Про захист вишнево-черешневих насаджень від основних шкідників у виробничому сезоні 2022 року
Загальновідомим є значення продукції кісточкових культур. Їх плоди мають високі смакові якості й насамперед є цінним дієтичним і дитячим харчовим продуктом, джерелом органічних цукрів (переважно глюкози та фруктози), вітамінів, органічних кислот, клітковини, макро- і мікроелементів.
Нині в Україні площа насаджень кісточкових культур становить 67,6 тис. гектарів, зокрема вишні — 21,9 тис. та черешні — 11,6 тис. гектарів. Площі промислових масивів вишні й черешні налічують 19,9 тис. і 10,0 тис. гектарів, а врожайність — 8,7 і 6,2 т/га відповідно.
Значної шкоди в промислових вишнево-черешневих насадженнях у фази «розпукування бруньок (зеленого конуса) (ВВСН 10) — білий пуп’янок» (ВВСН 58) (рис. 1) завдають фітофаги з-поміж членистоногих, а саме: кліщі (червоний плодовий, звичайний павутинний, бурий плодовий, садовий павутинний, глодовий), горбатка — буйвол, цикадка розанова, попелиці (велика персикова, вишнева), щитівки (каліфорнійська, устрицеподібна, акацієва несправжня), трубкокрути (букарка, казарка), довгоносики (кісточковий, вишневий, сірий бруньковий або брунькоїд), листовійки (брунькова, розанова, мінлива плодова), молі (плодова чохликова, звійниця листкова).
Отже, навесні (до фази «цвітіння») (ВВСН 60) — для зниження шкідливої дії багатьох згаданих фітофагів у промислових насадженнях вишні та черешні варто проводити такі обприскування:
- у фазу «набрякання бруньок» (ВВСН 03) (за середньодобової температури повітря не вищої як +5 °С проводити обприскування — промивання дерев 1,5% розчином препарату Кодасайд 950 м. е. (масляна емульсія, 950 мл/л) проти зимуючих стадій шкідників (яйця плодових кліщів, попелиць, листовійок, личинок щитівок) із додаванням 0,1% розчину препарату на основі діючої речовини тіофанат-метил, 500 г/л (як профілактичний захід проти ураження кори дерев грибними та бактеріальними хворобами (в місцях зрізувань);
- у фази «розпукування бруньок (зеленого конуса) (ВВСН 10)» — «білий пуп’янок» (ВВСН 58)» для зниження шкідливої дії членистоногих проводити обприскування препаратами з-поміж неонікотиноїдів, піретроїдів чи комбінованих препаратів на основі їх або фосфорорганічними сполуками. Унаслідок контактної чи контактно-кишкової дії цих інсектицидів можна ефективно контролювати чисельність більшості видів листогризучих, попелиць, трубкокрутів, довгоносиків, листовійок, молей.
Особливо значних збитків у цих насадженнях у фази «розвиток плодів» (ВВСН 72) — «дозрівання плодів» (ВВСН 89) завдають шкідливі комахи, а саме: велика персикова та вишнева попелиці, слизистий та блідоногий вишневий трачі, кісточковий та вишневий довгоносики та особливо вишнева муха.
Щодо особливостей біології цих видів:
• попелиця велика персикова третього та подальших поколінь (після закінчення фази «цвітіння») оселяється з нижнього боку скелетних гілок, утворюючи колонії, за період вегетації розвивається 8–10 поколінь;
• у попелиці вишневої впродовж весняно-літнього періоду розвивається 9–12 поколінь безкрилих партеногенетичних самиць, які заселяють листя дерев зі споду, яке чорніє і всихає, набуваючи обпаленого вигляду, пагони викривляються. Часто шкідник переходить на плоди, забруднюючи їх екскрементами й шкірками від линянь, різко знижуючи їх товарну якість;
• у слизистого та блідоногого вишневого трачів масове відродження личинок відбувається після закінчення фази «цвітіння», які пошкодують листя дерев, вигризаючи м’якуш невеличкими плямами та скелетуючи його;
• у вишневого довгоносика (рис. 3) після закінчення фази «цвітіння» жуки паруються і розпочинають відкладати яйця, що триває 25–30 діб (до затвердіння кісточок). Самиця вигризає в оплодні круглий отвір, дно якого закінчується просторим заглибленням на поверхні ще м’якої кісточки, і в цю яйцеву камеру кладе одне яйце. Після цього вона вигризає навколо кільцеподібну борозенку і заповнює отвір пористим корком з огризків плода і екскрементів. Пористий корок забезпечує доступ повітря до яйця і личинки й разом із тим перешкоджає заростанню отвору. У зв’язку з тим, що жуки після відкладання яєць не підгризають плодоніжку, пошкоджені плоди не опадають і не всихають. Личинка відроджується через 9–12 діб, проникає усередину кісточки й протягом 23–30 діб живиться ядром. Завершується живлення личинок одночасно з достиганням вишні. Закінчивши живлення, личинки лишають плоди, падають на землю та зариваються в ґрунт;
• у вишневої мухи (рис. 4) літ відбувається із середини травня до середини червня протягом 20–28 діб. Самиця відкладає яйця по одному під шкірочку плодів черешні й вишні середніх і пізніх строків достигання, що починають дозрівати (фаза «розвиток плодів» (ВВСН 72). Через 7–10 діб відроджуються личинки, які 15–25 діб живляться м’якушем плодів навколо кісточки. Завершивши розвиток, вони полишають плід, падають на ґрунт, заглиблюються в його поверхневий шар, де заляльковуються і зимують. За рік розвивається одна генерація шкідника.
У чинних національних «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (Київ, 2020) і «Доповнення до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (Київ, 2021) у насадженнях черешні та вишні в цей період вегетації (від закінчення їх цвітіння до збирання плодів) для обмеження шкідливості цих небезпечних шкідників дозволено застосування інсектицидів на основі діючої речовини піриміфос-метил, 500 г/л (0,8–1,2 л/га), тіаклоприд, 480 г/л (0,2–0,3 л/га) та Ексірель® (0,75 л/га).
Ураховуючи останні токсикологічні вимоги щодо отримання плодів черешні та вишні, які є насамперед продуктом дієтичного та дитячого харчування, збільшенням обсягів експортних продажів їх у країни ЄС, питання застосування інсектицидів на основі діючої речовини піриміфос-метил, 500 г/л (0,8–1,2 л/га), тіаклопрід, 480 г/л (0,2–0,3 л/га) є таким, що їх застосування на цих культурах буде заборонене найближчим часом.
Діюча речовина інсектициду Ексірель® (циантраніліпрол, 100г/л) має зовсім інше, відмінне походження, порівнюючи з інсектицидами, що є нині на ринку України, ефективно контролює чисельність жуків, сисних, листогризучих видів і вишневої мухи в насадженнях вишні та черешні протягом 10–12 діб, знижує їх шкідливість, сприяє збільшенню їх урожайності та покращенню товарної якості плодів (їх розміри, забарвлення інше).
Важливим у стратегії захисту вишні та черешні від попелиць, трачів, довгоносиків і особливо вишневої мухи є те, що їх шкідлива дія на рослини триває водночас із розвитком їх листкової поверхні та плодів (від закінчення їх цвітіння до збирання плодів) і в часі становить не більше як 28–30 діб, що збігається з тривалістю дії цього препарату завдяки його дворазової обробки насаджень.
За матеріалами проведених нами досліджень протягом 2017–2021 рр. у дослідному господарстві УНУС (Черкаська обл.), ТОВ «АГРАНА ФРУТ ЛУКА», «Дари садів» (Вінницька обл.), ТОВ «Перспектива» (Донецька обл.) технічна ефективність дворазового застосування інсектициду Ексірель® (0,75 л/га) проти вишневої мухи становила 91,4–95,3%, проти вишневого довгоносика — 94,7–96,5%, а пошкодження ними плодів не перевищувало 1,4–1,8 та 1,1–1,3% відповідно. Загибель попелиць і трачів становила 95,6–97,9% відповідно.
Система хімічного захисту промислових насаджень черешні та вишні від основних шкідників (попелиці велика персикова та вишнева, трачі слизистий і блідоногий вишневий, довгоносики кісточковий і вишневий, вишнева муха) після закінчення фази «цвітіння» (ВВСН 69) у фази «розвиток плодів» (ВВСН 72) — «дозрівання плодів» (ВВСН 89) інсектицидом Ексірель® в нормі 0,75 л/га є достатньо обґрунтованою. Так, рівень рентабельності застосування цього препарату становить 118,7–141,6%, а чистий прибуток — 252,9–487,5 тис. грн/га.
Ю. П. Яновський, доктор с.-г. наук, професор кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва МОН України