Запобігти хворобі можна правильним раціоном та управлінськими рішеннями
Знизити ризик кетозу
Запобігти хворобі можна правильним раціоном та управлінськими рішеннями.
Виробництво молока лягає значним тягарем на організм молочної корови. До того ж велика частина енергії, що потрібна для виробництва молока, надходить зі спожитого корму та запасів власного тіла. Однак, коли виробництво молока швидко збільшується на ранніх стадіях лактації, споживаної енергії буває недостатньо для досягнення піка виробництва молока. Таким чином корова переходить у негативний енергетичний баланс. Також будь-які стреси, що спричиняють подальше зниження споживання корму, можуть призвести до додаткових проблем зі здоров’ям.
Недостатньо енергії
Основною проблемою, що призводить до кетозу, є брак глюкози в організмі. У пізніх термінах тільності (сухостій) організм корови забезпечує глюкозою теля, що розвивається. Коли ж починається лактація, для синтезу молочної лактози й жиру потрібна велика кількість глюкози, натомість її кількість в організмі вже обмежена.
Корові потрібно близько 50 г глюкози для одного літра молока з умістом лактози 4,8% і жирністю 4%. Якщо в раціоні недостатньо вуглеводів для задоволення потреб організму в глюкозі, організм корови компенсує дефіцит енергії за допомогою жирових і м’язових тканин. За належного утримання корова у перехідний період досить легко справляється зі слабким чи помірним негативним енергетичним балансом. Але якщо цей баланс занадто виражений або в перехідний період були помилки, виникає реальна загроза ожиріння печінки і, як наслідок, розвиток кетозу й зниження захисних функцій організму.
Оскільки ожиріння печінки порушує її функцію, воно безпосередньо впливає на репродуктивну систему через зниження окислення неетерифікованих жирних кислот як джерела енергії й опосередковано через схильність новотільних корів до кетозу та пов’язаних із ним ускладнень.
Профілактика кетозу
Щоб знизити ризик кетозу після отелення, в передотельний період треба підтримувати споживання корму в пізньому сухостої і не допустити надмірної перегодівлі корів наприкінці лактації та всього сухостійного періоду. Раціон корів слід складати, зважаючи на оцінку вгодованості не вищу (BCS) за 3,5. Корови, які мають вгодованість 4,0 бали або більше, споживатимуть менше корму перед отеленням і будуть схильні до ризику жирової дистрофії печінки та кетозу після отелення. Проведені дослідження в Університеті Міннесоти показали, що корови з BCS вищим за 3,5 і виробляють більше як 7,5 л молозива, піддаються вищому ризику кетозу.
Програми годівлі корів раннього і пізнього сухостою мають бути розроблені таким чином, щоб забезпечити досить високе споживання сухої речовини в період пізнього сухостою, тобто треба зводити до мінімуму падіння споживання сухої речовини протягом останнього тижня тільності, щоб знизити ризик кетозу після отелення. Ці раціони перед отеленням повинні містити корми з високим умістом клітковини й забезпечувати адекватну, але не надмірну кількість енергії. Зниження споживання на 20% або більше перед отеленням може призвести до підвищення рівня неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК) у крові. Як наслідок, значно збільшується ризик ожиріння печінки та кетозу.
Після отелення вироблення молока суттєво зростає, а корови не можуть споживати достатньо енергії для підтримання продуктивності, що призводить до виникнення негативного енергетичного балансу. У результаті корови мобілізують жирові відкладення, щоб підтримувати енергію для виробництва молока і відновлення після отелення, а це вже вдруге (вперше перед отеленням) підвищує рівень неетерифікованих жирних кислот у крові й різко знижує показник вгодованості (BCS). Коли НЕЖК перевершують здатність печінки метаболізувати їх, виникає надмірне навантаження кетоновими тілами (частково окисленими жирними кислотами), що зрештою погіршує ситуацію з кетозом.
Клінічний кетоз у молочних корів негативно позначається на пікових надоях. Якщо корови мають нижчий надій на піку лактації, це негативно вплине на загальну молочну продуктивність протягом усієї лактації.
Кетоз також порушує споживання сухої речовини й після отелення, що збільшує швидкість втрати вгодованості та негативно впливає на репродуктивну функцію. Корови з ознаками кетозу після отелення мають триваліший сервіс-період.
Після вирішення на фермі низки питань щодо годівлі корів усе одно в деяких корів може бути високий рівень кетонів у крові. Але вони можуть бути високопродуктивними, якщо на фермі буде правильно організовано менеджмент.
Управлінські рішення
Контролювати негативні наслідки кетозу на молочній фермі можна за допомогою таких управлінських кроків:
1. Не переповнюйте приміщення для перехідних корів.
Зі зростанням чисельності молочної ферми приміщення стають переповненими, особливо у групах пізнього сухостою. Перенасиченість може знизити споживання корму, додаючи стрес і фізично обмежуючи кількість місця для годівлі, доступного для кожної корови.
2. Не змішуйте корів і нетелей.
Нетелі будуть більш схильні до стресу під час спілкування з коровами. Це призведе до зниження споживання сухої речовини нетелями і ще більше посилить у них негативний енергетичний баланс після отелення.
3. Зменште кількість перегруповувань між групами.
У молочних стадах існує соціальна ієрархія, і переведення корови до нового загону з незнайомими коровами може спричинити додатковий стрес. Слід переводити корів групою, щоб вони могли бути разом з іншими коровами, з якими вони знайомі.
4. Моніторте показники вгодованості корів наприкінці лактації.
Групові показники вгодованості слід контролювати в останній місяць до початку сухостою й своєчасно реагувати до того, як корови будуть переведені в групу для сухостійних корів.