Страховка не знімає з аграрія відповідальності за недотримання технологій. Як урегулювати збитки правильно?
Літній сезон страхування сільськогосподарських ризиків набирає обертів. Хтось укладає угоду через вимоги контрагента, іншому потрібні гроші, а на додаток до форвардного контракту пропонують убезпечитися від можливих ризиків. Ще когось лякає перспектива липневої спеки, тож хочеш не хочеш, а страховку купуєш.
Нехай там як, цей дієвий інструмент захисту від цілої низки непередбачуваних погодних ризиків дисциплінує і навчає бути добрим господарем. То як відбувається процедура врегулювання збитків? На що передусім треба звертати увагу, аби в разі страхового випадку отримати відшкодування? За яких обставин сільгоспвиробник не може претендувати на виплату і чи завжди ці обставини від нього не залежать? Розглянемо покроковий алгоритм необхідних дій для ефективної співпраці зі страховиком.
Обов’язково повідомити
Якщо через град або потужний буревій, спеку чи заморозки ваші посіви загинули (або ж вам здається, що саме погодні умови спричинили втрати на вашому господарстві), ви ЗОБОВ’ЯЗАНІ повідомити про це страховика ще до початку збору врожаю. Також слід погодити строки проведення огляду ушкоджених посівів і визначення врожайності культури на всіх застрахованих полях згідно з договором страхування.
Важливо! Перед укладанням страхового договору слід уважно ознайомитися з вимогами до такого інформування — номери телефонів, відповідальні особи, до яких слід звертатися, передбачені до заповнення та пред’явлення документи. Кожна із цих деталей може мати вирішальне значення.
Коли чекати огляду
Строки проведення огляду залежать від того, який погодний чинник дався взнаки й у якій фазі розвитку рослини (вона за певних умов може навіть відновитися). Тож експерт у страховій компанії передусім розпитає про характер можливої страхової події.
Якщо це підпал, представники страхової приїдуть одразу.
Огляд посівів, ушкоджених весняними заморозками, рекомендується проводити через 7–10 днів після настання страхового випадку.
Огляд полів, де господар прогнозує значне зниження врожаю, скажімо, від посухи, проводять до збирання врожаю. Рекомендується проводити остаточний огляд посівів за 10–15 днів до планованої дати збирання врожаю.
Огляд посівів, ушкоджених градом, проводять не раніше, ніж через 5–7–10 днів після настання ризикової події. Такий строк достатній для відновлення життєдіяльності рослин, і експерт зможе точніше оцінити збиток.
На поле — зі страховиком
Методики врегулювання збитків визначають правила й процедури, яких слід дотримуватися під час проведення експертного оцінювання збитків, заподіяних застрахованому врожаю. Ці процедури фіксують такі основні параметри: стан рослин, щільність, ступінь ушкодження шкідниками, ураження хворобами, забур’яненості, порушення технології вирощування культури. Важливо! З методикою врегулювання збитків слід ознайомитися ще до укладання страхового договору, у якому слід зазначити метод визначення фактичної врожайності (біологічний чи механізованого збирання).
Важливо! Під час проведення огляду для врегулювання збитків до роботи обов’язково залучають представника господарства (головний агроном або директор) на всіх етапах роботи. Бажано брати активну участь у виконанні процедур із визначення кількості рослин на одиницю площі, а також в оцінюванні стану посівів і складанні «Акта огляду ушкодженої ділянки».
Приїжджаючи в господарство, страховик вивчає карту-схему полів і разом з агрономом господарства визначає оптимальний маршрут руху. Передусім оглядають найбільш постраждалі ділянки. Площу поля (частини поля), ушкодженого в результаті стихійного лиха чи інших застрахованих ризиків, визначають візуально, обмірюючи поле (ділянку), або ж за допомогою спеціального програмного забезпечення та GPS-навігації.
Що ж до кількості проб під час проведення огляду, то для полів площею до 100 га їх кількість має бути не меншою за 5. Якщо площа поля перевищує 100 га, то на кожні додаткові 20 га проводиться додатковий вимір. Проби відбирають у глибині масиву методом випадкового вибору точки заміру. Не допускається проведення визначення кількості рослин на одиницю площі (1 м2) на краях поля. Страховик заходить углиб поля на 30–50 м.
Під час проведення огляду заповнюють «Акт огляду ушкодженої ділянки». Фіксують ділянку на карті поля, де проводиться огляд (проба). Кожному полю й ділянці присвоюють номери й GPS-координати. Фіксують фазу розвитку сільгоспкультури. Вказують ризик, який, за інформацією господаря, став основною причиною збитку. Далі обстежують ділянку (проба 1 м2), де підраховують кількість рослин на одиницю площі, оцінюють їх загальний стан — висоту, ступінь розвитку, ураження шкідниками й хворобами та визначають фактичну врожайність. Обов’язковим є також фотографування «польової» ситуації (загальний вигляд поля, рослини крупним планом, рослини з кореневою системою, ушкодження на рослинах, фото кожної проби). Фотографічний знімок зберігають в електронному вигляді до закінчення терміну дії договору страхування. Надалі фотознімки зберігаються в архіві, відповідно до встановлених у страховій компанії правил і процедур.
Розрахувати врожайність
Фактичну врожайність застрахованої сільгоспкультури визначають на підставі даних щодо кількості сформованого врожаю на кожному застрахованому полі. Для розрахунків кількості врожаю на окремому полі страховики, як правило, роблять визначення фактичної (біологічної) врожайності. Методика базується на визначенні біологічної врожайності, але до неї входять коригувальні коефіцієнти з урахуванням нормативних втрат під час збирання й доведення врожаю до стандартних показників щодо вологості.
Підрахунки фактичної врожайності базуються на даних, отриманих з оглянутих ділянок (проб). Насамперед страховик розраховує врожайність на кожному окремому застрахованому полі, далі — кількість (вал) сформованого врожаю на всіх застрахованих полях. Загальну кількість урожаю ділять на площу посівів, які покриває договір страхування. Отриманий результат є фактичною врожайністю на застрахованих полях.
Важливо звернути увагу, за яким принципом, відповідно до умов страхової угоди, визначається врожайність. За одними страховими продуктами врожайність визначається для кожного поля окремо. Є страхові пропозиції, коли врожайність визначається за всім масивом застрахованої площі.
Оцінити втрати
Розрахунок відшкодування здійснюють на підставі даних, зафіксованих експертом під час визначення врожайності застрахованих посівів. Беруть до уваги й зниження врожайності від незастрахованих ризиків (шкідники, хвороби або забур’яненість). Дані передають до центрального офісу страхової компанії, де й розрахують розмір страхового відшкодування.
Втрати зерна через неправильне налаштування збиральної техніки під час комбайнування (зокрема, й ті втрати, що перевищують вказані виробником комбайна в технічній документації), транспортування, навантаження, розвантаження, доведення зерна на об’єктах приймання та первинного зберігання, відповідно до стандартів страхування, НЕ КОМПЕНСУЮТЬ.
Мала кількість техніки, вихід її з ладу або матеріально-технічних ресурсів НЕ Є ПРИЧИНОЮ для зміщення строків збирання врожаю для застрахованих посівів. У такому разі збитки не покриваються договором страхування. Зниження врожайності через бур’яни й засмічувачі найчастіше НЕ Є СТРАХОВИМ ВИПАДКОМ, тому відшкодуванню не підлягає. Страховик зафіксує в акті огляду кількість бур’янистих рослин на одиницю площі в місцях забору проб. Обов’язково проведе фотозйомку засмічених ділянок загальним і широким планом. Під час проведення огляду страховик оцінює на забур’яненість й інші поля (незастраховані та сусідніх господарств). Якщо засмічені бур’янами посіви постраждали від інших застрахованих ризикових подій, страховик визначає ступінь зниження врожайності з основних ризиків. Відшкодування виплачують ТІЛЬКИ за збиток, заподіяний застрахованими ризиками, за винятком частини збитку (зниження врожайності), спричиненого засміченістю посівів бур’янами.
Зниження врожайності внаслідок ушкодження комахами-шкідниками й ураження хворобами вважається страховим випадком ТІЛЬКИ у разі епіфітотії, тобто вибухового масового розвитку шкідників або хвороб і поширення їх на значній території. Факт епіфітотії мають підтвердити відповідні державні органи (фітосанітарний підрозділ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів). Ушкодження посівів шкідниками й ураження хворобами контролюється засобами захисту рослин, які є складником технології вирощування сільськогосподарської культури. Це означає, що ці ризики повністю може контролювати страхувальник самостійно, й тому за умовами страхової практики страховими випадками не вважаються. Враховуючи, що такі ризики можуть спричинити зниження врожайності сільськогосподарської культури, страховики беруть цей факт до уваги в оцінюванні збитків. Під час огляду посівів експерт підраховує рослини, що ушкоджені шкідниками й хворобами. Після визначення біологічної врожайності загальний збиток коригується за допомогою відповідного коефіцієнта зниження врожайності.
Взаємодіючи в умовах багатовекторної ринкової моделі, дуже важливо усвідомлювати принцип дії страхового контракту. В пригоді стане ознайомлення з методикою оцінювання збитків. Тож під час огляду посівів і заповнен ня документів у разі настання страхового випадку не виникне жодних «труднощів перекладу». Якщо ж компетенції представника страхової компанії вас не влаштовують, ви завжди можете попросити, аби приїхав інший фахівець. Щоправда, один і той самий спеціаліст з агрострахування не може приймати поле на страхування перед укладанням договору страхування та врегульовувати збитки. Важливо також розуміти, що страхування не знімає із сільгоспвиробника відповідальність щодо дотримання технологій. Іноді, як розповідають страховики, застрахованим полям у господарствах приділяють менше уваги, ніж не застрахованим. Цей факт досить легко виявити й навіть за настання страхового випадку виплати ви отримаєте в розмірі, що покривають дію застрахованого ризику. Компенсація втрат, спричинених недотриманням тех нологій відповідно до принципів страхування, не здійснюється.
Ірина Головко,
експерт з аграрного страхування
газета “АгроМаркет”, липень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
