Агрономія
Головне:
Інтерв'ю

Господарство «Агрофірма „Дзвони”» відпрацювало ефективну систему фунгіцидного захисту культур

Упевнене господарювання

Ярослав Бай
агроном ПП «Агрофірма „Дзвони”»
Ярослав Бай

Господарство «Агрофірма „Дзвони”» відпрацювало ефективну систему фунгіцидного захисту культур і щороку досягає стабільних якісних урожаїв

Успішні агропідприємства ставлять собі запитання: як стабільно вирощувати якісний урожай, нівелювати вплив негативних чинників і отримувати прибуток? Одним із важливих інструментів досягнення цієї мети є створення дієвої системи захисту культур. Так, від фунгіцидного щита залежить, у що виллються інвестиції: у приріст врожаю чи його втрати.

Приватне підприємство «Агрофірма „Дзвони”» на Львівщині — відоме своєю успішною діяльністю. Господарство наростило земельний банк від 72 га до 8 тис. і досягло збільшення врожайності по всіх культурах у 1,5–2 рази, а на його полях працює техніка провідних світових брендів. Результативне рослинництво дозволило акумулювати кошти й збудувати сучасний елеватор потужністю 34 тис. тонн одночасного зберігання й овочесховище обсягом 4 тис. тонн, впровадити крапельне зрошення. Тож нам стало цікаво дізнатись нюанси вирощування та захисту культур львівського підприємства — про це в інтерв’ю розповів Ярослав Бай, агроном ПП «Агрофірма „Дзвони”».

— Пане Ярославе, угідь у господарстві чимало. Які ґрунти маєте та за якими технологіями їх обробляєте?

— Ґрунти маємо переважно бідні, темно-сірі опідзолені, з умістом гумусу 1,5–2,5%. Землі на Золочівщині — лужні, з рівнем pH ґрунту від 7 до 8, на Перемишлянщині — кислі, з pH від 4 до 6.

У сівозміні маємо: озимі пшеницю, ріпак (понад 2000 га кожна) і ячмінь (250 га), сою (1500 га), кукурудзу (1400 га), яру пшеницю (410 га), соняшник (300 га) й овочі. Озимі культури дають вищу врожайність проти ярих.

Дотримання сівозміни є одним із дієвих профілактичних заходів у системі захисту рослин — тож великих проблем із хворобами чи шкідниками не маємо. Відпрацьована багатьма роками технологія вирощування культур на фоні класичного обробітку ґрунту забезпечує добрі результати. Звичайно, без коригувань не буває, адже умови кожного року різні. Але оскільки на практиці кардинальні експерименти, як правило, призводять до погіршення результатів, то діємо за «відкатаною» схемою.

— Нині слово «адаптація» — одне з найчастіше уживаних щодо землеробства, адже кліматичні зміни не лишають агрономам вибору. Хіба не так?

Завдяки комплексу заходів господарство відчутно зменшило змивання ґрунту

— Глобальне потепління та зменшення кількості опадів майже не торкнулося нашого регіону, в середньому маємо 700 мм на рік. Проте спостерігаємо інші зміни — посилення нерівномірності зволоження, коли 3–4 бездощових тижні змінюють 2–3-денні зливи. Це загрожує змивами, бо переважна більшість наших угідь розташована у передгірській місцевості, на схилах — як у нас кажуть, крутяках. Також маємо багато маленьких полів зі складною конфігурацією контуру та рельєфу. Тому вирощувати просапні культури тут досить складно: пригадую рік, коли потік змив посіви з частини полів. Тож для кукурудзи та сої вибираємо поля більш рівнинні.

Для уникнення змивів стараємося сіяти поперек схилів. Для сівби зернових культур і ріпаку придбали сівалку Horsch Focus, яка має глибокі рали й розпушує ґрунт на 20 см і глибше. Також купили стерновий культиватор Horsch Terrano, яким зриваємо плужну підошву. Завдяки цим заходам у нас відчутно зменшилось змивання ґрунту і майже вся волога поглинається. Тобто в дечому ми пішли на мінімізацію кількості обробітків ґрунту. Але без плуга працювати важко — зокрема, через велику кількість рослинних решток, які потрібно заробити.

— Ви згадали про труднощі у вирощуванні кукурудзу, але цього року площі під нею збільшили вдвічі. Чому?

— Ми почали вирощувати кукурудзу недавно, бо не мали сушарки. Але завдяки будівництву власного елеватора стали незалежними від багатьох чинників. Торік у заліку отримали близько 12 т/га кукурудзи, ціна на зерно була привабливою — тому вирішили збільшити частку посівів. Наразі культура для нас досить цікава і прибуткова: урожайність щороку зростає внаслідок поліпшення тих чи інших агрозаходів, не потрібно витрачати багато пестицидів, адже культура нова, тож хвороби та шкідники майже відсутні.

Перевагу віддаємо іноземній селекції — «Монсанто», «Піонер», «Лідея», «Сингента». Купуємо насіння, протруєне інсектицидом, бо подекуди на полях трапляються дротяники, діабротика, інші шкідники. Вносимо 200 г/га Карате Зеон у фазу 6–8 листків, а коли рослини викидають волоть, розкидаємо трихограми. У фунгіцидному захисті не бачимо потреби. Хоча це — питання часу, через кілька років почнемо захищати, як усі.

Через проблеми з бур’янами більше навантаження на кукурудзу припадає на гербіцидний захист. З осені обробляємо поля гербіцидами загальної дії, зокрема Раундапом, щоб знищити пирій. Ґрунтових гербіцидів не даємо. У фазу 2–4 листочки працюємо Примекстра Голд (3,3 л/га) — препарат має м’яку дію до культури, тривалий період захисної дії, його можна вносити до- і післясходово.

— Думки щодо застосування трихограми в захисті культур склалися кардинально різні. Як ви відстежуєте їх ефективність?

— Спеціальних досліджень ми не проводили. Але торік на полях, де не застосовували трихограму, траплявся стебловий метелик, який прогризає стебло. А на оброблених полях проблем із виляганням посівів не було. Якби минулий рік був «роком кукурудзяного метелика», ми не відбулися б малими втратами.

Кукурудзу сіємо 12-рядковою сівалкою Väderstad Tempo, порівняно густо — 80 тис. насінин/га, бо маємо достатньо вологи. Одночасно вносимо методом «5 × 5» по 100 кг/га міндобрива Yara Mila: 16-27-7 — на кислих ґрунтах (даємо більше фосфору), і 7-20-28 — на лужних (більше калію), ці варіанти забезпечують найвищу врожайність. Восени оремо розкидаємо 200 кг/га хлористого калію, під сівбу вносимо 300 кг/га карбоміду та сульфат амонію, залежно від результату аналізу ґрунту. На лужних карбонатних ґрунтах даємо 200 кг/га сульфат магнію, на кислих ґрунтах достатньо магнію, тож додаємо всього 120 кг/га сульфат амонію.

— То ви щороку проводите аналізи ґрунтів?

— Так, стараємося. Але через їх дороговизну відбираємо тільки по кілька зразків ґрунту, типового для того чи іншого регіону.

Співпрацюємо з українськими та закордонними лабораторіями: показники не відрізняються, але іноземні відразу дають рекомендації.

— Для визначення хвороб використовуєте якісь мобільні додатки?

— У нас працюють дуже грамотні агрономи, які здатні визначити хворобу чи шкідників. Також щодва тижня на полях бувають представники компаній «Сингента», «Байєр», «Басф», «Адама», які за потреби допомагають скоригувати захист культур.

Але я помітив, що останнім часом побільшало курйозних ситуацій щодо визначення хвороб і шкідників. Зазвичай це проблема працівників, які беруться за вирощування культур, не маючи агрономічної освіти.

— У чому особливості системи захисту соняшнику?

— Соняшник — теж нова культура у сівозміні, її ввели тільки заради урізноманітнення. Великих надій не покладаємо, бо осінні опади заважають отримувати якісний урожай. Торік через дощі зібрали близько 3 т/га, хоча зазвичай маємо 4–5 т/га.

Восени вносимо 150 кг/га хлористого калію, навесні під сівбу — 70 кг/га сульфату магнію і 150 кг/га карбаміду. Сіємо з густиною 65 тис./га. У схемі ґрунтового захисту застосовуємо Челендж (2,5 л/га) і Дуал Голд (2 л/га), після сходів у фазу 2–4 справжніх листки злакові бур’яни забираємо Фюзілад Форте (1,3 л/га) і завжди додаємо інсектицид. У фазу 6–8 листків вносимо регулятор росту Архітект із максимальною нормою, що дозволяє забути про такі проблеми, як ламкість стебел і вилягання.

Хоча ми не маємо особливих проблем із хворобами, але фунгіциди застосовуємо. У нашій сівозміні є соя, соняшник і ріпак, на яких розвивається склеротиніоз, тож мусимо захищати від нього. Під час цвітіння посіви обробляємо Піктор (0,5 л/га), що дозволяє контролювати поширення хвороби.

— Спостерігали на своїх полях нові хвороби, наприклад, на сої?

— Ні, адже хвороби більше поширюються там, де сівозміна перенасичена, а ми стараємося її дотримувати. Хоча маємо проблеми з хворобами на зернових колосових культурах.

Сою вирощуємо давно і збираємо 3–4 т/га. Технологія захисту «відшліфована» й ефективна, тож останніми роками майже нічого не міняємо. Сіємо переважно після пшениці, восени обов’язково проводимо глибоке розпушення на глибину 30-– см залежно від розташування ущільнення. Безпосередньо перед сівбою вносимо 80 к/га сульфат амонію, культивуємо і сіємо. Норма висіву (550–600 тис. насінин/га) залежить від строку вегетації сорту: ранні сорти менше гілкуються, тому норма — більша. Якщо посіви накриє похолодання, отримуємо на 10–15% менше рослин (450 тис./га).

Насіння обов’язково протруюємо, для цього уже чотири сезони застосовуємо Стандак Топ, який прибирає всі попередні проблеми. Єдина проблема, яка з’явилась останнім часом, це пероноспороз або несправжня борошниста роса, здатна уразити рослину на будь-якій стадії розвитку. Цього року вирішили випробувати новий протруйник Вайбранс RFC: виробник обіцяє високу ефективність проти пероноспорозу — сезон покаже, так чи ні.

Обов’язково протруюємо бульбочковими бактеріями (Оптимаз 400) і даємо стимулятор росту. Міндобрива вносимо сівалкою — на кислих ґрунтах показує хороші результати МультиФОС, що містить фосфор і кальцій. Для дослідження добрив різних виробників цього року заклали 12 демоділянок. Взагалі всі препарати спочатку тестуємо, що дозволило підібрати оптимальні рішення для нашої сівозміни й технологій.

Для ґрунтового гербіцидного захисту вносимо Пледж (50 г/га), Пропоніт (1,8 л/га), Комманд (0,13 л/га) і додаємо прилипач Роубек (0,3 л/га). Така гербіцидна схема дуже добре себе показує, і в окремі роки ми не застосовуємо страхових гербіцидів. Але щороку планово вносимо у фазу трійчастого листа Базагран (1,9 г/л), Хармоні (5 г/л) і по 100 г/га прилипачів Сільвет Голд і Тренд. Суміш прибирає навіть лободу у фазі 8 листків і здорово виручає в дощовиті роки, коли немає змоги вчасно зайти в поле. Тож поля стоять чистими від бур’янів до осені.

Для фунгіцидного захисту в третій трійчастий листок даємо Амістар Голд (0,6 л/га) разом із гербіцидом проти злакових бур’янів (Агіл, Тарга чи Фюзілад форте). Ми зацікавлені в отриманні врожайності 3,5 т і вище, тож у дощовитий рік проводимо дві фунгіцидні обробки, а в сухіший обходимося однією.

— Ви згадали, що з колосовими культурами маєте більше клопоту в захисті.

— Так, але захист пшениці треба розглядати в розрізі технології вирощування. Найкращу врожайність озима пшениця показує після озимого ріпаку, дещо нижчу — після сої, після соняшнику сіємо тільки яру пшеницю. Озиму пшеницю починаємо сіяти з 10 вересня з густини 3,2 млн насінин/га і до 1 жовтня доходимо до 4 млн. Якщо через дощі сівба затягується, використовуємо відповідні сорти.

Насіння протруюємо інсектофунгіцидом Вайбранс інтеграл, бо переконалися у його здатності захистити зерно від усіх хвороб на стадії проростання. Під сівбу даємо діамоній фосфат (70 кг/га), що, порівнюючи з іншими добривами, показав найкращі результати й має доступну ціну. Весною по мерзлоталому ґрунту вносимо на гектар 115 кг сульфат амонію, 130 — селітри і 120 кг карбаміду, таким чином пролонгуємо отримання рослинами азоту в доступній формі. У фазу виходу в трубку розкидаємо 170 кг/га аміачної селітри. У середині фази прапорцевого листка вносимо додатково 100 кг/га аміачної селітри, що забезпечує якісне зерно.

Восени обов’язково працюємо протизлаковими гербіцидами — Трініті чи Марафон. На чистих полях пшениця краще розвивається та дає вищу врожайність. Раніше наша пшениця дещо «просідала» по класу зерна через фузаріози, але відколи почали працювати фунгіцидами, стабільно отримуємо натуру і 2-й клас.

У кінці кущення — на початку виходу в трубку проводимо фунгіцидну обробку препаратом Фолькон (0,6 л/га). Через резистентність плануємо використовувати й інші продукти, але основний наголос робитимемо на цей завдяки ефективності й доступній ціні. У фазу BBCH 31, коли перше міжвузлля має 2 см, а друге — 1 см, вносимо регулятор росту. Через коливання температур робимо суміш препаратів із різним діапазоном робочих температур. Цього року застосували таку схему регуляції: 0,3 л/га Моддус і 0,5 л/га Медакс Топ, додали інсектицид Карате Зеон. Через велику кількість опадів і складні рельєфи в 37-му фазу вносимо Терпал (0,9 л/га) та у фазу прапорцевого листка — Церон (0,45 л/га). Після того як навчилися користуватися регуляторами росту, проблем з виляганням не виникало.

У захисті колоса вже кілька років застосовуємо фунгіцид Тілмор (1,5 л/га), який захищає від фузаріозу й робить значний вклад в отримання зерна 2-го класу. У фазу наливання, молочної стиглості даємо інсектицид. Тож три агрозаходи: внесення азоту по прапорцевому листку, Тілмор — у фазу цвітіння, інсектицид — у фазу наливання — забезпечують стабільний 2-й клас зерна і 7 т/га.

— Ріпак — одна з ваших улюблених культур. Як його захищаєте від хвороб?

— Раніше побутувало хибне твердження, що ріпак виснажує ґрунт. На моє переконання, це дуже перспективна культура: цінна у сівозміні (після неї врожайність культур значно вища), добре вичищає поле, медоносна. Тож її потенціал варто використовувати.

Поле під ріпак добре удобрюємо: восени внесли 280 кг/га NPK 8 : 20 : 30 з розрахунком, що частина елементів лишиться наступній культурі — пшениці. Ми постійно досліджуємо нові гібриди на демополі, тільки цього року висіяли 62 різних. Аналіз результатів дозволив відпрацювати схему строків висіву різних гібридів. Під час сівби вносимо 70 кг/га Yara Mila: на кислих ґрунтах — 16-27-7, на лужних карбонатах — 7-20-28. Ґрунтово-гербіцидна схема така: 2 л/га Бутізан стар і 130–150 г/га Комманд залежно від кількості гумусу. По два рази обробляємо регуляторами росту й протизлаковими гербіцидами, щоб забрати падалицю пшениці, восени обов’язково даємо бор — усього 300 г/га чистого бору.

Навесні по мерзлоталому ґрунту вносимо на гектар: 150 кг сульфат амонію, 300 кг селітри і 120 кг карбаміду. Нашу сівозміну можна назвати пшенично-ріпаковою, тож проблем із хворобами й шкідниками нагромадилося. Тому навесні інтенсивно працюємо інсектицидами й фунгіцидами: на початку відновлення весняної вегетації (висота рослин 15–20 см) вносимо 1 л/га Фолікуру, 0,15 л/га Децис 100, на початку цвітіння — Моспілан, у фазу середини цвітіння — Біскайя або Карате Зеон. Працюємо дозволеними препаратами вночі, щоб бджіл не «злякати», заздалегідь попереджаємо пасічників.

У середині цвітіння обов’язково захищаємо від склеротинії фунгіцидами Піктор (0, 5 л/га) або Пропульс (0,85 л/га). У середньому збираємо з гектара від 3 до 4,5 т.

— Який поріг вартості фунгіцидів для компанії є критичним?

— Звичайно, кожна культура має бути рентабельною. Але завдяки відпрацьованій технології та прогнозам цін на зернові ми можемо регулювати інвестиції в захист: заощадити чи, навпаки, вкласти більше, бо бачимо потенціал отримати вищий і кращий урожай.

Журнали