Агрономія
Головне:
Агрономія

Замінник міндобрив

Замінник міндобрив

Вирощування післяжнивних сидеральних хрестоцвітих культур дає змогу суттєво заощадити на мінеральних добривах для вирощування наступних культур.

 

Вирощування сидеральних культур має стати певною альтернативою чи доповненням у розв’язанні назрілих проблем сучасного стану землеробської галузі, способом підвищення продуктивності культур сівозміни, збереження родючості ґрунту й економічної доцільності.

 

Зрозуміло, що за сучасної структури посівних площ переважної більшості регіонів України (зернові культури, кукурудза, соняшник, соя, ріпак і т. п.) культури на зелене добриво мають позиціонуватися тільки в проміжних посівах (озимі проміжні — озима суріпиця, ріпак, перко, озима вика, жито та їхні сумішки; післяукісні — люпин, райграс, конюшина, фацелія, буркун; підсівні й післяжнивні — гірчиця біла, редька олійна, ріпак, перко, вико-овес, пелюшка і т. д.).

 

Однак, обираючи вид сидеральних проміжних культур, насамперед слід ураховувати агрокліматичні ресурси зони вирощування, структуру основних культур кожного господарства та матеріально-технічні можливості їх застосування. Найбільшу перспективу серед вирощуваних і пропонованих сидератів мають післяжнивні посіви переважно хрестоцвітих культур. Основними критеріями у виборі культур для сидерації в сівозміні мають бути такі:

 

• короткий вегетаційний період;
• високий коефіцієнт розмноження та незначні норми висіву;
• мала вимогливість до умов агротехніки та забезпечення ресурсно-технологічних витрат, інтенсивність нарощування біомаси шляхом використання біоенергетичного потенціалу.

 

Правда, мають рацію й ті спеціалісти, що віддають перевагу сидеральним культурам із бобовими компонентами (люпин, вика, горох, фацелія, різні види конюшини тощо), але потрібно враховувати ресурсно-витратний механізм, організовувати систему вирощування насіння, удосконалювати чи переглядати структуру сівозмін тощо. Узагальнюючи результати досліджень нашого наукового закладу та багатьох інших науково-дослідних установ, переконуємося, що післяжнивні посіви хрестоцвітих культур є найприйнятнішим варіантом для вирощування на зелене добриво. Насамперед заслуговують на увагу посіви гірчиці білої, редьки олійної, ріпаку озимого, перко, тифону й інші.

 

Найприйнятнішими варіантами розміщення післяжнивних сидеральних культур у сучасній системі сівозміни з урахуванням попередників під озимі культури можна було б запропонувати такі: озимі та ярі зернові + післяжнивні (редька олійна, гірчиця біла, ріпак на зелене добриво) — ярі (соя, соняшник, кукурудза, ярі зернові).

 

Основними технологічними параметрами вирощування післяжнивних хрестоцвітих на зелене добриво є такі:

 

• після збирання зернового попередника (озимої пшениці, озимого ячменю та ярого ячменю) підготовка ґрунту для сівби з подрібненням соломи. Застосування наявних агрегатів (дискові борони чи комбіновані агрегати) для максимального збереження вологи в ґрунті, загортання стернових і кореневих решток й одночасно передпосівного обробітку ґрунту;

• унесення в процесі підготовки ґрунту залежно від забезпеченості ґрунту NPK, комплексного чи азотних добрив у дозі N40–90 з урахуванням унесених добрив під попередник;

• строки сівби — не пізніше кінця першої декади серпня з урахуванням вегетаційного періоду післяжнивних посівів протягом 50−90 днів (гірчиця біла, редька олійна — 45−60 діб, ріпак — 60−90 діб) для формування потенціалу їх біомаси та можливостей приорювання до настання осінніх заморозків і ефективного використання агрокліматичних ресурсів зони вирощування (сума активних температур, опади впродовж вегетації культури);

• норми висіву редьки олійної, гірчиці білої, ріпаку озимого — 1,5–3,0 млн схожих насінин (у ваговій кількості 15–30 кг/га) залежать від маси 1000 насінин, якості підготовки ґрунту, запасів вологи в орному горизонті;

• використання першокласного високорепродукційного насіння є необов’язковим. Дотримання запропонованих технологічних параметрів вирощування післяжнивних хрестоцвітих на зелене добриво в нашій та інших науково-дослідних установах забезпечують формування 30−45 т/га біомаси та 5−7 т/га сухої речовини (врожай зеленої маси + коренева система в орному горизонті 0−30 см) у співвідношенні зелена маса до кореневої системи — 60–70 до 30–40%. Урожай біомаси за роки досліджень був найвищим на варіантах редьки олійної, гірчиці білої та на 15−20% менший, ніж посів ріпаку озимого та ярого, перко, тифону.

 

За кількістю поживних речовин (азоту, фосфору й калію) приорювання такої біомаси прирівнювалося до внесення на 1 га 120–200 кг азоту, 35–75 — фосфору, 160–290 — калію та 100−200 кг — кальцію, що тотожно внесенню 0,3–0,6 т/га аміачної селітри, 0,2– 0,4 — суперфосфату, 0,3–0,7 — калійної солі або 16−33 т/га органічних добрив, які ефективно можуть бути використані наступними культурами сівозміни. Крім цього, суттєво, на 8−10%, підвищувалася мікробіологічна активність ґрунту, покращувались агрофізичні властивості (аерація ґрунту, водопроникність і водостійкість ґрунтових агрегатів), а забур’яненість посівів наступних культур зменшувалася на 10–50%, на 10–20% знижувалась ураженість зернових кореневими гнилями, порівнюючи з варіантом без використання післяжнивних посівів.

 

Використовуючи післяжнивні сидеральні хрестоцвіті, можливо за потреби зменшити кількість унесення мінеральних добрив для вирощування наступних культур, що економічно ефективно компенсує витрати на їх вирощування й забезпечує отримання високого врожаю сільгоспкультур у сівозміні та збереження природної родючості ґрунту й агрономічно цінних його властивостей.

 

Тарас Мельничук, канд. с.-г. наук
Прикарпатська ДСДС ІСГ Карпатського регіону НААН
Співавтори: Володимир Матвієць, канд. с.-г. наук, Світлана Мойсей, Наталія Матвієць

журнал “The Ukrainian Farmer”, серпень 2018 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали