Про вибір постачальника кросу та його наслідки для господарства розповів головний лікар ветеринарної медицини «КПК Агроінвест» Іван Конюховський.
|
|
Іван Конюховський, лікар вет. медицини «КПК Агроінвест» |
Будь-які зусилля з підготовки пташників до посадки молодняку, підбору хороших компонентів кормів тощо можуть бути зведені нанівець, якщо в господарство завезли кволих чи неякісних курчат. Ні посилені заходи біобезпеки, ні дорогі вітамінно-мінеральні премікси не зможуть компенсувати втрати від не якісного молодняку, які могли бути завдані від біологічно неповноцінних яєць або з порушенням умов інкубації. Часто довести вину постачальника кросу в тому, що продав неякісний матеріал буває неможливо, бо проявляються проблеми зі стадом зазвичай не в перші дні вирощування. Через це вдалий вибір постачальника кросу — визначна умова благополучного виробничого циклу. Як обирали постачальника кросу в «КПК Агроінвест», розповів головний лікар ветеринарної медицини Іван Конюховський.
– Іване Васильовичу, де купуєте добовий молодняк та птицю якого кросу вирощуєте?
– Нині ми вирощуємо птицю двох кросів: кобб 500 і рос 308. Це пов’язано з технологічними нюансами господарства, де ми комплектуємося.
Сьогодні в Україні не так багато родинних стад бройлерів, тому довгий період часу, близько двох років, ми купували добовий молодняк у Польщі. На користь цього вибору також позначилась близькість нашого господарства до кордону.
Нещодавно ми почали завозити молодняк цих двох кросів з Угорщини. Рішення змінити постачальника добових курчат пов’язано з тим, що в угорського виробника досить великі родинні стада, через що він здатен забезпечити необхідну для нас кількість однорідної птиці. Тобто скомплектувати партію молодняку з птиці однієї посадки, одного віку тощо. Від тоді, як ми змінили постачальника кросу, в нас поліпшились показники збереженості птиці, конверсія корму, прирости.
Ми не раз відвідували інкубатори нашого постачальника кросу й були задоволені рівнем чистоти, технологічності. Родинні стада там також утримують на дуже хорошому рівні.
– Чому перестали комплектуватись у Польщі? Чи не ціновий чинник виявився основним аргументом? Де дешевше купити добове курча — в Польщі чи Угорщині?
– У Польщі курча коштує дешевше — на 0,2 євро. Проте, якщо порівняти ціну не на старті, за купівлі курчати, а порахувати прибутки в кінці вирощування, виходить, що заробляємо ми більше на угорській птиці. Якщо курча, придбане в Угорщині, на 49-ту добу вирощування важить в середньому 3,5 кг, то польська птиця у цьому самому віці важила в нас у найкращому випадку 2,7 кг.
Польські постачальники кросу не могли забезпечити нас молодняком, який би комплектувався з одного родинного стада — там немає такої кількості птиці, як в Угорщині. Польські фермерські господарства налічують по 10–15 тис. голів птиці — інкубаторні господарства їздять по цих птахофермах і скуповують інкубаційне яйце. Отже, виходить, якщо ви хочете придбати велику партію птиці, вона буде скомплектована з різних батьківських стад. У нас було таке, що навіть в одному пташнику сиділа птиця від різних батьків — сформована з трьох родинних стад. Однак для хороших виробничих показників це гірше, ніж комплектуватися з одного родинного стада. Нині в нас навіть площадка вся сформована з однорідного стада, не кажучи вже про один пташник.
Дуже важко для неоднорідного стада, тим більше для стада з птицею, що має різний анамнез, підібрати лікувально-профілактичні заходи, час вакцинації. Раніше на кінцевій стадії вирощування ми завжди отримували різновагову птицю — одна важила 1,5 кг, інша — 2 кг… За таких умов важко було комплектувати партію птиці з більш-менш однаковою вагою на забій. Через що багато зусиль доводилося докладати для її сортування. Тепер у нас таких проблем немає, здаємо на забій майже повністю партію першої категорії, на другу категорію припадає не більше як 2% стада (тобто це птиця вагою меншою за 1,7 кг). Конверсія корму в птиці в середньому — 1,7–1,73.
Угорські постачальники заздалегідь попереджають, яка кількість птиці та якого кросу приїде в господарство, з точністю в кілька годин роблять доставку, графік постачань не порушують. Дають поради, з яких машин найкраще починати розвантажувати птицю. Тобто ми отримуємо від них повну інформацію щодо курчат і батьківських стад, від яких їх було отримано. Ще до розвантаження ми отримуємо всю інформацію про вакцинацію, раціони, хвороби тощо батьківського стада.
Також дуже зручно те, що в них на інкубаторах упроваджено вакцинацію in ovo. Тобто за нашим замовленням вони можуть вакцинувати ембріони від тих хвороб і тими препаратами, якими ми попросимо. Це дуже ефективний спосіб профілактики інфекційних хвороб. Ми бачимо по нашій птиці — збереженість на сьогодні близько 97% на 49-ту добу вирощування.
– Скільки годин курчата перебувають у дорозі, доки їдуть з Угорщини? Як транспортування відбивається на їх здоров’ї?
– Курчата до нас їдуть у середньому 34 години. Жодних проблем у нас із ними не було. В спецтранспорті підтримується стабільна температура, мікроклімат. Дуже рідко бували збої. Доки птиця в дорозі, нам постійно надсилають звіти щодо температури в машині, щоб ми бачили, у яких умовах перебувала птиця й могли вчасно вжити необхідних заходів у разі порушень.
– Чому вирощуєте два кроси — рос і коб? Якому з них надаєте перевагу?
– Ці кроси майже не відрізняються за своїми продуктивними показниками. А беремо обидва кроси через те, що наші постачальники добового молодняку вирощують і ту, і ту птицю. Ми підлаштовуємося під їхній асортимент.
Для цих двох кросів ми організовуємо різні світлові програми. Птиці кросу коб треба більше спати, бо природно вона схильна до проблем із кінцівками. Кістяк формується до 21-ї доби. Коб стартує краще, до 28-ї доби в курчат цього кросу кращі прирости, ніж в інших кросів. Після 28-ї доби прирости в нього уповільнюються. Тому м’язи цієї птиці ростуть швидше, ніж кістяк, через що ми в перші тижні вирощування зменшуємо світловий день, щоб запобігти травмуванню та падежу птиці. В птиці кросу рос, навпаки, спочатку прирости повільніші, але наприкінці періоду вирощування вони зростають. Тому кістяк встигає сформуватися вчасно, через що у птиці цього кросу рідше трапляються хвороби ніг.
– Який у середньому строк вирощування птиці у вашому господарстві?
– На забій здаємо птицю вагою не меншою як 3 кг. Протягом періоду вирощування ми проріджуємо стадо, якусь частину птиці забираємо, зазвичай на 38–39 добу. Якщо спочатку ми садимо 16 голів птиці на квадратний метр, то на кінець вирощування ми проріджуємо стадо до 12 голів. Забиваємо птицю на 45–49 добу. Чому так? Бо на ринку є попит на тушку бройлера вагою 3–3,2 кг.
– Куди збуваєте птицю? Хто ваші основні клієнти?
– Основну частину збуваємо гуртом — більшу частину в Київську область, а також в Івано-Франківську, Львівську області. Невелику частину виробленої продукції у вигляді охолодженої тушки реалізуємо в торгові мережі. Чому невелику, бо не маємо власного цеху обробки, а супермаркети нині хочуть отримувати оброблену курятину (філе, крила, печінка тощо).
– Надаєте послуги із забою птиці іншим фермерам?
– Хоча ми й маємо свій потужний забійний цех, та не хочемо брати птицю для забою з інших господарств. Тому що наша продукція вже добре себе зарекомендувала на ринку. Ми маємо хорошу репутацію серед клієнтів, якщо характеризувати нашу курятину за такими показниками, як вихід філейної частини, однорідність тушки, відсутність тушок другої категорії тощо. Тому, якби ми брали птицю в інших господарствах і потім від свого імені її реалізовували, ми б не змогли гарантувати дотримання всіх цих параметрів і втратили б репутацію. Птиця з інших господарств відрізняється від нашої. Більшість птахоферм садять більше птиці на квадратний метр, ніж ми, отримують велику кількість птиці другої категорії тощо. Тому, аби не псувати собі репутацію, ми від свого імені птицю з інших господарств не реалізуємо.
– Як плануєте розвивати господарство? Розкажіть про ваші найближчі плани.
– На сьогодні ми впроваджуємо систему ХАССП, у найближчий час плануємо завершити сертифікацію. Маємо намір автоматизувати мікроклімат, реконструювати забійний цех, щоб він відповідав європейським вимогам. І, звичайно, хочемо вийти зі своєю продукцією на європейський ринок. Для цього маємо всі передумови.
Віра Славянська
журнал “Наше Птахівництво”, січень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
