Переробник прагне працювати з продукцією, яка відповідає його цілям
Вимоги до сировини від різних каналів збуту
Переробник прагне працювати з продукцією, яка відповідає його цілям, а покупець супермаркету хоче отримати максимально підготовлений до споживання товар. Яке в цій ситуації завдання виробника? Йому треба постійно слідкувати за змінами вимог різних каналів збуту до товару і задовольняти їх, подеколи навіть через «не можу» і «не хочу». Тоді наявність клієнтів буде забезпечена.
Під час Всеукраїнського «Картопляного блокчейну», який відбувся на Херсонщині наприкінці літа, один з переговорних майданчиків був присвячений вимогам переробників і торговельних мереж до видів, якості й передпродажної підготовки бульб. Проводячи цю панель, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова зауважила, що минув той час, коли картоплю достатньо було виростити. Наразі вкрай важливо розуміти, для яких каналів збуту (продаж через супермаркети, HoReCa, для переробки на чипси, крохмаль, заморожений напівфабрикат тощо) її вироблено. Вимоги кожного з каналів постійно змінюються, причому деякі — докорінно.
ЧИПСОВА КАРТОПЛЯ
Безпрограшний і взаємовигідний (для виробника й переробника) варіант, коли вид, сорт і обсяги законтрактовані. Таким шляхом ідуть виробники чипсів. В Україні працюють три заводи з переробки картоплі на чипси. Всі вони доволі потужні, тож їхні потреби в сировині чималі та її постійно бракує. Однак вирощувати картоплю для цих підприємств непросто: сорти мають бути спеціальними, потрібне зрошення, щоб на виході отримати бульби із потрібною товарністю, вмістом сухих речовин, цукрів і крохмалю.
Понад 20 років присутній на ринку найбільший виробник цієї продукції в Україні — ТОВ «Монделіз Україна» (ТМ «Чіпси Люкс»). Фермеру співпрацювати з ним передусім зручно, адже переробники укладають трирічний контракт, кредитують насіннєвим матеріалом і засобами захисту, забезпечують агрономічний супровід, гарантують закупівлю, але ретельно спостерігають за якістю та чесністю поставок (скажімо, краще не намагатися продати партію товару з-під комбайна за готівку «зальотному» трейдеру — співпраця фермера з ТОВ «Монделіз Україна» на цьому одразу закінчиться). Вирощену і доставлену на виробництво сировину чипсовики зберігають у власному картоплесховищі. Від виробника вимагається сумління, дотримання сівозміни, агротехнологій і порядність. На жаль, виходить не в усіх, якість часто-густо залишає бажати кращого. Трапляються дуплистість бульб, пошкодження шкідниками, механічне пошкодження під час збирання, позеленіння, зараження сухими гнилями через ураження стебловими нематодами, фомозом і фузаріозом тощо.
Якості прагнуть й інші переробники.
— Звичайно, ми зацікавлені в господарствах, які вміють виростити гідну сировину, — наголошує Наталія Кубась, керівник із закупівель ТОВ «Клуб чіпсів». — Цього року в Дніпропетровській області ми відкрили другу лінію з виробництва чипсів. Потужності дозволяють щодоби переробляти до 100 тонн картоплі. Частково потреба у сировині забезпечується компаніями-партнерами, які витримують увесь прописаний агрономами підприємства виробничий цикл.
Поставки сировини на виробництва ТОВ «Клуб чіпсів» мають відповідати вимогам закупівельника: тільки відсортована продукція прописаної у контракті фракції. Із плюсів: виробник може розраховувати на отримання насіння та вирахування коштів за нього з поставленого на переробку товару. Чипси цього виробника відомі споживачам під ТМ Chipsters, а також під Private Label торговельної мережі «АТБ» «Своя лінія».
Поки що для ТОВ «Клуб чіпсів» зберігається актуальність у сировині, яка відповідає стандартам. Переробник готовий наростити обсяги закупівель шляхом розширення пулу постачальників-партнерів.
Про преміальні надбавки за якість нагадав виробникам картоплі керівник чипсового бізнесу Pepsico Сергій Кривич. Він також наголосив на потребі сталого розвитку, який сповідує компанія, та збереженні довкілля, ощадливого ставлення до поливної води, що є обов`язковою складовою виробництва чипсової картоплі.
КРОХМАЛЬ ТІЛЬКИ ЯКІСНИЙ
Про якість сировини говорили й представники крохмальних заводів. «Нам набридло конкурувати зі свинями», — жартували вони, бо чомусь вважається, що на крохмаль можна пустити будь-яку некондицію. Звичайно, на якість крохмалю не впливає ні глибина залягання вічка, ні колір бульб, проте відсоток крохмалю має бути понад 18%. Некондиція столової картоплі (як і сама столова картопля) виробникам крохмалю для виготовлення якісного експортоорієнтованого продукту не підходить. Інша справа — залишки чипсової картоплі або сортів фрі, в яких крохмалистість вища. Виробництво з малокрохмальної сировини дає менший вихід продукції, здорожує виробництво, призводить до швидкого псування обладнання. Тож очільники ПБП «Вимал» і ТОВ «Крохмалопродукти України» плекають надію, що колись фермери вирощуватимуть картоплю для них цілеспрямовано.
— На жаль, крохмальний бізнес непередбачуваний: наявна експансія білоруського крохмалю, нестабільна гривня, підвищення вартості енергоносіїв. Проте, на відміну від української картоплі, яку за кордоном не чекають, картопляний крохмаль — має попит на іноземних ринках і гріх цим не скористатися. Вигода фермера полягає в тому, що є прорахований збут і гарантована оплата. Принаймні, чернігівських фермерів, які вирощують для крохмальних заводів спеціальні висококрохмальні сорти, тогорічний прибуток у 17 тис. грн/га влаштовував, тим більше, при цьому їм не довелося дбати про високу товарність картоплі та витрачатися на її зберігання. Кількість таких постачальників в останній рік зросла, хоча експеримент із організації кооперативу або цілеспрямованого формування сировинної бази кілька сезонів поспіль був невдалим, — розповів директор ПБП «Вимал» Сергій Самоненко.
КАРТОПЛЯ ФРІ
В Україні є одне підприємство — ТОВ «Інтерагросистема», що має потужності для переробки 50 тис. тонн картоплі на фрі. Проте жодного року воно не працювало на повну потужність через брак сировини.
На Черкащині кілька років поспіль ТОВ «Потейто Агро» розмножує насіння для вирощування картоплі фрі. Будівництво заводу для виготовлення фрі неодноразово анонсувалося, проте воно затримується. Нещодавно про свою амбіцію з будівництва заводу для переробки картоплі на фрі повідомив найбільший виробник картоплі в Україні «Контінентал Фармерз Груп».
Поки обидва підприємства знаходяться на стадії опанування технології для вирощування принципово нового для України виду картоплі, в державі вже є кілька невеликих ліній, що чистять, нарізають картоплю на кшталт селянської та фрі, фасують у спеціальне пакування для HoReCa, що дозволяє зберігати продукт упродовж 14 діб. Тут також існує поле для роботи і ще не заповнена ніша.
СТОЛОВІ БУЛЬБИ
Представники всеукраїнських і регіональних торговельних мереж — «Фора», «Таврія В», «Варус», «Новус», «Делікат», «Файно» тощо — хочуть дати покупцю широкий асортимент: бульби з білою та червоною шкіркою, білою, жовтою та кольоровою м`якоттю, для варіння та смаження. Але в останні роки особливий акцент роблять на передпродажній доробці й передусім на митті. Вимога щодо миття картоплі з’явилася позаминулого року, коли на столову картоплю перестали діяти старі ДСТУ. Маркети свої вимоги стали ґрунтувати на тому документі, який був чинним, а це розроблений ФАО стандарт на продовольчу та ранню картоплю, що обов`язково має бути митою. Здавалося б, усе просто: фермеру достатньо поставити лінію для миття — й умови виконані, і заробити на реалізації митої картоплі можна додатково плюс 1 грн/кг. Та, виявляється, не кожен сорт для цього придатний. Глибокі вічка затримують вологу, яка може призвести до гниття, тобто дати небажаний результат на полицях.
Професійно миє, фасує й поставляє до мереж овочі борщового набору компанія «Зелена Гільдія», яка збудувала під Києвом завод із доробки цієї продукції. Відсортована, мита й фасована в поліетиленові пакети картопля потрапляє до полиць під ТМ «Матуся Потуся». Частина продукції постачається у великих сітках і реалізується насипом. Для закладів HoReCa та кулінарії виробляється чищена картопля або порізана слайсами, соломкою, кубиками. Цей продукт вакуумується в поліетилені.
— Свій бізнес ми розпочинали із закупівлі сировини по всій Україні. Також вирощуємо картоплю самостійно, проте наших власних обсягів товару бракує, тому ми змушені докупляти. Для нас важливо знайти виробників, чия продукція відповідає нашому внутрішньому стандарту, що передбачає виробництво преміального сорту картоплі. До речі, наші внутрішні стандарти (ТУ) були взяті за основу, коли виписувалися параметри для вищого сорту картоплі в новому національному ДСТУ, який от-от має набути чинності. Наразі ми готові купувати щосезону по 50 тис. тонн картоплі, але фракції 55+, з мінімумом механічних ушкоджень, без уражень хворобами, шкідниками, — розповідає комерційний директор групи компаній «Зелена гільдія» Костянтин Завгороднюк.
Наразі «Зелена гільдія» вирощує для свого заводу післязбиральної доробки 95% сировини. Аби підприємство могло працювати безперебійно, компанія зберігає овочі у власному сховищі. Картоплю і моркву — 9–10 місяців, цибулю — 12–14 місяців. Для хорошої лежкості й ефективної доробки «Зелена гільдія» на своїх полях випробовує сорти від різних компаній та підбирає найбільш придатні. Під час вибору сортів розрізняють ті, що для смаження, й ті, що для варіння.
Цікаво, що напрям «Зеленої гільдії» з нарізування і фасування овочів борщового набору та картоплі для HoReCa у період локдаунів отримав нове дихання і перетворився зі своєрідного захоплення в цікавий і прибутковий бізнес. Наразі всі торговельні мережі, що мають кулінарні відділи, купують такий продукт для приготування традиційних вінегретів, олів’є тощо та нарощують обсяги продажу готових страв, які доставляють кур’єрськими службами замовникам. Сегмент динамічно зростає, при цьому конкурентів у «Зеленої гільдії» поки що немає.
Мита й фасована продукція ПП «Імпак» відома під ТМ «Овочиста». Щороку від цього виробника до супермаркетів надходить 8–10 тис. тонн митої картоплі, столових буряків, моркви. Є картопля екстракласу, для варіння й смаження. Однак тримати планку важко. За словами Дмитра Гриненка, керівника відділу продажу цього підприємства, знайти достатній для доробки обсяг якісної картоплі складно. І так було завжди.
— Іноді простіше поїхати до Європи й закупити картоплю за високою ціною у Франції, ніж зітхати над вирощеним в Україні, — каже Дмитро.
На певному етапі підприємство вирішило сформувати сировинну базу, роздаючи фермерам посадковий матеріал, але ця ідея не мала успіху через незадовільну якість урожаю. Не всі картоплярі розуміють, що продукт високого класу неможливо отримати без поливу, спеціального збирального комбайна, сортувальної лінії. Одночасно вирощують картоплю самі. Спочатку мали під нею 860 га, потім зрозуміли, що цьому овочу потрібні більш пухкі ґрунти, й перенесли посадки з Андрушівки в Овруцький район Житомирської області. При цьому площі скоротили до 400 га, діючи за принципом: «краще менше, але краще». «Імпак» продовжує виступати як закупівельник сировини. Але винятково якісної!
Наразі в Україні діють 3 заводи з передпродажної доробки картоплі, до числа яких, крім згаданих, входить відокремлений підрозділ агрохолдингу «АТК» на Житомирщині, що також закуповує картоплю (заради високої якості здебільшого в Європі) і реалізує під ТМ «Фреш-Ко».
За словами Оксани Руженкової, Україні для задоволення внутрішньої потреби в митій картоплі потрібно мати мінімум 10 подібних підприємств, а максимум — у кожній області. До речі, 2021 року, сподіваючись на отримання державної дотації, два підприємства побудували заводи з миття картоплі: «Контінентал Фармерз Груп» (Continental Farmers Group, Львівська обл.) і ТОВ «Потейто Агро» (ТМ BestPotato, Черкаська обл.). Виношують ідею употужнення свого бізнесу ще кілька гравців ринку, серед яких ТОВ «Гранекс-Черкаси».
Ще один напрям переробки продовольчої картоплі: чищення й фасування у вакуумну упаковку. Ріст споживчого попиту на цей товар вперше був зафіксований 2019 року, хоча особливого ажіотажу на вакуумовану картоплю наразі немає. В Україні цю невелику нішу наповнюють два підприємства: по одному на Київщині та Сумщині. Можуть похвалитися Private Label у цьому сегменті торгові мережі «Ашан» і «Новус», які встановили власні лінії доробки картоплі та овочів для чищення й вакуумування.
ТРЕЙДЕРИ І КАРТОПЛЯ
Представники трейдерів під час переговорної панелі зробили наголос на тому, що не всі овочі, які постачаються на переробні підприємства, потребують карантинного сертифіката. Він потрібен лише для тієї продукції, яка походить із зони з незадовільним фітосанітарним станом і де оголошено карантин. Робити зайве не варто. Відповідна новина була опублікована на сайті Держпродспоживслужби, це суттєво полегшує життя і виробникам, і закупівельним відділам.