Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Здоров’я кишківника

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:

Щоб максимально реалізувати потенціал курчат-бройлерів та високопродуктивної птиці, треба забезпечити належні умови для формування й підтримання здоров’я кишківника.  

Досліджено, що такі захворювання, як бактеріальний ентерит і кокцидіоз можуть погіршувати ефективність засвоюваності корму в птиці. З огляду на це важливо досягти оптимального здоров’я кишківника, щоб використати повний продуктивний потенціал птиці, зумовлений генетичними та технологічними удосконаленнями останніх років. 

Здоров’я кишківника птиці залежить від таких чинників: раціону годівлі, цілісності слизової оболонки, а також особливостей якісного/кількісного складу мікробіоти шлунково-кишкового тракту. Здоров’я кишківника базується на симбіотичній рівновазі між мікробіотою та слизовою оболонкою, за умови відсутності кишкової дисфункції. В сучасних умовах виробництва кишківник птиці сприйнятливий до різноманітних дисбалансів. Дестабілізація в кишківнику відбувається через зміну складу мікробіоти, пошкодження слизової оболонки та втрати її цілісності (наприклад, симптоми кокцидіозу), порушення поглинання поживних речовин. Наслідком цього є погіршення виробничих показників, що особливо відчутно у вирощуванні курчат-бройлерів. Тому дуже важливо створити здорове середовище у ШКТ птиці (наприклад, за допомогою ефективної профілактики кокцидіозу) й вжити заходів для запобігання ентеральних розладів, які можуть сприяти цим дисбалансам. 

Кокцидіоз сприяє розвитку бактеріального ентериту

Кокцидіоз у курчат бройлерів і племінної птиці є одним з основних дестабілізаційних агентів, що спричиняє руйнування ентероцитів і впливає на цілісність слизової оболонки кишківника та підслизової. Внаслідок кокцидіозу також розвиваються запальні процеси, погіршується всмоктування поживних речовин і, як результат, акумулюється їх надлишок у просвіті органа. Все це сприяє проліферації певних груп бактерій, зокрема Salmonella spp., Escherichia coli і насамперед Clostridium perfringens. 

Надмірна проліферація C. perfringens спричинює розвиток некротичного ентериту, що проявляється в тотальній руйнації слизової оболонки та дисфункції кишківника. Це, у свою чергу, призводить до погіршення коефіцієнта конверсії, продуктивності птиці й навіть підвищення показників смертності. Таким чином, профілактика кокцидіозу має важливе значення для оптимального здоров’я кишківника. Будь-який метод боротьби з хворобою завжди має супроводжуватися хорошими санітарно-гігієнічними умовами в господарстві. 

Для боротьби з цією хворобою найчастіше застосовують кокцидіостати. Проте встановлено, що для розвитку імунного захисту від еймерій ефективними є вакцини. Іншою альтернативою є додавання до корму або питної води продуктів, що прямо або опосередковано впливають на реплікацію паразита або на його кишкові побічні ефекти, наприклад, фітогенні речовини, пробіотики, пребіотики, ферменти тощо. 

Профілактика кокцидіозу шляхом вакцинації 

Темпи застосування живих вакцин для профілактики кокцидіозу й далі зростають. Насамперед це пов’язано з прогресивним розвитком стійкості різних видів Eimeria до кокцидіостатиків. І хоча вони все ще є дієвим методом боротьби з хворобою, вони не здатні зменшити всі симптоми й наслідки кокцидіозу. 

Вакцинація може бути частиною стратегії ротації протягом кількох циклів, що чергуються з кокцидіостатиками, так що крім розвитку імунітету у вакцинованих стадах вона сприяє відновленню чутливості польових штамів Eimeria до кокцидіостатів протягом циклів, коли вони використовуються. З іншого боку, все більше виробників застосовують вакцини як основний метод боротьби з кокцидіозом у бройлерів, знижуючи або повністю відмовляючись від кокцидіостатиків  

Наразі одним із найкращих варіантів вакцинопрофілактики є використання живих атенуйованих вакцин, до складу яких входять актуальні види еймерій, ослабленні методом відбору найпростіших із коротким циклом реплікації та препатентним періодом. Крім того, внаслідок атенуації ці вакцини (наприклад, EVALON®, EVANT®) є безумовно безпечними і в процесі імунізації не спричинують порушення всмоктування поживних речовин і бар’єрної функції кишечника, що особливо важливо для курчат-бройлерів і збереження їх максимальних зоотехнічних параметрів. 

Здоров’я кишківника без кокцидіостатиків: профілактика некротичних ентеритів 

Відомо, що іонофорні кокцидіостати, які крім їх антикокцидіальної дії мають певний антибіотичний ефект у кишківнику, можуть допомогти в боротьбі з бактеріальним ентеритом. Через це на тих виробництвах, де іонофорні кокцидіостати не використовуються, важливо знайти інші методи контролю. Профілактика кокцидіозу за допомогою вакцинації може бути однією з основних альтернатив. Уникнення уражень кишківнику, спричинених E. maxima, вважається головним заходом для зменшення проявів некротичного ентериту. 

Однак є й інші чинники, що за умови їх поєднання з вакцинацією проти кокцидіозу можуть допомогти контролювати ризик проліферації C. perfringens. Насамперед це регуляція складу корму для птиці. Наприклад, високий відсоток загального білка в структурі корму без додавання відповідних ферментів протеаз для покращення перетравлення й абсорбції забезпечить чудовий субстрат для росту бактерій. Аналогічний ситуація виникає у разі додавання надлишкових кількостей білих або в’язких злаків (пшениця, ячмінь, жито, овес), що багаті на некрохмальні полісахариди (NSP) і збільшують в’язкість у кишківнику, зменшують транзит і сприяють розмноженню Clostridium spp.Також чинником, що впливає на ріст захворюваності на кокцидіоз та/або некротичний ентерит є наявність у кормах мікотоксинів, які можуть виступати попередником проблеми. Велика кількість мікотоксинів, таких як афлатоксин, дезоксиніваленол або Т-2/HT-2, викликає імуносупресію та/або шлунково-кишкові розлади у птиці, які можуть сприяти розвитку захворювання. 

Нині зростає практичний інтерес поєднання кокцидіозних вакцин і харчових добавок для профілактики некротичного ентериту. Група сполук, яку застосовують як добавки, містить пробіотики й пребіотики. На додаток до інших корисних властивостей, які вони мають (наприклад, виступають як імуностимулятори), їх основна функція бути регуляторами кількісного та якісного складу мікробіоти кишківника. Пробіотики та пребіотики сприяють проліферації бактерій, що розглядаються як коменсали й можуть конкурувати з патогенними бактеріями, наприклад, Clostridium perfringens. Існує низка досліджень, у яких показано синергічний ефект застосування вакцин проти кокцидіозу в бройлерів і симбіотичної композиції (пробіотик + пребіотик). 

Застосування екзогенних ферментів для здоров’я кишківника також являє великий інтерес. Ці ферменти поліпшують перетравлення й абсорбцію поживних речовин, у результаті чого зменшується конверсія корму, а також кількість неперетравленого субстрату в просвіті кишківника, що інгібуватиме проліферації гнилистої мікробіоти. Наприклад, додавання ферментів ксиланази та/або β-глюканази рекомендовано за високих рівнів в’язких злаків для уникнення ймовірності розвитку клостридіозів. Також у цьому контексті слід зазначити антибактеріальну дію деяких фітогенних добавок, таких як ефірні олії орегано, чебрецю, перцю, кориці й мускатного горіха, або екстракти юки, цибулі та женьшеню. Комбінація різних фітобіотичних речовин, що додається до корму птиці, виступає як імуномодулятор, а також стимулює процес травлення, проявляє протизапальний і антиоксидантний ефект. 

Нарешті, слід згадати коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA) і середньоланцюгові жирні кислоти (MCFA). Корисний ефект солей бутирату добре відомий для сприяння відновлення епітеліальних клітин і цілісності слизової оболонки, а також антимікробної дії проти грамнегативних бактерій (E. coli, Salmonella spp.). Щодо MCFA, особливо лауринової кислоти, то доведено профілактичний ефект проти некротичного ентериту, який можна порівняти з дією антибіотиків-стимуляторів росту. Таким чином, комбінація профілактичних заходів, раціональної годівлі із застосуванням харчових добавок і дотримання правил менеджменту сприяє високому рівню захисту птиці від некротичного ентериту, а також підтримує здоров’я кишківника на належному рівні, забезпечуючи високі зоотехнічні показники птиці.  


Луіс Пантоха, провідний спеціаліст з напряму кокцидіозу, Laboratorios Hipra, S.A.  

Адаптував і переклав з англійської спеціаліст із технічної підтримки Laboratorios Hipra, S.A. Олексій Нечипуренко

журнал “Наше Птахівництво”, травень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
3
Статті з журналу:
Поділитись: