На зимуючих посівах озимих культур харчуються мишоподібні гризуни, а отже, агрономові треба вести з ними боротьбу.
В осінньо-зимовий період важливо провести захист посівів від полівок й інших мишоподібних гризунів. Озимим посівам відчутної шкоди гризуни завдають уже восени, куди вони переселяються з полів пізніх просапних культур, із місць літньої резервації. За зиму гризуни зріджують посіви озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав, які навесні серед зелених рослин виділяються «плішинами».
Щоб правильно спланувати заходи захисту рослин від гризунів, зважаючи на прогноз їх розмноження, слід обстежити землі на заселеність гризунами. Тому облік чисельності цих гризунів проводять двічі на рік: перший — рано навесні, а другий — восени (для гуртової полівки перший облік здійснюється восени, а другий — навесні). У роки, коли чисельність гризунів збільшується, необхідно проводити обстеження частіше: три-чотири рази на рік.
Заселеність посівів мишоподібними гризунами виявляють восени та навесні на посівах багаторічних трав й озимих культур, улітку — на посівах трав, просапних, овочевих й інших культур, узбіччях доріг, лісосмуг, зрошуваних каналів. Щоб з’ясувати чисельність гризунів, необхідно підрахувати кількість колоній і шпар на площах і маршрутних смугах. Облік гризунів можна провести маршрутно-колоніальним способом. Суть його така: на обстежуваному полі площею до 200 га прокладають маршрут довжиною 1 км (приблизно 1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) і підраховують усі колонії в смузі 5 м. Одержану їх кількість перемножують на два — таким чином отримують чисельність шкідника на 1 га. Якщо на кілометровому маршруті завширшки 5 м зустрічається в середньому 10 колоній, то можна вважати, що на 1 га нараховується 20 колоній. Оскільки не всі колонії можуть бути жилими, то в кінці дня в десяти з них притоптують шпари, а вранці підраховують кількість відкритих. Кілометровий маршрут закладається на кожні 100–200 га угідь. Якщо на 1 га зустрічається до 50 колоній, то для визначення числа жилих колоній у другій половині дня без вибору (підряд) прикопують усі шпари в десяти колоніях. Наступного дня вранці підраховують шпари, що відкрилися в кожній колонії.
Захист посівів від полівок й інших мишоподібних гризунів проводять, коли їхня чисельність досягне ЕПШ — 3–5 жилих колоній або 15–25 жилих шпар на 1 га угідь. Заходи захисту від мишоподібних гризунів поділяють на запобіжні та винищувальні (агротехнічні, хімічні та мікробіологічні). До запобіжних належать заходи щодо дотримання сівозміни, боротьби з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах і на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасного й без втрат збирання врожаю, своєчасної та якісної оранки, заборони розміщення скирт соломи в полях, культивування багаторічних трав на одному полі не більше двох років, знищення полівок у попереднику озимини. Усе це позбавляє гризунів кормової бази й надійного сховища. За наявності на полі полівок рекомендовано проводити зяблеву оранку на глибину 25–30 см. Це призводить до загибелі 70–75% полівок.
Винищувальні заходи захисту включають застосування отрутохімікатів, аміачної води та бактеріальних препаратів. Принади виготовляють у вигляді зернових сумішей, гранул, тістоподібних речовин, парафінованих або воскових брикетів тощо. Високоефективним є розкладання в жилі нори отруєних зернових принад із наступним притоптуванням їх. Аміачну воду заливають у нори з розрахунку 200–250 г на нору з наступним притоптуванням. Бактеріальні препарати застосовують у зернових принадах. «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на 2014 рік включає три біологічні та 13 хімічних препаратів проти гризунів, а також містить інформацію щодо їх застосування (об’єкт, спосіб, час і норми витрат).
Тамара Віннічук, канд. біол. наук
Віра Пасацька, наук. співроб.
ННЦ «Інститут землеробства» НААН
журнал The Ukrainian Farmer, листопад 2014 року
The Ukrainian Farmer
