Всеукраїнський практичний форум «МОЛОЧНА ФЕРМА», м.Київ, 2021 рік
Підвищення виробничих показників і створення керованого бізнесу — головні теми практичного форуму «МОЛОЧНА ФЕРМА: Ефективне виробництво»
Створити успішний молочний бізнес у складних для галузі умовах — нині це головне завдання для кожної молочнотоварної ферми. Досягненню цієї мети сприятиме запровадження технологічних і управлінських рішень, які на практиці довели свою ефективність. Про обґрунтоване інвестування й розумне керування ресурсами, ефективні технології й успішні кейси йшлося на Всеукраїнському практичному форумі «МОЛОЧНА ФЕРМА: Ефективне виробництво», який відбувся 21 жовтня у Києві. У репортажі — ключові тези учасників заходу.
Формула рентабельності
Українські рецепти побудови успішного молочного бізнесу — дуже різні. Водночас спільним для них є упровадження моделі організації роботи, яка дозволяє отримувати максимальну продуктивність і додає цінності виробленому продукту. На підприємстві «Україна — О» дійшли ідеї створити роботизований молочний комплекс європейського зразка із завершеним циклом виробництва молочної продукції. «Штучний інтелект дозволяє контролювати стан здоров’я тварин і прямо пропорційно відбивається на надоях, — розповів Михайло Федчишен, співзасновник компанії Villa Milk, керівник господарства «Україна — О». — Комфортна атмосфера сприяє росту надоїв від кожної корови». Компанія має дуже високі вимоги до сировини й за потреби в додатковій сировині готова будувати нові ферми, додав Віталій Істратов, директор Villa Milk. Також на підприємстві наголосили на необхідності впроваджувати на фермах культуру виробництва гною і внесення його на поля.
Тему ефективного керування органічними відходами на фермі порушив у своєму виступі Ян Бондаренко, керівник відділу агропроєктів компанії «А.ТОМ». «Серед основних переваг компосту для фермера — зниження витрат на придбання мінеральних добрив і ЗЗР, — наголосив експерт. — Окрім того, за собівартості компосту у 300 грн/т й ціни на ринку 1–1,2 тис. грн/т виробництво компосту може стати додатковим джерелом прибутку господарства».
Успішний кейс представив Назар Кміть, співвласник ТОВ «Мукко», яке виробляє коров’ячі й козині сири під однойменним брендом. «Сільське господарство — на порядок складніший бізнес, ніж інші», — зауважив він. Ставка на якість, інвестування в новітні технології, систематичне навчання сироварів і стратегічний маркетинг дозволять компанії втілити у життя амбітні плани щодо частки ринку крафтових сирів в Україні.
Секретами виведення компанії на якісно новий рівень виробництва молока поділився Дмитро Шелудько, головний технолог з тваринництва ТОВ «ТАС-Агро». «Прибутковість у тваринництві — це багатовекторна модель, де кожен виробничий процес важливий, тому виконання всіх робіт постійно контролюється», — зазначив він. Зокрема, завдяки заготівлі власних кормів, підвищенню врожайності кормових культур і внесення органіки на поля вдалося скоротити собівартість кормів на 12%.
Правильно організована робота з коровою у доїльній залі та навчений дояр є ключем до рентабельності ферми. «З молока, що у вимені, лише близько 20% можна легко видоїти. Для видоювання решти потрібна допомога корови, тобто робота рефлексу молоковіддачі», — зазначив Андрій Сидельніков, головний зоотехнік ТОВ «УМК» і розповів, як ефективно запустити рефлекс молоковіддачі та налагодити швидке видоювання.
Генетика й відтворення
Нині інвестування в генетику є стратегічним рішенням, яке сприяє майбутній продуктивності та рентабельності стада. Порадами щодо створення стратегії підбору бугаїв-плідників поділився Артур Гордін, головний науковий співробітник і головний селекціонер компанії «Українські ферми». «Головна мета — прибуток. Аналіз даних стада дає можливість побачити, які виробничі чи продуктивні показники потребують удосконалення», — зазначив експерт.
Збалансоване використання української та закордонної спермопродукції дозволяє взяти найкраще з різних генетик і в результаті отримати здорове поголів’я та молоко світової якості, переконана Лілія Шмиголь, головний зоотехнік компанії «Вітчизна». На її думку, використання української спермопродукції дозволяє поповнювати стадо тваринами, які адаптовані до наших природно-кліматичних умов, мають міцнішу імунну систему й триваліше продуктивне довголіття, ніж закордонні. Водночас використання іноземної спермопродукції сприятиме підвищенню вмісту жиру та білка в молоці, а також створенню стада, яке продукуватиме молоко категорії А2.
Здорові корови й телята
Телиці — найцінніші тварини на молочній фермі, адже від них залежать прибутки підприємства. Отримання високопродуктивної корови поряд із генетичними задатками великою мірою залежить від технології вирощування ремонтного молодняку. Самуель Малард, технічний спеціаліст із питань вирощування молодняку ВРХ компанії Milk Bar, зауважив на важливості з раннього віку правильно сформувати травний тракт тварини. «Для здоров’я теляти життєво важливо, щоб все молоко потрапляло в сичуг. Молоко в рубці — це головна причина ацидозу рубця та відсутності приросту», — наголосив експерт.
Розлад кишківника є однією з основних причин загибелі телят у перші чотири тижні життя, зазначив у своєму виступі Конрад Круль, фахівець із питань годівлі та здоров’я тварин, менеджер із розвитку бізнесу компанії «Реттенмайєр Україна». «Ефективною профілактикою діареї може стати застосування у годівлі телят нерозчинної сирої клітковини, — розповів він. — Додавання концентрату в раціон телят сприяє кращому розвитку рубця, а кількість випадків діареї значно знижується».
У зоні ризику перебувають корови в сухостійному періоді. У компанії «Велетень» вдається уникати післяотельних захворювань завдяки ефективній профілактиці захворювань у двох періодах — сухостійному та післяотельному, а також діагностиці. Практичними лайфхаками поділився ветеринарний лікар ТОВ «Велетень» Валерій Мамай.
Іншу актуальну проблему, що стоїть на заваді розвитку молочного потенціалу корів голштинської породи — зміщення сичуга, порушив Ігор Іваниця, ветеринарний лікар ТДВ «Терезине». «Причиною виникнення хвороби основою є не склад раціону, а здатність корови споживати суху речовину корму», — наголосив він і дав практичні поради, як контролювати хворобу.
Мікроелементному харчуванню ВРХ присвятила свій виступ Таїсія Мортенсен, менеджер з напряму ВРХ у Росії та країнах СНД Zinpro Corporation. За її словами, для виробництва 10 тис. літрів молока на рік корова має отримувати з кожним кілограмом сухої речовини 40 мг цинку. Елемент бере участь у понад 300 ферментних процесів, а його дефіцит призводить до різноманітних захворювань.
Сімейні та перспективні
Світові тенденції розвитку виробництва молока впливають на трансформацію молочної галузі України. Поряд із закриттям нерентабельних підприємств з’являються ефективні сімейні ферми. «Якщо сімейна ферма утримує 10+ корів, вона може заробляти близько 25–30 тис. гривень на місяць, — наголосив Михайло Травецький, експерт з ефективного керування молочним і м’ясним скотарством, засновник «Проєкту Травецький» і додав: — Великою мірою це залежить від рівня оснащеності ферми та технологічних рішень». Експерт поділився власним практичним досвідом застосування промислових технологій на сімейних фермах, які дозволяють досягти економічної ефективності та зберегти баланс здоров’я корів і високу продуктивність.
Опанування азів молочного скотарства дало позитивні результати у ФГ «Молочна Рив’єра». «До прикладу, зміна способу годівлі телят і застосування особливої схеми годівлі забезпечили стабільний приріст телят — майже 1 кг/добу», — розповіла власниця ферми Галина Кузьмич. Відпрацювавши технологію утримання молочних корів, фермерка планує наростити поголів’я до 100 голів і збільшити середній надій на стадо до 30 л/добу.
На сімейних фермах збереженість нетелей доходить до 100% проти 70–80% у великих господарствах, — таким висновком поділився Віталій Степанович, головний технолог проєкту «Сімейні молочні ферми». За його словами, на фермах проєкту намагаються створити такі умови утримання, щоб забезпечити коровам сильний імунітет. «Відповідно, ми менше витрачаємо на ветеринарію, а також у нас менше втрат високопродуктивних корів», — додав він.
Цікаве спілкування зі спікерами тривало й у кулуарах: учасники жваво обговорювали технології та можливості подальшої взаємодії. Отже, кейси доповідачів виявилися корисними для аудиторії.
Дякуємо за підтримку нашому генеральному партнерові — компанії «А.ТОМ», а також партнерам заходу — «Реттенмайєр Україна», Zinpro Corporation, «Текро», «Йозера», «ВЕТФАКТОР ЛТД» і «Українські ферми», представники яких виступили з корисними й інформативними доповідями.