсяг отриманого врожаю був нижчим від середнього через перебої з поливом, зумовлені перебоями з електропостачанням.
— Яка нині ситуація на ринку у сегменті Вашої готової продукції?
— Ми працюємо на ринку вже 37 років, і за цей час не можу сказати, що щось кардинально змінилося. Так, обсяги споживання консервованої продукції в Україні дещо впали за останні роки, але ми завдяки асортименту та якості продукції намагаємося утримувати рівень наших продажів. Наприклад, плануємо розпочати напрям цукрової кукурудзи. Усього асортимент нашого заводу нині має десятки найменувань готової продукції.
— Чи плануєте впроваджувати нові технології на виробництві?
— У вирощуванні ми користуємось всіма корисними новітніми технологіями, наявними у світі, тримаємо руку на пульсі. У переробці робимо реконструкцію заводу — побудували новий цех, закуповуємо сучасне обладнання, тримаємо марку, так би мовити. Це устаткування для перероблення кукурудзи, приймання помідорів, автоклави тощо.
— Які площі цукрової кукурудзи плануєте закладати?
— Для початку гектарів сто.
— Назвіть головні на сьогодні проблеми в овочівництві?
— Мир потрібен — усі інші питання можна вирішити.
— Чи вистачає Вам на сьогодні робочих рук на масових роботах?
— У сільському господарстві, зокрема в овочівництві й у переробці, їх ніколи не вистачало. І, мабуть, не буде вистачати, але ми орієнтуємось по ситуації. Звичайно, могли б збільшити випуск продукції, але пристосовуємось до тих умов, що є на сьогодні. Під статус критичного підприємства за деякими критеріями ми не підходимо, тому ставимо на суто чоловічі посади вже пенсіонерів, інвалідів і жінок. А всі наші хлопці, хто був придатний і мобілізаційного віку, вже в ЗСУ.
— Що сьогодні треба робити, щоб покращити якість овочевої продукції?
— Можливо, молоді виробники й знайдуть якісь новітні способи це зробити, але у цій сфері існує багато чого ілюзорного. Приходять менеджери компаній B2B і пропонують «використати те і те», обіцяючи космічні результати. На що я відповідаю, що ми багато років робимо так і так і маємо певний результат. Наприклад, збираємо томату 100 т/га. А чи можемо, користуючись вашими порадами, зібрати 120 т/га та у кінцевому підсумку отримати кращу економіку? Я пропоную просто закласти експериментальну ділянку і подивитись. Після цього вони кудись зникають зі своїми пропозиціями.