Україна з 1991 року постійно перебуває в першій десятці основних виробників черешні, згідно з даними ФAO, перевищуючи середньосвітову врожайність у 1,2 раза. Проблем із виробництвом плодів черешні в Україні взагалі не існує, оскільки рівень обсягів її власного виробництва завжди відповідав критеріям продовольчої безпеки держави. А природно-кліматичні умови та адаптований вітчизняний сортимент є оптимальними для успішного вирощування черешні. Водночас темпи зростання світового виробництва плодів цієї культури є вкрай незадовільними, оскільки їх треба продукувати в обсязі щонайменше 14 млн тонн, а він на сьогодні майже у 6,5 раза менший від потреби. Тому для українських садівників важливо сьогодні організувати розширене виробництво вітчизняної конкурентоспроможної продукції на експорт, адже для цього створено усі необхідні технологічні передумови.
Інститут садівництва НААН рекомендує для зони Лісостепу три нові типи садів на сильнота середньорослих і напівкарликових підщепах для забезпечення ефективного промислового вирощування черешні, зокрема для експортного призначення.
ЕЛІТАРНИЙ КЛУБ
У світі активний процес селекції сортів цієї культури розпочався лише у 30-і роки XX століття. На сьогодні їх налічується понад 2 тис. За останніх 30 років було створено близько 500 нових сортів, з яких більше ніж 100 — вітчизняними селекціонерами. За цим показником Україна впевнено посідає перше місце у світі, значно випереджаючи США, Росію, Румунію, Канаду, Францію, Італію та Угорщину.
Своєму почесному місцю в десятці провідних світових держав — виробників плодів черешні та п’ятому місцю за врожайністю її садів наша Україна має завдячувати передусім сортам, які було виведено у п’яти селекційних центрах: М. Т. Оратівським, М. І. Туровцевим та В. І. Туровцевою — на Мелітопольській ДСС, Л. І. Тараненко — на Бахмутській ДСР ІС НААН, В. М. та В. В. Ласкавими на Дослідній станції помології ім. Л. П. Симиренка ІС НААН, С. Х. Дукою в Інституті садівництва НААН, І. М. Рябовим та А. М. Рябовою — в Нікітському ботанічному саду.
Саме завдяки їхній праці до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні станом на 2021 рік, внесено 28 сортів черешні, з яких лише один (Бігарро Бурлат) іноземної селекції.
Згадані селекціонери створили конкурентоспроможні сорти черешні з середньою масою плодів 10–12 г, яка за умов зрошення може перевищувати 14 г. Це такі як: Анонс, Крупноплідна, Талісман, Темпоріон, Дилема, Електра, Простір (селекції Мелітопольської ДСС ІС НААН), Василіса прекрасна, Етика, Любава, Прощальна, Аннушка (Бахмутської ДСР ІС НААН), Легенда Млієва і Темп (Дослідна станція помології ім. Л. П. Симиренка ІС НААН), Ніжність (ІС НААН).
Ці сорти є нашим неоціненним національним і світовим надбанням, що дає можливість добирати адаптований сортовий склад насаджень для різноманітних умов України та нівелювати виклики, пов’язані зі зміною клімату і мінливим попитом на світовому ринку. Вони повністю перевершують за смаковими та товарними якостями іноземні сорти, які до того ж є занадто вибагливими до добору запилювачів.
Світова наука має вагомі напрацювання в селекції слаборослих підщеп для черешні. Приємно зазначити, що Україна належить до елітарного клубу 14 країн світу, які мають гідні здобутки у цьому напрямі. Зокрема, в Інституті садівництва НААН в результаті довготривалих досліджень відібрано та рекомендовано для широкого виробничого застосування адаптовані високопродуктивні підщепи: напівкарликову Студениківську та середньорослу вишню сорту Альфа.
ТРИ КРОНИ
На сьогодні у провідних країнах — виробниках плодів черешні розроблені та широко використовуються у промислових садах три основні типи крон: округлі, площинні та веретеноподібні. В Україні є власні розробки кожного з них, зокрема й для механізованого збирання плодів.
Таблиця. Типи насаджень черешні, які розроблено в Інституті садівництва НААН та рекомендовано для промислових садів Лісостепу України
Вітчизняні наукові здобутки інтегрують у технології вирощування, що розробляються у двох технологічних центрах — Інституті садівництва НААН України та на Мелітопольській ДСС ІС НААН. Напрацювання в цьому напрямі, які зробили видатні вчені К. Д.Третяк і М. А. Барабаш, заклали надійну основу для забезпечення високого рівня врожайності насаджень і стабільного промислового виробництва плодів черешні в Україні.
Інститут садівництва НААН для забезпечення ефективного промислового вирощування черешні, зокрема для експортного призначення, рекомендує для зони Лісостепу три нові типи садів на сильнота середньорослих і напівкарликових підщепах зі щільністю розміщення дерев від 417 до 1250 на 1 га. Ці насадження базуються переважно на використанні вітчизняних високопродуктивних сортів, підщеп і способів формування крон.
Щільність розміщення дерев у них оптимізовано методом математичного моделювання та перевірено в довготривалих польових дослідах, що дає можливість ефективно використовувати потенціал продуктивності таких садів. Їхньою перевагою, як порівняти з іноземними, є те, що в конструкції наших насаджень схема садіння дерев враховує як силу росту підщепи, так і біологічні особливості сорту. Це є основою для їхнього застосування в технологіях вирощування цінних промислових сортів, які мають підвищений попит у споживачів.
ВИМОГИ БРЕНДУ
У практиці світового садівництва для окупності виробничих витрат і для отримання прибутку середня врожайність насаджень черешні повинна становити 10–15 т/га. Саме таким вимогам відповідають запропоновані нами конкурентоспроможні типи садів, які потребують в 1,3–1,5 раза менше обсягу інвестицій на створення, забезпечують середню врожайність протягом періоду продуктивного використання насаджень у межах 11,8–19,2 т/га.
Нині виробники плодів черешні, які ставлять за мету конкурентоспроможність, повинні зважати не лише на підвищені вимоги глобальних торговельних мереж до товарної якості продукції, а й на чинники довкілля й актуальний нині напрям щодо масового запровадження енергоощадних та екологічно безпечних технологій.
На сьогодні нові вітчизняні розробки у цьому напрямі є актуальними й мають попит, оскільки створюють повну технологічну незалежність нашої держави від зовнішніх запозичень для успішного формування та розвитку бренду «українська черешня». Вони дають можливість вирощувати конкурентоспроможну продукцію, зокрема для постачання її на зовнішній ринок, а також забезпечують надійне підґрунтя для збереження за черешневою Україною статусу провідного світового виробника плодів цієї культури.
Садівництво по-українськи
