Агромаркет

Як обирають комбайн в Австралії

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Як обирають комбайн в Австралії

З протилежного від України боку земної кулі, в Австралії, фермери мають доволі схожі з нашими умови агровиробництва. Тож їх досвід може стати не лише цікавим, а й корисним.

  

На сьогодні в Австралії основною зерновою культурою є пшениця. Природно-кліматичні умови більшої частини найменшого материка надто важкі для кукурудзи, соняшнику й інших культур, тому Австралія на світовому аграрному ринку асоціюється в основному з пшеницею. Звісно, це певним чином вплинуло на вподобання місцевих фермерів щодо технічних засобів виробництва. Сучасні комбайни, що працюють в Австралії, здебільшого це машинами з роторною або гібридною молотильно-сепарувальною системою. Звичайні клавішні комбайни також є, але набагато менше, й тому брати їх до уваги не варто.

 

Оскільки комбайн є одним із найважливіших технічних засобів у сільському господарстві й до того ж одним із найдорожчих, до його вибору австралійські фермери підходять дуже серйозно. Існує певний перелік вимог до комбайнів, що висувають практично всі фермери:

 

• максимальна продуктивність;

• оптимальна пропускна здатність МСС;

• зібраний урожай має бути найвищої якості;

• мінімальна кількість втрат;

• економічна й надійна робота.

 

Який клас потрібен

 

У старі добрі часи комбайни з барабанними молотарками та клавішними соломотрясами розділяли на класи залежно від ширини молотарки. Однак усе змінилося, коли у 1977 році на сцену вийшли роторні машини. Отже, на сьогодні продуктивність комбайна визначається не лише потужністю двигуна, а й системою обмолоту та сепарації.

 

Звісно, найлегше класифікувати комбайни за потужністю двигуна. Наприклад, комбайн Case IH Axial Flow 6130 потужністю 320 к. с. потрапляє до шостого класу, а Claas Lexion 750 із двигуном у 442 к. с. відповідає дев’ятому. Однак зараз цей розподіл порушується, тому що компанії-виробники створюють власну класифікацію, особливо коли розробляють нову машину з нестандартними характеристиками. Ми спостерігаємо умовності класифікації, що більше залежить від фантазій маркетингової служби, ніж від реальних характеристик. Однак якщо дотримуватися здорового глузду й інженерного погляду, можна стверджувати, що в Австралії є комбайни від 6-го до 10-го класів.

 

Що залежить від кольору

 

Фермеру дуже важливо, щоб урожай було зібрано вчасно. Тому не можна недооцінювати надійність комбайна. Це означає, що обирати потрібно техніку такого виробника, який пропонує продукт із доброю репутацією та якісною підтримкою дилера. Можна обирати добре відомі бренди, такі як John Deere, New Holland і Case IH, які мають широку мережу дилерів, що означає відсутність проблем із сервісом і запчастинами. Також має велике значення відстань до дилера, щоб у разі потреби сервісного спеціаліста або запчастини не потрібно було чекати. Деякі дилери пропонують цілодобовий сервіс у гарячу пору, і це також може стати аргументом на користь певного бренду.

 

Вибір правильної жатки

 

Просте, але дуже важливе правило: продуктивність комбайна ніколи не має бути більшою за продуктивність жатки. Недовантаження молотильно-сепарувальної системи призводить до зниження якості обмолоту та появи відчутних втрат. Особливо це стосується роторних комбайнів, де обмолот відбувається тертям маси об масу. Щодо самих жаток, то їх тип визначається виходячи з вирощуваних культур.

 

Вибір типу молотарки

 

Залежно від вирощуваних культур необхідно обирати не лише жатки, а й молотильно-сепарувальну систему комбайна. Наприклад, комбайни New Holland мають ширшу похилу камеру для кращої подачі зернової маси до подвійного ротора. Машини корпорації AGCO також мають традиційну молотарку з поперечним ротором-соломосепаратором. У комбайнах Claas застосовується трибарабанна система обмолоту, що працює з клавішним соломотрясом або двома поздовжніми роторами. Ця система добре підходить для культур із високою соломистістю та для вологих умов збирання.

 

Однороторні системи обмолоту в комбайнах Case IH і John Deere використовують напрямні лопатки на верхній частині корпусу ротора для регулювання швидкості проходу маси. Сепараційні решітки можна замінювати залежно від культур, крім того, можна регулювати зазор між самою решіткою та ротором. Однак головною характеристикою цих машин можна назвати найвищу продуктивність, тому їх застосовують великі господарства на полях із високою врожайністю.

 

Багато комбайнів останніх моделей мають автоматичне регулювання різноманітних параметрів безпосередньо з кабіни, тож пристосувати до певної культури можна досить швидко. Є велика кількість датчиків, що контролюють якість обмолоту та втрати, але все одно потрібно час від часу відбирати проби з бункера й на власні очі пересвідчуватись у відсутності пошкоджень зерна, тому що зазвичай пошкодження контролюються за допомогою відеокамери, яка не завжди «побачить» реальний стан речей. Так само треба контролювати й втрати — виходити з кабіни й оцінювати поле позаду жатки та самого комбайна.

 

Бункер, шнек і час вивантаження

 

Коли австралійський фермер планує придбати комбайн, він насамперед має чітко розуміти, з якими жатками той працюватиме. Йдеться про їх ширину захвату. Це важливо не лише з погляду продуктивності: потрібно мати достатню довжину вивантажувального шнека, щоб трактор із бункером-перевантажувачем могли зручно під’їхати до комбайна. Швидкість вивантаження також важлива, бо в цей час основна робота зупиняється. Обсяг бункера беруть до уваги в разі дефіциту логістичних потужностей. Якщо комбайн зупиняється в очікуванні вивантаження зерна, це означає, що бункер надто малий або бракує транспорту для перевезення врожаю.

 

Солома та полова

 

Коли мова йде про солому, є два варіанти: подрібнити та рівномірно розкидати по полю, або ж скласти у валок для подальшого тюкування. Зазвичай вдаються до обох варіантів, тому комбайн повинен мати систему подрібнення й розподілу решток, яка може працювати в різних режимах.

 

Ходова частина

 

Для вибору правильних коліс потрібно насамперед зрозуміти, яке навантаження буде передаватися на ґрунт від власної ваги комбайна, жатки й 14 000 л зерна. Подекуди навантаження сягатиме 30 т. Це може значно ущільнити ґрунт на полі, тому вибір шин має ґрунтуватися на вантажності, керованості, стійкості до пошкоджень і довговічності. А можна взагалі обрати гусениці — у цьому разі розподіл навантаження відбуватиметься на більшу площу й комбайн не зазнаватиме проблем під час збирання в умовах підвищеної вологості та стрімких схилів.

 

Швидкий доступ до вузлів й агрегатів

 

В умовах високих температур і сильного вітру оператору потрібен швидкий доступ до робочих частин комбайна, особливо до відсіку двигуна. В дні з високим рівнем пожежної небезпеки оператор повинен у кінці кожної загінки продувати відсік двигуна стислим повітрям, щоб частинки сміття не загорялися на гарячих елементах мотора (випускному колекторі тощо).

 

Прикінцеві поради

 

Обираючи комбайн, австралійські фермери зазвичай звертають увагу на таке: ціна, продуктивність, потужність, наявність запчастин, сервісна підтримка й престиж. Інше хоч і має значення, але не є ключовим у виборі.

 

Насправді дуже важливо самому собі відповісти на запитання: а чи варто взагалі купувати новий комбайн? Капітальні інвестиції в новий потужний комбайн із жаткою та візком становлять сотні тисяч доларів. Чи варто розлучатися з такою сумою? За підрахунками для виправдання придбання комбайна він має відпрацювати 500 год на сезон. А щоб цей дорогий «інструмент» приносив прибуток, його необхідно завантажувати роботою значно більше.

 

Багато хто проблему технічного забезпечення жнив розв’язує за допомогою підрядників, що надають послуги власною технікою. Спосіб має багато переваг: зменшується кількість виробничих питань, власник має менше клопоту й не залазить у борги для придбання недешевих машин. З іншого боку, необхідно мати гарантію, що наймані комбайни приїдуть саме тоді, коли це потрібно. Питання контролю якості виконання робіт також потрібно вирішувати, і це потребує значної уваги. Отже, є над чим замислитися.

 

Австралійський підхід до вибору комбайна дуже схожий на американський і європейський. Фермери менше зважають на бренд і віддають перевагу тим дилерам, що забезпечують кращий сервіс і наявність запчастин. Звісно, вартість також відіграє роль, але не таку, як в Україні. Тому комплектації комбайнів в Австралії можуть відрізнятись у кращий бік. Хоча у великих агропідприємствах підхід до вибору комбайнів може бути дещо своєрідним, і тут можливі будь-які варіанти з потужностями й комплектаціями. Все залежить від потреб і застосовуваних технологій, і звичайно, від вартості придбання та експлуатації.

 

 

Володимир Огійчук

журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2018 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями