Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Звітуючи по-новому

Звітуючи по-новому

Про які деталі щодо контрольованих операцій і трансфертного ціноутворення має знати бухгалтер агропідприємства.

 

Адміністрування податку на прибуток підприємств, як і контроль щодо трансфертного ціноутворення (ТЦУ), — у тренді динамічного розвитку податкового законодавства. І хоча з початку 2018-го набули чинності відповідні законодавчі зміни, в Україні досі немає чітких підходів до вимог щодо трирівневої структури звітності з ТЦУ. Втім, її було погоджено Організацією економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) у межах плану BEPS. Тож аби підвищити ефективність податкового регулювання в умовах переходу до вільного руху капіталу й запровадити єдині вимоги за міжнародними стандартами, в жовтні 2018-го Мінфін і Нацбанк оприлюднили відповідний проект унесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ). Що ж маємо на сьогодні?

 

Розширено перелік пов’язаних осіб

 

Перелік і характеристики належності юридичних і фізичних осіб до складу пов’язаних осіб визначено пп. 14.1.159 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Зміни полягають у критеріях, за якими визначають, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна й та сама фізична особа. Наразі ПКУ не містить відповідного терміна для визначення, хто такий «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)». Повне визначення наведено в п. 20 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 №1702. Воно охоплює можливість прямо чи опосередковано через інших осіб здійснювати вирішальний вплив на управління й господарську діяльність юридичної особи, володіти часткою 25% чи більше статутного капіталу або прав голосу. А до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ повернуто норми, що були чинні у 2013–2014 рр. Зокрема, юридичні особи визнаються пов’язаними, якщо повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна й та сама особа (наприклад, якщо фізична особа є керівником на двох підприємствах, то цих два підприємства визнаються пов’язаними); або якщо їх пов’язані фізичні особи є також пов’язаними між собою (наприклад, дві фізичних особи — подружжя, чоловік володіє 100% корпоративних прав підприємства «А», а дружина — 52% корпоративних прав підприємства «Б», то цих два підприємства визнаються пов’язаними між собою).

 

Контрольовані операції

 

Операції, що здійснюються між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні (згідно зі змінами до пп. 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), визнаються контрольованими. Втім, річний обсяг таких господарських операцій не має перевищувати 10 млн гривень (і немає жодних критеріїв щодо обсягу доходу постійного представництва). Натомість для інших контрольованих операцій, що підпадають під правила ТЦУ, як і раніше, річний дохід резидента має становити 150 млн гривень і більше, а річний обсяг операцій між резидентом і нерезидентом має дорівнювати або перевищувати 10 млн гривень. Визначення постійного представництва є в пп. 14.1.193 ПКУ. Трансфертна ціна для цілей оподаткування порівнюється зі звичайною ціною, визначеною на підставі методів ОЕСР (зокрема, «порівняльної неконтрольованої ціни» (аналогів продажу), «ціни перепродажу», «витрати плюс», «чистого прибутку», «розподілу прибутку»), відповідно до пп. 39.3.1, 39.3.2, 39.3.3, 39.3.4, 39.3.5, 39.3.6, 39.3.7, пп. 39.3 ст. 39 ПКУ.

 

За принципом «витягнутої руки»

 

Суттєве уточнення в ПКУ стосується обсягу операцій платника податків із контрагентом. Якщо ця сума не дотягує 10 млн гривень за договірними цінами, то це ще не всі розрахунки (їх обсяг, відповідно до пп. 39.2.1.9 ПКУ, слід скоригувати до цін принципу «витягнутої руки»), а як результат, тільки якщо після такого коригування обсяг залишається меншим за 10 млн гривень, то операція вважається не контрольованою. Якщо платник податків під час підготовки звіту про контрольовані операції встановить невідповідність принципу «витягнутої руки», то може (згідно зі змінами до п. 50.1 ст. 50 ПКУ) самостійно скоригувати й подати уточнювальний розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємств (до 1 жовтня року, наступного за звітним) без застосування штрафів.

 

Відповідно до українського законодавства запроваджено нові критерії формування переліку держав (територій), операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення. Урядова постанова №1045, що набула чинності 1 січня 2018 року, містить 95 організаційно-правових форм нерезидентів із 26 країн світу, які відповідають критеріям: ті, у яких ставка податку на прибуток підприємств на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україна не уклала міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією; держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний і повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити державної фіскальної служби.

 

Коригування за неконтрольованими операціями

 

Коригування цін на товари й послуги, якщо вони суттєво відрізняються від ринкових, завжди було в полі зору податкових органів, а міжнародні стандарти внесли новий імпульс для важливих змін. Передусім ідеться про самостійне коригування суми податкових зобов’язань (згідно з пп. 39.5.4.1 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ) щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015-му та 2016 роках, — до мінімального/максимального значення діапазону цін (рентабельності). За наслідками перевірки контрольованих операцій коригування здійснюватимуть фіскальні органи.

 

Ще одним дискусійним і незрозумілим питанням є реструктуризація заборгованості перед нерезидентом — оскільки суму наданих (отриманих) кредитів, а також суми внесених (отриманих) у грошовій формі інвестицій не враховують під час визначення вартісного критерію ТЦУ (хоча сума нарахованих відсотків (дивідендів) за такими операціями має бути врахована). Тому операція з погашення кредиторської заборгованості за основною сумою позики (без урахування відсотків за нею), а також операція з внесення додаткових грошових коштів нерезидентом-позикодавцем до статутного капіталу резидент та позичальника не підпадають під визначення контрольованих і не підлягають відображенню у звіті про контрольовані операції.

 

Про що має йтися в документації

 

Заповнення додатка ТЦУ до Декларації з податку на прибуток пов’язане із заповненням звіту про контрольовані операції. Згідно зі змінами до пп. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, збільшено термін для підготовки документації з ТЦУ й передбачено надання документації не раніше ніж 1 жовтня того року, що настає за календарним, у якому було здійснено відповідні контрольовані операції (раніше це потрібно було зробити до 1 травня). Разом із тим збільшено перелік інформації, яку має містити документація з трансфертного ціноутворення. Зокрема, додатково до чинних раніше вимог пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ в документації мають бути такі дані: про особу, яка є стороною контрольованої операції, та пов’язаних осіб платника податків, які володіють його корпоративними правами й корпоративними правами яких володіє сам платник (інформація має бути надана щодо звітного періоду, у якому здійснювалася конт рольована операція, та на момент подання документації); опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працівників і в розрізі окремих підрозділів компанії станом на дату операції або на кінець звітного періоду; дані про фінансові показники, які використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними фінансової та бухгалтерської звітності платника податків або його контрагента (залежно від сторони контрольованої операції, яка досліджувалася).

 

Для забезпечення можливості здійснювати контроль за трансфертним ціноутворенням установлено обов’язок платників податків зберігати документи й інформацію, яка є необхідною для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням. Строк зберігання документів щодо контрольованих операцій — 2555 днів (тобто 7 років) за загальними правилами (раніше термін зберігання становив 3 роки) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

 

Як уникнути фінансового покарання

 

З 2018 року змінами, внесеними до п. 39.6 ст. 39 ПКУ, встановлено процедуру попереднього узгодження ціноутворення, за результатами якої великий платник податків має можливість укласти з фіскальною службою договір про попереднє узгодження ціноутворення. Помилки у звіті про контрольовані операції, несвоєчасне або неповне подання податкової звітності з трансфертного ціноутворення тягнуть за собою відповідальність і накладення штрафів. У разі неподання звіту про контрольовані операції розмір фінансового покарання становитиме 552 300 грн (300 розмірів прожиткового мінімуму); за всі незадекларовані контрольовані операції — 1% суми контрольованих операцій, або 552 300 грн; якщо платник податків не подав звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення навіть після 30 днів від крайнього строку сплати штрафу (п. 39.4 ПКУ), санкції за такі порушення — п’ять розмірів прожиткового мінімуму (9205 грн) за кожен календарний день неподання вказаних документів.

 

 

Марина Рудая, канд. екон. наук, доцент кафедри міжнародної економіки Університету державної фіскальної служби України

газета “АгроМаркет”, листопад 2018 року

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали