Які заходи стимулюватимуть розвиток Дунаю

Сьогодні порти Дунаю працюють менш ніж на половину своїх потужностей. У 2024 році перевалка впала майже на 46% — до 17,3 млн тонн, тоді як морський коридор забезпечив майже 80 млн тонн.

Про це у своєму Телеграм-каналі розповіла провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Коссе.

За її словами, наразі в портах Дунаю залишаються вантажі, що потребують спеціалізованої інфраструктури або орієнтовані на перевантаження в Констанці.

Ірина Коссе зазначила, що Ізмаїл є перевалочною точкою для доставки української залізної руди для низки європейських меткомбінатів. Дунай також продовжує відігравати важливу роль в перевалці нафтопродуктів. Дунайські порти — це частина розгалуженого маршруту Solidarity Lanes, що з’єднує Україну з ЄС.

Тож, щоб цей напрямок не згас, потрібно проводити регулярне днопоглиблення.

«Щоб осадка до 7 м була нормою, а не винятком. Часті обміління Дунаю спостерігаються в літньо-осінній період і суттєво обмежують або унеможливлюють судноплавство», – зауважила фахівець.

Вона нагадала, що через Solidarity Lanes та інші програми ЄС вже залучено десятки млн євро — і це треба масштабувати. Наприклад, у рамках грантового проєкту Міжнародного банку реконструкції та розвитку RELINC передбачена купівля спеціалізованого портового флоту, перевантажувальної техніки та обладнання на 34,5 млн дол. для портів на Дунаї.

Також подальша інтеграція в TEN-T дає не лише географічний статус, а й політичні гарантії доступу до фондів.

Крім того, Дунай може зробити ставку на нішеві вантажі, зокрема, добрива, нафтопродукти, руда, імпортні партії — усе, що вимагає спеціальної обробки або має середню логістичну дальність. Також стимулюватиме напрямок розвиток промисловості у портовій зоні.

«Геополітика вимагає диверсифікації. Не можна складати всі вантажі в одеський кошик. Навіть якщо зараз він працює добре, стратегічна автономія — це можливість обрати маршрут, а не бути змушеним до одного. Дунайські порти не потребують порятунку. Вони потребують інтеграції, інвестицій та політичної волі бачити їх частиною європейської логістики, а не лише тимчасовим рішенням у часи блокади», – підсумувала Ірина Коссе.

Нагадаємо, Дунай має стати логістичним каналом збуту нішевої сільгосппродукції.