Всеукраїнський практичний форум «ВЛАСНИЙ ЕЛЕВАТОР», м.Львів, 13–14 грудня 2023 року
Тривале й недороге зберігання, а також нові можливості для ефективної доробки зерна лягли в основу всеукраїнського практичного форуму «ВЛАСНИЙ ЕЛЕВАТОР», організатором якого традиційно виступив журнал The Ukrainian Farmer.
Адаптивність людини має досить широкі межі — вона може пристосуватись до найнесприятливіших умов, щобвижити. Елеваторна галузь демонструє щось схоже: попри війну, проблеми з експортом і низькі ціни на агропродукцію компанії працюють, і навіть спостерігається певний розвиток. Це кроки в напряміоптимізації витрат, модернізації обладнання, побудова нових логістичних ланцюгів, створення переробки та багато іншого. Саме ці теми обговорювали на всеукраїнському форумі «ВЛАСНИЙ ЕЛЕВАТОР», що відбувся у Львові 13–14 грудня.
Нині Україна балансує між морським і залізничним експортом, намагаючись знайти будь-яку можливість збільшити обсяги перевезень. Важливим питанням євартість логістики, що в умовах низьких цін на зерно має особливе значення. За переконанням Олександра Солов’я, комерційного директора компанії Spike Brokers, з початком війни шляхи експорту зерна помітно змінились, і теперситуація маєтакийвигляд: частка портів Великої Одеси в експорті зерна становить 39–40%, дунайських портів — 30%, залізниця вивозить 19%, автомобільний транспорт зріс до 8%. Вітчизняні елеватори все більше адаптуються під конкретні напрямки експорту, і, за прогнозами залізниці, автотранспорт будеу тренді й після повноцінного розблокування Чорного моря. Проте найкоротший залізничний маршрут до Гданська поки що не має великих перспектив через відсутність потужного терміналаі неможливість приймати великотоннажні кораблі. Як розповів Урмас Петерсон, директор Bulk&Tank OÜ (Талліннський порт), країни Балтії тут значно виграють: за останні роки зросли обсяги перевалювання, є можливість працювати з великими партіями зерна. Євросоюз уже розпочав підтримувати ці маршрути, щобзменшити вартість перевезень. А вони подекуди сягають 70–90 євро/т залежновід відстані.
Ураховуючи всі ускладнення, що постали перед галуззю, агровиробники намагаються оптимізувати власні виробничі процеси. У цьому їм допомагає сучасне обладнання та інноваційні рішення.
Олександр Холод, директор «ТОРНУМ Україна», розповів про особливості вибору і експлуатації шахтних сушарок. Він окреслив типові помилки, які призводять до зменшення продуктивності сушіння, та надав рекомендації щодо їх уникнення. Наприклад, часто трапляється, коли заявлена продуктивність фізично не може бути досягнута через недостатню продуктивність вентиляторів. Якість та економіка сушіння страждає через значну засміченість і нерівномірнувологість. Система інтелектуального керування, щоорієнтується не датчики температури всередині сушарки йдатчики вологості зерна на вході тавиході, здатна скоротити витрати палива і зменшити навантаження на оператора сушіння.
Головний інженер західної групи елеваторів МХП Володимир Занько поділився досвідом будівництва елеваторів без силосів на прикладі підприємства у Самбірському районі. МХП уже тривалийчас практикує зберігання зерна у рукавах, і завдяки цьому скорочує обсяг інвестицій в елеватори. Модульна конструкція допоміжних будівель також скорочує строкийвартість будівництва. Як зазначив пан Володимир, серед особливостей нового підприємства є завальна яма без окремої споруди тарозвантажувальних пристроївпосеред великого бетонованого майданчика, на якому можна зберігати зерно вкагаті йпереміщувати його до завальної ями звичайним телескопічним навантажувачем.
Тему тривалого зберігання порушив В’ячеслав Тимчук, начальник відділу елеваторної діяльності ТОВ «АГРОСЕМ». Він поділився власним досвідом, отриманим під час роботи на різних підприємствах, а також розповів про початок експлуатації прикордонного елеватора з одним силосом на 5000 ті кількома допоміжними складами.
Ганна Ємельянова, керівниця впровадження ІТ-проєктів Grain Capital, зосередила увагу на автоматизації бізнес-процесів. На сьогодні це один із дієвих способів оптимізації, щоздатен принести результат у короткостроковій перспективі. Разом із цим були продемонстровані можливості системи OSNOVA, яка забезпечує повний контроль логістичних і бізнес-процесів елеватора, готує аналітичні звіти, застосовується в оперативному керуваннійтактичному плануванні роботи підприємства.
На роботі систем приймання йочищення зерна увагу зосередив Роман Лукашенко, технічний директор «Ханзі Агрі». Цісистеми насиченоруховими елементами, й, відповідно, їх експлуатація вимагає постійного контролю. Практика підштовхує виробничників до впровадження власних удосконалень, про що також розповів пан Роман.
Олег Гоф, технічний директор ГК AGRICON, розповів про сучасні можливості будівництва об’єктів переробки та прикордонних зернових терміналів. Ці напрями є найактуальнішими впоточних реаліях, однак багато підприємств відверто побоюються робити великі інвестиції. Пан Олег розповів, як можна зменшити бюджет для реалізації подібних проєктів і поділився прикладами реальних будівництв. Про переваги співпраці з комплексним виробником обладнання розповів Роман Семерак, директор ТОВ «РІЛЯ Україна». Він зосередився на аспектах підбору обладнання та деталях будівництва елеваторів різної потужності.
Найоперативніші витрати елеватора — це паливо для сушарок. Нестабільна і погано прогнозована ціна на природний газ змушує елеваторників розглядати інші джерела енергії. Найефективнішим рішенням є тверде паливо, яке до того ж допомагає підтримувати вуглецевий баланс навколишнього середовища. Юрій Фаренюк, директор компанії ТЕФФ, розповів, що сушіння зерна агровідходами або іншими видами твердого палива зменшує собівартість процесу і робить підприємство енергонезалежним. Власна технологія вихрового спалювання разом з енергоефективними теплообмінниками забезпечує безпечне і продуктивне сушіння. Найкращу економіку показують агровідходи, потім тріска деревини й соняшникова пелета. Газ є найдорожчим, попри зниження вартості. Тему продовжив Іван Корженко, директор ТОВ «ГРЕКО Груп». Він зауважив на загальні аспекти використання твердого палива, приєднаннятеплогенераторів до наявнихі нових сушарок. На його думку, тверде паливо може бути як основним, так і резервним. Якщо підприємство вже користується газом, не варто повністю від нього відмовлятись. Коли ціна низька, газ може бути сильним конкурентом твердому паливу за багатьма показниками. Однак слід ураховувати, що в кінці наступного року завершується контракт зтранзиту російського газу, і що буде далі — невідомо. Навіть навесні неможливо прогнозувати, якою буде ціна на газ восени. Наявність теплогенератора дає змогу обирати дешевше паливо і працювати з максимальною вигодою.Практикою застосування твердого палива (деревної щепи) та двох теплогенераторів з однією сушаркою поділився Андрій Глубіцький, начальник елеваторного господарства ТзОВ «Агротехніка», що входить до групи «Пан Курчак».
Про досвід інтеграції елеваторного підприємства в прикордонний індустріальний парк розповів Сергій Фещенко, керівник проєктів із розвитку ТОВ «Інтерколесо». У Волинській області компанія активно будує розгалужене підприємство з широкими можливостями для приєднання виробничих підприємств. Елеватор є тільки часткою проєкту, і нині завершується перша черга будівництва.
Проєктування елеваторів є досить складним процесом, у якому доводиться врахувати безліч деталей і узгоджувати положення кожного елемента. Сучасні технології віртуальної реальності дозволяють не просто візуалізувати майбутнє підприємство, а й забезпечити уявне пересування та контроль положення кожного елемента конструкції. Боган Поперечний, директор ТОВ «Актив Проект», продемонстрував, як за допомогою відповідного програмного забезпечення йокулярів віртуальної реальності можна оцінити якість проєктування і здійснити «прогулянку» майбутнім елеватором.
Насіннєві заводи нічим не простіші, а подекуди й складніші за звичайний елеватор. За словами Володимира Туніка, директора ТОВ «Антекстрой», менші розмірі компенсуються складністю обладнання, і в результаті створення такого підприємства може триватидо двох років. Пан Володимир наголосив, що перед початком інжинірингу замовник повинен чітко розуміти, яке підприємство він має отримати після завершення будівництва йурахувати перспективи розвитку. Віталій Котик, директор з переробки ТОВ «Агрокрай», розкрив секрети створення успішного насіннєвого заводу і поділився досвідом доробки насіння та експортних партій бобових та олійних культур.
Про реальний елеватор, а саме про впровадженнясучасних технологій, щодозволяють оптимізувати багато процесів, розповів Олександр Назаров, директор Семенівського елеватора «Астарта-Київ». Він зауважив на впровадження систем безпеки праційавтоматизації внутрішньої логістики, оптимізацію приймання і контроль якості зерна.
Детально на системах аспірації та пиловидалення зупинився Олександр Терзі, провідний спеціаліст відділу продажів ТОВ «Фабрика рукавних фільтрів». Він розповів про загрози від пилу на об’єктах зберігання йпереробки зерна, можливі способи розв’язання завданьпиловидалення на різних підприємствах, окреслив технічні рішення, щопропонує його компанія. Також пан Олександр окреслив проблематику конструкцій основних приладів, пояснив, на що варто звертати увагу замовникам обладнання.
Тему сушіння повела далі Ольга Заїка, Technology Engineer & Expansion Manager компанії ARAJ (Unia). Сушарки цього виробника мають кілька цікавих особливостей (особлива система рекуперації, очищення відпрацьованого повітря водою), які не пропонує жоден інший бренд. Цікаво, що Польські сушарки ARAJ у кількості понад 20 одиниць почали працювати в Китаї — не зрідка підприємства після придбання однієї сушарку купували другу таку саму. Це свідчить про те, що замовник задоволений роботою обладнання іготовий інвестувати внього й надалі.
Витрати газу та ефективне сушіння є основою для заробітку будь-якого елеваторного підприємства. За словами Андрія Януша, представника компанії Stela Laxhuber GmbH в Україні, обладнання цього бренду внаслідок застосування системи рекуперації тепла здатне сушити зерно з мінімальними витратами палива.
Захист зерна від шкідників особливо актуальний за тривалого зберігання. Михайло Косюхно, директор «СОЖАМ Україна», розповів про досвід впровадження систем небулізації, а також надав практичні поради щодо знезараження зерна у різних умовах ідля відповідних строківзберігання. Детальніше про шкідників, які загрожують або можуть загрожувати найближчогомайбутньогоукраїнському зерну, розповів Денис Середняк, директор ТОВ «УКРАГРОХІМТРЕЙД».
Тему роботи лабораторії порушила Ірина Волянська, завідувачка лабораторії «Галич Пром». У будь-якому елеваторному підприємстві існує безліч тонкощів, пов’язаних не лишез визначенням якісних показників, а й з утворенням різних класів зерна, появою відходів, обліком тощо. Пані Ірина поділилась власноюпрактикою зменшення втрат під час доробки, зберігання йвідвантаження.
Ще один важливий технологічний процес,від якого залежить уся робота елеватора та майбутня ефективність сушіння, — стабільність зберігання таякісні показники навідвантаженні, очищення зерна. Під час роботи практики постійно наражаються на дві основні проблеми — якістьі продуктивністьочищення. Микола Музика, керівник науково-технічного відділу компанії «ОЛИС», розповів про деталі підбору відповідних машин барабанного і горизонтального типів, пояснив залежність продуктивності від вхідних параметрів зерна, порадив технологічні схеми для оптимізації витрат.
Деталі про технології Buhler розкрив Віктор Худий, менеджер з продажу компанії Buhler. Він торкнувся транспортного і переробного обладнання, аспірації, силосів і сушарок, особливу вагу приділив очисним машинам. Також пан Володимир розкрив особливості нової очисної машини TAS-LAAS.
Переробка олійних культур є наразі однієюз тих напрямів, що активно впроваджують підприємства різного масштабу. Ярослав Штика, експерт елеваторного і переробного ринків, поділився деталями будівництва МЕЗу потужністю від 20 до 100 т/добу. Він порадив оптимальний комплект технологічного обладнання, вказав на інфраструктурні вимоги, а також розповів про можливості для зменшення вартості такого проєкту.
Віталій Скиба, заступник директора ФГ «Відродження», порушивтему соломи у якпалива для твердопаливних теплогенераторів. Цей вид палива значною мірою недооцінено, і хоча аграрії здебільшого лишають солому вполі, щобне збільшувати винесеннякорисних речовин, часткове збирання соломи може вирішити чималу частку потреб утепловій енергії йводночас не спричинити виснаження ґрунтів.
Георгій Гелетуха, Голова правління Біоенергетичної асоціації України (UABIO), розповів про перспективи виробництва біометану в Україні. Цей напрям справдімає неабиякий потенціал з урахуванням можливого експорту до ЄС і відповідними екологічними преміями. Наразі вітчизняне законодавство потребує фінального корегування, щобдати «зелене світло» для інвестицій цьому напряму. Також певного дооснащення потребує газорозподільна мережа, щоброзширити географію можливих підключень біометанових заводів. За словами пана Георгія, усе це можна зробити досить швидко.