
Найкращий спосіб дізнатися, чи комфортно птиці, — спостерігати за нею. Поведінка покаже більше за будь-який прилад
Живий індикатор

Найкращий спосіб дізнатися, чи комфортно птиці, — спостерігати за нею. Поведінка покаже більше за будь-який прилад.
Одним із найпоширеніших запитань серед виробників бройлерів є визначення того, чи прохолодніше почувається птиця за різних обсягів руху повітря.
Хоча існують діаграми, що надають приблизні оцінки, ми насправді не знаємо точного ступеня охолоджувального ефекту й, імовірно, ніколи не дізнаємося достеменно, оскільки надзвичайно важко визначити, як птиця сприймає навколишнє середовище термічно.
Поняття «спекотно» чи «холодно» визначається сприйняттям птицею навколишнього середовища й пов’язано зі швидкістю втрати тепла птицею. Птиця завжди втрачає тепло в навколишнє середовище, бо температура її тіла — приблизно 41 °C, вища за температуру повітря в приміщенні. Що більше тепла птиця втрачає, то холодніше вона почувається. Якщо птиця виробляє тепла більше, ніж втрачає, температура її тіла починає підвищуватися, і їй стає спекотно. Якщо ж вона втрачає тепло з невеликими зусиллями або без жодних зусиль, така температура вважатиметься для неї комфортною.
Очевидно, що температура в пташнику значно впливає на швидкість втрати тепла птицею. Що нижча температура довкілля, то більше тепла птиця втрачає в навколишнє повітря й прохолодніше почувається. Відносна вологість є ще одним важливим чинником, що впливає на втрати тепла. Близько 60% втрати тепла птицею відбувається через випаровування вологи за допомогою дихальної системи. Кожен раз, коли птиця дихає, вона виводить тепло. Це притаманно як добовому курчаті, так і 50-тижневій особині батьківського стада бройлерів. Дихальна система птиці — це, по суті, мініатюрна система випарного охолодження. Що нижча відносна вологість, то більша кількість вологи випаровується з дихальної системи птаха. Що більше тепла птиця вивільняє, то прохолодніше їй стає.
Таким чином, навіть якщо в приміщенні підтримується рекомендована температура, а вологість буде занадто низькою (20%), одноденне курча замерзне. І навпаки, коли температура в пташнику — 18 °C, але вологість занадто висока (80%), бройлеру буде спекотно. Це можуть бути найочевидніші проблеми, що впливають на сприйняття птицею температури, але є й інші не менш важливі чинники.
ШВИДКІСТЬ РОСТУ
Одним із чинників є швидкість росту: що швидше росте птиця, то більшу кількість корму вона споживає й більше тепла виділяє. Тож те, чи буде спекотно птиці вагою 1,8 кг за температури 24 °C, певною мірою залежатиме від швидкості її росту. Швидкоросла птиця, яку годують високоенергетичною їжею, може не втрачати достатньо тепла, яке виробляє, що, можливо, буде причиною теплового стресу.
У той самий час птиця, що не споживає багато корму, наприклад, молодняк батьківського поголів’я, може відчувати прохолоду за 24 °C, тому що втрачає занадто багато тепла відносно тої, що виробляє. Це стосується й молодих курчат. Якщо пташеня споживає багато корму й швидко росте, температуру в пташнику зазвичай потрібно знижувати протягом першого тижня, ніж для птиці, що росте повільно. Це пояснюється тим, що пташеня, яке швидко росте, виробляє більше тепла, йому потрібна нижча температура в пташнику, щоб почуватися комфортно.
Порода — ще один чинник, що може вплинути на сприйняття птицею тепла. Наприклад, деякі породи стають повністю опереними раніше за інших. Що нижчий рівень покриття пір’ям у певному віці, то більше втрачатиме тепла птиця й холодніше почуватиметься.
ЩІЛЬНІСТЬ ПОСАДКИ
Щільність посадки може значно впливати на сприйняття птицею свого теплового середовища, особливо під кінець туру. Дослідження показали: що вища щільність, то нижча швидкість втрати тепла й тепліше буде відчуття птицею незалежно від температури в пташнику.
Наприклад, температура 21 °C була б більш прийнятною для 5-тижневої птиці, яка ще не готова до забою, ніж для тієї, яку вирощують до ринкової ваги 3,6–4,0 кг для забою у віці 8 тижнів. Одна має максимальну щільність у вираженні кг/м. у віці 5 тижнів, тоді як інша повинна мати значно нижчу щільність (від 30 до 50%) у тому самому віці.
Кількість повітря, що рухається над птицею, також впливає на швидкість втрати тепла. Загалом більша швидкість вітру призводить до більшого виведення тепла. Однак кількість виведеного тепла залежить від різниці між температурою тіла птиці й температурою повітря, що ускладнює ситуацію. Що ближча температура повітря до температури тіла птиці, то менш ефективним є рух повітря для виведення тепла птицею.
Дослідження виявили, що навіть за швидкості вітру приблизно 3,05 м/с кількість тепла, що виводиться птицею, може зменшитися вдвічі, якщо температура повітря в приміщенні підвищується з 24 до 31 °C. Якщо температура повітря підвищується до температури тіла птиці приблизно 41 °C, птиця тепло не виводить незалежно від швидкості повітря.
Було проведено дослідження температури тіла 7-тижневих бройлерів за щільності від 19 до 38 кг/м². Температура в приміщенні коливалася від 13 до 27 °C, а рух повітря над птицею становив менше за 0,50 м/с протягом тижневого експерименту.
Дослідження показало: температура тіла птиці підвищується зі збільшенням щільності. Наприклад, за збільшення щільності посадки з 19 до 30 кг/м² за температури приміщення 20 °C температура птиці підвищилась приблизно на 0,2 °C. Мірою того, як щільність збільшилася з 30 кг/м² до 38 кг на площу, температура тіла підвищилась ще на 0,2 °C.
Дослідження ілюструє простий факт: що вища щільність, то нижча швидкість втрати тепла птицею й тепліше вона почуватиметься незалежно від температури в приміщенні. Як наслідок, оптимальна температура в пташнику в певному віці певною мірою залежатиме від віку, у якому птицю обробляють.
ОПЕРЕННЯ
Вік птиці також впливає на те, як легко втрачається тепло. Пір’я в молодої птиці відносно мало (коефіцієнт опору теплопередачі (КОТ)), тому вона втрачає тепло швидше, ніж старша повністю оперена птиця. Крім того, молода птиця має більшу площу поверхні на 1 кг ваги, ніж птиця доросліша, що теж збільшує швидкість втрати тепла, порівнюючи з бройлером ринкової ваги.
Швидка втрата тепла молодими курчатами є основною причиною, чому зазвичай їхнє вирощування починається приблизно за 32 °C та поступово знижується до 18–21 °C, коли птиця досягає ринкової ваги. Треба допомогти зменшити швидкість втрати тепла маленьким пташеням і зменшити, коли птиця стає старшою й відчуває труднощі з втратою тепла, необхідного для комфортного самопочуття.
На жаль, це не тільки ці чинники впливають на швидкість втрати тепла: тепловиведення від погано ізольованих стель і дахів або припливних клапанів, рівень активності птахів, ніч проти дня, тип і глибина підстилки також можуть впливати. Що ще складніше, всі ці чинники взаємодіють. Як наслідок, визначення того, як птиця почувається з будь-якою комбінацією чинників навколишнього середовища чи керування, потребує буквально тисячі досліджень.
ОБИРАЄМО ПРАВИЛЬНИЙ КУРС РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ
Отже, який найточніший спосіб визначити, чи комфортно птиці? Спочатку почніть із температури в пташнику, рекомендованої постачальником породи, з якою ви працюєте. Потім знайдіть час, щоб вивчити загальний зв’язок між згаданими раніше чинниками та втратою тепла.
Зі збільшенням вологості птиці стає спекотніше. Вищі темпи росту, як правило, вимагають нижчих температур у приміщенні.
Зі збільшенням швидкості повітря птиця відчуватиме прохолоду. Пір’яний покрив, а також щільність посадки впливатимуть на втрати тепла. Зробіть невеликі корегування рекомендованої температури в приміщенні залежно від конкретної ситуації.
Та найголовніше — знайдіть час, щоб посидіти у своїх пташниках і поспостерігати за поведінкою птиці. Не поспішайте тільки зібрати падіж або відрегулювати лінії корму й напувалки; просто зайдіть у пташник, візьміть відро, переверніть його догори дном, сядьте і спостерігайте за своєю птицею близько 10 хв. Їх розміщено рівномірно по всьому пташнику? Чи збиваються в купи? Скільки птиці важко дихає, розкриваючи дзьоб? Чи занадто вона галаслива? Скільки їдять? А скільки сплять?
Можливо, звучить трохи дивно, але, якщо ви знайдете час послухати свою птицю, вона розкаже вам усе, що вам потрібно знати.
За матеріалами Майкла Зарика, інженера-спеціаліста кафедри птахівництва Університету штату Джорджія (США)
