Агрономія

Удобрення кукурудзи

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Удобрення кукурудзи

На формування врожаю кукурудзи найбільше впливає рівень азотного живлення, але не в посуху.

  Найвищі врожаї кукурудза формує на родючих ґрунтах, що мають добру водоутримувальну здатність і повітропроникність. Це сприяє належному розвитку кореневої системи й засвоєнню поживних речовин. Оптимальне значення рН ґрунту 6–7. Уже за рН 5–5,5 кукурудза реагує незначним (10%) зниженням урожайності, яке за рН<5,0 може сягати 15–25%. Вона добре реагує на вапнування ґрунту, що зазвичай проводять у два строки (два роки поспіль або восени під оранку і навесні під культивацію) для забезпечення рівномірного розподілу вапнувального матеріалу як по поверхні поля, так і по профілю ґрунту. За монокультури кукурудзи й поверхневого обробітку ґрунту вапнування проводять частіше. У перевапнованому ґрунті знижується доступність для рослин мікроелементів. 

Фази внесення добрив 

Кукурудза має особливі вимоги до умов мінерального живлення. На початку вегетації як надземна частина, так і коренева система розвиваються повільно. Тому в цей період потрібна достатня забезпеченість легкодоступними поживними речовинами. З часом кукурудза розвиває потужну кореневу систему, здатну засвоювати елементи живлення з 1,5-метрового шару ґрунту. Це потрібно врахувати під час унесення добрив, особливо азотних. 

Удобрення сприяє продуктивнішому використанню вологи рослинами кукурудзи. За оптимального азотного живлення вони активно засвоюють фосфор. Це пришвидшує формування листкового апарату і сприяє глибшому проникненню коренів у ґрунті, що особливо важливо за умов недостатнього зволоження. 

Максимальну кількість елементів живлення (70–80% потреби) кукурудза засвоює в період викидання волотей і впродовж місяця після цвітіння. Для формування 1 т зерна і відповідної кількості стебелиння залежно від гібрида, удобрення та ґрунтовокліматичних умов засвоюється 15–30 кг N, 6–12 — P2O5 і 20–30 кг K2O

Щодо забезпеченості макро й мікроелементами у розвитку кукурудзи виділяють дві критичних фази — 3–5 і 7–8 листків. До утворення першого надземного вузла вона хоч і росте повільно, але вже формує генеративні органи, які визначають майбутній урожай. Тому від рівня живлення в цей період, особливо фосфором, залежить кількість качанів на рослині та їх озерненість. 

Поліпшене мінеральне живлення в період інтенсивного росту (7–8 листків) збільшує озерненість качанів, підвищує якість зерна. Недостатнє живлення рослин у період від сходів до 7–8 листків уже не можна компенсувати підживленнями. 

Необхідні елементи 

На формування врожаю кукурудзи найбільше впливає рівень азотного живлення. Азот вона засвоює до початку достигання качанів. Найінтенсивніше він засвоюється за 10−20 діб до викидання волотей. 

Низькі температури обмежують засвоєння рослинами поживних речовин. На початку вегетації кукурудза насамперед має бути достатньо забезпечена фосфором. Тому потрібно обов’язково передбачити внесення фосфорних добрив у рядки дозою 10−20 кг/га P2O5. Особливо ефективне спільне їх унесення з азотом (5–10 кг/га). Щоб висока концентрація ґрунтового розчину, зумовлена добривом, не пошкодила насіння, їх уносять на 5 см глибше від насіння і на таку саму відстань збоку від рядка рослин. На бідних ґрунтах у рядки вносять повне добриво (N10P10–20K10). Для цього ліпше застосовувати концентровані складні добрива. Високі дози рядкового удобрення особливо виявляють негативну дію на малобуферних ґрунтах. Калійні добрива знижують рН ґрунтового розчину, тому в рядки їх зазвичай не вносять. Насіння кукурудзи, яке проростає за рН ґрунтового розчину 5,5–4,5, знижує схожість на 6–9%. 

Фосфорні добрива стимулюють розвиток потужної кореневої системи, закладання репродуктивних органів, сприяють пришвидшенню утворення качанів і достиганню врожаю. За дефіциту фосфору рослини утворюють деформований качан. 

Кукурудза має підвищену потребу в калії. Вона засвоює калій упродовж усієї вегетації. Доза калійних добрив зазвичай має компенсувати вилучення калію запланованим урожаєм з ґрунту на 80–90%, а за дози азоту добрив >120 кг/га — на 90–100%. Це сприятиме кращому формуванню качанів і наливанню зерна. Найбільша потреба у внесенні калійних добрив на ґрунтах легкого гранулометричного складу. 

За браку калію в ґрунті знижується висота рослин, зменшуються розміри листків, їх краї жовкнуть і засихають, погано розвивається коренева система, уповільнюється вегетативний ріст, затримується викидання волотей, знижується водоутримувальна здатність листків, стійкість рослин до вилягання (зокрема і від стеблових гнилей, розвиток яких посилюється). 

Норми внесення добрив 

Дози добрив під кукурудзу визначають з урахуванням урожайності, вмісту рухомих сполук елементів живлення в ґрунті, оперативної діагностики живлення рослин. Для діагностики беруть листки, що розміщені під основним качаном, коли 75% рослин перебувають у фазі появи приймочкових стовпчиків. 

Для вирощування врожаю зерна 10 т/га дози мінеральних добрив залежно від ґрунтово-кліматичних умов становлять N150−200P60−90K100−150. Фосфорні та калійні добрива вносять під зяблевий обробіток ґрунту. Це забезпечує розміщення їх у зоні гарантованого зволоження впродовж вегетації кукурудзи. Азотні добрива вносять під зяблевий обробіток і по мерзлоталому ґрунту, перед вирівнюванням зябу або під передпосівну культивацію. По мерзлоталому ґрунту особливо ефективно вносити карбамід, а також КАС. Карбамід не фіксується ҐВК і з водою переміщується в нижні, постійно зволожені шари ґрунту, що робить доступним його рослинам у пізніші фази вегетації кукурудзи. Внесення азотних добрив під передпосівну культивацію за недостатнього зволоження менш ефективне, тому що провокує рослини формувати основну масу кореневої системи у верхньому шарі ґрунту, який може пересихати, збільшує забур’яненість посівів. Ефективним є також пізньоосіннє (за зниження температури ґрунту нижче від –10…–5 °С) внесення аміаку безводного, аміачної води або карбаміду, а в регіонах із непромивним водним режимом — КАС. 

Високі дози азотних добрив на ґрунтах легкого гранулометричного складу (менш як 15% глини) і на схилах доцільно вносити роздрібно, до сівби (50% дози) і решту — через 35–40 діб (у фазу 6–8 листків). На суглинкових ґрунтах, навіть в умовах достатнього зволоження і зрошення, перенесення частини азоту з основного удобрення в підживлення знижує врожай або не дає додаткового ефекту. 

Підживлення по листку 

Підживлення кукурудзи азотом посилює дію основного удобрення, але не замінює його. Зазвичай потреба в підживленні азотними добривами виникає на бідних ґрунтах і за недостатнього внесення добрив. Найефективніше підживлювати рослини у фазу 3−5 листків. За достатнього вологозабезпечення внесення азотних добрив у міжряддя є ефективним до фази V8. Запізнення з його проведенням подовжує вегетаційний період кукурудзи і менш ефективне. Під час підживлення важливо забезпечити рівномірне внесення добрив на достатню глибину у вологий шар ґрунту. Щоб менше руйнувати кореневу систему рослин, добриво можна вносити через міжряддя. 

Брак сірки також гальмує ріст і розвиток рослин кукурудзи — качани гірше виповнюються зерном (череззерниця), верхні листки стають світло-зеленими або жовтуватими. Ефективність азотних добрив знижується, бо недобір рослинами 1 кг сірки унеможливлює засвоєння рослинами 10 кг азоту. За браку магнію з’являється нерівномірне жовте забарвлення між жилками старих листків. Сильно пошкоджені листки стають червоними, потім коричневими, а згодом відмирають. Зазвичай брак магнію виявляється на ґрунтах легкого гранулометричного складу, з кислою реакцією ґрунтового середовища, за високого вмісту рухомих сполук калію в ґрунті, холодної й вологої погоди. Оптимальний уміст магнію в молодих рослинах кукурудзи — 0,3–0,5% на суху речовину. Доза внесення магнієвих добрив зазвичай становить 40–60 кг/га MgO

Незначний брак сірки й магнію можна компенсувати позакореневим унесенням сульфату магнію (3–5%-й розчин) одночасно з карбамідом (6–8%-й розчин) і за потреби з мікроелементами. Найліпше підживлювати рослини від фази 7–8 листків 1–3 рази через 7–8 діб. 

Серед мікроелементів для живлення кукурудзи особливо важливими є цинк і манган, середньо — мідь, бор й ін., але практики зазвичай найбільше уваги звертають на цинкове живлення рослин. За рівнем забезпеченості можна простежити за їх критичним умістом у листках у період викидання волотей, мг/кг сухої речовини: Zn — 15, Fe — 25, Mn — 15, Cu — 5, B — 10. 

Цинк — основний мікроелемент для кукурудзи. Потреба в ньому особливо збільшується за високого вмісту в ґрунті гумусу, рухомих сполук фосфору, за нейтрального і лужного ґрунтового середовища, холодної т вологої погоди. Брак цинку затримує ріст рослин і гальмує утворення хлорофілу в листках уже через 8–10 діб після появи сходів. У рослин виявляється хлороз або спостерігається масове побіління верхівок. За значного браку цинку рослини утворюють короткі міжвузля, знижується озерненість качанів. Ознаками браку цинку є блідо-жовті смуги на молодих листках з обох боків, які проходять паралельно до середньої жилки листків, і жовтий або білий колір усієї поверхні молодих листків. Сильно уражені листки набувають червоного забарвлення. Цинкові добрива вносять у ґрунт дозою 1–2 кг/га д. р. або застосовують листкові підживлення, які ефективні тільки за раннього проведення (у фазу 3–5 листків дозою 0,3 кг/га д. р.) до виявлення симптомів браку цинку. 

У стресових ситуаціях (посуха, низькі температури тощо) позакореневе підживлення зазвичай єдиний спосіб забезпечення рослин мікроелементами. Навіть невелика їх кількість корисна, тому що вони містяться в легкодоступній формі і швидко засвоюються рослинами. 

Григорій Господаренко, д-р с.-г. наук Уманський національний університет садівництва

журнал The Ukrainian Farmer, жовтень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями