Найбільше підсівань або пересівань потребуватимуть озимі культури в Кіровоградській, Одеській, Херсонській, Луганській та Тернопільській областях.
Від успішної перезимівлі озимих культур залежать обсяги весняних польових робіт, урожайність та валовий збір зерна. А успішність перезимівлі, своєю чергою, визначається передусім погодними умовами зими та станом посівів на час припинення осінньої вегетації. Слаборозвинені або перерослі з осені рослини мають понижену зимостійкість і є вразливими до несприятливих умов, які можуть виникати упродовж зими. Завдяки підвищенню температурного фону в зимові місяці, який спостерігається останніми роками в Україні, відбулося загальне покращення умов перезимівлі. Загибель посівів на значних площах спостерігається досить рідко.
Погодні умови минулих осені і зими в цілому виявилися задовільними і дають підстави вважати, що значної загибелі озимих не відбудеться. Цьому сприяли, зокрема, дуже тепла погода в листопаді та достатнє зволоження ґрунту впродовж жовтня — листопада. Незважаючи на надто пізні строки сівби озимі зернові культури на 90% засіяних площ увійшли в зиму в доброму стані — добре розкущеними та укоріненими. В АР Крим та південних областях вегетація озимих культур відбувалася ще й у грудні, що загалом покращило стан озимих. Остаточний перехід посівів до стану зимового спокою відбувся наприкінці листопада — на початку грудня зі встановленням зимового режиму погоди майже по всій території країни, що на 1—3 тижні пізніше від середніх багаторічних строків. Посіви озимого ріпаку, які найбільше постраждали від незадовільних осінніх умов, закінчили осінню вегетацію в незадовільному стані на площі близько 30%. Дещо гіршим, ніж озимої пшениці, виявився і стан посівів озимого ячменю, який сіяли надто пізно.
Незважаючи на тривалі відлиги, які неодноразово спостерігалися впродовж зими, відновлення вегетації на посівах, яке б значно послабило зимостійкість рослин, не відбувалося. У середньому температура повітря за грудень — лютий виявилася близькою до норми.
З другої декади лютого в Україні встановилася холодна погода із середніми добовими температурами повітря мінус 5—10 °С, у північно-східній частині країни — мінус 11—16 °С. Найнижча температура повітря, яку спостерігали взимку, становила мінус 20—25 °С, у східних областях — мінус 26—27 °С, у крайніх північно-східних районах Луганської області морози сягали 27—31 °С.
У тих регіонах, де спостерігалися найнижчі температури повітря, посіви були вкриті снігом. Висота його по території країни була нерівномірною, однак саме в районах найбільших знижень температури повітря переважно достатньою для збереження посівів. Найнижча температура ґрунту, яка зафіксована на глибині залягання вузла кущіння рослин (3 см), становила мінус 7—12 °С, у районах з високим снігом покривом — мінус 2—6 °С, місцями у Вінницькій, Кіровоградській — мінус 13 °С, у Луганській області — мінус 14 °С. Така температура ґрунту була безпечною для нормально розвиненої озимої пшениці. При цьому вона може призвести до зрідження надто пізніх посівів озимого ячменю (у початкових фазах розвитку) та озимого ріпаку, які менш морозостійкі. Станом на 26 лютого поля із зимуючими культурами вкриті снігом заввишки переважно від 5 до 15 см, місцями у західних та східних областях — 20—25 см, у крайніх північно-східних районах — до 35 см. У Криму, південних районах Херсонської та Одеської областей снігу немає.
За даними відрощування монолітів з озимими культурами, взятих метеостанціями з полів 25 січня 2011 року, значної загибелі та пошкодження рослин не виявлено. У більшості зразків зрідженість не перевищувала 1—10%. Лише у південних областях на надто пізніх посівах та на площах, де з осені спостерігалося недостатнє зволоження ґрунту, відмічалася зрідженість від 11 до 20% озимої пшениці, озимого ячменю, озимого ріпаку. У деяких районах південних областей зрідженість слаборозвинених рослин озимої пшениці та озимого ячменю досягала 21—30%.
Таким чином, характер погодних процесів нинішньої зими та стан посівів свідчить, що значної загибелі посівів озимих культур очікувати не слід. Можливі лише локальні втрати за рахунок нерівномірного залягання снігового покриву, перенесення його вітром, оголення частини полів у центральних та північних областях та зниження мінімальної температури ґрунту до значень, близьких до критичних для слаборозвинених рослин озимої пшениці, озимого ячменю і озимого ріпаку.
За агрометеорологічними розрахунками, беручи до уваги стан посівів восени 2010 року, особливості погодних умов нинішньої зими та прогноз погоди надалі, можна очікувати, що на початок активної вегетації на площі близько 10% озимі зернові культури вийдуть із зими у незадовільному стані. Тобто вони матимуть густоту нижчу від нормальної та потребуватимуть підсіву або пересіву ярими культурами. Найбільше таких площ очікується у Кіровоградській, Одеській, Херсонській, Луганській та Тернопільській областях, в основному це — озимий ячмінь надто пізніх строків сівби (таблиця).
Як показує аналіз даних багаторічних спостережень, за такого характеру зими найбільш імовірним є помірний, у західних областях — повільний розвиток весняних процесів, що призведе до пізнішого початку весняно-польових робіт, ніж у середні багаторічні строки.
Погодні умови березня дуже важливі для зимуючих культур і можуть сприяти майже безболісному виходу із стану зимового спокою виснажених тривалою зимою рослин. І навпаки, у разі раптового інтенсивного наростання тепла, сонячної сухої погоди можуть спостерігатися випадіння (загибель) певної частини рослин, які за розвитку іншого сценарію погоди могли б зберегтися і дати непоганий урожай.
Повільне наростання тепла сприятиме збереженню снігу на багатьох площах північної частини України до кінця березня. Наявність снігу перешкоджатиме швидкому відтаванню та прогріванню ґрунту, що в свою чергу не сприятиме ранньому визріванню ґрунту для початку польових робіт та ранньому відновленню вегетації зимуючих культур. Цілком імовірно, що початок польових робіт стане можливим лише у першій половині квітня у степових областях та у другій половині квітня — на решті території.З огляду на це можна очікувати досить короткого сприятливого за зволоженням ґрунту та температурними умовами періоду для проведення комплексу весняно-польових робіт та сівби.
Таблиця. Очікувані площі посіяних озимих культур на зерно і зелений корм у незадовільному стані весною 2011 року
|
Агрокліматичні зони та області |
Очікувані площі в незадовільному стані |
|
|
тис. га |
% |
|
|
С т е п |
||
|
АР Крим |
31 |
6 |
|
Дніпропетровська |
55 |
10 |
|
Донецька |
37 |
8 |
|
Запорізька |
52 |
10 |
|
Кіровоградська |
59 |
15 |
|
Луганська |
55 |
17 |
Миколаївська |
65 |
10 |
|
Одеська |
115 |
15 |
|
Херсонська |
80 |
15 |
|
Л і с о с т е п |
||
|
Вінницька |
44 |
10 |
|
Київська |
13 |
5 |
|
Полтавська |
17 |
5 |
|
Сумська |
14 |
5 |
|
Тернопільська |
34 |
15 |
|
Харківська |
25 |
5 |
|
Хмельницька |
13 |
5 |
|
Черкаська |
18 |
6 |
|
Чернівецька |
1 |
2 |
|
П о л і с с я |
||
|
Волинська |
8 |
5 |
|
Житомирська |
8 |
5 |
|
Івано-Франківська |
4 |
7 |
|
Львівська |
7 |
5 |
|
Рівненська |
8 |
6 |
|
Чернігівська |
24 |
10 |
|
Закарпатська |
1 |
2 |
|
По Україні |
786 |
10 |
Тетяна Адаменко, канд. геогр. наук, начальник відділу агрометеорології
Український гідрометеорологічний центр
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2011 року
The Ukrainian Farmer
