Міжнародний практичний форум «ІНТЕНСИВНИЙ САД: зерняткові, кісточкові, горіх»

На Міжнародному форумі «ІНТЕНСИВНИЙ САД: зерняткові, кісточкові, горіх» обговорили перезавантаження садівництва в Україні. Садівнича конференція у Львові зібрала понад 200 слухачів і найкращих експертів із Нідерландів, Німеччини, Польщі та України.

Уже традиційно журнал «Садівництво по-українськи» та агропортал AgroTimes.ua щороку збирають свою читацьку аудиторію, щоб обговорити важливі питання інтенсивного садівництва та ягідництва. 22 листопада у Львові вони провели ще один міжнародний практичний форум «Інтенсивний сад», зосередившись на зерняткових, кісточкових та фундуку. Генеральним партнером форуму виступила компанія «Сингента».

Програма була досить насиченою — 18 доповідей, які протягом дня тримали увагу 220 слухачів. Загальна тема, що їх об’єднала, — стримання собівартості й дотримання вартості, перезавантаження галузі після втрати промислових площ південних регіонів.

Міжнародного статусу форуму надали гості з Європи — з Нідерландів, Польщі, Німеччини. Приїхали й українські практики-садівники, які поділились своїм досвідом: як вони працюють в умовах війни, коли зруйновано багато господарств, з’явилися труднощі з виробництвом і збутом, порушено логістику та ритейл.

І форум показав: аграрії й далі активно працюють — планують і закладають нові сади. Якщо прагнути стати частиною Європи найближчим часом, треба стежити за основними трендами європейського ринку вже нині, щоб зрозуміти, який товар ми пропонуватимемо на ньому вже через 5–6 років.

Гість програми

До такого складного виробництва, яким є садівництво, треба підходити системно й починати з того, щоб зрозуміти ринок. Тому відкрила форум доповідь Євгена Кузіна, аналітика плодоовочевого ринку в проєкті EastFruit. Він дав розгорнуту картину збуту та цінової політики у яблучному сегменті на внутрішньому та зовнішніх ринках, розповів про стан і перспективи кісточкових і горіхоплідних культур.

За даними Кузіна, у 2022 році імпорт фруктів в Україну впав на чверть, падіння відбувалося по всіх категоріях. Через те, що імпорту в Україні стало менше та девальвацію гривні продукція для місцевих споживачів подорожчала.

«Для останніх це, швидше, негативний чинник, з іншого боку, підвищення цін на банани та цитрусові трохи підтримувало споживання яблук, яке до цього стагнувало», — каже експерт.

Ще одна цікава теза, яку озвучив пан Кузін, — треба завоювати спочатку свій ринок по кісточкових. Наприклад, Україна імпортує 40 тис. тонн персика. «Не бачу сенсу експортувати його, якщо свій ринок ним не заповнений, — каже аналітик. — Якщо українські кісточкові не можуть конкурувати з імпортом на власному ринку, йому досить рано замислюватись про експорт».

Усе, що безпосередньо нині відбувається на зовнішніх ринках яблук, висвітлив Володимир Гуржій, керівник компанії USPA Fruit, який був на зв’язку із залом з Об’єднаних Арабських Еміратів. Він не просто навів основні цифри й тренди експорту яблук, а й дав слушні рекомендації виробникам, як працювати із зовнішньоекономічними поставками.

«Ми дуже часто чуємо від виробника, що якість у кінцевому пункті транспортування — це не їхня відповідальність, “або приймайте товар на рампі”, — каже Гуржій. — Друзі, можливо, в чомусь ви маєте рацію, якщо хоче сьогодні продати й забути про це. Але якщо у вас є стратегія і ви бачите себе повноцінним учасником ланцюга постачання, плануйте, будь ласка, на роки вперед. Формат “якість на рампі” не працює ніде. Всі розуміють, що якість приймають у країні споживання. Особливо ті, хто брендує свій товар і має іміджеві ризики».

Володимир Гуржій дав рекомендації, як стати експортером яблук і які вимоги для цього висувають, а також зробив оптимістичні прогнози на майбутній сезон.

Ще одна корисна доповідь стосувалась фінансування садівничого бізнесу в умовах браку оборотних коштів й інвестицій у старт проєкту. Де взяти гроші на розвиток плодоовочевого бізнесу в умовах воєнного часу, докладно розповіла садівникам Тетяна Гетьман, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації.

Садівники дізналися, що існують не лише всім відомі державні програми «ЄРобота», «5-7-9» і грант на закладання нового саду, а ще понад 10 джерел аналогічного фінансування від міжнародних донорів.

Вона навела приклад сімейної молочної ферми «Карпатські ґазди», засновниця якої — переселенка з Донецька. Вона переїхала у Львівську область 2014 року, а цьогоріч отримала понад 20 різних грантів. Нинішній час пані Гетьман назвала безпрецедентним для України за можливостями отримати таке фінансування. Можна набрати скільки завгодно грантів, тільки треба не лінуватись і регулярно подавати заявки.

Практичну частину форуму розпочала Марія Кисляченко, молодий талановитий агроном компанії «Аграна Фрут Лука» з Вінницької області. Вона розповіла про досвід вирощування садівничим господарством сорту Голден Делішес та про те, як досягти його якісного врожаю.

Пані Кисляченко розглянула конкретні проблеми, з якими стикаються садівники у вирощуванні цього сорту, що має стабільно високий попит на експорт, й показала шляхи їх розв’язання.

Наприклад, однією з причин нестабільної врожайності Голдена вона назвала неправильну техніку обрізування, також агрономиня розповіла, як запобігти утворенню сітки на Голдені за допомогою гіберелінів і що потрібно для якісного збирання плодів.

Головною окрасою програми крім Марії Кисляченко також став відомий міжнародний консультант із садівництва Петер Ван Аркель, якій завітав в Україну з Нідерландів. Тема його доповіді була досить сухою: «Шляхи підвищення ефективності вирощування та зменшення собівартості яблук у критичні часи», проте він підготував справжнє шоу для професіоналів.

«Якщо ви запитаєте фермера у будь-якій точці світу, як заробити більше грошей, перше, що ви почуєте, — збільшити власну врожайність, — розпочав Ван Аркель. — Неправильна відповідь. Це не шлях до того, щоб заробляти більше грошей. Важливо тільки те, скільки ви отримаєте в кінці року — брутто-дохід. Ви маєте найдревнішу професію у світі — Адам та Єва були садівниками. Будь-хто може вирощувати яблука. Але вирощувати якісні яблука — це вже набагато складніше. А найскладніше — продати ваші якісні яблука за високою ціною. Але завжди простіше продати якісніші плоди, ніж плоди гіршої якості».

І далі Петер Ван Аркель дуже докладно розповів про шляхи до якості та баланс якості й собівартості, ставлення до бізнесу, правильну організацію процесів. Думки експерта блискуче донесла до учасників форуму своїм перекладом Анна Сахончик, послідовниця Ван Аркеля в Україні, засновниця ФГ «Горизонт» і консультантка із садівництва.

Контент якості

Про особливості вирощування та збуту черешні у центральних областях України й оптимізацію виробництва в умовах війни розповіла Оксана Гордій, співвласниця «Уманської фруктової компанії»

Вона деталізувала особливості вирощування кожного сорту черешні в саду компанії та як вони поводяться у центральному регіоні України. Пані Гордій торкнулася й того, як компанія спрацювала в умовах війни, де шукала працівників, і як мінімізувала витрати, де реалізовувала товар. Компанії вдалося розширювати площі під черешнею, отримувати 91–93% плодів вищого сорту, здійснювати переробку черешні.

Наступна доповідь стосувалася вирощування груші — перспективної культури для внутрішнього ринку України. Та й для експорту, як уважає садівник із Польщі Мачей Ліпецкій, власник розсадника Lipecki. Матеріали про нього вже публікували в журналі «Садівництво по-українськи», і, нарешті, пан Ліпецький завітав до нас особисто, щоб виступити на форумі.

Ішлося про те, як організувати прибутковий сад груші, про нові схеми посадки та підщепи. Пан Ліпецький розповів про основні принципи та поширені помилки в закладанні культури.

Аби успішно продавати яблука на експорт і почуватися комфортно на внутрішньому ринку, потрібно не просто виростити якісні плоди, а й правильно їх зібрати та зберегти. Про це йшлося в доповіді міжнародного консультанта Павла Булгакова.

«Велика частка якості закладається під час вирощування, і дуже великий відсоток її втрачається під час збирання, — наголошує на простій істині експерт. — А технології зберігання без якісного обладнання теж не мають сенсу».

Продовжила форум Людмила Білявська, докторка біологічних наук, завідувачка відділу Інституту мікробіології і вірусології ім. Заболотного НАН України. Вона дала відповідь на запитання: прибутковий органічний сад за застосування мікробних біотехнологій — це важко, дорого і довго чи легко і в задоволення?

Пані Білявська розповіла про препарати, над якими працює особисто і які застосовують в органічному виробництві. «Вартість обробки одного гектара органічних садів майже вдвічі менша за інтенсивні й становить близько 1 тис. євро за застосування біопрепаратів», — наголосила експертка.

Тему фундука на форумі розкрили два спікери. Це молодий талановитий агроном фундукового саду Євген Лайтер, який вирощує фундук у межах агрохолдингу «Галс Агро» у Київській області, та успішна фермерка — засновниця господарства «Натс’Ен’Гарден» Ніна Смирнова.

Пан Лайтер розповів про вирощування фундука за італійськими технологіями для міжнародної корпорації Ferrero, а також про кооперацію та кластеризацію фундукової галузі. Адже сьогодні Україна має великий потенціал для виробництва та переробки фундука високої якості як для внутрішнього ринку, так і на експорт. Україна імпортує дуже багато горіха, хоча може вирощувати його сама.

Один із прикладів цього — господарство Ніни Смирнової, яка щойно отримала органічний сертифікат на 25 га площ у Київській області. Вона розповіла про цей досвід — від вибору ділянки до першого врожаю на третій рік і перспективи збуту органічного фундука в Україні.

Як завжди на наших форумах ми надали нашим слухачам і контент від виробників засобі виробництва — агрохімічних компаній і плодорозсадників.

Рішення для ефективного захисту яблуні у важливі фази вегетації представила генеральний спонсор форуму компанія «Сингента» в особі нашого постійного доповідача Дмитра Тимошенка, менеджера з технічної підтримки засобів захисту спеціальних культур та винограду.

Експерт компанії BASF Володимир Воєводін представив новітню розробку міжнародної корпорації — препарат нового покоління триазолів. Про свої новинки в пропозиціях щодо підщеп і в загальних виробничих практиках розповів експерт із садівництва Йоганн Зуккау, представник компанії Lodder в Україні.

Переваги й особливості застосування органічних технологій розкрив керівник експертного відділу БТУ-ЦЕНТР Володимир Сіленко. Садівництво XXI століття — саме так він називає застосування біопрепаратів для вирощування фруктів. Продовжила тему біологічних рішень, стратегії живлення та захисту садових культур виконавча директорка ГК «Біонорма», кандидатка біологічних наук Ірина Бровко.

Василь Бондаровський, керівник компанії «Біохім Агро», яка входить до групи компаній EFT Group, розглянув тему хімічного прорідження й інших елементів технологій для отримання високої якості яблук. А про повноцінний захист саду українськими оригінальними препаратами розповів В’ячеслав Поліщук, менеджер із технічної підтримки в садівництві компанії Ukravit.

Тож форум «Інтенсивний сад: зерняткові, кісточкові, горіх» досягнув своєї головної мети — сприяти тому, щоб виробники фруктів мали доступ до технологічних рішень і могли відточувати майстерність у садах та на полях. Надалі ми будемо намагатись давати вам не менш якісний контент. Тож незабаром почнемо готувати наступний форум, на якому будемо раді вас бачити. А поки що бажаємо всім успішного сезону!