Вибір гібридів кукурудзи ґрунтується на балансі трьох основних показників: ФАО, вологозабезпеченість регіону та потенціал урожайності. Ключовими критеріями є швидка вологовіддача для економії на сушінні, посухота холодостійкість, стійкість до вилягання, хвороб, а також відповідність типу зерна (зубоподібний / кременистий) цілям вирощування. Напередодні нового виробничого сезону саме час нагадати про ці принципи, зокрема з огляду на уроки минулого року.
Між холодом і дощем
Багато хто очікував, що цей рік буде схожим на попередній. Тож сподівалися на високий урожай кукурудзи, покладали надії на гібриди ФАО понад 330, планували, як і 2024-го, збирати зерно з базовою вологістю, про вологовіддачу гібридів навіть не згадували. Однак погодні умови 2025 року видалися характерними для України до глобального потепління — з прохолодною весною, дощовою осінню… Тож збиральна вологість 14–16% залишилася лише мрією.
У результаті більшість гібридів кукурудзи, особливо ФАО 300 і більше, достигали дуже пізно через уповільнений розвиток навесні, а інколи навіть зупинку в рості. Багато хто сіяв у пізні строки, навіть наприкінці травня.
Збиральна кампанія була безпрецедентним випробуванням: нерідко вологість зерна гібридів середньостиглих ФАО перевалювала за 30%, а ранні гібриди фермери не готові були зібрати, бо в полях ще стояли соя та соняшник, які, до речі, на деяких полях у Західній Україні так і залишилися незібраними через дощі й пізнє достигання. Причина — вибір середньостиглих та пізніх гібридів соняшнику, пізніх сортів сої. Звісно, не зібрана й кукурудза, але це не так критично — є практика збирання навіть навесні.
Аналізуючи цю ситуацію, вкотре переконуюся у правильності науково обґрунтованого підходу до використання в сівозміні гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Наприклад, фахівці Інституту зернових культур НААН рекомендують у зоні Полісся висівати до 70% ранньостиглих гібридів, решта — середньоранні. Натомість нині в господарствах дотримуються протилежного співвідношення.
Обираючи гібриди однієї групи стиглості, господарства ризикують повністю зруйнувати збиральний конвеєр. Яскравий приклад — досвід одного господарства з Кіровоградської області, де всі поля були засіяні кукурудзою ФАО 320–340. У результаті в урожайний рік комбайни працювали в полі по кілька годин на день, бо потужностей сушарок не вистачало, щоб досушити партію зерна і прийняти наступну. Схожа ситуація була і в Черкаській області роками пізніше.
У 2025 році до цієї проблеми додалася ще й проблема з достиганням. Різниця у швидкості достигання кукурудзи різних груп стиглості була чітко помітна на демоділянках або мікроділянкових посівах. Адже якщо під час весняних приморозків гібрид призупинився в розвитку, це матиме негативний вплив на його стан за високих температур, браку вологи тощо. Якщо на початкових етапах розвитку гібрид добре розвивається, це забезпечує швидше достигання, меншу збиральну вологість.
Між різними ФАО
Ще й досі більшість фермерів, на жаль, дотримується думки, що гібриди з вищим ФАО вигідніші, бо урожайніші. Справді, вони мають вищий потенціал урожайності, оскільки довше вегетують та накопичують більше сухої маси, ніж ранні. Однак вони потребують більше тепла та вологи, а також мають вищу вологість зерна під час збирання, що підвищує витрати на сушіння. Окрім того, сучасна генетика своїми досягненнями «заперечує» колишні догми. Наприклад, гібрид компанії «Лімагрейн» ЛГ31240 ФАО 220 показує урожайність 12 т/га і більше на рівні з гібридами ФАО 300 або 280. То який сенс сіяти більш пізні гібриди й мати раз на два-три роки за несприятливих погодних умов проблеми з урожайністю чи досушуванням, коли можна отримати ті самі 12 т/га, раніше почати збирання між соняшником і соєю за низької вологості й, головне, високої якості зерна?
Окрім того, для реалізації потенціалу урожайності ранніх та більш пізніх гібридів надзвичайно важливими є ґрунтово-кліматичні умови, рівень вологозабезпечення. Часто господарства обирають гібриди, які не можуть реалізувати свій потенціал у таких умовах. Я пам’ятаю поля кукурудзи в Поліссі, яка навіть не сформувала качана, бо гібриду не вистачило для цього умов.
Наша компанія постійно проводить випробування різних груп гібридів. Дослідження минулого року в Хмельницькій області показали, що ранні гібриди не поступаються за врожайністю пізнішим. Гібриди Уеслі ФАО 250, ЛГ31240 ФАО 220, а також гібриди ЛГ31305 ФАО 290, ЛГ31330 ФАО 320 вродили однаково — за 10 т/га. Але збиральна вологість ранніх гібридів була близько 28 %, а ЛГ31330 — за 30%. Різниця відчутна на 10 т і в грошах становить понад 100 євро на 1 га. Звідси висновок: завжди необхідно підстрахуватися, розширивши ранню групу, адже навіть в урожайний рік для пізньої групи можуть не скластися сприятливі умови для реалізації потенціалу врожайності.
Якщо господарства не наважуються сіяти гібриди ФАО 220–240, можна розглянути ФАО 270–280. У Хмельницькій області гібрид ЛГ31272 ФАО 270 вродив понад 11 т/га, на рівні ФАО 330–350, а збиральна вологість була на 2–3% нижчою. У північних регіонах добре себе показують більш ранні гібриди ФАО 220–240 (ЛГ31240, Уеслі та Міднайт), на півдні Полісся — ФАО 270–280 (ЛГ31272, ЛГ30315).
Ще один аргумент на користь ранніх гібридів стосується якості зерна, зокрема і в контексті євроінтеграції, дотримання торговельних контрактів. Ранні холодостійкі гібриди ЛГ більш стресостійкі, натомість пізні потрапляють під приморозки, які однозначно пошкоджують зародок, тож надалі будуть менш стійкими до хвороб. У результаті це позначиться на якості зерна. Підтвердження цьому — тогорічна ситуація на демоділянках у Західній Україні: гібриди, які потрапили під приморозки, дали щупле зерно. Тому холодостійкість гібрида має значення.
Перевага ранніх
Зважаючи на сказане, хотів би порадити гібриди ранньої групи стиглості лінійки «Лімагрейн», які за будь-яких погодних умов здатні забезпечити стабільний урожай завдяки високій продуктивності, швидкому стартовому розвитку, холодота посухостійкості. Їхня швидка вологовіддача забезпечує дотримання збирального конвеєра та зменшення витрат на досушування.
Середньоранній гібрид Уеслі ФАО 250 кременисто-зубоподібного типу з ефектом «стей грін» має високий потенцiал урожайностi зерна у своїй групi стиглостi, підвищений уміст крохмалю, швидку вологовiддачу, толерантність до пухирчатої сажки та стійкість до полягання, високу посухота холодостійкість. За два роки випробувань показав високу стабільність. У зріджених посівах дає два качани. Гібрид Уеслі в ТОВ «Гером Інвест-Україна» у Хмельницькій області в товарному посіві більше як 10 га показав урожайність 17,1 т/га в сирому зерні за збиральної вологості 27%.
Середньоранній зубоподібний Міднайт ФАО 240 рекомендовано для оптимально пізніх строків сівби. Гібрид має добру вологовіддачу, але холодостійкістю дещо поступається Уеслі та ЛГ31240. Натомість має високу посухостійкість, стійкість до вилягання, хвороб, зокрема летючої сажки, пластичний і стабільний.
Середньоранній зубоподібний ЛГ31240 ФАО має високий потенціал урожайності та вологовіддачу, що робить його ідеальним для інтенсивної технології. Він відзначається високою стійкістю до посухи та інших стресових чинників, а також до хвороб.
Середньоранній кременисто-зубоподібний ЛГ31272 ФАО 270 — перевірений посухою 2020 року, лідер щодо урожайності в Центральній Україні. Гібрид пластичний до різного обробітку ґрунту, з міцною кореневою системою, високою енергією початкового росту. Найкращий вибір для господарів, які зацікавлені не тільки у зерні, а й у висококрохмалистому силосі й крохмалю.
Середньоранній зубоподібний ЛГ31305 ФАО 290 інтенсивного типу забезпечує високі результати у сприятливих умовах і стабільну врожайність у посушливих. Зважаючи на високу адаптивність до умов вирощування, має високу рентабельність. Гібрид для тих, хто хотів би замінити ФАО 320–340 на більш ранні.
Насамкінець нагадаю: кукурудза — експортоорієнтована культура, однак її перероблення створює додану вартість, перетворюючи сировину на високорентабельні продукти. Ідеться не лише про біогаз чи спирт, а й про крупи та крохмаль. У цьому контексті важливі якісні показники зерна та високий вихід круп і крохмалю. Кременисто-зубоподібний ЛГ31252 ФАО 260 забезпечує ці показники. За агрономічними характеристиками він чудово проявив себе у випробуваннях 2024–2025 років у посушливих умовах: стабільно формує добре виповнений качан і за потенціалом урожайності перевищує гібриди пізніших груп стиглості. Водночас він має нижчу, ніж ЛГ31315 чи ЛГ31305, вологовіддачу, що компенсується ранньостиглістю.
The Ukrainian Farmer
