Яблука та ягоди, стійка модель
Вирощуючи садовину, у господарстві шукають золоту середину: більший вихід продукції за менших затрат. Якість вирощеного має бути високою, а ризики виробництва – зведеними до мінімуму.
Зазвичай виробники садовини прагнуть звузити свою спеціалізацію, наприклад вирощують лише яблука, та намагаються до найменших деталей відточити технологію їх вирощування і освоїти ринок збуту. Або створюють широкий конвеєр культур та сортів кісточкових чи займаються лише вирощуванням ягід. ТОВ «Аграна Фрут Лука» поєднало потужне ягідництво та не менш потужне йпрофесійне вирощування яблук.
Наприкінці березня кореспонденти журналу «Садівництво по-українськи» відвідали господарство й дізналися,як ведеться йому і його працівникам.
Історія створення
Австрійський інвестор вирішив налагодити в Україні виробництво фруктово-ягідних наповнювачів та концентратів, які є досить затребуваними для виготовлення широкого спектра продуктів харчування – йогуртів, соків, пюре та повидла тощо.
Щоб забезпечити себе ягідною сировиною, на початку діяльності в Україні інвестор започаткував спеціальну програму та звернувся з нею до навколишніх фермерів. Надавши їм посадковий матеріал суниці, інвестував у придбання найнеобхіднішої техніки, забезпечив інформацією з детальним описом технологій і… почав чекати, що фермери виростять ягоди та продадуть їх заводу для переробки. Але, на жаль, програма виявилася цілком провальною. В Україні наприкінці 90-х та на початку 2000-х років аграрії вже мали можливість самостійно господарювати, однак навиків успішного провадження аграрного бізнесу, особливо в садівництві, було мало. Впливала й звичка до безтурботного життя в колгоспах та до безвідповідальності.
Тому інвестор вирішив створити власне підприємство, яке б вирощувало фруктово-ягідну сировину для потреб власної переробки.
Ось як про це розповідаєгенеральний директор ТОВ «Аграна Фрут Лука» Євген Чепернатий:
«2000 року роздержавлення земель тільки починало свої оберти. Тоді фермери ще не мали таких професійних якостей, як це є сьогодні, щоб забезпечити заводу безперебійне постачання сировини. Для інвесторів стало очевидним: краще створити власне господарство, яке б виробляло та постачало у великих кількостях заводу плодово-ягідну продукцію. Довго шукали місце де розташувати господарство. Майже рік їздили по області, дивилися, де краща інфраструктура та умови для вирощування. Дуже добре, що вибір пав саме на село Лука-Мелешківська. Це недалеко від заводу, також тут досить непогана конфігурація полів. Те, що в село може прийти інвестор і посадити тут сади, люди сприйняли з піднесенням. Здали в оренду паї, це саме ті 900 гектарів, що ми на них господарюємо нині.
Чи було тоді складно? Так. Все довелося починати з нуля. У перший рік ми посадили 40 га суниці і 100 га саду. Набирали персонал, вчилися самі, змінювали свій менталітет і підходи до роботи. Адже треба було сформувати таку команду, яка б показала інвестору, що в цьому господарстві, з цими людьми дійсно можна працювати. І це нам вдалося».
Як це працює
Схема, за якою підприємство господарює нині, була закладена від самого початку. Вирішили: вирощуватимуть суницю, малину та вишню, а також обов’язково, як бюджетоутворюючу культуру, яблуко.
Ягідники є досить ризикованим напрямом, передусім через можливе вимерзання чи інші, спричинені кліматом, катаклізми. Також у ягідництві багато важить ціна – у сприятливі роки внаслідок перевиробництва вона падає. Урівноважувати ці ризики мусило яблуко. Якщо не вродить або не дасть прибутку одне, то отримають урожай з іншого. Система вийшла саме такою стійкою, як і планувалося. Завдяки переробці збут ягідної продукції гарантований навіть у роки з перевиробництвом, технологічний рівень дає змогу вирощувати ягоди високої якості, їх із задоволенням купують супермаркети. Технологія вирощування яблук є досконалою, що також гарантує стабільний збут та надходження коштів.
Новації
У господарстві значну увагу приділяють вивченню та опануванню нових технологічних прийомів. Особливо це стосується ягідників, де, крім товарних плантацій, щороку закладають ділянки, на яких випробовують ефективність різних сортів і способів вирощування.
Розповідає агроном із ягідництва Андрій Усатий:
«2012 року ми заклали ділянки ягідника, де випробовуємо вирощування суниці на гребенях та екологічне вирощування суниці. 2013 року заклали ділянку з вирощуванням суниці у пластикових тунелях. Для вирощування на гребенях використали ті самі сорти, що й на великих товарних плантаціях. Результати минулого року вже дають змогу робити деякі висновки. Найдорожчою з точки зору затрат на вирощування є суниця в тунелях, наступна за рівнем затрат на вирощування є суниця на гребенях. Найдешевше обходиться вирощування ягід у полі. Перевагою вирощування на гребенях є зручне збирання – завдяки тому, що вони підняті над поверхнею. У нашому кліматі суниця в тунелях дозріває раніше, аніж на гребенях та на полі, однак у цей час південні області вже масово постачають на ринок власну суницю відкритого ґрунту. Конкурувати з нею за цінами нам важко.
Стосовно вирощування суниці за органічними технологіями – то нині ми вивчаємо, наскільки врожайними можуть бути такі плантації та чи здатні вони забезпечити стабільні врожаї».
Досліджують у господарстві не лише нові технології, а й культури. 2010 року заклали ділянку саду з бузини. У Європі вона досить популярна, забезпечує врожайність на рівні 5–10 т/га, з її ягід там виготовляють соковий концентрат для харчової промисловості. Бузина не потребує складного догляду і має значні перспективи. 2013 року господарство вже й зібрало перший урожай – зрізані грона ягід здали на переробку.
Яблуневий сад
У вирощуванні яблук прагнуть використовувати добре вивірені технологічні прийоми. Саджанці, система опор для дерев, хімічний захист та позакореневе підживлення – складники, на яких не економлять. За сезон проводять до 20 обприскувань (не лише пестицидних, а й позакореневого внесення добрив). Застосовують хімічне та ручне проріджування зав’язі, а от від механізованого обрізування поки що відмовилися: прийом ще недостатньо вивчений в українських реаліях, тож є певний ризик його неправильного застосування.
Планування
Господарство чітко планує свою діяльність. Є плани на рік уперед, на місяць і на тиждень. ділення на виробництво ягід та на садівництво не роблять – усі працюють як одна команда. Усі виробничі наради є загальногосподарськими, їхніми учасниками є не лише агрономічна чи інженерна служби, а й служба збуту – під час збирання ягід її фахівці визначають обсяги поставок, у зимово-весняний період вони ж нормують зайнятість робітників на сортуванні яблук.
Про господарство
ТОВ «Аграна Фрут Лука» засноване 2001 року як інвестиційний проект австрійської компанії «Штайрер ОБСТ». Інвестор прагнув створити потужну та надійну сировинну базу для свого новоствореного переробного підприємства на Вінниччині «Поділля ОБСТ». Садівничому господарству вдалося успішно поєднати два напрями діяльності – вирощування фруктів та вирощування ягід: вони обидва провадяться у великотоварних обсягах і на високому технологічному рівні.
Нині у господарства 270 га саду, з яких 210 га яблуні і 60 га вишні. Також мають 160 га ягіднику, в якому 140 га займає суниця і 20 га – малина. Вирощування фруктів та ягід на усіх ділянках базується на інтенсивних технологіях. У господарстві мають власне фруктосховище (холодильник) та сортувально-пакувальну лінію.
2013 року господарство зібрало 5,2 тис. т яблук, 600 т вишень, 1,5 тис. т суниці, 120 т малини. Ягідну продукцію збувають як на переробку (50% вирощеного), так і на свіжому ринку. Увесь обсяг вирощених яблук реалізується у свіжому вигляді через мережі загальнонаціональних супермаркетів.
Загальна площа угідь – 900 га, на незайнятих садом полях вирощують зернові та технічні культури відповідно до сівозміни.
У сезон збирання ягід кількість зайнятих працівників сягає 2,5 тис., постійно на підприємстві працюють 53 особи.
Леся Каделя
журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2014 року
Садівництво по-українськи
