Сімейний підряд на СФГ «Добробут» вже кілька років поспіль цілком успішно займається розвитком яєчного птахівництва: тут побудовано з нуля пташники, розвинуто мережу власних магазинів.
В усьому світі ставку роблять на малі фермерські господарства, бо вони мають кращу якість продукції та вищу ефективність виробництва. Але українські реалії до сьогодні були для дрібних підприємців мало обнадійливим, адже основна державна підтримка обходила їх стороною, зосереджуючи свою увагу виключно на великих промислових виробниках, і то обраних, як часто говорять самі фермери. Однак останні промови пана прем’єра та міністра АПК щодо сприяння дрібним і середнім виробникам продукції сільського господарства вселяють віру в краще. Залишилося хіба що дочекатися реальних кроків.
Перше знайомство
Фермерське господарство «Добробут» розташоване в селі Садовому Баришівського району, що на Київщині. Основний напрям діяльності— утримання курей-несучок і виробництво курячих товарних яєць. Маючи 100 тис. голів птиці одночасного утримання, власні поля, на яких вирощують пшеницю, кукурудзу, ячмінь тощо, господарство отримує до 9 тисяч харчових курячих яєць щороку. Директор СФГ «Добробут» Олена Борисівна Кийко розповідає: «Так вийшло, що мої батьки, я і мій чоловік присвятили себе птахівництву. Спочатку працювали на Березанській птахофабриці. Але згодом, коли у підприємства виникли фінансові труднощі й воно не могло виплачувати працівникам заробітну плату, ми ухвалили доленосне рішення: зважилися на розвиток власного бізнесу. Оскільки на старті не було потрібної кількості коштів, то в рахунок зарплати орендували на Березанській птахофабриці кілька пташників з поголів’ям. А отримані яйця збували оптовим закупівельникам».
Згодом підприємці пішли далі: знайшли поряд із орендованими пташниками вільну ділянку та вирішили будувати птахоферму. Із цією метою в Райффайзен Банку Аваль, із яким співпраця триває вже кілька років поспіль, взяли кредит. Результат: сьогодні СФГ «Добробут» має три пташники, це два приміщення для дорослої птиці по 36 тисяч голів у кожному та ще один пташник, пристосований для підрощування добового молодняку до віку 100 днів. Загальна кількість птиці на сьогодні становить 100 тисяч голів. Вирощують яєчну птицю трьох кросів – ломанн, хайсекс, шавер.
Крім того, підприємство має невеликий яйцесклад та сортувальний цех. Поки що сортування відбувається вручну, але згодом підприємці планують придбати спеціальну сортувальну машину: така техніка дозволяє сортувати яйця не тільки за товарним виглядом, а й за вагою.
Нюанси вирощування
На підприємстві встановлені кліткові п’ятиярусні батареї виробництва компанії «ТЕХНА» зі стрічковим збиранням яєць та посліду. У пташниках працює система вентиляції. Крім того, підприємство має власний мобільний комбікормовий завод.
Олена Борисівна розповідає: «То ціна готової комбікормової продукції нас не влаштовувала, то якість купованого корму шкутильгала. Тож першим етапом у боротьбі за якість і зниження ціни готового комбікорму стала співпраця з одним місцевим комбікормовим заводом. Ця співпраця полягала в орендуванні в них лінії виготовлення кормів для птиці. Зокрема, там ми виробляли корм для власних потреб із власної сировини. Проте згодом зрозуміли, що все одно неможливо відслідкувати його якість. Та й ціна оренди піднялася, тому вирішили будь-що інвестувати в будівництво комбікормових потужностей, оскільки вільних (навіть старих закинутих) поблизу не було, та й вільних грошей для капітального будівництва чи реконструкції також. Вкладати великі гроші в придбання ділянки та її облаштування, щоб вона була придатною для кормовиробництва, не хотілося. Тому вирішили зробити ставку на купівлю невеликого компактного мобільного кормозаводу потужністю 5 тонн готового комбікорму на одну годину».
Комбікорм на підприємстві готують за власними рецептурами, хоча й із використанням традиційних складових: кукурудзи, сої, пшениці, вітамінно-мінеральних добавок, ферментів тощо.
Олена Борисівна констатує: «Європейський виробник може навіть не знати достеменного складу тієї чи іншої добавки до комбікорму, а у нас все треба ретельно перевіряти та контролювати. Бо недобросовісних постачальників безліч, і можна так обпектися, що на воду дутимеш. Тому добавки для птиці купуємо окремо: вітаміни, мінерали тощо».
Збут
Спочатку СФГ «Добробут» працювало із оптовиками, а зараз веде реалізацію виключно через свої магазини. Як пояснюють у господарстві, коли різниця між оптовою ціною та ціною реалізації була 50 копійок, заробляло і птахопідприємство, і продавці. Але зараз, коли накрутка становить більше 2–2,5 гривень на десятку яєць, приходить чітке розуміння того, що виробник працює, а заробляє хтось інший. Тому керівництво СФГ «Добробут» вирішило працювати із власними торговельними точками. Зараз магазини підприємства розміщені по Київській області: у Переяслав-Хмельницькому, Баришівці, Яготині, Березані, а також у Києві. Хоча частково співпраця з оптовиками та базарами все ще має місце.
«В Україні заробляє не виробник, а посередник і торгівля. Так не повинно бути. Якщо на базарі десяток яєць коштує 12 гривень, а птахофабрика хоче продати по 10 гривень, то закупівельника така пропозиція не зацікавить. Бо ніхто ж не хоче на десятку яєць заробити менше 2,5 грн. І де тут справедливість? Треба, щоб усі робили і заробляли», – розповідає пані Олена.
«Крім того, – продовжує ділитися своїми міркуваннями Олена Борисівна, – у нас ціна залежить від сезону та категорії яєць. Тоді як, скажімо, у німців ніхто не поділяє яйця за категорійністю. Фермер збирає всі яйця в одну купу, і закупівельник купує їх усі без винятку за однією ціною. Так ти гарантовано маєш цілорічно стабільну ціну. В Україні все інакше. А коли ти самостійно займаєшся продажем яєць (приміром як ми), то це ще додатковий головний біль».
Про хвилювання
На підприємстві приводів для хвилювань безліч: де брати поголів’я молодняку для повноцінного ремонту стада; як зменшити собівартість виробництва курячих яєць в умовах, коли курс долару та євро щодня збільшується; якими будуть подальші кроки уряду щодо бізнесменів, які зайняті в сільському господарстві; що принесуть птахівникам тісні відносини з Європейським Союзом.
Раніше СФГ «Добробут» закуповувало добовий молодняк птиці на сакському ДП УО ППЗ ім. Фрунзе. Але нині ця співпраця практично неможлива. Адже, як пояснила Олена Борисівна, офіційно ввозити птицю на українські птахівничі господарства із цього племрепродуктора заборонено, оскільки жодна із вітчизняних спеціалізованих служб не здійснює ветеринарно-епізоотичного контролю на ній.
Зараз СФГ «Добробут» розмірковує над тим, де брати молодняк. Як варіант розглядають угорських виробників інкубаційних яєць (Угорщина, м. Баболна), крос тетра СЛ. Єдине, що зупиняє, – ціна, яка часом доходить до 10 гривень за голову добового курчати.
«Дуже переживаємо за вступ до Європейського Союзу. Бо вони можуть привозити свою продукцію птахівництва до нас. І хоча собівартість у них не менша, а подекуди навіть більша, держава компенсує багато витрат, тому все одно виробництво там прибуткове. У нас же собівартість на рівні 6–7 гривень, але без державної допомоги часом складно, бо в Україні надзвичайно дорогі гроші».
Зайвих турбот викликали відключення електропостачання у регіоні, де знаходиться птахофабрика. Оскільки СФГ «Добробут» належить до електроспоживачів IIкатегорії, то є всі передумови щодо відключення електропостачання підприємства. Тож нині власники господарства зайняті вирішенням цього болючого питання, бо зрозуміло, що залишити господарство без електрики – це все одно, що наражати птахопоголів’я на загибель, бо без електропостачання не працюватиме система вентиляції, системи автоматичного роздавання корму та подачі води.
Наталія Колос
журнал “Наше Птахівництво”, листопад 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Наше птахівництво та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
