Щоб із кожного яйця вилупилося здорове курча, потрібно дотримуватися кількох важливих умов під час інкубації — точність температурного режиму до градуса, контроль вологості, рівномірне прогрівання та правильний рівень вентиляції. Усе це забезпечують сучасні промислові інкубатори.
Проте інкубатор промисловий — це досить дороге обладнання, яке можуть собі дозволити тільки підприємства з повним циклом виробництва, включно з вирощуванням батьківського стада. Таких в Україні небагато, серед них: МХП, AVANGARDCO IPL, «Пан Курчак», «Агро-Овен», «УЛАР» й інші. Завдяки своїм потужностям ці підприємства забезпечують себе інкубаційними яйцями й частково покривають потреби менших птахокомплексів. Вони продають яйця меншим фермам, які інкубують їх на власних менших інкубаторах або відправляють на інші підприємства. Така система взаємовигідна для всіх учасників процесу. Окрім того, часто виробники курятини імпортують інкубаційні яйця з Європи для задоволення потреб господарства.
Вигода покупки інкубаційного яйця полягає в тому, що птаховиробник може контролювати якість яйця, яке буде використано для інкубації. Купуючи яйця, виробник точно знає, чи отримано його від здорової птиці батьківського стада та у якому віці були кури й півні. Вік батьків є важливим, оскільки чим молодші курка з півнем, тим вищою буде якість і продуктивність виходу молодняку. Найпродуктивнішими вважаються батьки у віці від 25 до 50 тижнів їхнього життя, що дає найкращі результати по яйцях.
В Україні, на Державній дослідній станції птахівництва Інституту тваринництва НААН (Харківська обл.), практикується штучне запліднення курей, ефективність якого досягає 99% заплідненості яєць. Це вже давно стало стандартною практикою у Європі.
Зі 120-денного віку курей переводять у продуктивне стадо: бройлерів утримують на підлозі, а несучок — у клітковому обладнанні. За штучного запліднення курей та півнів утримують у клітках, що забезпечує контрольовані умови для підвищення ефективності запліднення та збереження здоров’я батьківського стада.
ЧИННИКИ УСПІХУ
Насправді успішність інкубування яєць залежить від багатьох чинників, які тісно пов’язані. Можна мати хороший інкубаційний матеріал, але якщо інкубатор не працює належним чином, якість яєць буде значно знижена. І навпаки, висококласна інкубаційна станція не допоможе, якщо яйця будуть несвіжими або брудними. Та й людський чинник теж відіграє свою роль. Тому до інкубації потрібно підходити дуже відповідально й зважено.
Які ж характеристики повинен мати хороший інкубатор? «Промисловий інкубатор має забезпечувати точний контроль температури (±0,1–0,5 °C) та вологості, оскільки навіть незначні коливання можуть вплинути на виводимість. Важливу роль відіграє система вентиляції, яка рівномірно розподіляє тепло й забезпечує постійне надходження свіжого повітря. Автоматичний переворот яєць потрібен для однакового прогрівання зародків і запобігання їх прилипання до шкаралупи. Сучасні моделі оснащено сенсорами, які моніторять основні параметри в реальному часі, а також системами аварійного оповіщення на випадок відхилень», — розповідає Іван Муржа, співзасновник компанії VADA, що спеціалізується на обладнанні для птахівництва й тваринництва.
Енергоефективність також має значення, адже великі інкубатори споживають значну кількість електроенергії, тому ощадливі технології можуть зменшити витрати. А наявність зручного інтерфейсу й дистанційного керування спрощує керування процесом інкубації.
Існують певні вимоги до інкубаційних яєць і навіть до здоров’я курки, яка їх знесла, а також до умов її утримання і годівлі. Яйця для інкубації повинні бути свіжими, ідеально до 3 днів (не більше як 7), і правильно зберігатися за температури +1…+15 °C та вологості 70–80%. Вони повинні мати правильну овальну форму, бути без тріщин, дефектів або грубої шкаралупи, оскільки пошкоджена оболонка може призвести до втрати вологи й інфікування зародка. Важливо, щоб яйця були середнього розміру, адже занадто великі чи маленькі можуть мати порушений розвиток ембріона.
Перед закладанням на інкубацію яйця перевіряють на овоскопі, щоб виявити внутрішні дефекти, такі як мікротріщини або неправильне розташування жовтка. Також яйця мають бути чистими, але без миття, оскільки природна захисна плівка (кутикула) запобігає проникненню бактерій. Брудне яйце може інфікувати всю партію.
В ідеалі яйця треба складати стерильними рукавицями не у вживані лотки, а у нові пластикові, які потім поміщають у вивідні шафи інкубатора. На практиці часто буває інакше: яйця складають в один лоток, потім знову перекладають їх. Ось ці небажані маніпуляції можуть призвести до втрат курчат на виході. Міражування яєць (просвітлення) відбувається двічі: перед закладанням їх на інкубацію і на 18-й день, щоб перевірити, чи живі курчата всередині. А вже за дві доби вони будуть вилуплюватися.
Виводимість серед різних порід курей відрізняється: нормою у бройлерів уважається 85–87%, у несучок — 92–94%. Купуючи у виробника яйця для інкубації, ви отримаєте інструкцію з рекомендаціями щодо оптимальних умов інкубації з урахуванням особливостей породи майбутнього курчати.
ПЕРЕВАГИ ІНКУБАТОРА
Промислові інкубатори дозволяють закладати велику кількість яєць — від кількох тисяч до сотень тисяч — що робить виробництво масштабним й ефективним. Завдяки автоматичному регулюванню температури, вологості й вентиляції вони забезпечують стабільний мікроклімат і високу виводимість курчат. До того ж сучасні моделі оснащено системами знезараження повітря, автоматичного очищення та дезінфекції, що мінімізує ризик поширення інфекцій серед птиці.
Інкубатори можна розділити за кількома критеріями:
1. За рівнем автоматизації: ручні — потребують постійного контролю параметрів і перевертання яєць вручну; напівавтоматичні — обладнано механізмом перевертання яєць, але користувач самостійно регулює температуру й вологість; автоматичні — оснащено датчиками й електронним керуванням, що мінімізує необхідність людського втручання.
2. За способом циркуляції повітря: інкубатори з природною вентиляцією — тепло і вологість розподіляються природним шляхом без вентиляторів; інкубатори з примусовою вентиляцією — вентилятори рівномірно розподіляють тепло й вологість, що підвищує ефективність інкубації.
3. За місткістю: малі — розраховано на 10–100 яєць; середні — вміщують 100–1000 яєць; промислові — можуть містити до 100 000 яєць.
Вибір інкубатора залежить від масштабу виробництва, доступного бюджету та рівня автоматизації, який потрібен підприємству.
ЯКИЙ ІНКУБАТОР ОБРАТИ
Обираючи конкретну модель, потрібно взяти до уваги такі критерії: місткість і продуктивність (який обсяг завантаження буде та відсоток виведення здорових курчат), наскільки у ньому налаштована автоматизація процесів (автоматичне регулювання температури, контроль вологості, вмонтовані датчики CO2, вентиляція й автоматичне перевертання яєць. Якщо господарство має великі обсяги виробництва, краще обирати повністю автоматизовані інкубатори, які потребують мінімального контролю. Також слід зауважувати на енергоефективність цього обладнання й додаткові джерела живлення на випадок вимкнення світла.
Матеріали, з яких зроблено інкубатор, також мають значення. Термостійкі й антикорозійні прослужать довше, корпус має легко чиститися. І що важливо, щоб був захист від перегрівання для запобігання загибелі ембріонів у разі технічних несправностей.
«Ми продаємо різні інкубатори: маленькі для одноосібних господарств, середні — для фермерських птахокомплексів та великі для потужних підприємств. Асортимент великий. Серед відомих марок — Jamesway, PETERSIME, HatchTech Group, — розповідає Іван Муржа. — Без якісного інкубатора неможливо отримати стабільний, здоровий молодняк, а отже, і прибутковий бізнес. Саме тому компанія VADA пропонує обладнання, яке дає максимальну точність і надійність».
Сучасне промислове птахівництво неможливе без надійних інкубаторів. Вибір моделі залежить від масштабу господарства, бюджету й необхідного рівня автоматизації. Обирайте перевірених виробників, які гарантують якість обладнання та сервісну підтримку, і ваш бізнес буде успішним.
Наше Птахівництво
