Спалахи сальмонельозу в господарстві легко стримати завдяки вчасній профілактиці, високому ступеню біобезпеки та ефективному запобіганню контамінації корму.
Бактерії роду Salmonella є однією з причин гострих і хронічних інфекційних захворювань птиці. Сальмонельоз належить до повсюдно поширених інфекцій, на теперішній час це один із найбільш поширених зоонозів у розвинених країнах. В останні роки спостерігається тенденція до подальшого зростання захворюваності. На відміну від більшості кишкових інфекцій, сальмонельози найбільш широко розповсюджені у великих упорядкованих містах, у країнах, які характеризуються високим рівнем економічного розвитку, що дозволяє віднести їх до групи хвороб цивілізації.
Значне поширення сальмонельозів у глобальному масштабі пов’язане з рядом причин, основні серед яких: інтенсифікація виробництва, централізація виробництва харчових продуктів, збільшення випуску напівфабрикатів. Важливу роль у поширенні хвороби відіграє розширення імпорту й експорту харчових продуктів та кормів, інтенсивне забруднення довкілля тощо.
Основний шлях зараження за сальмонельозу – аліментарний, обумовлений вживанням в їжу продуктів із високим ступенем контамінації збудником. В останні роки відзначається значне зростання захворюваності на сальмонельоз, пов’язане з поширенням збудника S. enteritidis через м’ясо птиці та яйця. У багатьох країнах цей шлях зараження наразі є провідним.
Джерела інфікування
З огляду на повсюдне поширення збудника і його величезний резервуар у довкіллі джерела інфікування птиці можуть бути найрізноманітнішими. Основними факторами ризику інфікування птиці є:
Інфекції, що викликаються сальмонелами
Інфекції птиці, спричинені сальмонелами, можуть бути розділені на три типи:
1. Системні хвороби, що викликаються двома нерухомими серотипами S. pullorum і S. gallinarum, які характеризуються наявністю певних господарів серед різних видів птиці. Пуллороз, що викликається S. pullorum, являє собою гостре системне захворювання молодняку. Натомість тиф домашньої птиці, що викликається S. gallinarum, є гострою або хронічною септичною хворобою, до якої найбільш схильні зрілі особини.
2. Інфекційні захворювання птиці, що викликаються групою рухомих серотипів Salmonella, виділених як група паратифозних сальмонел (S. enteritidis і S. typhimurium). Викликають системні ураження в організмі птиці та потенційний ризик розвитку зоонозів.
3. Інфекції, обумовлені колонізацією кишечника, й ті, що викликають потенційний ризик розвитку зоонозів шляхом контамінації м’яса під час переробки.
Курчата особливо чутливі до колонізації сальмонелами, оскільки їм не вистачає розвиненої кишкової мікрофлори, яка могла б не допустити розвиток патогена в їх організмі. У зв’язку з цим згодовування конкурентної сальмонелі мікрофлори є одним із провідних профілактичних заходів, який показав свою ефективність у ряді скандинавських країн.
 |
| Рис. «Імунологічне вікно» у період статевого дозрівання птиці |
Розвиток стійкості до сальмонел у птиці старшого віку часто пов’язують із набуттям захисного шару мікрофлори, яка або конкурує із сальмонелами за рецептори епітеліальних клітин слизової кишечника, або продукує антагоністичні фактори, що блокують зростання бактерії.
У разі наявності глибоких деструктивних порушень у шлунково-кишковому тракті птиці через ворота інфекції (тонкий кишечник) відбувається колонізація збудника і його впровадження у внутрішню фазу. Захоплення сальмонел макрофагами не призводить до їх фагоцитозу. Вони мають здатність не тільки зберігатися, але й розмножуватися в макрофагах, долати всередині них бар’єр кишкового епітелію, проникати в лімфатичні вузли і кров. Бактеріємія в інфікованої птиці зустрічається часто, але зазвичай буває короткочасною. Це пояснюється чергуванням розмноження сальмонел у макрофагах і подальшим виходом їх у кров.
До початку періоду яйцекладки в імунній системі птиці відбувається ряд змін, які є визначальними в здатності Salmonella інфікувати репродуктивну систему курей. Інфекція органів розмноження передусім пов’язана з пригніченням місцевого імунітету в період статевого дозрівання птиці. Таке явище називають «імунологічним вікном»: у цей час число бактерій Salmonella в організмі птиці різко зростає, і зниження рівня клітинної реакції сприяє потраплянню бактерій з потоком крові в репродуктивні органи, що може призвести до вертикальної передачі збудника через яйця і добових курчат. Через три тижні після початку яйцекладки клітинна активність у репродуктивних органах починає рости, відповідно, бактеріальна чисельність збудника скорочується.
Період статевого дозрівання в організмі птиці впливає як на гуморальний, так і на місцевий імунітет (тимчасове зниження клітинної реакції в репродуктивному тракті). Це призводить до підвищеної чутливості організму до Salmonella та зниження ефективності вакцинацій на початку періоду яйцекладки.
Така поведінка сальмонел в організмі господаря обумовлює тривале бактеріоносійство і періодичні спалахи захворювання на тлі проведеного лікування антибактеріальними препаратами. Постійне малоефективне застосування антибактеріальних препаратів призвело до розвитку посиленої резистентності сальмонели до більшості з них і повсюдного інфікування домашньої птиці.
Розуміння принципів взаємодії між імунною системою птиці і Salmonella, а також того, як інфекція зберігається в макроорганізмі, дозволяє розробляти і застосовувати об’єктивно обрану стратегію, спрямовану передусім на профілактику сальмонельозної інфекції в стадах курей-несучок.
Превентивні заходи
Високий ступінь біобезпеки на підприємствах – головний фактор запобігання поширенню сальмонельозу. Потрібна ізоляція батьківських стад і промислових несучок від природних джерел зараження, включаючи контроль за гризунами, запобігання контакту з дикими птахами та іншими тваринами. Обов’язковим є проведення біоконтролю інкубаторних станцій.
Також істотним кроком у запобіганні зараженню сальмонелою є вирішення проблеми контамінації корму. Передусім потрібне проведення термообробки корму і отримання компонентів корму від безпечних постачальників.
Запобігає поширенню інфекції систематичне обстеження батьківських стад, інкубаційних яєць, стад промислової птиці на предмет виявлення зараження Sаlmonella з подальшою ідентифікацією збудника.
Антибактеріальні препарати як засоби лікування і профілактики сальмонельозу в молодняку домашньої птиці використовуються в критичних точках можливого інфікування: у перші дні життя курчати за ймовірного вертикального шляху інфікування; у початковому періоді яйцекладки під час «імунологічного вікна» з можливим інфікуванням репродуктивних органів.
Важливим корисним інструментом у програмі скорочення поширення інфекції є вакцинація. Захист поголів’я базується на використанні вакцинних препаратів на основі таких штамів, як S. enteritidis і S. typhimurium. Програма викорінення і оздоровлення фабрики проти вже наявних стаціонарних бактерій роду Sаlmonella передбачає використання тільки аутогенних вакцин на основі штаму, що циркулює в господарстві.
Такий комплексний підхід до вирішення проблеми дозволив значно скоротити спалахи інфекції. Зокрема, поширення сальмонельозу протягом останніх десяти років на території ЄС скоротилося майже вдвічі. Найбільший прогрес був досягнутий щодо поголів’я курей-несучок, показник поширення сальмонельозу серед яких, за оцінками експертів, був найбільшим серед усіх галузей тваринництва. На сьогодні, згідно з приблизними підрахунками, не більше ніж 2% поголів’я птиці може бути інфікованим сальмонелою, тоді як ще п’ять років тому ця цифра становила 20% у деяких країнах.
В Україні нині реалізується Державна програма контролю сальмонельозу птиці на 2014–2018 рр., яка містить жорсткі вимоги до умов вирощування, переробки та перевезення експортно-імпортних продуктів у сфері птахівництва. Заходи щодо контролю сальмонельозу, котрі повсюдно проводяться як в Україні, так і в країнах ЄС і США, допомагають скоротити поширення сальмонельозу в галузі птахівництва, знижуючи ризик інфікування людини.
Валерія Килименко, керівник відділу наукового супроводу препаратів, ТОВ «Біотестлаб»
журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
